Файл: экз патан кафедра 1 (2).docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 11.04.2024

Просмотров: 670

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

2) Специфіка фібрилярного білка амілоїду дозволяє виділити al-, аа-, af- і asc1- амілоїдоз.

3)Враховуючи розповсюдження амілоїдозу,

1.Надпечінкова (гемолітична):

2.Печінкова (паренхіматозна):

3.Підпечінкова (механічна):

1. Руйнівні:

2. Консервувальні:

Регенерація крові

Регенерація судин

Регенрація сполучної тканини

Грануляційна тканина (макро і мікроскопія)

Регенерація жирової тканини

Регенерація кісткової тканини

Регенерація хрящової тканини

Регенерація епітелію

Регенерація нервової тканини

Загоювання ран

Класифікація ексудативного запалення

Морфологічна характеристика склеромної гранульоми.

Механізми розвитку реакцій гіперчутливості

Класифікація кровотеч

Повітряна емболія – це патологічний процес в організмі, при якомі відбувається емболізація повітрям мікроциркуляторного русла та судин.

Ріст пухлини

Принципи класифікації

Порівняльна характеристика критеріїв злоякісності і доброякісності

Передракові стани

1)Диференціювання клітин:

3)Метастазування:

4)Вплив на організм:

Диференційні ознаки доброякісних і злоякісних пухлин

1. Епітеліальні пухлини

4. Некласифіковані пухлини

1.Епітеліальні пухлини

1.Тимоми:

1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:

2. Пухлини оболонок мозку:

Види біопсії

Хронічні лейкози лімфоцитарного походження

4 Варіанти (стадії):

3) Ускладнені ураження:

Патогенез

Етіологія

Патогенез

Ускладнення

Некласичні прояви крупозної пневмонії:

Загальні прояви крупозної пневмонії:

Ускладнення

Особливості бронхопневмоній залежно від віку хворих:

Морфологічні особливості залежно від виду інфекційного агента:

Ускладнення

Етіологія

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Типові патоморфологічні зміни при бронхоектазах:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Варіанти розвитку емфіземи легень:

Ускладнення

1. Легенева (дихальна) недостатність.

2. «Легеневе» серце.

3. Хронічна правошлуночкова серцева недостатність.

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Класифікація Клініко-анатомічна класифікація раку легені:

Етіологія

Морфологія

Мікроскопічна будова:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика Клініко-морфологічні форми гострої ангіни:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика Морфологічні форми езофагіту:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика Макроскопічні форми раку стравоходу:

Мікроскопічні форми раку стравоходу:

Метастазування

Ускладнення

Гастрити

Етіологія

Патоморфологічна характеристика форм

Ускладнення

Етіологія

Патоморфологічна характеристика форм

Ускладнення

Етіологія

Патоморфологічна характеристика форм

Ускладнення

Етіологія і патогенез

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Класифікація

IV. За морфологічними змінами:

2) Пухлинні

3) Запальні

2) Пухлинні

3) Запальні

2) Пухлинні

3) Запальні

2) Пухлинні

3) Запальні

Морфологічно:

4) Стадія чистих виразок:

Загальні зміни:

Стадіїї місцевих змін:

Ускладнення

2. Генералізована форма

3. Рідкі форми :

Паразитарні інфекції

Класифікація

115. Парагрип – визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

116. Респіраторно-синцитіальна інфекція – етіологія, патогенез, патоморфологія. Наслідки.

117. Аденовірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

118. Коронавірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

119. Морфологічні особливості пневмонії обумовленої короновірусною інфекцією.

120. Віл інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.

121. Кір: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

122. Краснуха. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.

123. Скарлатина: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

124. Поліомієліт: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

125. Дифтерія: етіологія, класифікація, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

ПАТОМОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА:

  • апоптотичні клітини виглядають як округлі маси з вираженою еозинофілією цитоплазми;

  • в ядрах – різні стадії конденсації та агрегації хроматину з подальшим каріорексисом;

  • швидке зморщення клітин → утворення цитоплазматичних бруньок → фрагментація з утворенням апоптотичних тілець (складаються з мембранозв’язаних везикул цитозолю та органел). 

Смерть. Різновиди. Уявлення про танатогенез.

Смерть – незворотнє припинення життєдіяльності організму.

Класифікація за причиною:

 фізіологічна;  насильницька;

 смерть від хвороб.

Класифікація за зворотністю змін:

 клінічна смерть;

 біологічна смерть.

Термінальні стани:

 передагонія;

 агонія;

 термінальна пауза;

 смерть.

Танатологія – це наука про смерть.

Предмет танатології:

1. Термінальні стани.

2. Біохімічні, клінічні та морфологічні порушення, які супроводжують процес вмирання.

3. Танатоґенез – безпосередню причину смерті.

4. Можливості оживлення організму та наслідки оживлення.

5. Евтаназія (легка смерть, уміння полегшити смерть).

Класифікація танатології:

1. Загальна танатологія вивчає процеси вмирання, ґенез і причини, діагностичні можливості встановлення факту та часу смерті.

2. Окрема танатологія вивчає комплекс питань, пов'язаних з окремими, цілком конкретними причинами смерті, перебіг цього процесу за різноманітних ушкоджень та хвороб.

3. Судово-медична танатологія вивчає всі види насильної та раптової смерті.

Смерть. Ознаки біологічної смерті.

Ознаки біологічної смерті:

 помутніння та висихання рогівки;

 симптом котячого ока (Бєлоглазова): трансформація звичайної форми зіниці на

веретеноподібну при боковому стисненні;

 висихання шкіри та слизових оболонок (внаслідок випаровування вологи з поверхні

тіла);

 трупне охолодження (внаслідок припинення термогенезу);

 трупні плями (внаслідок перерозподілу крові);

 трупне заклякання (виникає внаслідок відсутності АТФ, що унеможливлює роз’єднання


актин-міозинового містку → стійка м’язова контрактура, що припиняється після

розкладання м’язової тканини;

 розкладання (гниття та аутоліз).

Вірогідні ознаки смерті

І. Припинення функції кровообігу.

ІІ. Припинення функції дихання.

ІІІ. Припинення функції центральної нервової системи:

Ранні і пізні абсолютні ознаки смерті:

І. Ранні абсолютні ознаки смерті:

  • Трупні плями. Після зупинки серця поступово припиняється рух крові по судинах. За законом тяжіння кров починає збиратися у найнижчих частинах тіла. Трупні плями виникають тільки на тих ділянках тіла, які нещільно контактують з поверхнею, на якій лежить тіло. У тих же ділянках тіла, де є такий контакт із поверхнею, трупні плями не утворюються.

  • Трупне охолодження. Після настання смерті перестають діяти регуляторні системи, різко уповільнюється метаболічна активність і припиняється теплопродукція. Внаслідок чого вже через 45-60 хв. температура тіла поступово знижується

  • Трупне заклякання. виникає внаслідок відсутності АТФ, що унеможливлює роз’єднання актин-міозинового містку → стійка м’язова контрактура, що припиняється після розкладання м’язової тканини; заклякання можна виявити в м'язах нижньої щелепи, потім - у м'язах шиї, тулуба, рук і ніг.

  • Трупне висихання. зумовлений випаровуванням рідини з тіла померлого

  • Аутоліз. Після смерті внаслідок того, що реакція середовища організму стає кислою, відбувається активація гідролітичних ферментів, які починають діяти на тканини і перетравлювати їх.

ІІ. Пізні абсолютні ознаки смерті:


1. Руйнівні:

  • Трупне гниття. Це дуже складний процес, що полягає у розкладанні білків під впливом життєдіяльності мікроорганізмів. При цьому утворюються гнильні гази, які роздувають кишки, проходять крізь їх стінки у підшкірну жирову клітковину, внаслідок чого шкіра набуває брудно-зеленого кольору.

  • Ушкодження трупа тваринами і рослинами.

2. Консервувальні:

  • Жировіск. Жири трупа розкладаються на гліцерин та жирні кислоти. Олеїнова кислота та гліцерин вимиваються з організму водою, а пальметинова і стеаринова - вступають у реакцію з лугоземельними елементами (кальцієвими та магнієвими солями) і утворюють мило. Тканини тіла набувають сіро-рудого кольору із зернистою будовою, що нагадує суміш воску з жиром (звідси - жировіск), вони ущільнюються.

  • Муміфікація. Висихання трупа. Воно наявне, якщо труп перебуває в умовах, за яких швидко та інтенсивно втрачає вологу (в піску, крейдяному грунті), або ж коли є хороший протяг (на горищах, у печерах, склепах). Втрачаючи значну кількість вологи (до 80% і більше), труп перетворюється на скелет, обтягнутий шкірою; вона дуже суха, щільна, має рудувато-коричневий колір.

  • Торф'яне дублення. У разі потрапляння мертвого тіла в торф'яні болота та ґрунти. Шкірні покрови стають цупкими, набувають темно-рудого кольору. Білки й вапно розчиняються, внутрішні органи і м'які 6 тканини значно зменшуються в об'ємі або й зовсім руйнуються, кістки м'якнуть.

Штучне консервування. Збереження трупа в певних середовищах (в холоді, соляних чи інших розчинах).

Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація крові.

РЕГЕНЕРАЦІЯ

  • Регенерація це відновлення

  • структурних елементів тканини замість загиблих за рахунок самовідновлення живої матерії

  • відновлення функції тканин

  • Значення регенераторного процесу полягає у матеріальному забезпеченні гомеостазу

  • Рівні регенераторного відновлення тканин (або просто рівні регенерації):

  • молекулярний

  • субклітинний

  • клітинний

  • тканинний

  • органний


Форми регенерації:

Клітинна

Внутрішньоклітинна

характерне розмноження клітин мітотичним і амітотичним шляхом

збільшення кількості (гіперплазія) і розмірів (гіпертрофія) ультраструктур (ядро, ядерце, мітохондрії, КГ, рибосоми) та їх компонентів

  • Універсальна

  • Властива всім органам і тканинам

Регенерація крові

  • Відрізняється високою інтенсивністю

  • Активний ЧКМ зявляється у довгих трубчастих кістках на місці жирового (мієлоїдне перетворення ЖКМ). Жирові клітини витісняються зростаючими острівцями кровотворної тканини, яка заповнює кістково-мозковий канал і має соковитий, темно-червоний вигляд.

  • Осередки екстрамедулярного (покаквстковомозкового) кровотворення внаслідок висилення з кісткового мозку стовбурових клітин зявляється в бвгвтьох органах і тканинах (селезінка, печінка, лімф вузли, жировій клітковині, слиз оболонках)

Патологічна регенерація крові

В кров надходять незрілі, функціонально неповноцінні форменні елементи, що швидко руйнуються

Різко пригнічена

Спотворена

При променевій хворобі, апластичній анемії, алейкії, агранулоцитозі

При злоякісній анемії, лейкозі, поліцитемії

  • Регенерація органів кровотворення та імунного захисту

  • Кістковий мозок

  • Дуже високі проліферативні властивості

  • Може відновлюватись навіть при незначних пошкодж

  • Лімфатичні вузли

  • Добре регенерують тільки тоді, коли зберігаються звязки зі приносних і виносних лімфатичних судин з навколишньою сполучною тканиною


  • Селезінка

  • Неповна регенерація (загибла тканина заміщується рубцем)

Іноді регенерація крові може нести патологічий характер , наприклад при лейкемії. При посиленій регенерації в кров надходять незрілі, фунціонально неповноцінні червоні і білі кров,яні тільця, котрі швидко руйнуються.

  • Мієлоїдному перетворенню підлягає жовтий кістковий мозок.

  • Екстрамедулярні вогнища кровотворення – поява острівців кровотворної тканини в інших органах (печінка, нирки і т.д.)

Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація судин.