Файл: экз патан кафедра 1 (2).docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 11.04.2024

Просмотров: 692

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

2) Специфіка фібрилярного білка амілоїду дозволяє виділити al-, аа-, af- і asc1- амілоїдоз.

3)Враховуючи розповсюдження амілоїдозу,

1.Надпечінкова (гемолітична):

2.Печінкова (паренхіматозна):

3.Підпечінкова (механічна):

1. Руйнівні:

2. Консервувальні:

Регенерація крові

Регенерація судин

Регенрація сполучної тканини

Грануляційна тканина (макро і мікроскопія)

Регенерація жирової тканини

Регенерація кісткової тканини

Регенерація хрящової тканини

Регенерація епітелію

Регенерація нервової тканини

Загоювання ран

Класифікація ексудативного запалення

Морфологічна характеристика склеромної гранульоми.

Механізми розвитку реакцій гіперчутливості

Класифікація кровотеч

Повітряна емболія – це патологічний процес в організмі, при якомі відбувається емболізація повітрям мікроциркуляторного русла та судин.

Ріст пухлини

Принципи класифікації

Порівняльна характеристика критеріїв злоякісності і доброякісності

Передракові стани

1)Диференціювання клітин:

3)Метастазування:

4)Вплив на організм:

Диференційні ознаки доброякісних і злоякісних пухлин

1. Епітеліальні пухлини

4. Некласифіковані пухлини

1.Епітеліальні пухлини

1.Тимоми:

1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:

2. Пухлини оболонок мозку:

Види біопсії

Хронічні лейкози лімфоцитарного походження

4 Варіанти (стадії):

3) Ускладнені ураження:

Патогенез

Етіологія

Патогенез

Ускладнення

Некласичні прояви крупозної пневмонії:

Загальні прояви крупозної пневмонії:

Ускладнення

Особливості бронхопневмоній залежно від віку хворих:

Морфологічні особливості залежно від виду інфекційного агента:

Ускладнення

Етіологія

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Типові патоморфологічні зміни при бронхоектазах:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Варіанти розвитку емфіземи легень:

Ускладнення

1. Легенева (дихальна) недостатність.

2. «Легеневе» серце.

3. Хронічна правошлуночкова серцева недостатність.

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Класифікація Клініко-анатомічна класифікація раку легені:

Етіологія

Морфологія

Мікроскопічна будова:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика Клініко-морфологічні форми гострої ангіни:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика Морфологічні форми езофагіту:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика Макроскопічні форми раку стравоходу:

Мікроскопічні форми раку стравоходу:

Метастазування

Ускладнення

Гастрити

Етіологія

Патоморфологічна характеристика форм

Ускладнення

Етіологія

Патоморфологічна характеристика форм

Ускладнення

Етіологія

Патоморфологічна характеристика форм

Ускладнення

Етіологія і патогенез

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Класифікація

IV. За морфологічними змінами:

2) Пухлинні

3) Запальні

2) Пухлинні

3) Запальні

2) Пухлинні

3) Запальні

2) Пухлинні

3) Запальні

Морфологічно:

4) Стадія чистих виразок:

Загальні зміни:

Стадіїї місцевих змін:

Ускладнення

2. Генералізована форма

3. Рідкі форми :

Паразитарні інфекції

Класифікація

115. Парагрип – визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

116. Респіраторно-синцитіальна інфекція – етіологія, патогенез, патоморфологія. Наслідки.

117. Аденовірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

118. Коронавірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

119. Морфологічні особливості пневмонії обумовленої короновірусною інфекцією.

120. Віл інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.

121. Кір: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

122. Краснуха. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.

123. Скарлатина: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

124. Поліомієліт: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

125. Дифтерія: етіологія, класифікація, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

Патологічна анатомія:

У інфікованій слизовій оболонці сечостатевих органів розвивається гіперемія і набряк, місцями - дрібні крововиливи, десквамація епітелію і дрібновогнищеві виразки. Посилюється випіт лімфоїдних елементів. У піхві запальні зміни можуть поширюватися і на поверхневі шари м'язової оболонки. В осередках ураження спостерігається розростання грануляційної тканини і в подальшому утворення гострих кондилом.

Піхвова трихомонада

запалення слизової оболонки сечостатевих шляхів. Можливо, що трихомонада виявляє патогенність тільки в асоціації з іншими паразитами за визначених умов. Підтвердженням цього є часте безсимптомне носійство.

Клініка. Трихомоноз у жінок перебігає у вигляді гострого запалення піхви. Через 3-30 днів після зараження з'являються серозно????гнійні виділення з піхви, що супроводжуються свербіжем, печією в ділянці статевих органів. Виділення в'язкі, пінисті, жовто????зеленого кольору з неприємним запахом. Іноді з'являються ознаки запалення сечового міху- ра. Клінічні симптоми трихомонозу можуть виник- нути в жінок, що були безсимптомними носіями, в період вагітності і після пологів, у післяменструаль???? ному періоді і в менопаузі.

Трихомоноз у чоловіків перебігає зазвичай без???? симптомно, що сприяє поширенню хвороби. Іноді розвивається трихомонадний уретрит, що виявляєть- ся виділенням крапель серозної рідини з уретри.

Паразитарні інфекції: шистосомоз патоморфологія, ускладнення.


Паразитарні інфекції

ШИСТОСОМОЗ

ШИСТОСОМОЗ-хронічний гельмінтоз з переважним ураженням сечостатевої системи та кишечника.

Етіологія: сечостатева шистосома,кишкова шистосома,японська шистосома.

Патологія:

Яйця паразиту-молюск- стадія церкарії-через шкіру до організму людини-стадія шистосомули-периферичні вени-статевозрілі особи-вени тазу,мезентеріальні та гемороїдальні,стінка товстої кишки-відкладання яєць-пошкодження тканин.

Патологічна анатомія:

Найчастіше виникає уринарний шистосомоз(сечового міхура).

  • Запалення,крововиливи,злущення епітеліального покриву

  • В підслизовому шарі лейкоцитарні інфільтрати навколо яєць шистосом-утв.виразки

  • Навколо яєць грануляційна тканина(шистосомна гранульома)

  • Склероз і деформація стінки міхура

  • Загиблі яйця кальцифікуються

При кишковому шистосомозі(те саме)

  • Склероз стінки

  • Шистосомозний апендицит

При гематогенному поширенні процесу паразити заносяться до печінки,легень,головного мозку і утв.грануляції----склероз.

Шистосоми (кров'яні сисуни) - це група тропіч- них гельмінтів, які є збудниками шистосомозів.

Основні види шистосом, що паразитують у людини: • Shistosoma haematobium ???? збудник сечостатевого шистосомозу.

• Shistosoma mansoni ???? збудник кишкового шистосомозу.

• Shistosoma japonicum ???? збудник японського шистосомозу.

Усладнення: токсично????алергічна дія парази- та на ранній стадії хвороби; розвиток запального процесу, а згодом розростання сполучної тканини і деформація стінок сечового міхура та кишківнику на пізніх стадіях хвороби внаслідок постійного трав- мування стінок органа.

Клініка. Прояв хвороби залежить від тривалості і ступеня інвазії, реактивності організму. Інкубацій- ний період складає 4-6 тижнів. У розвитку хвороби виділяють декілька стадій.

Стадія проникнення. На шкірі в місці проник- нення церкаріїв виникає відчуття печії, свербіж, по- червоніння, висипка, що зберігається 1????2 дні. Мігра- ція шистосомул може супроводжуватися підвищен- ням температури, кашлем, болем у грудях. Три- валість цієї стадії ???? 2????3 тижні.


Стадія дозрівання. Шистосоми досягають місця локалізації. Характерна лихоманка з ознобом, біль у суглобах і головний біль, нудота, блювота, пронос, можливе збільшення селезінки. Тривалість цієї стадії ???? 8????Ю тижнів.

У ці періоди симптоми шистосомозу однакові, незалежно від виду збудника. На пізніших стадіях хвороби клініка залежить від локалізації паразита.

Стадія розвиненої інвазії відповідає паразиту- ванню статевозрілих шистосом та інтенсивному відкладанню яєць. При сечостатевому шистосомозі спостерігаються болі і тяжкість у промежині та над- лобковій ділянці. При кишковому й японському ши????стосомозах характерні біль у животі, чергування запору і проносів, у випорожненнях домішки крові і слизу. У цей період можливе гематогенне занесен- ня яєць у центральну нервову систему. Стадія роз- виненої інвазії продовжується 3????7 років.

Стадія пізньої інвазії й ускладнень. Виділення яєць зменшується або припиняється, переважають симпто- ми, пов'язані з прогресуючим фіброзом тканин.

Паразитарні інфекції: ехінококоз патоморфологія, диференційна

діагностика, ускладнення.

ЕХІНОКОКОЗ

ЕХІНОКОКОЗ-гельмінтоз,що харакеризуєтьс утворенням ехінококових кіст у органах.

Етіологія і патогенез:

Гідатидозний ехінокок,альвеокок

Зараження відбувається при контакті із хворими тваринами,розділенні туш,споживанні забрудненої води.

Патологічна анатомія:

При гідатидозному ехінококозі в органах утворюються міхурці з хітиновою оболонкою і заповнені рідиною.З внутрішнього шару міхура утворюються дочірні міхурці—орган піддається атрофії.

На межі з ехінококом утворюється капсула(судини+еозинофіли+гігантські клітини сторонніх тіл)

Найчастіше міхури знаходяться в печінці,легенях,нирках.

При альвеококозі

Онкосфери утворюють міхурці,навколо некроз.

Міхурці проникають в тканину,спричиняючи руйнування(інфільтруючий ріст).

Токсичні речовини спричиняють некроз і продуктивну реакцію.

Альвеокок схильний до метастазування.

Ускладнення:

Пов’язані з ростом міхура в печінці або метастазами альвеокока.

Розвиток амілоїдозу.

Ехінококоз це зоонос, перо реальний біо гельмінтози, що спричинюється личинкової стадії Цестоди і характеризується утворенням кіст у різних органах, переважно у печінці і легеня.


Ускладнення:

Посилення алергічних реакцій — Підвищення температури, кропивниця, еозинофілія.

Анафілактичний шок

дискримінація сколексів У інші органи і тканини з утворенням нових Ехінококових міхурів

розвиток гострих запальних реакції

больовий шок, колапс

можливе інфікування і нагноєння Кіст будь-якої локалізація з утворенням абсцесів.

Тривала паразитар на інвазія — амілоїдоз паренхіматозних органів

Ехінококоз печінки може привести до виникнення механічна жовтяниця, цирозу печінки. У разі локалізація кіст на задній поверхні печінки відбувається стискання судин портальної системи з розвитком портальної гіпертензії.

Ехінококоз легені, спричиняючи Пошкодження та руйнування тканини легені, може призвести до досить масивної кровотеча.

Кіста, що росте в цнс Може супроводжуватися епілептоїдними нападами. Сліпотою парезами і паралічами.

Кісти, що локалізуються в серці, спричинюють порушення серцевого діяльності

Може настати розрив шлуночків серця

Ехінококоз ви міхур яєчників, проростання труби, може спричинити їх розрив і кровотечу.

Паразитарні інфекції: альвеококоз патоморфологія, ускладнення.

АЛЬВЕОКОКОЗ - гельмінтоз з групи цестодозов, що характеризується важким хронічним перебігом, первинним пухлиноподібним ураженням печінки, нерідко з метастазами в головний мозок і легені, а також в багато інших органи.

Етіологія і патогенез:

альвеокок

Зараження відбувається при контакті із хворими тваринами,розділенні туш,споживанні забрудненої води

Патологічна анатомія:

При альвеококозі

Онкосфери утворюють міхурці,навколо некроз.

Міхурці проникають в тканину,спричиняючи руйнування(інфільтруючий ріст).

Токсичні речовини спричиняють некроз і продуктивну реакцію.

Альвеокок схильний до метастазування.

Ускладнення:

Пов’язані з ростом міхура в печінці або метастазами альвеокока.

Розвиток амілоїдозу.

Ехінококоз це зоонос, перо реальний біо гельмінтози, що спричинюється личинкової стадії Цестоди і характеризується утворенням кіст у різних органах, переважно у печінці і легеня.

Ускладнення:

Посилення алергічних реакцій — Підвищення температури, кропивниця, еозинофілія.

Анафілактичний шок

дискримінація сколексів У інші органи і тканини з утворенням нових Ехінококових міхурів


розвиток гострих запальних реакції

больовий шок, колапс

можливе інфікування і нагноєння Кіст будь-якої локалізація з утворенням абсцесів.

Тривала паразитарна інвазія — амілоїдоз паренхіматозних органів

Ехінококоз печінки може привести до виникнення механічна жовтяниця, цирозу печінки. У разі локалізація кіст на задній поверхні печінки відбувається стискання судин портальної системи з розвитком портальної гіпертензії.

Ехінококоз легені, спричиняючи Пошкодження та руйнування тканини легені, може призвести до досить масивної кровотеча.

Кіста, що росте в цнс Може супроводжуватися епілептоїдними нападами. Сліпотою парезами і паралічами.

Кісти, що локалізуються в серці, спричинюють порушення серцевого діяльності

Може настати розрив шлуночків серця

Ехінококоз ви міхур яєчників, проростання труби, може спричинити їх розрив і кровотечу.

Паразитарні інфекції: цистицеркоз патоморфологія, ускладнення.

Цистицеркоз

Цистицеркоз-хронічний гельмінтоз,спричинений цистицерками озброєного(свинячого) ціп’яка (солітера).

Етіологія і патогенез:

Цистицерк-личинкова стадія свинячого ціп’яка (фіна).

Захворювання розвивається у людей ,свиней,собак,котів(проміжні господарі).

Зараження відбувається при поїданні м’яса свиней з фіною.

Розвиток фіни відбувається в кишечнику –цистицеркоз.

Яйця ціп’яка потрапляють в шлунок-розчиняється оболонка-зародки проникаю через стінку шлунка в просвіт судин-розносяться в органи-перетворюються на цистицерки.

Патологічна анатомія:

Цистицерк виглядає як горошина,навколо якої запальна реакція.

Інфільтрат складається з еозинофілів,лімфоцитів,фібробластів,плазмоцидів.

Навколо інфільтрату розростається сполучна тканина,що утворює цистицерку капсула.З часом він гине і кальцифікується.

Найчастіше їх знаходять в головному мозку,очах,пжк,м’язах.

Ускладненя:

За відсутності неврологічних симптомів цистицеркоз має доброякісний перебіг. Звичайними причинами смерті є епілептичний статус, наслідки внутрішньочерепної гіпертензії. Пізні прояви цистицеркозу можна вважати ускладненнями. Частою є інвалідізація, в тому числі, і при цистицеркозі очей.