ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 655
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
2) Специфіка фібрилярного білка амілоїду дозволяє виділити al-, аа-, af- і asc1- амілоїдоз.
3)Враховуючи розповсюдження амілоїдозу,
Грануляційна тканина (макро і мікроскопія)
Класифікація ексудативного запалення
Морфологічна характеристика склеромної гранульоми.
Механізми розвитку реакцій гіперчутливості
Порівняльна характеристика критеріїв злоякісності і доброякісності
Диференційні ознаки доброякісних і злоякісних пухлин
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
Хронічні лейкози лімфоцитарного походження
Некласичні прояви крупозної пневмонії:
Загальні прояви крупозної пневмонії:
Особливості бронхопневмоній залежно від віку хворих:
Морфологічні особливості залежно від виду інфекційного агента:
Патоморфологічна характеристика
Патоморфологічна характеристика
Патоморфологічна характеристика
Типові патоморфологічні зміни при бронхоектазах:
Патоморфологічна характеристика
Варіанти розвитку емфіземи легень:
1. Легенева (дихальна) недостатність.
3. Хронічна правошлуночкова серцева недостатність.
Патоморфологічна характеристика
Патоморфологічна характеристика
Класифікація Клініко-анатомічна класифікація раку легені:
Патоморфологічна характеристика Клініко-морфологічні форми гострої ангіни:
Патоморфологічна характеристика Морфологічні форми езофагіту:
Патоморфологічна характеристика Макроскопічні форми раку стравоходу:
Мікроскопічні форми раку стравоходу:
Патоморфологічна характеристика форм
Патоморфологічна характеристика форм
Патоморфологічна характеристика форм
Патоморфологічна характеристика
IV. За морфологічними змінами:
115. Парагрип – визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.
116. Респіраторно-синцитіальна інфекція – етіологія, патогенез, патоморфологія. Наслідки.
119. Морфологічні особливості пневмонії обумовленої короновірусною інфекцією.
120. Віл інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
121. Кір: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
122. Краснуха. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
123. Скарлатина: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
124. Поліомієліт: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
125. Дифтерія: етіологія, класифікація, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
Регенерація хрящової тканини
-
Перебігає за типом неповної регенерації
-
Лише незначні дефекти тканини можуть заміщуватися новоутвореною тканиною за рахунок камбіальних елементів охрястя – хондробластів
-
Хондробласти утворюють основну речовину хряща, потім перетворююються в дозрілі хрящові клітини
-
Значні дефекти хряща заміщуються рубцевою тканиною
64.Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація епітелію.
Регенерація епітелію
-
Має високі регенераторні властивості, тому регенерація здійснюється достатньо повно
-
Особливо добре регенерує покривний епітелій
-
Багатошаровий плоский зроговілий епітелій
-
можливе відновлення навіть при значних дефектах шкіри
-
при регенерації епідермісу в краях дефекту відбувається посилене розмноження клітин зародкового (камбіального), росткового (мальпігієвого) шару
-
далі пласт епітелію стає багатошаровим, клітини його диференціюються і він набуває всіх ознак епідермісу
Епідерміс складається з росткового, зернистого, блискучого і рогового шарів
-
Покривний епітелій слизових оболонок
Багатошаровий плоский без зроговіння, перехідний, одношаровий призматичний і багатоядерний миготливий
-
дефект слизової оболонки відновлюється за рахунок проліферації клітин, які вистилають крипти і вивідні протоки залоз
-
недиференційовані ущільнені клітини епітелію спочатку вкривають дефект тонким шаром, потім клітини набувають відповідної форми
-
частково або повністю відновлюються і залози слизової оболонки (трубчасті залози кишок, залози ендометрію)
-
Мезотелій
Мезотелій вкриває очеревину, плевру, перикард
-
регенерація мезотелію відбувається шляхом ділення збережених клітин
-
на поверхні дефекту з,являються порівняно великі кубічні клітини, які потім стають плоскими
-
при незначних дефектах відновлюється швидко і повною мірою
-
Регенерація спеціалізованого епітелію органів
Здійснюється за типом регенераційної гіпертрофії: в ділянці пошкодження тканина заміщується рубцем, а по периферії його відбувається гіперплазія і гіпертрофія паренхіми.
-
Печінка
-
осередок некрозу завжди заміщується рубцем
-
у збереженій частині відбувається інтенсивне новоутворення клітин і гіперплазія внутрішньоклітинних структур гіпертрофія
-
швидке відновлення попередньої маси і функції органа
-
Підшлункова залоза
-
епітелій екзокринних залоз стає джерелом відновлення панкреатичних острівців
-
Нирки
-
При збереженні тубулярної мембрани відбувається розмноження збережених нефроцитів і відновлення канальців
-
При зруйнуванні тубулярної мембрани (тубулорексис) епітелій не відновлюється і каналець заміщується сполучною тканиною
-
При загибелі судиного клубочка одночасно з канальцем епітелій канальців не відновлюється, на місці загиблого нефрону розростається сполучна тканина, а оточуючі нефрони підлягають регенраційній гіпертрофії
-
Легені
-
після видалення окремих часток, в залишеній частині відбувається гіпертрофія і гіперплазія тканинних елементів
-
В залозах внутрішньої секреції
-
відновні процеси за типом неповної регенерації
-
Регенерація спеціалізованого епітелію може бути атипова
-
Призводить до розростання сполучної тканини, структурної перебудови та деформації органів
-
Це проявляється як цироз
-
Невеликі дефекти заміщуються хондробластами
-
Великі – неповна регенерація
Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація епітелію.
Регенерація – це відновлення структурних елементів тканини замість загиблих.
Види:
-
Фізіологічна: відбувається протягом всього життя і характеризується постійним відновленням клітин, волокнистих структур і основної речовини сполучної тканини.
-
Репаративна (відновлювальна): при пат.процесах, які призводять до пошкодження клітин і тканин; як посилена фізіологічна:
А) повна (реституція): заповнення дефекту тканиною, ідентичною загиблій (сполучна тканина, кістки, шкіра, слизові);
Б) неповна (субституція): заміщення дефекту сполучною тканиною, рубцем + компенсаторна гіперплазія елементів залишеної спеціалізованої тканини – гіпертрофія тканини (печінка, нирки, легені, селезінка, міокард, мозок).
-
Патологічна: спотворення регенераторного процесу, порушення зміни фаз проліферації та диференціювання – гіпер- або гіперрегенерація, метаплазія (келоїдний рубець, кісткова мозоля, повільне загоювання).
Рівні:
-
Молекулярний.
-
Субклітинний.
-
Клітинний.
-
Тканинний.
-
Органний.
Регенерація епітелію: високі регенераторні властивості, добре регенерується.
-
Багатошаровий плоский зроговілий + покривний слизових: в краях дефекту посилене розмноження камбіальних клітин і росткового прошарку – клітини покривають дефект одним шаром – стає багатошаровим/перехідним/призматичним – набуває всіх специфічних клітин та ознак.
-
Мезотелій: шляхом ділення збережених клітин. На поверхні дефекту великі круглі клітини – потім стають плоскими.
-
Спеціалізований епітелій органів: за типом регенераторної гіпертрофії – в ділянках пошкодження тканина заміщується рубцем, а по периферії відбувається гіперплазія і гіпертрофія паренхіми.
Покривний – повна регенерація за рахунок інтенсивного розмноження клітин зародкового шару (шкіра), проліферація клітин, що вистилають крипти та вивідні протоки з-з (слизові оболонки)
Спеціалізований – неповна регенерація з навколишньою регенераторною гіпертрофією
Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація нервової тканини.
Регенерація нервової тканини
-
В головному і спинному мозку новоутворення гангліозних клітин не відбувається
-
При їх зруйнуванні відновлення функції можливе лише за рахунок внутрішньоклітинної регенерації збережених клітин (клітинна форма регенерації – виникають гліальні рубці)
-
При ушкодженні вегетативних вузлів відбувається:
-
Гіперплазія ультраструктур
-
Новоутворення ультраструктур
-
При ушкодженні периферичного нерва регенерація відбувається за рахунок центрального відрізка, який зберіг зв,язок з клітиною, а периферичний відрізок гине (клітина шванівської оболонки загиблого периферичного відрізка нерва розмножуються, розташовуються вздовж нього і утворюють футляр (бюнгеровський тяж), в який вростають регенеруючі осьові циліндри з проксимального відрізка
-
Регенерація нервових волокон завершується їх мієлінізацією і відновленням нервових закінчень
-
Регенераторна гіперплазія рецепторів, прецелюлярних синаптичних приладів і ефекторів іноді супроводжується гіпертрофією їх кінцевих апаратів
Якщо регенерація нерва порушується (значне розходження частин нерва, розвиток запального процесу), то в місці його розриву утворюється рубець, в якому хаотично розташовані регенеровані осьові циліндри проксимального відрізку нерва – ампутаційні нерви
Головний та спинний мозок – неповна регенерація у гангліозних клітинах (тільки внутрішньоклітинна форма), повна регенерація гліальних елементів.
Периферичні нерви – регенерація за рахунок центрального відрізка, що зберіг зв’язок із клітиною.
Регенерація: визначення, види та її рівні. Загоювання ран. Різновиди їх морфологічна характеристика.
Загоювання ран
Види загоювання ран:
-
Безпосереднє закриття дефекту епітеліального покриву
-
Загоювання під струпом
-
Загоювання рани первинним натягом
-
Загоювання рани вторинним натягом (через нагноєння)
-
Безпосереднє закриття дефекту епітеліального покриву
-
Найпростіше загоювання
-
Відбувається наповзання епітелію на поверхневий дефект і закриття його епітеліальним шаром
-
Загоювання під струпом
-
На поверхні незначного дефекту швидко з,являється кірка (струп) із крові, що згорнулася і лімфи
-
Епідерміс відновлюється під кіркою, яка через 3-5 діб після поранення відпадає
-
Притаманне рогівці, слизовим оболонкам і рідше шкірі
-
Загоювання рани первинним натягом
-
Спостерігається в ранах якщо:
-
Пошкоджена не тільки шкіра, але і підлеглі тканини
-
Краї рани рівні
-
Рана заповнюється згортками вилитої крові, що охороняє кінці рани від деградації та інфекції
-
Під впливом протеолітичних ферментів нейтрофілів відбувається частковий лізис згустка крові та тканинного детриту
-
Нейтрофіли гину, а на замін їм з,являються макрофаги, які фагоцитують еритроцити, їх уламки та залишки пошкодженої
-
В краях рани утворюється гемосидерин
-
Хірургічна рана
-
В 1й день після поранення решта пошкодженої тканини видаляється разом з ексудатом самостійно або при обробці рани (первинне очищення)
-
На 2-3 добу по краях рани з,являються фібробласти і новоутворені капіляри, які ростуть на зустріч один одному
З,являється грануляційна тканина (невеликий пласт)
-
Через 10-15 діб грануляційна тканина повністю дозріває, дефект епітелізується і рана загоюється ніжним рубчиком