Файл: экз патан кафедра 1 (2).docx

Особливості клінічного перебігу та морфологічних особливостей грипу В.

Цей серотип вірусу грипу майже виключно уражає людей і є менш поширений, ніж серотип A. Він мутує в 2-3 рази повільніше, ніж серотип A і, отже, менш генетично різноманітний. Тим не менш, серотип B здатний до мутацій, що призводить до зміни циркулючих штамів кожні 3-5 років, а це призводить до відповідних епідемій, яких спричинює цей серотип. Невеликий мутагенний потенціал в поєднанні з обмеженим колом носіїв вірусу, призводить до того, що пандемій грипу В не зафіксовано в природі.

Епідемії грипу, викликані вірусом цього типу, виникають через кожні 3-4 роки. Вірус В містить по одному різновиду H і N, тому він має лише різні серотипи усередині самого виду. Після грипу, спричиненого вірусом типу В, імунітет зберігається до 3-4 років.

Особливості клінічного перебігу та морфологічних особливостей грипу С.

Вірус грипу C заражає людей, собак і свиней. грип C зустрічається рідше, ніж інші типи, і зазвичай зумовлює тільки легке захворювання у дітей.  Вірус С містить тільки H і не містить N, але він має рецептор, що руйнує ензим. Вірусу С не властива мінливість. Відсутність мутацій призводить до того, що людина хворіє на грип С практично один раз за життя. Після грипу, спричиненого вірусом типу С, імунітет зберігається протягом усього життя.

Вірусні інфекції. Парагрип – визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

Парагрип (від грец. раrа - біля ) - грипоподібне гостре інфекційне захворювання, що викликається вірусами парагрипу.

•Характеризується переважним ураженням дихальних шляхів і помірною інтоксикацією. Джерело інфекції – хвора людина або носій. Шлях передачі: повітряно-крапельний.

•Поширений повсюдно, складає близько 20% від загального числа ГРВІ. Під час епідемії грипу перебігає у вигляді супутнього захворювання.

•Хворіють люди різного віку, але переважно діти. Для дітей раннього віку особливо небезпечний у зв’язку з ризиком генералізації інфекції.

Етіологія

Збудники парагрипу- пневмотропні РНК- віруси типів 1-4, відносяться до сімейства Раrаmyхоviridаe. Віруси мають форму неправильних сфер діаметром 150-300 нм або довгих спіралей. Капсид вірусу містить чинник, що викликає

утворення багатоядерних клітинних симпластів.

Патогенез парагрипу схожий з таким при грипі, проте, інтоксикація виражена менше і перебіг захворювання більш легкий.

• Парагрип, викликаний вірусами типів 1 і 2, протікає як легка форма грипу, проте при цьому часто виникають гострий ларингіт і набряк гортані, що ускладнюються несправжнім крупом і асфіксією.

• Вірус парагрипу типу 3 веде до ураження нижніх дихальних шляхів,

• а вірус типу 4 викликає інтоксикацію.

Клініко-морфологічна характеристика

Клінічно парагрип відрізняє поступовий початок та помірний інтоксикаційний синдром, субфебрильна температура, сухий («гавкаючий») кашель, сиплість голосу.

Патологічна анатомія. Характерною є проліферація епітелію трахеї і бронхів з появою поліморфних клітин, що мають одне або декілька пікнотичних ядер. Такі клітини утворюють подушкоподібні розростання. У легенях в серозно-десквамативному ексудаті зустрічаються такі ж багатоядерні клітини.

Інтерстиційна клітинна реакція в легенях виражена помірно, крововиливи -рідко.

Ускладнення виникають у разі приєднання вторинної інфекції. Найчастіше це:

• бронхопневмонія,

• ангіна,

• синусити,

• отит,

• євстахеїт,

• менінгоенцефаліт.

Причини смерті

• При неускладненому парагрипі: асфіксія, обумовлена несправжнім крупом або вірусною пневмонією.

• При приєднанні вторинної інфекції - легеневі ускладнення.

Вірусні інфекції. Респіраторно-синцитіальна інфекція – етіологія, патогенез, патоморфологія. Наслідки.

• Вірусні інфекції - це патологічний процес, що виникає через діяльність вірусів, викликаючи дистрофію та некроз клітин в яких він здійснює свою репродукцію.

• Респіраторно-синцитіальна інфекція (РС- інфекція) - гостре респіраторне інфекційне захворювання, яке сприченене респіраторно-синцитіальеим вірусом, який має високу контагіозність та носить епідемічний х-р.

• Етіологія - РС-вірус, РНК-вмісний, має властивість утворювати у культурі клітин гігантські клітини, синцитій, має діаметр 90-120 нм.

• Патогенез:

• Інфекція розповсюджується повітряно-крапельним шляхом

• Інкубаційний період 2-4 діб

• Первична адсорбція з подальшим піноцитозом у клітини епітелію легень.

• Відбувається реплікація вірусу. РНК вірусу транспортується на рибосоми ЕПР, де відбувається трансляція вірусного геному, потім у КГ відбувається дозрівання та збирання віріону.

• АГ структура вірусу на поверхні уражених клітин з’єднує сусідні клітини утворюючи синцитій.

• Репродукція в клітинах призводить до загибелі клітини та вивільненням новосформованих віріонів віруса

• Віріони заселюють епітелій верхні дихальні шляхи

• Викликаючи їх дистрофію, некроз та десквамацію клітин ВДШ.

• Розвивається вторинна вірусемія, що супроводжуються вазопаралітичною (геморагії, стаз..) та імуносупремивною (зм. хемотаксис, фагоцитоз, виникають алергії) діями.

• Патоморфологія:

• Проліферація епітелію трахеї, бронхів, бронхіол, альвеолярних ходів у вигляді сосочків або пластів з декількох клітин

• Епітеліальні проліферати та ексудат призводять до обструкції бронхіального дерева утворюються вогнища гострої емфіземи та ателектаз легень

• Клітина інфільтрація інтерстиціальної тканини легень виражена та поеднується с деструкцією стікок альвеол

• При бронхопневмонії у запальному ексудаті наявна велика к-ть крупних клітин, що утворюють симпласти

• Методом імунофлюорисценції можно виявити РС-антиген у клітинах альвеоляхних симпластив

• При генералізації інвекції виявляються зміни у внутрішніх органах: кишківник, підшлункова залоза, печінка, нирки, що супроводжуються клітинною інфільтрацією, яка поєднана з сосочковими розростаннями епітелію. В ЦНС - очагова проліферація.

• Наслідки - у тяжких випадках смерть від пневмонії, що обумовлена вториннною інфекцією та генерацізацією інфекції або ускладненя через приєднання вторинної інфекції

Респіраторно-синцитіальна інфекція – це ГРВІ, збудником якої є РНК(-)вмісний респіраторно-синцитіальний вірус (RSV) родини Paramyxoviridae.

Це найчастіший збудник респіраторних інфекцій у дітей до 2 років. Смертельний вихід можливий при захворюванні малюків віком 1-6 місяців.

У старших дітей та дорослих інфекція протікає легко та елімінується самостійно.

Патогенез. Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом під час кашлю та чхання. Репродукція відбувається в епітеліальних клітинах слизової оболонки верхніх і нижніх дихальних шляхів. Маніфестує в основному як бронхіоліт.

Патоморфологія:

• ураження епітелію дрібних бронхіол, пневмоцитів 1го та 2го типів;

• навколо артеріол – гостре запалення із нейтрофілами, моноцитами, Т-клітинами;

• виражена обструкція дихальних шляхів за рахунок: решток запальних клітин, змішаних з фібрином та слизом, набряку міжальвеолярних перегородок і компресії їх гуперплазованими лімфоїдними фолікулами;

• наявність гігантських клітин з ледь помітними рожевими цитоплазматичними включеннями.

Ускладнення: бронхіоліт, трехеобронхіт, пневмонія.

Вірусні інфекції. Аденовірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

Аденовірусна інфекция - гостре респіраторне захворювання, спричинене аденовірусом, який пошкоджує дихальні шляхи, коньюктиву, лімфоїдну тканину.

• Етіологія - ДНК-вмісні (двонитчасті) віруси, що утворюють внутнішньоклітинні включення, діаметр віріона 70-90 нм.

• Патогенез:

• Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом

• Адсорбція та піноцитоз у епітеліальні клітини

• ДНК-вірусу транспортується у ядро, де відбувається репродукція вірусу

• Цитопатична дія вірусу проявляється у формуванні внутрішньоядерних включень, що складаються з вірусних частин

• Під час виходу віріонів з клітин відбувається лізис, що призводить до інтоксикації

• Можлива подальша генералізація та приєднання вторинних інфекцій

• Патоморфологія:

1. Легка форма - гостре катаральне запалення ВДШ, глотки, регіональних лімфатичних вузлів, гострий коньюктивіт.

• Слизова оолонка ВДШ гіперемована, набрякла, з петихіальними крововиливами, лімфогістоцитарною інфільтрацією та вираженою десквамацією епітеліальних клітин

• У цитоплазмі фуксинові включення, ядро збільшене

• В ексудаті, що складається з білкових мас з незначною к-тю макрофагів, лімфоїдних клітин, нейтрофілів та альвеолярного епітелію наявні аденовірусні клітини

• В міжальвеолярних перегородках зустрічаються аденовірусні клітини, іноді у альвеолах утворюються гіалінові мембрани.

2. Тяжка форма - обумовлена генералізацією інфекції або приєднанням вторичних інфекцій

• При генералізації розмножуються в епітеліальних клітинах кишківника, печінки, нирок, підшлункової залози, гангліозних клітинах головного мозку утворюючи аденовірусні клітини

• У цих органах виникають розлади кровопостачання та виникає некроз

• Приєднянна вторинних інфекцій викликає некроз та нагноєння.

• Наслідки:

• Ускладнення: синусит, отит, ангінв, пневмонія (пов’язана з приєднанням вторинних інфекцій)

• Смерть: при генералізації інфекції у головний мозок та при ушкодженні внутрішніх органів.

Вірусні інфекції. Коронавірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

Збудником нового коронавірусного захворювання (COVID-19) є складний РНК-вмісний вірус родини Coronaviridae – бета-коронавірус SARS-CoV-2.

Уперше випадки інфікування були зафіксовані наприкінці грудня 2019 року в місті Ухань, провінція Хубей (Китай), яке стало епіцентром епідемічного спалаху, звідки інфекція поширилася поза межі країни й набула масштабів глобальної пандемії (ВООЗ, 11 березня 2020).

Первинним джерелом вважають кажанів та панголінів, які є природним резервуаром для SARS-CoV-2. Унаслідок частих мутацій та рекомбінацій коронавіруси набули здатності інфікувати людей, тобто передаватися від тварин - людині.

Патогенез. Інфекція передається контактним і повітряно-крапельним шляхом під час кашлю та чхання. Основними клітинами-мішенями коронавірусів є епітеліальні клітини та макрофаги. Для проникнення SARS-CoV-2 зв’язується з рецепторами до АПФ-2 (angiotensin-converting enzyme 2, ACE2 receptor) на епітелії повітроносних шляхів та пневмоцитах легеневої паренхіми, де й відбувається вірусна репродукція.

Клініко-морфологічна характеристика.

COVID-19 перебігає як інтерстиційна пневмонія (запалення інтерстицію). Часте ускладнення - тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS), що характеризується дифузним пошкодженням альвеол (DAD, diffuse alveolar damage) із ознаками ГРДС.

ГРДС = гострий респіраторний дистрес синдром (англ.ARDS = Acute Respiratory Distress Syndrome). Ознаки: