Файл: экз патан кафедра 1 (2).docx

недостатнє поступлення води:
водне голодування;
нервово-психічні захворювання з ураженням центру спраги (струс головного мозку, інсульти, неврози);
соматичні захворювання з порушеннями процесу прийому рідини (порушення ковтання, прохідності стравохода);
намірна втрата води:
тривала поліурія (при хронічній хворобі нирок, цукровому діабеті, передозуванні діуретинами);
шлунково-кишкові порушення (гіперсалівація, сильне блювання, діарея);
крововтрата;
тривале та виражене потовиділення;
гіпертермія;

втрата великої кількості лімфи (опіки, поранення лімфатичних стовбурів

морфологічно:
сухість слизових оболонок і шкіри;
гіпосалівація;
зменшення еластичності та тургора шкіри, м’язів;
западіння та м’якість очних яблук.

Класифікація гіпогідратації:

гіпоосмоляльна (при гіпоальдостеронізмі, гіпергідрозі, цукровому та нецукровому діабеті, діареях);
гіперосмоляльна (при недостатньому вживанні води, гіпертермії, поліурії з малим вмістом в сечі осмотично активних речовин, вживанні морської води);
ізоосмоляльна (крововтрата).

Наслідок – згущення крові, порушення реологічних властивостей крові, що веде до підвищення ризику утворення тромбів, тромбоемболії, інфаркту міокарду, інсульту, порушення обмінних процесів між кров’ю і тканинами організму, що веде до гіпоксії, порушення КОС, ОЦК.

Питання№2 до білету

Пухлини. Визначення. Особливості пухлинного росту. Принципи класифікації

Доброякісні пухлини. Характеристика критерії доброякісності. Злоякісні пухлини. Характеристика критеріїв злоякісності. Передпухлинні (передракові) стани і зміни.

Пухлина – надмірне, некоординоване з організмом патологічне розростання тканин, яке продовжується після дії причини,що його викликали; складається з якісно змінених клітин, які стали атиповими щодо диференціювання та характеру росту і передають ці властивості своїм нащадкам.

Ріст пухлини

Залежно від ступеня диференціювання	За відношенням до просвіту порожнинного органа	Залежно від кількості осередків виникнення
Експансивний ріст – росте «сама з себе», відсуваючи оточуючі тканини, при цьому утворюється капсула з атрофованих навколишніх тканин (більш характерний для зрілих доброякісних пухлин); Апозиційний ріст – відбувається за рахунок додавання нових шарів на периферію певної частини пухлини Інфільтруючий (інвазивний) або деструюючий тип росту – пухлинні клітини вростають в оточуючі тканини і руйнують їх (більш характерний для злоякісних пухлин).	Ендофітний ріст – інфільтруючий ріст пухлини в глибину стінки органа (при цьому з боку слизової оболонки органа пухлину не видно, але на розтині водно, що стінка органа проросла пухлиною); Екзофітний ріст – Експансивний ріст в порожнину органа.	Уніцентричне – один осередок; Мультицентричне – множинні осередки росту.

Принципи класифікації

За клінічним перебігом;
За гістологічним походженням (28 класифікацій);
За мікроскопічним виглядом: вузлові (ендофітні і екзофітні), інфільтративні, мультифокальні;
За розміром і розповсюдженням (TNM).

Пухлини: визначення, доброякісні пухлини, критерії доброякісності.

₊

Пухлини. Визначення. Злоякісні пухлини. Характеристика критеріїв злоякісності.

Доброякісні або зрілі пухлини складаються з клітин диференційованих такою мірою, що майже завжди можна встановити, з якої тканини вони ростуть (гомологічні пухлини).

Злоякісні або незрілі пухлини складаються з мало- або недиференційованих клітин; вони втрачають схожість з тканиною, з якої вони виникають (гетерологічні пухлини).

Порівняльна характеристика критеріїв злоякісності і доброякісності

Доброякісні пухлини

Злоякісні пухлини

Однорідність складу;
Мітози трапляються рідко;
Експансивний ріст;
Чітке відмежування від навколишньої тканини ( частіше за все мають капсулу);
Метастазів не дають;
Рецидиви не характерні;
Вторинні зміни спостерігаються не завжди (здатні до малігнізації);
Характерний місцевий вплив на організм імунодепресія і кахексія не характерні;
Прогноз частіше за все сприятливий;
Тканинний атипізм;
Повільний ріст;
Складаються з високодиференційованих клітин;

Гетерогенність складу;
Часті мітози;
Інфільтративний ріст;
Відсутність або нечітке відмежування від навколишньої тканини;
Дають метастази;
Дають рецидиви;
Вторинні зміни (запалення, крововиливи, некрози) спостерігаються майже завжди;
Характерний місцевий і загальний вплив на організм, відповідно буде спостерігатися і кахексія, і імунодепресія;
Пухлина прогресує з летальним наслідком;
Клітинний і тканинний атипізм;
Швидкий ріст;
Складаються з клітин різного ступеня диференціації.

Для всіх злоякісних новоутворень характерні 8 фундаментальних змін у фізіології клітин, які прийнято вважати критеріями злоякісного росту. Такі зміни включають:

Автономне забезпечення факторами росту;
Нечутливість до інгібіторів росту;
Порушення клітинного метаболізму;
Ухиляння від апоптозу;
Необмежений реплікативний потенціал (іммортальність);
Підтримувальний ангіогенез;
Інвазія та метастазування;
Уникання імунного контролю.

Пухлини епітеліальні: визначення, класифікація, приклади доброякісних епітеліальних пухлин, критеріїв доброякісності.

Епітеліальні пухлини– це пухлини,які розвиваються з плоского або залозистого епітелію (пухлини без специфічної локалізації; органоНЕспецифічні) або з екзо- і ендокринних залоз (органоспецифічні).

Тобто, епітеліальні пухлини залежно від гістогенезу розрізняють :

пухлини з покривного епітелію (багатошарового плоского та перехідного),
залозистого.

Залежно від органної специфічності виділяють:

органоспецифічні
органонеспецифічні (епітеліальні пухлини без специфічної локалізації).

За перебігом та диференціюванням епітеліальні пухлини бувають:

доброякісні
злоякісні.

Приклади доброякісних епітеліальних пухлин:

А) Органонеспецифічні:

ПАПІЛОМА (від лат. Papilla – сосочок) – пухлина з плоского або перехідного епітелію.

Дана пухлина знаходиться на поверхні шкіри або слизової оболонки (слизова оболонка ротової порожнини, справжні голосові зв’язки, миски нирок, сечовий міхур) на широкій чи вузькій основі (ніжці), невеликих розмірів, кулястої форми, тверда або м’яка, поверхня ніби вкрити сосочками (нагадує ягоди малини).

Строма пухлини розвинена добре, росте разом з епітелієм. Полярність, комплексність та власна мембрана пухлини збережена.

В папіломі шкіри може спостерігатися ороговіння різної інтенсивності.

При пошкодженні папілома легко руйнується, в ній виникає запалення. Після оперативного видалення папіломи рідко рецидувують, іноді (при постійному подразненні) малігнізуються.

АДЕНОМА (від грец. Aden – залоза, oma – пухлина) - пухлина залозистих органів і слизових оболонок, які вислані призматичним епітелієм.

Пухлина має вигляд відокремленого вузла м’якої консистенції, на розтині тканина біло-рожевого кольору, іноді в ній знаходять різних розмірів порожнини (кісти). Розміри пухлини варіюють ( від кількох мм до десятків см).

Аденоми слизових оболонок, які виступають у виляді поліпа звуться аденоматозними (залозистими) поліпами.

Аденоми мають органоїдну будову і складаються з клітин призматичного або кубічного упетелію, який формує залозисті утворення. Якщо в пухлині більше стромальних елементів, то таку пухлину називають фіброаденомою.

Розрізняють такі морфологічні варіанти аденом:

Ацинарна (альвеолярна аденома) – виникає з альвеолярної паренхіми залози.
Тубулярна – виростає з протоків залозистих структур.
Сосочковава – епітелій розростається у вигляді сосочків в кістозних утвореннях (цистаденома).
Та Аденоматозний поліп та фіброаденома, які описані вище.

Смотрите также файлы

I кредит и валютные операции банков.doc

Сущность и значение воспитательной работы в Вооруженных силах рк.docx

Учебный элемент Трубопроводная арматура.doc

Основные теоретикометодические аспекты начисления и учета амортизации основных средств 5.docx

Электрооборудование и электронные системы автомобилей 34604.docx

Файл: экз патан кафедра 1 (2).docx

Ріст пухлини

Принципи класифікації

Порівняльна характеристика критеріїв злоякісності і доброякісності

Смотрите также файлы

Информация

Списки файлов

Дополнительно