ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 767
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
2) Специфіка фібрилярного білка амілоїду дозволяє виділити al-, аа-, af- і asc1- амілоїдоз.
3)Враховуючи розповсюдження амілоїдозу,
Грануляційна тканина (макро і мікроскопія)
Класифікація ексудативного запалення
Морфологічна характеристика склеромної гранульоми.
Механізми розвитку реакцій гіперчутливості
Порівняльна характеристика критеріїв злоякісності і доброякісності
Диференційні ознаки доброякісних і злоякісних пухлин
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
Хронічні лейкози лімфоцитарного походження
Некласичні прояви крупозної пневмонії:
Загальні прояви крупозної пневмонії:
Особливості бронхопневмоній залежно від віку хворих:
Морфологічні особливості залежно від виду інфекційного агента:
Патоморфологічна характеристика
Патоморфологічна характеристика
Патоморфологічна характеристика
Типові патоморфологічні зміни при бронхоектазах:
Патоморфологічна характеристика
Варіанти розвитку емфіземи легень:
1. Легенева (дихальна) недостатність.
3. Хронічна правошлуночкова серцева недостатність.
Патоморфологічна характеристика
Патоморфологічна характеристика
Класифікація Клініко-анатомічна класифікація раку легені:
Патоморфологічна характеристика Клініко-морфологічні форми гострої ангіни:
Патоморфологічна характеристика Морфологічні форми езофагіту:
Патоморфологічна характеристика Макроскопічні форми раку стравоходу:
Мікроскопічні форми раку стравоходу:
Патоморфологічна характеристика форм
Патоморфологічна характеристика форм
Патоморфологічна характеристика форм
Патоморфологічна характеристика
IV. За морфологічними змінами:
115. Парагрип – визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.
116. Респіраторно-синцитіальна інфекція – етіологія, патогенез, патоморфологія. Наслідки.
119. Морфологічні особливості пневмонії обумовленої короновірусною інфекцією.
120. Віл інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
121. Кір: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
122. Краснуха. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
123. Скарлатина: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
124. Поліомієліт: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
125. Дифтерія: етіологія, класифікація, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
Дегідратація, або ексикоз – це зменешнення вмісту тканинної рідини, яке супроводжується втратою кров’ю води, тобто ангідремією.
Причини дегідратації
-
недостатнє поступлення води:
-
водне голодування;
-
нервово-психічні захворювання з ураженням центру спраги (струс головного мозку, інсульти, неврози);
-
соматичні захворювання з порушеннями процесу прийому рідини (порушення ковтання, прохідності стравохода);
-
намірна втрата води:
-
тривала поліурія (при хронічній хворобі нирок, цукровому діабеті, передозуванні діуретинами);
-
шлунково-кишкові порушення (гіперсалівація, сильне блювання, діарея);
-
крововтрата;
-
тривале та виражене потовиділення;
-
гіпертермія;
втрата великої кількості лімфи (опіки, поранення лімфатичних стовбурів
-
морфологічно:
-
сухість слизових оболонок і шкіри;
-
гіпосалівація;
-
зменшення еластичності та тургора шкіри, м’язів;
-
западіння та м’якість очних яблук.
Класифікація гіпогідратації:
-
гіпоосмоляльна (при гіпоальдостеронізмі, гіпергідрозі, цукровому та нецукровому діабеті, діареях);
-
гіперосмоляльна (при недостатньому вживанні води, гіпертермії, поліурії з малим вмістом в сечі осмотично активних речовин, вживанні морської води);
-
ізоосмоляльна (крововтрата).
Наслідок – згущення крові, порушення реологічних властивостей крові, що веде до підвищення ризику утворення тромбів, тромбоемболії, інфаркту міокарду, інсульту, порушення обмінних процесів між кров’ю і тканинами організму, що веде до гіпоксії, порушення КОС, ОЦК.
Питання№2 до білету
Пухлини. Визначення. Особливості пухлинного росту. Принципи класифікації
Доброякісні пухлини. Характеристика критерії доброякісності. Злоякісні пухлини. Характеристика критеріїв злоякісності. Передпухлинні (передракові) стани і зміни.
Пухлина – надмірне, некоординоване з організмом патологічне розростання тканин, яке продовжується після дії причини,що його викликали; складається з якісно змінених клітин, які стали атиповими щодо диференціювання та характеру росту і передають ці властивості своїм нащадкам.
Ріст пухлини
Залежно від ступеня диференціювання |
За відношенням до просвіту порожнинного органа |
Залежно від кількості осередків виникнення |
|
|
|
Принципи класифікації
-
За клінічним перебігом;
-
За гістологічним походженням (28 класифікацій);
-
За мікроскопічним виглядом: вузлові (ендофітні і екзофітні), інфільтративні, мультифокальні;
-
За розміром і розповсюдженням (TNM).
Пухлини: визначення, доброякісні пухлини, критерії доброякісності.
+
Пухлини. Визначення. Злоякісні пухлини. Характеристика критеріїв злоякісності.
Доброякісні або зрілі пухлини складаються з клітин диференційованих такою мірою, що майже завжди можна встановити, з якої тканини вони ростуть (гомологічні пухлини).
Злоякісні або незрілі пухлини складаються з мало- або недиференційованих клітин; вони втрачають схожість з тканиною, з якої вони виникають (гетерологічні пухлини).
Порівняльна характеристика критеріїв злоякісності і доброякісності
Доброякісні пухлини |
Злоякісні пухлини |
|
|
Для всіх злоякісних новоутворень характерні 8 фундаментальних змін у фізіології клітин, які прийнято вважати критеріями злоякісного росту. Такі зміни включають:
-
Автономне забезпечення факторами росту;
-
Нечутливість до інгібіторів росту;
-
Порушення клітинного метаболізму;
-
Ухиляння від апоптозу;
-
Необмежений реплікативний потенціал (іммортальність);
-
Підтримувальний ангіогенез;
-
Інвазія та метастазування;
-
Уникання імунного контролю.
Пухлини епітеліальні: визначення, класифікація, приклади доброякісних епітеліальних пухлин, критеріїв доброякісності.
Епітеліальні пухлини– це пухлини,які розвиваються з плоского або залозистого епітелію (пухлини без специфічної локалізації; органоНЕспецифічні) або з екзо- і ендокринних залоз (органоспецифічні).
Тобто, епітеліальні пухлини залежно від гістогенезу розрізняють :
-
пухлини з покривного епітелію (багатошарового плоского та перехідного),
-
залозистого.
Залежно від органної специфічності виділяють:
-
органоспецифічні
-
органонеспецифічні (епітеліальні пухлини без специфічної локалізації).
За перебігом та диференціюванням епітеліальні пухлини бувають:
-
доброякісні
-
злоякісні.
Приклади доброякісних епітеліальних пухлин:
А) Органонеспецифічні:
ПАПІЛОМА (від лат. Papilla – сосочок) – пухлина з плоского або перехідного епітелію.
Дана пухлина знаходиться на поверхні шкіри або слизової оболонки (слизова оболонка ротової порожнини, справжні голосові зв’язки, миски нирок, сечовий міхур) на широкій чи вузькій основі (ніжці), невеликих розмірів, кулястої форми, тверда або м’яка, поверхня ніби вкрити сосочками (нагадує ягоди малини).
Строма пухлини розвинена добре, росте разом з епітелієм. Полярність, комплексність та власна мембрана пухлини збережена.
В папіломі шкіри може спостерігатися ороговіння різної інтенсивності.
При пошкодженні папілома легко руйнується, в ній виникає запалення. Після оперативного видалення папіломи рідко рецидувують, іноді (при постійному подразненні) малігнізуються.
АДЕНОМА (від грец. Aden – залоза, oma – пухлина) - пухлина залозистих органів і слизових оболонок, які вислані призматичним епітелієм.
Пухлина має вигляд відокремленого вузла м’якої консистенції, на розтині тканина біло-рожевого кольору, іноді в ній знаходять різних розмірів порожнини (кісти). Розміри пухлини варіюють ( від кількох мм до десятків см).
Аденоми слизових оболонок, які виступають у виляді поліпа звуться аденоматозними (залозистими) поліпами.
Аденоми мають органоїдну будову і складаються з клітин призматичного або кубічного упетелію, який формує залозисті утворення. Якщо в пухлині більше стромальних елементів, то таку пухлину називають фіброаденомою.
Розрізняють такі морфологічні варіанти аденом:
-
Ацинарна (альвеолярна аденома) – виникає з альвеолярної паренхіми залози.
-
Тубулярна – виростає з протоків залозистих структур.
-
Сосочковава – епітелій розростається у вигляді сосочків в кістозних утвореннях (цистаденома).
-
Та Аденоматозний поліп та фіброаденома, які описані вище.