Файл: экз патан кафедра 1 (2).docx

N – node (лімфатичний вузол). Визначає ступінь залучення лімфатичних вузлів у пухлинний процес.

M – metastasis (метастази). Наявність і розмір віддалених метастазів.

T (tumor)

Т₀ – ознаки первинної пухлини відсутні.

 – пухлина в межах слизової оболонки (is situ).

Т₁ – пухлина в межах слизової і підслизової оболонок.

Т₂ – уражена серозна оболонка.

Т₃ – пухлина проростає через серозну оболонку, сусідні органи не втягнені в процес.

Т₄ – пухлина проростає у сусідні тканини.

N (node)

N₀ – метастази в лімфатичних вузлах відсутні.

N₁ – уражені лімфатичні вузли не далі 3 см від первинної пухлини.

N₂ – уражені регіональні лімфатичні вузли далі 3 см від первинної пухлини, але видаляються при операції.

N₃ – залучені лімфатичні вузли інших груп.

M (metastasis)

M₀ – віддалені метастази відсутні.

М₁ – наявність віддалених метастазів.

Визначення стадії пухлинного процесу за TNM класифікацією

Стадія 0: Т_is, N₀, М₀.

Стадія 1: Т₁, N₀, М₀.

Стадія 2: Т ₂-₃, N₀, М₀.

Стадія 3: Т ₁-₃, N ₁-₂, М₀.

Стадія 4: будь-які Т і N при наявності М₁.

Додаткові символи та характеристики TNM

pTNM – патогістологічна класифікація (використовується після хірургічного втручання, патологоанатомічного та гістологічного дослідження). Її принципи аналогічні TNM-класифікації пухлин.

1. G – ступінь диференціації пухлинних клітин:

• G₁ – висока

• G₂ – середня

• G₃ – низька

• G_х – диференціація не підлягає оцінці.

2. L – інвазія лімфатичних судин:

• L₀ – немає ознак інвазії

• L₁ – інвазія поверхневих лімфатичних судин

• L₂ – інвазія глибоких лімфатичних судин

• L_х – інвазія лімфатичних судин не встановлена.

3. V – інвазія вен:

• V₀ – вени не містять пухлинних клітин

• V₁ – пухлинні клітини виявлені в прилеглих венах

• V₂ – пухлинні клітини виявлені у віддалених венах

• V_х – інвазія вен не піддається оцінці.

4. r – рецидив (ставлять перед відповідним позначенням TNM).

5. P – глибина проростання пухлини в стінку кишки (визначається при гістологічному дослідженні операційного препарату):

• P₁ – пухлина інфільтрує тільки слизову оболонку

• P₂ – пухлина інфільтрує підслизову оболонку, але не інфільтрує м’язову

• P₃ – пухлина інфільтрує м’язову оболонку без ураження серозної

• P₄ – пухлина проростає всі оболонки стінки кишки та виходить за її межі.

Гістогенетична класифікація

1. Епітеліальні пухлини.

2. Пухлини екзо- й ендокринних залоз і епітеліальних покривів.

3. Мезенхімальні пухлини.

4. Пухлини меланінутворюючої тканини.

5. Пухлини нервової системи й оболонок мозку.

6. Пухлини системи крові.

7. Тератоми.

Також існує класифікація пухлин за співвідношенням паренхіми та строми:

1. Медулярний рак (паренхіма переважає над стромою).

2. Простий рак (паренхіма і строма у однаковій кількості).

3. Скірозний рак (строма переважає над паренхімою)

Пухлини епітеліальні: визначення, класифікація, приклади злоякісних епітеліальних пухлин, критеріїв злоякісності.

Епітеліальні пухлини.

Залежно від гістогенезу розрізняють:

• пухлини з покривного епітелія (багатошарового плоского та перехідного)

• залозистого.

За перебігом та диференціюванням епітеліальні пухлини бувають:

• доброякісні

• злоякісні.

Залежно від органної специфічності виділяють:

• органоспецифічні

• епітеліальні пухлини без специфічної локалізації.

До доброякісних епітеліальних пухлин належать:

1. Папілома. Пухлина з плоского та перехідного епітелію, має кулясту форму, сосочкоподібний вигляд (нагадує квітчасту капусту), м’яка на дотик, легко травмується, запалюється та кровоточить. Папілома найчастіше зустрічається на слизовій оболонці порожнини рота, голосових зв’язок, у мисках нирок, сечоводах, сечовому міхурі. При постійному подразненні може перероджуватися в рак.

2. Аденома. Пухлина залозистих органів і слизових оболонок, що вислані призматичним епітелієм. Має вигляд добре відмежованого вузла м’якої консистенції, на розрізі біло-рожевого кольору, іноді містить кісти. Аденоми зустрічаються в молочній, підшлунковій, передміхуровій та інших залозах. Аденома може перероджуватись в рак. Аденома на ніжці називається поліпом.

Розрізняють такі морфологічні варіанти аденом:

• ацинозна (альвеолярна)

• тубулярна

• трабекулярна

• солідна

• сосочкова

• цистаденома

• ворсинчаста аденома

• фіброаденома.

Злоякісні епітеліальні пухлини – називаються рак або карциномами.

До злоякісних епітеліальних пухлин належать:

1. Рак на місці (carcinoma in situ). Росте в межах епітеліального шару, без проростання базальної мембрани і переходу на прилеглі тканини. Визначається мікроскопічно.

2. Плоскоклітинний незроговілий і зроговілий рак. Розвивається в шкірі та слизових оболонках, покритих плоским і перехідним епітелієм (порожнина рота, стравохід, шийка матки, піхва тощо). При зроговінні утворюються ракові «перлини».

3. Аденокарцинома. Розвивається з призматичного епітелію слизових оболонок і епітелію залоз. Аденокарциноми зустрічаються в молочній, підшлунковій, передміхуровій залозах, у стінці шлунка, кишки й ін.

4. Слизовий (колоїдний) рак. Пухлина має вигляд слизової маси. Ракові клітини продукують величезну кількість слизу й гинуть у ній.

5. Солідний рак. Щільна біло-сіра пухлина, росте швидко та рано дає метастази. Співвідношення строми і паренхіми приблизно 50 на 50%.

6. Дрібноклітинний рак. Клітини пухлини нагадують лімфоцити, які не утворюють жодних структур. Пухлина росте швидко, рано дає метастази.

7. Скір (фіброзний рак). Пухлина щільна на дотик (за рахунок переваги в ній строми), високого ступеня злоякісності, рано дає метастази. Часто зустрічається в молочній залозі та шлунку.

8. Медулярний мозкоподібний рак. У пухлині переважає паренхіма над стромою, вона м’яка на дотик, біло-рожевого кольору, нагадує тканину головного мозку. Пухлина високого ступеня злоякісності, часто зазнає некрозу, рано дає множинні метастази.

Аденокарцинома – рак із залозистого епітелію називають залозистим раком, або аденокарцинома. Він зустрічається в органах, де є відповідний епітелій, і може бути також триступеневого диференціювання. Особливою формою низькодиференційованої аденокарциноми є рак-скір, який містить велику кількість фіброзної строми, що стискує паренхіму пухлини.

Недиференційовані форми епітеліальних злоякісних пухлин представлені:

• дрібноклітинним

• великоклітинним

• перснеподібноклітинним

• медулярним раками.

Епітеліальні пухлини (органоспецифічні).

Хоріонепітеліома – злоякісна пухлина з трофобласту, яка виникає з плаценти після аборта, трубної вагітності та пологів. Пухлина має вигляд строкатого губчастого вузла в міометрії. Хоріонепітеліома може бути і тератогенного походження – в яєчнику, яєчку, середостінні, стінці сечового міхура і такі пухлини називаються ектопічними.

Пухлина складається з:

• елементів цитотрофобласту

• синцитіотрофобласту

• світлих епітеліальних клітин Лангханса

• гігантских поліморфних темних клітин синцитія.

В пухлині відсутня строма, судини мають вигляд порожнин, які вистелені клітинами пухлини. Це призводить до ранніх метастазів.

Хоріонепітеліома – гормональноактивна, ріст супроводжується виділенням гонадотропіну, який виявляється у сечі хворої.

Пухлини мезенхімальні: визначення, класифікація, приклади злоякісних пухлин кісток, критеріїв злоякісності.

Мезенхімальними називають пухлини, які виникають з елементів (тканин) мезенхімального походження: сполучна тканина, судини, м’язова тканина, кістки, хрящ, синовіальні та серозні оболонки, кровотворна система. Першоджерелом цих пухлин є поліпотентна мезенхімальна клітина. Пухлини можуть складатись з одного виду тканини (фіброзна або жирова) або з декількох (жирова, фіброзна, судинна), в останньому випадку вони називаються мезенхімомами.

Класифікація:

1. пухлини сполучно тканинного походження

2. Судинного походження

3. М‘язового походження

4. Кістково-суглобового походження.

-Остеогенна саркома – надзвичайно злоякісна первинна пухлина кісток. В основному уражуються діти віком понад 5 років. Остеогенна саркома розвивається з поліпотентної сполучної тканини. Переважними клітинними елементами є остеоцити. Залежно від її локалізації в межах кістки розрізняють остеогенні саркоми : центральні, медулярні, параосальні остеосаркоми,множинний остеосаркоматоз, остеосаркоми м'яких тканин.Остеогенна саркома виникає переважно в ділянці метафізів довгих трубчастих кісток, рідше у діафізі та плоских кістках. Найчастіше уражується дистальний метафіз стегнової кістки та проксимальний метафіз великої гомілкової кістки, а також плечова кістка. Для остеогенних сарком типовим є ураження тільки однієї кістки. Метастазування в інші кістки зустрічається рідко.

-Саркома Юінга — пухлина кісток злоякісного характеру. В основному, вражає лопатку, ключицю, таз, ребра, хребет, а також нижню частину трубчастих довгих кісток. Її основу складає не остеогенна, а ретикулоендотеліальна тканина, що заповнює кістковомозковий простір. Частіше страждають діти віком 10-14 років, але може виникати у дітей до 5 років.

Гістологічна та TNM класифікації молочної залози, їх значення.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА СИСТЕМОЮ TNM:

Т — Первинна пухлина

Тx — недостатньо даних для оцінки первинної пухлини

Т0 — первинна пухлина не визначається

Тis — carcinoma in situ: внутрішньоканальцева або часточкова carcinoma in

situ, або хвороба Педжета соска без ознак пухлини.

Примітка: Якщо при хворобі Педжета визначається пухлина, то вона кла-

сифікується згідно з її розмірами Т1 — пухлина до 2 см у найбільшому вимірі Т2 — пухлина до 5 см у найбільшому вимірі

Т3 — пухлина понад 5 см у найбільшому вимірі

Т4 — пухлина будь-яких розмірів із прямим поширенням на грудну стінку або шкіру

Примітка: Грудна стінка – це ребра, міжреберні м’язи, передній зубчастий

м’яз, за винятком грудних м’язів.

Т4a — із поширенням на грудну стінку

Т4b — із набряком (включаючи симптом “лимонної кірки”), або вираз-

куванням шкіри грудної залози, або сателітними вузлами у шкірі

тієї ж залози

Т4c — критерії Т4a та Т4b разом Т4d — запальна форма раку

Примітка: Втягнення шкіри, ретракція соска та інші шкірні симптоми, крім тих, що

стосуються Т4, можуть спостерігатися при Т1,Т2, Т3, не впливаючи на класифікацію

N — Регіонарні лімфатичні вузли.

Nx — недостатньо даних для оцінки стану регіонарних лімфатичних вузлів

N0 — немає ознак ураження регіонарних лімфатичних вузлів

N1 — виявлені метастази в рухомих аксилярних лімфовузлах на боці уражен-

ня

N2 — виявлені метастази в рухомих аксилярних лімфовузлах на боці уражен- ня,

фіксовані поміж собою або з навколишніми структурами

N3 — виявлені метастази у внутрішніх грудних лімфатичних вузлах на боці

ураження.

М — Віддалені метастази

Мx — недостатньо даних для визначення віддалених метастазів

М0 — віддалені метастази не визначаються

М1 — наявні віддалені метастази

Гістологічна класифікація:

1. Неінфільтруючі:

а) внутріпротоковий рак

б) дольковий рак

2. Інфільтруючі:

а) інфільтруючий протоковий рак

б) інфільтруючий протоковий рак із переважанням внутріпротокового компоненту