Файл: экз патан кафедра 1 (2).docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 11.04.2024

Просмотров: 725

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

2) Специфіка фібрилярного білка амілоїду дозволяє виділити al-, аа-, af- і asc1- амілоїдоз.

3)Враховуючи розповсюдження амілоїдозу,

1.Надпечінкова (гемолітична):

2.Печінкова (паренхіматозна):

3.Підпечінкова (механічна):

1. Руйнівні:

2. Консервувальні:

Регенерація крові

Регенерація судин

Регенрація сполучної тканини

Грануляційна тканина (макро і мікроскопія)

Регенерація жирової тканини

Регенерація кісткової тканини

Регенерація хрящової тканини

Регенерація епітелію

Регенерація нервової тканини

Загоювання ран

Класифікація ексудативного запалення

Морфологічна характеристика склеромної гранульоми.

Механізми розвитку реакцій гіперчутливості

Класифікація кровотеч

Повітряна емболія – це патологічний процес в організмі, при якомі відбувається емболізація повітрям мікроциркуляторного русла та судин.

Ріст пухлини

Принципи класифікації

Порівняльна характеристика критеріїв злоякісності і доброякісності

Передракові стани

1)Диференціювання клітин:

3)Метастазування:

4)Вплив на організм:

Диференційні ознаки доброякісних і злоякісних пухлин

1. Епітеліальні пухлини

4. Некласифіковані пухлини

1.Епітеліальні пухлини

1.Тимоми:

1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:

2. Пухлини оболонок мозку:

Види біопсії

Хронічні лейкози лімфоцитарного походження

4 Варіанти (стадії):

3) Ускладнені ураження:

Патогенез

Етіологія

Патогенез

Ускладнення

Некласичні прояви крупозної пневмонії:

Загальні прояви крупозної пневмонії:

Ускладнення

Особливості бронхопневмоній залежно від віку хворих:

Морфологічні особливості залежно від виду інфекційного агента:

Ускладнення

Етіологія

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Типові патоморфологічні зміни при бронхоектазах:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Варіанти розвитку емфіземи легень:

Ускладнення

1. Легенева (дихальна) недостатність.

2. «Легеневе» серце.

3. Хронічна правошлуночкова серцева недостатність.

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Класифікація Клініко-анатомічна класифікація раку легені:

Етіологія

Морфологія

Мікроскопічна будова:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика Клініко-морфологічні форми гострої ангіни:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика Морфологічні форми езофагіту:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика Макроскопічні форми раку стравоходу:

Мікроскопічні форми раку стравоходу:

Метастазування

Ускладнення

Гастрити

Етіологія

Патоморфологічна характеристика форм

Ускладнення

Етіологія

Патоморфологічна характеристика форм

Ускладнення

Етіологія

Патоморфологічна характеристика форм

Ускладнення

Етіологія і патогенез

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Класифікація

IV. За морфологічними змінами:

2) Пухлинні

3) Запальні

2) Пухлинні

3) Запальні

2) Пухлинні

3) Запальні

2) Пухлинні

3) Запальні

Морфологічно:

4) Стадія чистих виразок:

Загальні зміни:

Стадіїї місцевих змін:

Ускладнення

2. Генералізована форма

3. Рідкі форми :

Паразитарні інфекції

Класифікація

115. Парагрип – визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

116. Респіраторно-синцитіальна інфекція – етіологія, патогенез, патоморфологія. Наслідки.

117. Аденовірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

118. Коронавірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

119. Морфологічні особливості пневмонії обумовленої короновірусною інфекцією.

120. Віл інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.

121. Кір: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

122. Краснуха. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.

123. Скарлатина: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

124. Поліомієліт: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

125. Дифтерія: етіологія, класифікація, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

в) інфільтруючий дольковий рак

г) залозистий рак

д) медулярний рак

е) папілярний рак

ж) тубулярний рак

з) аденокістозний рак

и) секреторний (ювенільний) рак

к) апокринний рак

л) рак з метаплазією (плоскоклітинного типу, веретеноклітинного типу, хондроїдного та остеоїдного типу, змішаного типу)

м) інші

3. Хвороба Педжета (соска).

Гістологічна та TNM класифікації легень, їх значення.

Гістологічна класифікація всесвітньої організації охорони здоров'я (1981 р.) Дисплазія/карцинома in situ

Плоскоклітинний рак (30%)

МРЛ (18,2%):

• Вівсяноклітинний рак

• Проміжно-клітинний рак

• Комбінований вівсяноклітинний рак Аденокарцинома (30,7%):

• Ацинарна аденокарцинома

• Папілярна аденокарцинома

• Бронхіолоальвеолярний рак

• Солідний рак з утворенням муцину

Крупноклітинний рак (9,4%):

• Гігантськоклітинний рак (0,3%)

• Світлоклітинний рак Залозисто-плоскоклітинний рак (1,5%)

• Карциноїдні пухлини (1,0%)

Рак бронхіальних залоз:

• Мукоепідермоїдний рак (0,05%)

• Аденокістозний рак (0,04%)

        • Інші

Міжнародна класифікація раку легені по системі TNM (1986 р.)

Первинна пухлина (Т):

ТХ – первинна пухлина не може бути оцінена або на присутність первинної пухлини вказують злоякісні клітки в мокротинні або бронхіальних змивах, але вона не візуалізована комп'ютерними методами або бронхоскопією

Т0 – немає свідчень первинної пухлини

Tis – карцинома in situ

Т1 – пухлина 3 см або менше в максимальному вимірі, оточена легеневою або вісцеральною плеврою без бронхоскопічного свідчення проникнення ближче дольового бронха (тобто не в головний бронх)

Т2 – пухлина більше 3 см у максимальному вимірі. Втягує головний бронх, відстань від біфуркації трахеї 2 см або більше. Проникає у вісцеральну плевру. Викликає ателектаз або пневмоніт усього легені

Т3 – пухлина будь-якого розміру, що проникає безпосередньо в який- небудь із органів: грудну стінку (включаючи надключичні пухлини), діафрагму, медіастінальну плевру або перикард. Пухлина в головному бронху на відстані менш 2 см від біфуркації трахеї, але не поширюється на трахею

Т4 – пухлина будь-якого розміру, що проникає безпосередньо в який- небудь із органів середостіння: серце, великі судини, трахею, стравохід, тіло хребця, біфуркацію трахеї; або пухлина зі злоякісним плевральним випотом або випотом у перикард. Сателітний вузол (вузли) у долі, що містить первинну пухлину


Лімфатичний вузол (N):

NХ – регіональні лімфатичні вузли не можуть бути оцінені

N0 – немає метастазів у локальних лімфатичних вузлах

N1 – метастази в іпсілатеральних перибронхіальних і/або іпсілатеральних лімфатичних вузлах кореня легені, включаючи безпосереднє поширення пухлини на ці вузли

N2 – метастази в іпсілатеральних медіастінальних і/або біфуркаційних лімфатичних вузлах

N3 – метастази в контрлатеральних медіастінальних, кореневих, іпсілатеральних або контрлатеральних драбинно-м’язевих або надключичних лімфатичних вузлах.

Віддалені метастази (М):

МХ – присутність віддаленого метастазу не може бути встановлена М0 – віддалені метастази відсутні

М1 – віддалений метастаз

Гістологічна та TNM класифікації шлунка, їх значення.

Гiстологiчна фоpма. Pак шлунка pозвивається iз покpивного високого пpи- зматичного епiтелiю шлунка i залоз слизової оболонки. В 1982 pоцi ВООЗ запpо- понувала таку класифiкацiю:

  • Аденокаpцинома: а) папiляpна; б) тубуляpна; в) муцинозна; г) пеpстнепо- дібно-клiтинна.

  • Hедифеpенцiйований pак.

  • Залозисто-плоскоклiтинний рак.

  • Плоскоклiтинний рак. 5. Дрібноклітинний pак. 6. Карциноїд. Найбiльш часто зустpiчається аденокаpцинома, котра складає бiля 80% усiх новоутвоpень. На дpугому мiсцi за частотою знаходиться недифеpенцiйований pак — 10–12%. Iншi фоpми пухлини зустpiчаються в поодиноких відсотках спо- стеpежень. Саркоми солітарного характеру (мезенхімального та неврогенного походжен- ня) в шлунку мають характерні особливості будови і розвитку. З раком шлунка вони мають майже однакові клінічні прояви і лікування. Лімфоми шлунка зустрічаються дуже рідко. Найбільш часто серед них виника- ють неходжкінські лімфоми. Решта — це лімфогранульоматоз, лімфоми нодуляр- ного та дифузного росту. Карциноїд. Зустрічається в шлунку досить рідко, складаючи 2–3% новоутво- рення. Локалізується в різних частинах шлунка. Макроскопічно має вигляд екзо- фітної пухлини. Іноді пухлина буває агресивною.

Класифікація за TNM

Т – первинна пухлина.

ТХ – недостатньо даних для оцінки первинної пухлини.

Т0 – первинна пухлина не визначається.

Тis – преінвазивна карцинома (carcinoma in situ): інтраепітеліальна пухлина без

ураження власної пластинки слизової оболонки.

Т1 – пухлина інфільтрує власну пластинку слизової оболонки або підслизову основу.


Т2 – пухлина інфільтрує м’язеву оболонку або субсерозну.

Т2а – пухлина інфільтрує м’язеву оболонку.

Т2b – пухлина інфільтрує субсерозну оболонку.

Т3 – пухлина проростає серозну оболонку (вісцеральну очеревину) без інвазії в сусідні

структури.

Т4 – пухлина поширюється на сусідні структури

N – регіонарні лімфатичні вузли.

NХ – недостатньо даних для оцінки регіонарних лімфатичних вузлів.

N0 – нема ознак метастатичного ураження регіонарних лімфатичних вузлів. N1 – метастази в 1–6 лімфатичних вузлах.

N2 – метастази в 7–15 лімфатичних вузлах.

N3 – метастази більше ніж в 16 лімфатичних вузлах.

М– віддалені метастази.

MX – недостатньо даних для визначення віддалених метастазів.

М0 – немає ознак віддалених метастазів. М1 – є віддалені метастази.

Гістологічна та TNM класифікації товстої кишки, їх значення.

Класифікація раку ободової та прямої кишок за системою TNM - 6 (2002) TNM – Клінічна класифікація

T – ПЕРВИННА ПУХЛИНА

Tis – carcinoma in situ: внутрішньоепітеліальна пухлина або інвазія базальної мембрани.

T0 – первинна пухлина не визначається.

T1 – пухлина інфільтрує підслизовий шар. T2 – пухлина інфільтрує м’язовий шар .

T3 – пухлина проникає через м’язовий шар у субсерозний шар або в тканину неперитонізованих ділянок навколо ободової і прямої кишок.

T4 – пухлина безпосередньо поширюється на сусідні органи або структури і (або) проростає вісцеральну очеревину.

Tх – недостатньо даних для оцінки первинної пухлини

Примітка: пряме поширення при T4 включає розповсюдження на інші сегменти ободової і прямої кишок шляхом проростання серози, наприклад, проростання пухлини сліпої кишки в сигмоподібну.

N – РЕГІОНАРНІ ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ

Регіонарними є параколічні і параректальні, а також лімфовузли, розміщенні вздовж здухвинної, правої товстокишкової, середньої товстокишкової, лівої товстокишкової, нижньої мезентеріальної і верхньої прямокишкової артерій.

N0 – немає ознак метастатичного ураження реґіонарних лімфатичних лімфовузлів

N1 – метастази в 1-3-х параколічних або параректальних лімфатичних вузлах N2 – метастази в 4 і більше параколічних або параректальних лімфатичних

вузлах

N3 – метастази в лімфатичних вузлах розташованих вздовж зазначених судин

(див. вище)

Nх – недостатньо даних для оцінки стану реґіонарних лімфатичних вузлів


M – ВІДДАЛЕНІ МЕТАСТАЗИ

M0 – немає ознак віддалених метастазів

M1 – є ознаки віддалених метастазів

Mх – недостатньо даних для оцінки віддалених метастазів

pTNM категорія pT, pN, pM – відповідає категоріям T, N, M.

Гістологічна класифікація

I. ЕПІТЕЛІАЛЬНІ ПУХЛИНИ

А. Доброякісні

1. Аденома: а) тубулярна (залозистий поліп); б) ворсинчаста; в) тубулярно-ворсинчаста.

2. Аденоматоз (аденоматозний поліпоз кишечнику).

Б. Злоякісні

1. Аденокарцинома.

2. Слизова аденокарцинома.

3. Перснеподібноклітинний (мукоцелюлярний) рак.

4. Плоскоклітинний рак.

5. Залозисто-плоскоклітинний рак.

6. Недиференційований (медулярний, трабекулярний) рак.

7. Некласифікований рак.

II. НЕЙРОЕНДОКРИННИЙ РАК

III. НЕЕПІТЕЛІАЛЬНІ ПУХЛИНИ

А. Доброякісні (лейоміома, неврілемома, ліпома і ліпоматоз, гемангіоми та ін.).

Б. Злоякісні (найчастіше — лейоміосаркома).

Гістологічна та TNM класифікації печінки, їх значення.

Міжнародна гістологічна класифікація (ВООЗ, 1993 р.)

1. Епітеліальні пухлини:

  • гепатоцелюлярний рак;

  • холангіоцелюлярний рак;

  • змішаний гепато-холангіоцелюлярний рак;

  • гепатобластома;

  • цистаденокарцинома жовчних шляхів;

  • недиференційований рак.

2. Неепітеліальні пухлини:

  • інфільтративна гемангіоендотеліома;

  • гемангіосаркома;

  • ембріональна саркома;

  • інші.

3. Різні інші види пухлин:

  • тератома;

  • карциносаркома;

  • інші.

4. Некласифіковані пухлини.

5. Пухлини кровотворної та лімфоїдної тканин.

Гепатоцелюлярний рак виникає із печінкових клітин і складає 55–75% всіх первинних пухлин органа. Завдяки вираженому клітинному атипізму він віддалено нагадує будову гепатоцитів. В таких клітинах спостерігаються суттєві метаболічні та функційні порушення. Гістологічна структура таких пухлин являє собою папілярну або трабекулярну поліморфію. Клітини паренхіми можуть продукувати жовч або хільозну рідину. За гістологічною класифікацією ВООЗ серед гепатоцелюлярного раку виділяють компактну, ацінарну, скірозну та фіброламелярну форми.

Холангіоцелюлярний рак виникає із епітелію вивідних протоків печінки. Епітеліальні ракові клітини бувають циліндричної або кубічної форми, утворюють трубочки або сосочки, іноді схожі з нормальними канальцями. Спостерігається значне переважання строми над паренхімою пухлини. Утворення жовчі або іншої рідини паренхіматозними клітинами цієї пухлини не спостерігається.


Гепатохолангіоцелюлярний рак (синонім - злоякісна гепатохолангіома) побудований печінковими клітинами та епітелієм вивідних протоків.

Гепатобластома. Дуже рідкісне злоякісне захворювання. Виникає і розвивається гепатобластома в дитячому віці (до 4 років). У хворих старшого віку діагностується дуже рідко. За походженням виділяють два типи гепатобластом: епітеліальний та змішаний.

Класифікація ГЦК за системою TNM

Т — первинна пухлина

Тх — недостатньо даних для оцінки первинного новоутворення

T0 — первинне новоутворення не визначається

T1 — солітарна пухлина <2 см у найбільшому вимірі без проростання судин

T2 — солітарна пухлина <2 см у найбільшому вимірі з проростанням судин або множинні пухлини <2 см без проростання судин, обмежені однією часткою, або — солітарна пухлина >2 см в найбільшому вимірі без проростання судин

T3 — солітарна пухлина >2 см із проростанням судин або множинні пухлини <2 см з проростанням судин, обмежені однією часткою, або обмежені однією часткою множинні пухлини, кожна з яких >2 см з/без проростання судин

T4 — множинні пухлини в обох частках печінки або пухлина, що уражає головну гілку портальної або печінкової вени, або пухлина з розповсюдженням на сусідні органи, крім жовчного міхура, або пухлина, що проростає вісцеральну очеревину.

— регіонарні лімфатичні вузли (вузли воріт печінки або гепатодуоденальної зв’язки)

Nx — недостатньо даних для оцінки регіонарних лімфатичних вузлів

N0 — немає ураження регіонарних лімфатичних вузлів

N1 — є метастатичне ураження лімфатичних вузлів воріт печінки або гепатодуоденальної зв’язки.

М — віддалені метастази

Мх — недостатньо даних для визначення віддалених метастазів

M0 — немає даних про наявність віддалених метастазів

M1 — є віддалені метастази

G-гістопатологічна градація

G— Ступінь диференціації не може бути визначений

G— Високий ступінь диференціації

G— Середній ступінь диференціації

G— Низький ступінь диференціації

G— Недиференційована пухлина

Стадії ГЦК:

  • Стадія I: T1N0M0

  • Стадія II: T2N0M0

  • Стадія IIIA: T3N0M0

  • Стадія IIIB: T1N1M0, T2N1M0, T3N1M0

  • Стадія IVA: T4N(будь-яке)M0

  • Стадія IVB: T(будь-яке)N(будь-яке)M1