Файл: экз патан кафедра 1 (2).docx

Гістологічна та TNM класифікації підшлункової залози, їх значення.

Міжнародна гістологічна класифікація (ВООЗ, 1993 р.)

І. Епітеліальні пухлини:

А. Доброякісні:

а) Аденома;

б) Цистаденома.

В. Злоякісні:

а) Аденокарцинома;

б) Плоскоклітинний рак;

в) Цистаденокарцинома;

г) Ацинарноклітинний рак;

д) Недиференційований рак.

ІІ. Пухлини острівців підшлункової залози.

ІІІ. Неепітеліальні пухлини.

ІV. Некласифіковані пухлини.

V. Пухлини кровотворної та лімфоїдної тканин.

VI. Метастатичні пухлини.

VII. Інші

Аденокарцинома підшлункової залози зустрічається в 80% випадків. Вона буває світлоклітинною пухлиною з високим, середнім та низьким ступенем диференціації.

Плоскоепітеліальний рак походить із епітелію вивідних проток залози. Зустрічається рідко.

Ацинарноклітинний рак виникає із залозистих клітин екзокринної системи залози. Серед всіх ракових новоутворень залози зустрічається в 1–3% спостережень.

Недиференційований рак. Пухлина побудована різко анаплазованими клітинами. Вони мають різну величину та виражений поліморфізм.

Апудоми належать до злоякісних пухлин із клітин дифузної ендокринної системи: інсулінома, глюкагонома, віпома, соматостатинома та інші.

Класифікація раку ПШЗ за системою TNM

Т – первинна пухлина

Тх — недостатньо даних для оцінки первинного новоутворення

T0 — первинне новоутворення не визначається

Tis — Рак in situ (також включає підшлункову інтраепітеліальну неоплазію III ступеня)

Т1 — пухлина обмежена підшлунковою залозою, до 2 см у найбільшому вимірі

Т1a — пухлина не більша за 0,5 см у найбільшому вимірі

Т1b — пухлина понад 0,5 см, але до 1 см у найбільшому вимірі

Т1c — пухлина понад 1 см, але до 2 см у найбільшому вимірі

Т2 — пухлина обмежена підшлунковою залозою, понад 2 см, але до 4 см у найбільшому вимірі

Т3 — пухлина обмежена підшлунковою залозою, понад 4 см у найбільшому вимірі

Т4 — пухлина проростає черевний стовбур аорти або верхню брижову артерію і/або загальну печінкову артерію

N – Регіонарні лімфатичні вузли

Nx — недостатньо даних для оцінки регіонарних лімфатичних вузлів

N0 — немає ураження регіонарних лімфатичних вузлів

N1 — наявні метастази в регіонарних від 1 до 3-х лімфатичних вузлах

N2 — наявні метастази у 4-х і більше лімфатичних вузлах

М — віддалені метастази

Мх — недостатньо даних для визначення віддалених метастазів

M0 — немає даних про наявність віддалених метастазів

M1 — є віддалені метастази

G-гістопатологічна градація

G_x — Ступінь диференціації не може бути визначений

G₁ — Високий ступінь диференціації

G₂ — Середній ступінь диференціації

G₃ — Низький ступінь диференціації

G₄ — Недиференційована пухлина

Стадії раку ПШЗ:

• Стадія IА: T1N0M0

• Стадія IВ: T2N0M0

• Стадія II: T3N0M0

• Стадія III: T1N1M0, T2N1M0, T3N1M0

• Стадія IVA: T4N(будь-яке)M0

• Стадія IVB: T(будь-яке)N(будь-яке)M1

Гістологічна та TNM класифікації нирки, їх значення.

Міжнародна гістологічна класифікація (ВООЗ, 2002 р.)

• Світлоклітинний – 60-80%.

• Хромофільний (папілярний) – 7-14%.

• Хромофобний – 4-10%.

• Онкоцитарний – 2-5%.

• Рак збірних протоків – 1-2%.

Детальна гістологічна класифікація:

1. Нирково-клітинні пухлини

• Світлоклітинна нирково-клітинна карцинома

• Мультилокулярна світлоклітинна нирково-клітинна карцинома

• Папілярна нирково-клітинна карцинома

• Хромофобна нирково-клітинна карцинома

• Карцинома зі збиральних трубочок Белліні

• Медулярна карцинома нирки

• Карциноми, асоційовані із транслокацією хромосоми Xp11

• Карцинома, асоційована із нейробластомою

• Муцинозна тубулярна і веретеноклітинна карцинома

• Нирково-клітинна некласифікована карцинома

• Папілярна аденома

• Онкоцитома

2. Метанефрогенні пухлини

• Метанефрогенна аденома

• Метанефрогенна аденофіброма

• Метанефрогенна стромальна пухлина

3. Нефробластичні пухлини

• Нефрогенні залишки

• Нефробластома

• Кістозна частководиференційована нефробластома

4. Мезенхімальні пухлини

• Виникають переважно у дітей

  • Світлоклітинна саркома

  • Рабдоїдна пухлина

  • Врождена мезобластична нефрома

  • Осифікована пухлина нирки у дітей

• Виникають переважно у дорослих

  • Лейоміосаркома (включаючи ниркову вену)

  • Ангіосаркома

  • Рабдоміосаркома

  • Злоякісна фіброзна гістіоцитома

  • Гемангіоперицитома

  • Остеосаркома

  • Ангіоміоліпома

5. Епітеліоїдна ангіоміоліпома

• Лейоміома

• Гемангіома

• Лімфангіома

• Юкстагломерулярноклітинна пухлина

• Реномедулярна інтерстиціальноклітинна пухлина (шваннома)

• Солітарна фіброзна пухлина

6. Змішані мезенхімальні та епітеліальні пухлини

• Кістозна нефрома

• Змішана епітеліальна та стромальна пухлина

• Синовіальна саркома

7. Нейроендокринні пухлини

• Карциноїд

• Нейроендокринна карцинома

• Примітивна нейроектодермальна пухлина

• Нейробластома

• Феохромоцитома

8. Пухлини гемопоетичної та лімфоїдної тканини

• Лімфома

• Лейкоз

• Плазмоцитома

9. Герміногенні пухлини

• Тератома

• Хоріокарцинома

10. Метастатичні пухлини

Нирково-клітинний рак – зачіпає основні структурні одиниці нирок – нефрони. Саме у нефронах відбувається фільтрація токсичних речовин з крові, що і викликає переродження тканин. Це найпоширеніший різновид хвороби. Становить 85%. Виділяють кілька видів залежно від форми утворення та його клітин: медулярний рак, світлоклітинний (85%), тубулярний, папілярний (14%).

Перехідно-клітинний (2%) – виникає у системі балій та канальців, у які потрапляє відфільтрована сеча після нефронів.

Нефробластоми – сюди відносять пухлини з ниркової паренхіми, в якій розташовані нефрони. Виникають у новонароджених.

Саркоми – з’являються з судин, сполучних волокон та нервів (лейоміосаркоми, ангіосаркоми).

Нейроендокринні пухлини – формуються з окремих клітин, які виробляють гормональні речовини.

Герміногенний характер – з’являється з ембріональних клітин-попередників статевих залоз, що мігрували під час внутрішньоутробного розвитку.

Класифікація НКР за системою TNM

Т — первинна пухлина

Тх — первинна пухлина не може бути оцінена

Т0 — немає даних про первинну пухлину

Т1 — пухлина ≤7 см у найбільшому діаметрі, обмежена ниркою

Т1а — пухлина ≤4 см у найбільшому діаметрі, обмежена ниркою

Т1b — пухлина >4 см, але ≤7 см у найбільшому діаметрі, обмежена ниркою

Т2 — пухлина >7 см у найбільшому діаметрі, обмежена ниркою

Т2а — пухлина >7 см, але ≤10 см у найбільшому діаметрі, обмежена ниркою

Т2b — пухлина >10 см у найбільшому діаметрі, обмежена ниркою

Т3 — пухлина поширюється на великі вени або інвазія в навколониркову клітковину, але не в суміжну надниркову залозу і не виходить за межі фасції Героти

Т3а — пухлина поширюється на ниркову вену чи її сегментарні гілки, або пухлина проростає в паранефральну клітковину чи/або нирковий синус, але не виходить за межі фасції Героти

Т3b — пухлина поширюється на нижню порожнисту вену нижче діафрагми

Т3с — пухлина поширюється на нижню порожнисту вену або її стінку вище діафрагми

Т4 — пухлина поширюється за межі фасції Героти (включає проростання в суміжну надниркову залозу)

N — регіонарні лімфатичні вузли

Nх — регіонарні лімфатичні вузли не можуть бути оцінені

N0 — немає ознак метастазування в регіонарні лімфатичні вузли

N1 — метастаз в одному лімфатичному вузлі

N2 — метастазування більше ніж в один регіонарний лімфатичний вузол

М — віддалені метастази

М0 — немає віддалених метастазів

М1 — віддалені метастази

G-гістопатологічна градація

G_x — Ступінь диференціації не може бути визначений

G₁ — Високий ступінь диференціації

G₂ — Середній ступінь диференціації

G₃ — Низький ступінь диференціації

G₄ — Недиференційована пухлина

Стадії НКР:

• Стадія I: T1N0M0

• Стадія II: T2N0M0, T1N1M0

• Стадія IIIA: T2N1M0

• Стадія IIIB: T3N0M0, T3N1M0

• Стадія IVA: T4N0M0, T4N1M0, T(будь-яке)N2M0

• Стадія IVB: T(будь-яке)N(будь-яке)M1

Які пухлини зустрічаються у дітей? Приклади епітеліальних пухлин у дітей.

Класифікація пухлин у дітей:

• лейкози

• лімфоми

• пухлини ЦНС

• пухлини вегетативної нервової системи

• ретинобластома

• пухлини нирок

• пухлини печінки

• пухлини кісток

• пухлини м'яких тканин

• герміноклітинні пухлини

• епітеліальні пухлини

• інші рідкісні або неспецифічні новоутворення.

Структура онкологічної захворюваності дітей:

• 1 місце - лейкемії - 1/3 всіх пухлин (1/4 - гострий лімфобластний лейкоз),

• 2 місце - пухлини головного і спинного мозку (переважно астроцитарні) - 20-25%,

• 3 місце - злоякісні лімфоми - 11%,

• 4 місце - пухлини ембріональної природи (нефробластома, нейробластома, ретинобластома, гепатобластома) - 10%,

• 5 місце - злоякісні пухлини м'яких тканин, серед яких переважає рабдоміосаркома - 6%,

• 6 місце - герміноклітинні пухлини - 2%,

• 7 місце - різні варіанти первинних карцином - 2%.

Особливості пухлин дитячого віку:

• Основними пухлинами дитячого віку є дизонтогенетичні пухлини.

• Злоякісні пухлини у дітей зустрічаються рідше, ніж у дорослих.

• Неепітеліальні пухлини у дітей переважають над епітеліальними.

• У дитячому віці зустрічаються незрілі пухлини, здатні до дозрівання (реверсії).

Онкозахворювання, які є винятковими для дітей:

• Нейробластома (7% випадків)

• Пухлина Вільмса (5% випадків)

• Рабдоміосаркома (3-4% випадків)

• Ретинобластома (3% випадків)

Злоякісна епітеліальна пухлина - вид злоякісної пухлини, що розвивається з клітин епітеліальної тканини різних органів (шкіри, слизових оболонок і внутрішніх органів). Карциноми у дітей зустрічаються досить рідко (0,8-6%, доходить до 10% від усіх злоякісних пухлин у дітей). До групи підвищеного онкологічного ризику включають дітей віку від 12 років, що підтверджує думку дитячих онкологів, які відносять злоякісні епітеліальні пухлини в дитячому віці до пухлин «дорослого типу». Карциноми в дитячому віці за своїм клінічним перебігом відрізняються від аналогічних у дорослих. У дітей спостерігається менш агресивний, ніж у дорослих, перебіг раку щитовидної залози, шлунка, кишечника, молочної та слинної залоз, але в той же час відзначається загальна тенденція до раннього регіонарного і пізнього віддаленого метастазування. У всіх дітей із злоякісними епітеліальними пухлинами незалежно від локалізації, на перший план виходять ознаки загального пухлинного симптомокомплекса (млявість, сонливість, неспокійний сон, підвищена дратівливість, погіршення апетиту і пов'язане з цим схуднення, безпричинна блювота, порушення стільця, підвищення температури без очевидних інших проявів певного захворювання, безпричинні болі в кінцівках, болі в животі, блідість шкірних покривів, шкіра сірувато-біла, іноді з жовтяничним відтінком або крововиливами, на шкірі можуть визначатися різні припухлості), а пізніше - симптоми, характерні для вогнища ураження.

У дітей частіше зустрічається:

• рак щитовидної залози

• рак печінки (гепатоцелюлярний рак і гепатобластома)

• інші карциноми (рак шлунково-кишкового тракту, рак нирки, рак шкіри та ін.) досить рідкісні.

Назвіть п’ять найчастіших пухлин у дорослих людей в Україні.

За локалізацією найбільш поширеним: