Файл: экз патан кафедра 1 (2).docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 11.04.2024

Просмотров: 783

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

2) Специфіка фібрилярного білка амілоїду дозволяє виділити al-, аа-, af- і asc1- амілоїдоз.

3)Враховуючи розповсюдження амілоїдозу,

1.Надпечінкова (гемолітична):

2.Печінкова (паренхіматозна):

3.Підпечінкова (механічна):

1. Руйнівні:

2. Консервувальні:

Регенерація крові

Регенерація судин

Регенрація сполучної тканини

Грануляційна тканина (макро і мікроскопія)

Регенерація жирової тканини

Регенерація кісткової тканини

Регенерація хрящової тканини

Регенерація епітелію

Регенерація нервової тканини

Загоювання ран

Класифікація ексудативного запалення

Морфологічна характеристика склеромної гранульоми.

Механізми розвитку реакцій гіперчутливості

Класифікація кровотеч

Повітряна емболія – це патологічний процес в організмі, при якомі відбувається емболізація повітрям мікроциркуляторного русла та судин.

Ріст пухлини

Принципи класифікації

Порівняльна характеристика критеріїв злоякісності і доброякісності

Передракові стани

1)Диференціювання клітин:

3)Метастазування:

4)Вплив на організм:

Диференційні ознаки доброякісних і злоякісних пухлин

1. Епітеліальні пухлини

4. Некласифіковані пухлини

1.Епітеліальні пухлини

1.Тимоми:

1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:

2. Пухлини оболонок мозку:

Види біопсії

Хронічні лейкози лімфоцитарного походження

4 Варіанти (стадії):

3) Ускладнені ураження:

Патогенез

Етіологія

Патогенез

Ускладнення

Некласичні прояви крупозної пневмонії:

Загальні прояви крупозної пневмонії:

Ускладнення

Особливості бронхопневмоній залежно від віку хворих:

Морфологічні особливості залежно від виду інфекційного агента:

Ускладнення

Етіологія

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Типові патоморфологічні зміни при бронхоектазах:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Варіанти розвитку емфіземи легень:

Ускладнення

1. Легенева (дихальна) недостатність.

2. «Легеневе» серце.

3. Хронічна правошлуночкова серцева недостатність.

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Класифікація Клініко-анатомічна класифікація раку легені:

Етіологія

Морфологія

Мікроскопічна будова:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика Клініко-морфологічні форми гострої ангіни:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика Морфологічні форми езофагіту:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика Макроскопічні форми раку стравоходу:

Мікроскопічні форми раку стравоходу:

Метастазування

Ускладнення

Гастрити

Етіологія

Патоморфологічна характеристика форм

Ускладнення

Етіологія

Патоморфологічна характеристика форм

Ускладнення

Етіологія

Патоморфологічна характеристика форм

Ускладнення

Етіологія і патогенез

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Класифікація

IV. За морфологічними змінами:

2) Пухлинні

3) Запальні

2) Пухлинні

3) Запальні

2) Пухлинні

3) Запальні

2) Пухлинні

3) Запальні

Морфологічно:

4) Стадія чистих виразок:

Загальні зміни:

Стадіїї місцевих змін:

Ускладнення

2. Генералізована форма

3. Рідкі форми :

Паразитарні інфекції

Класифікація

115. Парагрип – визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

116. Респіраторно-синцитіальна інфекція – етіологія, патогенез, патоморфологія. Наслідки.

117. Аденовірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

118. Коронавірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

119. Морфологічні особливості пневмонії обумовленої короновірусною інфекцією.

120. Віл інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.

121. Кір: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

122. Краснуха. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.

123. Скарлатина: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

124. Поліомієліт: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

125. Дифтерія: етіологія, класифікація, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

Гістологічна та TNM класифікації підшлункової залози, їх значення.

Міжнародна гістологічна класифікація (ВООЗ, 1993 р.)

І. Епітеліальні пухлини:

А. Доброякісні:

а) Аденома;

б) Цистаденома.

В. Злоякісні:

а) Аденокарцинома;

б) Плоскоклітинний рак;

в) Цистаденокарцинома;

г) Ацинарноклітинний рак;

д) Недиференційований рак.

ІІ. Пухлини острівців підшлункової залози.

ІІІ. Неепітеліальні пухлини.

ІV. Некласифіковані пухлини.

V. Пухлини кровотворної та лімфоїдної тканин.

VI. Метастатичні пухлини.

VII. Інші

Аденокарцинома підшлункової залози зустрічається в 80% випадків. Вона буває світлоклітинною пухлиною з високим, середнім та низьким ступенем диференціації.

Плоскоепітеліальний рак походить із епітелію вивідних проток залози. Зустрічається рідко.

Ацинарноклітинний рак виникає із залозистих клітин екзокринної системи залози. Серед всіх ракових новоутворень залози зустрічається в 1–3% спостережень.

Недиференційований рак. Пухлина побудована різко анаплазованими клітинами. Вони мають різну величину та виражений поліморфізм.

Апудоми належать до злоякісних пухлин із клітин дифузної ендокринної системи: інсулінома, глюкагонома, віпома, соматостатинома та інші.

Класифікація раку ПШЗ за системою TNM

Т – первинна пухлина

Тх — недостатньо даних для оцінки первинного новоутворення

T0 — первинне новоутворення не визначається

Tis — Рак in situ (також включає підшлункову інтраепітеліальну неоплазію III ступеня)

Т1 — пухлина обмежена підшлунковою залозою, до 2 см у найбільшому вимірі

Т1a — пухлина не більша за 0,5 см у найбільшому вимірі

Т1b — пухлина понад 0,5 см, але до 1 см у найбільшому вимірі

Т1c — пухлина понад 1 см, але до 2 см у найбільшому вимірі

Т2 — пухлина обмежена підшлунковою залозою, понад 2 см, але до 4 см у найбільшому вимірі

Т3 — пухлина обмежена підшлунковою залозою, понад 4 см у найбільшому вимірі

Т4 — пухлина проростає черевний стовбур аорти або верхню брижову артерію і/або загальну печінкову артерію

N – Регіонарні лімфатичні вузли

Nx — недостатньо даних для оцінки регіонарних лімфатичних вузлів

N0 — немає ураження регіонарних лімфатичних вузлів

N1 — наявні метастази в регіонарних від 1 до 3-х лімфатичних вузлах

N2 — наявні метастази у 4-х і більше лімфатичних вузлах


М — віддалені метастази

Мх — недостатньо даних для визначення віддалених метастазів

M0 — немає даних про наявність віддалених метастазів

M1 — є віддалені метастази

G-гістопатологічна градація

G— Ступінь диференціації не може бути визначений

G— Високий ступінь диференціації

G— Середній ступінь диференціації

G— Низький ступінь диференціації

G— Недиференційована пухлина

Стадії раку ПШЗ:

  • Стадія IА: T1N0M0

  • Стадія IВ: T2N0M0

  • Стадія II: T3N0M0

  • Стадія III: T1N1M0, T2N1M0, T3N1M0

  • Стадія IVA: T4N(будь-яке)M0

  • Стадія IVB: T(будь-яке)N(будь-яке)M1

Гістологічна та TNM класифікації нирки, їх значення.

Міжнародна гістологічна класифікація (ВООЗ, 2002 р.)

  • Світлоклітинний – 60-80%.

  • Хромофільний (папілярний) – 7-14%.

  • Хромофобний – 4-10%.

  • Онкоцитарний – 2-5%.

  • Рак збірних протоків – 1-2%.

Детальна гістологічна класифікація:

1. Нирково-клітинні пухлини

  • Світлоклітинна нирково-клітинна карцинома

  • Мультилокулярна світлоклітинна нирково-клітинна карцинома

  • Папілярна нирково-клітинна карцинома

  • Хромофобна нирково-клітинна карцинома

  • Карцинома зі збиральних трубочок Белліні

  • Медулярна карцинома нирки

  • Карциноми, асоційовані із транслокацією хромосоми Xp11

  • Карцинома, асоційована із нейробластомою

  • Муцинозна тубулярна і веретеноклітинна карцинома

  • Нирково-клітинна некласифікована карцинома

  • Папілярна аденома

  • Онкоцитома

2. Метанефрогенні пухлини

  • Метанефрогенна аденома

  • Метанефрогенна аденофіброма

  • Метанефрогенна стромальна пухлина

3. Нефробластичні пухлини

  • Нефрогенні залишки

  • Нефробластома

  • Кістозна частководиференційована нефробластома

4. Мезенхімальні пухлини

  • Виникають переважно у дітей

    • Світлоклітинна саркома

    • Рабдоїдна пухлина

    • Врождена мезобластична нефрома

    • Осифікована пухлина нирки у дітей

  • Виникають переважно у дорослих

    • Лейоміосаркома (включаючи ниркову вену)

    • Ангіосаркома

    • Рабдоміосаркома

    • Злоякісна фіброзна гістіоцитома

    • Гемангіоперицитома

    • Остеосаркома

    • Ангіоміоліпома


5. Епітеліоїдна ангіоміоліпома

  • Лейоміома

  • Гемангіома

  • Лімфангіома

  • Юкстагломерулярноклітинна пухлина

  • Реномедулярна інтерстиціальноклітинна пухлина (шваннома)

  • Солітарна фіброзна пухлина

6. Змішані мезенхімальні та епітеліальні пухлини

  • Кістозна нефрома

  • Змішана епітеліальна та стромальна пухлина

  • Синовіальна саркома

7. Нейроендокринні пухлини

  • Карциноїд

  • Нейроендокринна карцинома

  • Примітивна нейроектодермальна пухлина

  • Нейробластома

  • Феохромоцитома

8. Пухлини гемопоетичної та лімфоїдної тканини

  • Лімфома

  • Лейкоз

  • Плазмоцитома

9. Герміногенні пухлини

  • Тератома

  • Хоріокарцинома

10. Метастатичні пухлини

Нирково-клітинний рак – зачіпає основні структурні одиниці нирок – нефрони. Саме у нефронах відбувається фільтрація токсичних речовин з крові, що і викликає переродження тканин. Це найпоширеніший різновид хвороби. Становить 85%. Виділяють кілька видів залежно від форми утворення та його клітин: медулярний рак, світлоклітинний (85%), тубулярний, папілярний (14%).

Перехідно-клітинний (2%) – виникає у системі балій та канальців, у які потрапляє відфільтрована сеча після нефронів.

Нефробластоми – сюди відносять пухлини з ниркової паренхіми, в якій розташовані нефрони. Виникають у новонароджених.

Саркоми – з’являються з судин, сполучних волокон та нервів (лейоміосаркоми, ангіосаркоми).

Нейроендокринні пухлини – формуються з окремих клітин, які виробляють гормональні речовини.

Герміногенний характер – з’являється з ембріональних клітин-попередників статевих залоз, що мігрували під час внутрішньоутробного розвитку.

Класифікація НКР за системою TNM

Т — первинна пухлина

Тх — первинна пухлина не може бути оцінена

Т0 — немає даних про первинну пухлину

Т1 — пухлина ≤7 см у найбільшому діаметрі, обмежена ниркою

Т1а — пухлина ≤4 см у найбільшому діаметрі, обмежена ниркою

Т1b — пухлина >4 см, але ≤7 см у найбільшому діаметрі, обмежена ниркою

Т2 — пухлина >7 см у найбільшому діаметрі, обмежена ниркою

Т2а — пухлина >7 см, але ≤10 см у найбільшому діаметрі, обмежена ниркою

Т2b — пухлина >10 см у найбільшому діаметрі, обмежена ниркою


Т3 — пухлина поширюється на великі вени або інвазія в навколониркову клітковину, але не в суміжну надниркову залозу і не виходить за межі фасції Героти

Т3а — пухлина поширюється на ниркову вену чи її сегментарні гілки, або пухлина проростає в паранефральну клітковину чи/або нирковий синус, але не виходить за межі фасції Героти

Т3b — пухлина поширюється на нижню порожнисту вену нижче діафрагми

Т3с — пухлина поширюється на нижню порожнисту вену або її стінку вище діафрагми

Т4 — пухлина поширюється за межі фасції Героти (включає проростання в суміжну надниркову залозу)

— регіонарні лімфатичні вузли

Nх — регіонарні лімфатичні вузли не можуть бути оцінені

N0 — немає ознак метастазування в регіонарні лімфатичні вузли

N1 — метастаз в одному лімфатичному вузлі

N2 — метастазування більше ніж в один регіонарний лімфатичний вузол

М — віддалені метастази

М0 — немає віддалених метастазів

М1 — віддалені метастази

G-гістопатологічна градація

G— Ступінь диференціації не може бути визначений

G— Високий ступінь диференціації

G— Середній ступінь диференціації

G— Низький ступінь диференціації

G— Недиференційована пухлина

Стадії НКР:

  • Стадія I: T1N0M0

  • Стадія II: T2N0M0, T1N1M0

  • Стадія IIIA: T2N1M0

  • Стадія IIIB: T3N0M0, T3N1M0

  • Стадія IVA: T4N0M0, T4N1M0, T(будь-яке)N2M0

  • Стадія IVB: T(будь-яке)N(будь-яке)M1

Які пухлини зустрічаються у дітей? Приклади епітеліальних пухлин у дітей.

Класифікація пухлин у дітей:

  • лейкози

  • лімфоми

  • пухлини ЦНС

  • пухлини вегетативної нервової системи

  • ретинобластома

  • пухлини нирок

  • пухлини печінки

  • пухлини кісток

  • пухлини м'яких тканин

  • герміноклітинні пухлини

  • епітеліальні пухлини

  • інші рідкісні або неспецифічні новоутворення.

Структура онкологічної захворюваності дітей:

  • 1 місце - лейкемії - 1/3 всіх пухлин (1/4 - гострий лімфобластний лейкоз),

  • 2 місце - пухлини головного і спинного мозку (переважно астроцитарні) - 20-25%,

  • 3 місце - злоякісні лімфоми - 11%,

  • 4 місце - пухлини ембріональної природи (нефробластома, нейробластома, ретинобластома, гепатобластома) - 10%,

  • 5 місце - злоякісні пухлини м'яких тканин, серед яких переважає рабдоміосаркома - 6%,

  • 6 місце - герміноклітинні пухлини - 2%,

  • 7 місце - різні варіанти первинних карцином - 2%.


Особливості пухлин дитячого віку:

  • Основними пухлинами дитячого віку є дизонтогенетичні пухлини.

  • Злоякісні пухлини у дітей зустрічаються рідше, ніж у дорослих.

  • Неепітеліальні пухлини у дітей переважають над епітеліальними.

  • У дитячому віці зустрічаються незрілі пухлини, здатні до дозрівання (реверсії).

Онкозахворювання, які є винятковими для дітей:

  • Нейробластома (7% випадків)

  • Пухлина Вільмса (5% випадків)

  • Рабдоміосаркома (3-4% випадків)

  • Ретинобластома (3% випадків)

Злоякісна епітеліальна пухлина - вид злоякісної пухлини, що розвивається з клітин епітеліальної тканини різних органів (шкіри, слизових оболонок і внутрішніх органів). Карциноми у дітей зустрічаються досить рідко (0,8-6%, доходить до 10% від усіх злоякісних пухлин у дітей). До групи підвищеного онкологічного ризику включають дітей віку від 12 років, що підтверджує думку дитячих онкологів, які відносять злоякісні епітеліальні пухлини в дитячому віці до пухлин «дорослого типу». Карциноми в дитячому віці за своїм клінічним перебігом відрізняються від аналогічних у дорослих. У дітей спостерігається менш агресивний, ніж у дорослих, перебіг раку щитовидної залози, шлунка, кишечника, молочної та слинної залоз, але в той же час відзначається загальна тенденція до раннього регіонарного і пізнього віддаленого метастазування. У всіх дітей із злоякісними епітеліальними пухлинами незалежно від локалізації, на перший план виходять ознаки загального пухлинного симптомокомплекса (млявість, сонливість, неспокійний сон, підвищена дратівливість, погіршення апетиту і пов'язане з цим схуднення, безпричинна блювота, порушення стільця, підвищення температури без очевидних інших проявів певного захворювання, безпричинні болі в кінцівках, болі в животі, блідість шкірних покривів, шкіра сірувато-біла, іноді з жовтяничним відтінком або крововиливами, на шкірі можуть визначатися різні припухлості), а пізніше - симптоми, характерні для вогнища ураження.

У дітей частіше зустрічається:

  • рак щитовидної залози

  • рак печінки (гепатоцелюлярний рак і гепатобластома)

  • інші карциноми (рак шлунково-кишкового тракту, рак нирки, рак шкіри та ін.) досить рідкісні.

Назвіть п’ять найчастіших пухлин у дорослих людей в Україні.

За локалізацією найбільш поширеним: