Файл: экз патан кафедра 1 (2).docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 11.04.2024

Просмотров: 770

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

2) Специфіка фібрилярного білка амілоїду дозволяє виділити al-, аа-, af- і asc1- амілоїдоз.

3)Враховуючи розповсюдження амілоїдозу,

1.Надпечінкова (гемолітична):

2.Печінкова (паренхіматозна):

3.Підпечінкова (механічна):

1. Руйнівні:

2. Консервувальні:

Регенерація крові

Регенерація судин

Регенрація сполучної тканини

Грануляційна тканина (макро і мікроскопія)

Регенерація жирової тканини

Регенерація кісткової тканини

Регенерація хрящової тканини

Регенерація епітелію

Регенерація нервової тканини

Загоювання ран

Класифікація ексудативного запалення

Морфологічна характеристика склеромної гранульоми.

Механізми розвитку реакцій гіперчутливості

Класифікація кровотеч

Повітряна емболія – це патологічний процес в організмі, при якомі відбувається емболізація повітрям мікроциркуляторного русла та судин.

Ріст пухлини

Принципи класифікації

Порівняльна характеристика критеріїв злоякісності і доброякісності

Передракові стани

1)Диференціювання клітин:

3)Метастазування:

4)Вплив на організм:

Диференційні ознаки доброякісних і злоякісних пухлин

1. Епітеліальні пухлини

4. Некласифіковані пухлини

1.Епітеліальні пухлини

1.Тимоми:

1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:

2. Пухлини оболонок мозку:

Види біопсії

Хронічні лейкози лімфоцитарного походження

4 Варіанти (стадії):

3) Ускладнені ураження:

Патогенез

Етіологія

Патогенез

Ускладнення

Некласичні прояви крупозної пневмонії:

Загальні прояви крупозної пневмонії:

Ускладнення

Особливості бронхопневмоній залежно від віку хворих:

Морфологічні особливості залежно від виду інфекційного агента:

Ускладнення

Етіологія

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Типові патоморфологічні зміни при бронхоектазах:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Варіанти розвитку емфіземи легень:

Ускладнення

1. Легенева (дихальна) недостатність.

2. «Легеневе» серце.

3. Хронічна правошлуночкова серцева недостатність.

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Класифікація Клініко-анатомічна класифікація раку легені:

Етіологія

Морфологія

Мікроскопічна будова:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика Клініко-морфологічні форми гострої ангіни:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика Морфологічні форми езофагіту:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика Макроскопічні форми раку стравоходу:

Мікроскопічні форми раку стравоходу:

Метастазування

Ускладнення

Гастрити

Етіологія

Патоморфологічна характеристика форм

Ускладнення

Етіологія

Патоморфологічна характеристика форм

Ускладнення

Етіологія

Патоморфологічна характеристика форм

Ускладнення

Етіологія і патогенез

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Класифікація

IV. За морфологічними змінами:

2) Пухлинні

3) Запальні

2) Пухлинні

3) Запальні

2) Пухлинні

3) Запальні

2) Пухлинні

3) Запальні

Морфологічно:

4) Стадія чистих виразок:

Загальні зміни:

Стадіїї місцевих змін:

Ускладнення

2. Генералізована форма

3. Рідкі форми :

Паразитарні інфекції

Класифікація

115. Парагрип – визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

116. Респіраторно-синцитіальна інфекція – етіологія, патогенез, патоморфологія. Наслідки.

117. Аденовірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

118. Коронавірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

119. Морфологічні особливості пневмонії обумовленої короновірусною інфекцією.

120. Віл інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.

121. Кір: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

122. Краснуха. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.

123. Скарлатина: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

124. Поліомієліт: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

125. Дифтерія: етіологія, класифікація, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

Доброякісні мезенхімальні пухлини: класифікація, морфологія окремих форм.

Мезенхімальні пухлини розвиваються зі сполучної, жирової, м’язової, синовіальної, мезотеліальної і кісткової тканин, кровоносних і лімфатичних судин.

До доброякісних мезенхімальних пухлин належать:

  1. Фіброма - пухлина з волокнистої сполучної тканини.

  • Щільна фіброма

  • Макроскопічно: має вигляд досить щільного вузла, ріжеться важко. На розрізі перламутрового кольору, видно пучки сполучної тканини, що йдуть у різних напрямках

  • Мікроскопічно: побудована по типу щільної волокнистої сполучної тканини. Складається з великої кількості пучків колагенових волокон і відносно незначної кількості веретеноподібних клітин типу фібробластів

  • М’яка фіброма

  • Макроскопічно: має вигляд сіруватого відносно м’якого вузла. На розрізі має слабо волокнисту будову

  • Мікроскопічно: побудована по типу пухкої волокнистої сполучної тканини. Складається з великої кількості веретеноподібних клітин типу фібробластів

  1. Десмоїд – є різновидом фіброми, локалізується в передній черевній стінці.

  • Макроскопічно: має вигляд досить щільного вузла, не чітко відмежованого від оточуючих тканин, ріжеться важко. На розрізі перламутрового кольору, видно пучки сполучної тканини, що йдуть у різних напрямках

  • Мікроскопічно: побудована по типу щільної фіброми, судини розподілені нерівномірно

  1. Ліпома – пухлина з жирової тканини.

  • Макроскопічно: має вигляд вузла м’яко еластичної консистенції, що зовні нагадує жирову тканину жовтого кольору

  • Мікроскопічно: ліпома складається з нерегулярних прошарків волокнистої сполучної тканини, між якими знаходяться жирові часточки неправильної форми різних розмірів. Часточки складаються з ліпоцитів різної форми й розмірів

  1. Гібернома – пухлина типу ліпоми.

  • Макроскопічно: має вигляд вузла бурого кольору з чіткими границями й часточковою будовою. Консистенція м’яка

  • Мікроскопічно: складається з полігональних та круглих клітин, що формують окремі часточки, розмежовані тонкими прошарками сполучної тканини. Ядра розташовані в центрі, цитоплазма піниста, містить холестерин


  1. Лейоміома - пухлина з гладкої м’язової тканини.

  • Макроскопічно: пухлина має вигляд округлого чи овального чітко відмежованого вузла м’якої консистенції. На розрізі сірувато-рожевого або білуватого кольору

  • Мікроскопічно: складається з пучків веретеноподібних гладких м’язових клітин, які йдуть у різних напрямках і розмежовані прошарками сполучної тканини

  1. Рабдоміома - пухлина з поперечно посмугованої м’язової тканини.

  • Макроскопічно: пухлина являє собою невеликі вузлики сіро-білого чи білувато-рожевого кольору, або великі вузли коричневого чи світло-коричневого кольору

  • Мікроскопічно: пухлина складається з незрілих поперечно посмугованих поліморфних м’язових клітин, які нагадують міобласти й формують м’язові волокна

  1. Гемангіома – пухлина, що розвивається з кровоносних судин.

  1. Капілярна - складається з кровоносних судин капілярного типу, ендотелій з ознаками проліферації.

  2. Кавернозна - складається з тонкостінних каверн, висланих одним шаром епітелію і виповнених еритроцитами.

  3. Гломангіома - складається з дрібних, часто щілеподібних, інколи синусоїдного типу судин, висланих ендотелієм і оточених муфтами із епітеліоїдних клітин.

  4. Гемангіоперицитома – складається з великої кількісті широких капілярів або синусоїдів, висланих ендотелієм і оточених широкими муфтами із круглих, овальних або веретеноподібних клітин з темними ядрами і світлим ободком цитоплазми.

  1. Лімфангіома – пухлина з лімфатичних судин.

  • Макроскопічно: має вигляд чітко відмежованого вузла, який може бути інкапсульованим, або ж дифузного потовщення органу чи ділянки тканини. Будова часточкова. На розрізі складається з порожнин різних розмірів, заповнених лімфою

  • Мікроскопічно: пухлина побудована з тонкостінних порожнин, висланих ендотеліальними клітинами й розділених тяжами сполучнотканинних волокон різної товщини

  1. Хондрома – пухлина, подібна за будовою до гіалінового хряща.

  • Макроскопічно: пухлина має вигляд вузла дуже щільної консистенції, від молочно-білого до голубувато-сірого кольору, як правило з чіткими межами, її тканина не відрізняється від гіалінового хряща

  • Мікроскопічно: побудована з основної речовини й клітин, співвідношення між якими порушене. Клітини представлені зрілими хондроцитами


  1. Остеома – пухлина, побудована по типу кісткової тканини.

  • Макроскопічно: пухлина має вигляд атипових розростань кісткової тканини в кістках та м’яких тканинах у вигляді дуже твердого вузла округлої форми, схожого на звичайну кісткову тканину

  • Мікроскопічно: компактна остеома складається з суцільної маси кісткової тканини, яка не має характерної для нормальної компактної кістки структури остеонів. Губчаста остеома складається з безладно розташованих балок кісткової тканини, між якими розростається волокниста сполучна тканина

  1. Доброякісна мезотеліома - пухлина, що розвивається з клітин мезотелію.

  • Макроскопічно: має вигляд чітко відмежованого дуже щільного вузла на серозних оболонках

  • Мікроскопічна: будова пухлини подібна до фіброми

Злоякісні мезенхімальні пухлини: класифікація, морфологія окремих форм.

Всі злоякісні мезенхімні пухлини складаються з недиференційованих або слабо диференційованих клітин сполучної тканини – похідних мезенхіми. Вони містять дуже мало строми, метастазують зазвичай гематогенним шляхом.

  1. Фібросаркома - складається з незрілих фібробластоподібних клітин.

  1. Диференційована фібросаркома складається з відносно невеликої кількості клітин і великої кількості пучків колагенових волокон.

  2. Низько диференційована фібросаркома складається з поліморфних клітин з великою кількістю мітозів. Колагенових волокон мало.

  1. Злоякісна гістоцитома

  • Макроскопічно: має вигляд досить щільного вузла, без чітких границь, який проникає в дерму. Поверхня розрізу гладка, білого кольору.

  • Мікроскопічно: складається з численних капілярів, між якими розташована відносно бідна на колагенові волокна волокниста сполучна тканина, що містить велику кількість фібробластоподібних клітин з численними мітозами.

  1. Ліпосаркома

  • Макроскопічно: має вигляд вузла або множинних утворень бурого чи світло-жовтого кольору, добре відмежованих від оточуючих тканин або без чітких меж.

  • Мікроскопічно: складається з ліпоцитів різних стадій зрілості й ліпобластів.

  1. Злоякісна гібернома

  • Макроскопічно: подібна до ліпосаркоми. Колір бурий.

  • Мікроскопічно: складається з клітин з зернистою чи пінистою цитоплазмою.


  1. Рабдоміосаркома

  • Макроскопічно: має вигляд нечітко відмежованого вузла м’якої консистенції. На розрізі схожа на риб’яче м’ясо, як правило білого чи блідо-рожевого кольору.

  • Мікроскопічно: побудована з оточених аргірофільною сітку альвеолярних і пучкових структур, що складаються з поліморфних клітин, з яких лише окремі мають слабо виражену поперечну смугастість.

  1. Лейоміосаркома

  • Макроскопічно: має вигляд вузла з нечіткими, а в окремих випадках – досить чіткими границями. На розрізі в одних випадках рихла, білого кольору, нагадує м’ясо риби.

  • Мікроскопічно: складається з незрілих гладких м’язових клітин зі значним клітинними й тканинними атипією та поліморфізмом.

  1. Хондросаркома

  • Макроскопічно: має вигляд щільно зв’язаного з кісткою вузла з нечіткими границями.

  • Мікроскопічно: складається з окремих острівців хрящоподібної тканини, відокремлених прошарками волокнистої сполучної тканини.

  1. Остеосаркома

  • Макроскопічно: має вигляд тісно зв’язаних з кісткою округлих чи овальних утворень сіро-білого чи жовтого кольору з губчастою поверхнею.

  • Мікроскопічно: складається з часточок і трабекул остеоїдної або запненої кісткової тканини зі значними атипією й поліморфізмом клітин, кісткової речовини та архітектоніки кісткових балок.

  1. Ангіосаркома

  • Макроскопічно: має вигляд червоного, синюшного чи сіро-червоного з червоними ділянками м’якого вузла з гладкою або бугристою поверхнею, не чітко відмежованого від оточуючих тканин.

  • Мікроскопічно:

  1. Злоякісна гемангіоендотеліома характеризується переважанням атипових великих ендотеліоподібних клітин з округлими чи овальними ядрами.

  2. Злоякісна гемангіоперицитома характеризується переважанням атипових подібних до перицитів клітин.


  1. Лімфангіосаркома

  • Макроскопічно: має вигляд вогнищевого чи дифузного потовщення органу або ділянки тканини.

  • Мікроскопічно: складається з розділених сполучнотканинною стромою щілин, висланих декількома рядами атипових ендотеліальних клітин.

  1. Злоякісна мезотеліома

  • Макроскопічно: має вигляд не чіткого досить щільного вузла на серозних оболонках.

  • Мікроскопічно: складається з атипових великих клітин зі світлою, вакуолізованою цитоплазмою. Часто реєструються тубулярні й сосочкові структури.

Пухлини меланінутворюючої тканини. Невус, меланома морфологічна характеристика.

Першоджерелом пухлин із меланінутворюючої тканини є меланоцити. Це клітини нейроектодермального походження, які виникають із швановської оболонки периферійних нервів і розташовуються в базальному шарі епідерміса, волосяних фолікулах, більшості слизових оболонок, покритих багатошаровим плоским епітелієм, м’яких оболонках мозку, а також сітківці та райдужній оболонці очей.

Невуси – доброякісні пухлиноподібні утворення шкіри, які розвиваються з меланоцитів епідерміса або дерми.

Види невусів:

  • При пограничному невусі гнізда невусних клітин розташовуються на межі (границі) епідерміса та дерми, в області верхівок гребінців сітчастого шару дерми, не містять багато пігменту

  • Внутрішньодермальний невус зустрічається найчастіше, невусні клітини розташовуються в дермі у вигляді окремих скупчень або тяжів, у верхніх відділах дерми – з великою кількістю меланіна

  • Складний (змішаний) невус, невусні клітини розташовуються як на межі епідерміса та дерми, так і внутрішньодермально

  • Епітеліоїдний, або веретеноподібний невус (ювенільний невус) найчастіше зустрічається у дітей, в області шкіри на обличчі у вигляді плоского або кулеподібного, чітко відмежованого вузла

  • Невус з балоноподібних клітин складається з клітин з прозорою цитоплазмою, розташованих у вигляді пластів, ці клітини можуть бути в складі епідерміса

  • Велетенський пігментований невус зустрічається на шкірі у будь-якій частині тіла у вигляді плями, яка часто покрита волоссям

  • Голубий невус представлений у вигляді плями голубоватого або голубовато-коричневого кольору, овальної форми, яка не піднімається над поверхнею шкіри