ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 713
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
2) Специфіка фібрилярного білка амілоїду дозволяє виділити al-, аа-, af- і asc1- амілоїдоз.
3)Враховуючи розповсюдження амілоїдозу,
Грануляційна тканина (макро і мікроскопія)
Класифікація ексудативного запалення
Морфологічна характеристика склеромної гранульоми.
Механізми розвитку реакцій гіперчутливості
Порівняльна характеристика критеріїв злоякісності і доброякісності
Диференційні ознаки доброякісних і злоякісних пухлин
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
Хронічні лейкози лімфоцитарного походження
Некласичні прояви крупозної пневмонії:
Загальні прояви крупозної пневмонії:
Особливості бронхопневмоній залежно від віку хворих:
Морфологічні особливості залежно від виду інфекційного агента:
Патоморфологічна характеристика
Патоморфологічна характеристика
Патоморфологічна характеристика
Типові патоморфологічні зміни при бронхоектазах:
Патоморфологічна характеристика
Варіанти розвитку емфіземи легень:
1. Легенева (дихальна) недостатність.
3. Хронічна правошлуночкова серцева недостатність.
Патоморфологічна характеристика
Патоморфологічна характеристика
Класифікація Клініко-анатомічна класифікація раку легені:
Патоморфологічна характеристика Клініко-морфологічні форми гострої ангіни:
Патоморфологічна характеристика Морфологічні форми езофагіту:
Патоморфологічна характеристика Макроскопічні форми раку стравоходу:
Мікроскопічні форми раку стравоходу:
Патоморфологічна характеристика форм
Патоморфологічна характеристика форм
Патоморфологічна характеристика форм
Патоморфологічна характеристика
IV. За морфологічними змінами:
115. Парагрип – визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.
116. Респіраторно-синцитіальна інфекція – етіологія, патогенез, патоморфологія. Наслідки.
119. Морфологічні особливості пневмонії обумовленої короновірусною інфекцією.
120. Віл інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
121. Кір: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
122. Краснуха. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
123. Скарлатина: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
124. Поліомієліт: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
125. Дифтерія: етіологія, класифікація, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.
Ускладнення
-
Хронічний інтерлобіт і медіастиніт
-
Перилобулярний фіброз
-
Ателектаз
-
Пневмофіброз
-
Пневмоцироз
Інтестиційна пневмонія – патологічний стан, який характеризується розвитком запального процесу в проміжній тканині (стромі) легені.
Етіологія: віруси, гноєрідні бактерії та патогенні гриби.
Форми:
-
Перибронхіальна пневмонія – запальний процес, що виникає в стінці бронха, переходить на перибронхіальну тканину і розповсюджується на прилеглі міжальвеолярні перегородки; запальна інфільтрація призводить до їх потовщення. В альвеолах накопичується ексудат з великою кількістю макрофагів, окремими нейтрофілами, іноді нитками фібрину.
-
Міжлобулярна пневмонія – виникає при розповсюдженні запального процесу на міжлобулярні перегородки. Призводить до фіброзу та потовщення уражених тканин.
-
Міжальвеолярна пневмонія.
Ускладнення: емпіема, абсцес легені, облітеруючий бронхоліт, синдром гострої дихальної недостатності, сепсис.
Хронічний бронхіт – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
Хронічний бронхіт – це запалення бронхів, яке виникає внаслідок затяжного гострого бронхіту (напр., після перенесення кору або грипу) або ж тривалого впливу на слизову оболонку бронхів біологічних, фізичних і хімічних факторів (мікроби, віруси, охолодження дихальних шляхів, куріння, пил)
Етіологія
-
Шкідливі фізичні й хімічні фактори (паління, вдихання пилу, диму, невеликих концентрацій подразнюючих парів і газів тощо)
-
Вплив респіраторної інфекції (віруси грипу, парагрипу, РС-віруси, риновіруси, гемофільна паличка, рідше стафілококи, пневмококи, а також їхні асоціації, які виділяються більш ніж у половині випадків)
Патогенез
Основним патогенетичним механізмом є гіпертрофія та гіперфункція бронхіальних залоз, що супроводжується посиленням секреції слизу з відносним зменшенням серозної секреції та значним збільшенням у секреті кислих мукополісахаридів, що сприяють збільшенню в'язкості мокротиння. При цьому порушується очисна функція війкового епітелію.
Все це порушує дренажну функцію бронхів, викликає дистрофію та атрофію їх епітелію та призводить до виникнення рецидивів бронхіальної інфекції.
Патоморфологічна характеристика
Типова локалізація хронічного бронхіту (сегменти): ІІ, VІ, VІІІ, ІХ та Х, тобто там, де бувають осередки пневмонії, бо існують несприятливі умови для розсмоктування ексудату
Хронічний бронхіт буває:
-
Локальним –
-
Катаральним (слизовим, гнійним)
-
Поліпозним
-
Склерозуючим (деформуючим)
-
Дифузним –
-
Катаральним (слизовим, гнійним)
-
Поліпозним
-
Склерозуючим (деформуючим)
Хронічний слизовий/гнійний катар -
-
Атрофія слизової оболонки
-
Кістозна трансформація залоз
-
Гіперплазія келихоподібних клітин
-
Метаплазія покривного призматичного емітелію в багатошаровий плоский
-
Різної інтенсивності запальноклітинна інфільтрація стінки бронха
Поліпозний хронічний бронхіт –
В стінці бронха і особливо в слизовій оболонці різко виражена запальна клітинна інфільтрація і розростання грануляційної тканини, яка виступає в просвіт бронха у вигляді поліпу
Деформуючий хронічний бронхіт –
-
Дозрівання грануляційної тканини в стінці бронха
-
Розростання сполучної тканини
-
Атрофія м’язового шару
Ускладнення
-
Ателектаз (активне спадання респіраторного відділу легень через порушення дренажної функції бронхів через їх обтурацію чи компресію)
-
Обструктивна емфізема легень
-
Бронхоектази
-
Пневмосклероз, пневмофіброз
-
Ризик розвитку пухлин при диспластичних змінах
-
Хронічна пневмонія
Хронічний бронхіт — дифузне прогресуюче запалення слизової оболонки бронхів і глибших шарів бронхіальної стінки.
Етіологія: після перенесення кору або грипу, вплив біологічних (мікроорганізми), фізичних (переохолодження), хімічних (куріння, запилення) факторів.
Патогенез: спочатку захворювання буває місцевим, дал запальний процес охоплює все бронхіальне дерево.
Морфологія: стінка бронхів потовщується, оточується прошарками сполучної тканини, може виникати деформація бронхів. Під час тривалого перебігу можуть розвинутись бронхоектази. В стінці бронхів переважають явища хронічного слизового або гнійного катару з прогресуючою атрофією слизової оболонки, кістозним перетворенням залоз, метаплазією призматичного епітелію в багатошаровий плоский, збільшення кількості келихоподібних клітин.
-
Поліпозний хронічний бронхіт – різко виражена клітинна інфільтрація і розростання грануляційної тканини, яка виступає в просвіт бронха у вигляді поліпу.
-
Деформуючий хронічний бронхіт – при дозріванні грануляційної і розростанні сполучної тканини в стінці бронха м’язова оболонка атрофується і бронх деформується.
Ускладнення: ателектаз, обструктивна емфізема, хронічна пневмонія, пневмофіброз.
Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
Бронхоектатична хвороба - характеризується виникненням циліндричних або мішечкуватих розширень бронхів — бронхоектазів
Етіологія
Бронхоектази бувають: вроджені і набуті
-
Вроджені бронхоектази (2-3% від заг. к-сті ХНЗЛ) – виникають в зв’язку з порушенням формування бронхіального дерева
-
Набути бронхоетази – є наслідком хронічного бронхіту
Сприяючі чинники:
-
Назофарингеальна інфекція
-
Зниження захисних механізмів органів дихання
-
Вроджені дефекти розвитку легень.
Патогенез
Бронхоектатична хвороба — це вторинне захворювання після тяжкої бактеріальної інфекції, перенесеної в дитинстві, досить часто виникає як ускладнення на тлі хронічного бронхіту, після коклюшу та кору, повторних пневмоній.
Серед найбільш ймовірних патогенетичних моментів розвитку бронхоектазів вирішальне значення мають запалення дихальних шляхів і порушення бронхіальної прохідності внаслідок закупорки або обструкції бронха.
Бронхоектатична хвороба може бути зумовлена бронхіальним розтягуванням, що спричинює скупчення гною за межами ушкодження, яке закупорює головний бронх (напр., туберкульозний лімфатичний вузол, сторонній предмет, який потрапив з вдихом, бронхіальна карцинома)
Патоморфологічна характеристика
Вроджені бронхоектази – гістологічною ознакою є хаотичне розташування в їхній стінці структурних елементів бронха. Вроджені бронхоектази виявляються звичайно при нагноєнні їх вмісту
Набуті бронхоектази – з’являються в осередках пневмоній, які не розсмоктались, в ділянках ателектазу (активне спадіння респіраторного відділу легень внаслідок обтурації або компресії бронхів) і колапсу (спадіння респіраторних структур легені внаслідок механічного здавлювання з боку плевральної порожнини)
Бронхоектази також бувають:
-
Мішкоподібними - внутрішньобронхіальний тиск, що підвищується під час кашлю, впливає на змінену при хронічному запаленні стінку бронха, призводить до вибухання її в бік найменшого опору, просвіт бронха розширюється і утворює мішкоподібні бронхоектази
-
Циліндричними – утворюються при дифузному розширенні бронха
-
Множинними – поверхня розтину легені при цьому має дрібнопористий вигляд. Така легеня називається стільниковою
-
Поодинокими
-
Варикозними - характеризуються чергуванням розширених ділянок бронха з нормальними
-
Веретеноподібними - розширена частина бронха поступово переходить в бронх звичайного калібру
Типові патоморфологічні зміни при бронхоектазах:
-
Розширення бронха
-
Гнійне запалення
-
Некротичні зміни слизової оболонки бронха
-
Метаплазія епітелію
-
Перибронхіальний фіброз
-
Перибронхіальні абсцеси, ділянки організації ексудату
Ускладнення
-
Пневмонія
-
Емпієма плеври
-
Септицемія
-
Менінгіт
-
Метастатичні абсцеси (напр., у мозок)
-
Вторинний системний амілоїдоз
Бронхоектази – розширення бронхів у вигляді циліндру або міхура, які можуть бути уродженими і набутими.
-
Вроджені – внаслідок порушення формування бронхіального дерева. (гістологічна ознака: хаотичне розташування структурних елементів бронха в стінці) Виявляються при нагноєнні їх вмісту.
-
Набуті – наслідок хронічного бронхіту. Також з’являються в осередках пневмоній, які не розсмоктались, в ділянках ателектазу, колапсу.
Внутрішньобронхіальний тиск підвищується при кашлі->вибухання стінки бронху в бік найменшого опору->просвіт бронха розширюється -> утворюється мішкоподібний бронхоектаз. При дифузному розширенні бронха утворюються циліндричні бронхоектази.
Бронхіолоектази – розширення внаслідок запалення бронхіол. (Часто множинні, на розтині поверхня має дрібнопористий вигляд – стільникова легеня (рус. пчел. соты))
Стінка бронхоектатичної порожнини вислана призматичним епітелієм, іноді плоским багатошаровим. В стінці бронхоектазу – хронічне запалення; еластичні та м’язові волокна зруйновані і заміщені сполучною тканиною. Вміст порожнини- гнійний.
В легеневій тканині біла бронхоектазу виникають фокуси запалення, поля фіброзу. В судинах -склероз, що призводить до гіпертензії в малому колі кровообігу і гіпертрофії правого шлуночка серця («легеневе» серце) -> гіпоксія, пальці «барабанні палички», загальний амілоїдоз.
Емфізема легень – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
Емфізема легень – це захворювання, яке характеризується надмірним вмістом повітря в легенях і збільшенням їх розмірів
Види емфізем:
-
Хронічна дифузна обструктивна
-
Хронічна осередкова (перифокальна, рубцева)
-
Вікарна (компенсаторна)
-
Первинна (ідіопатична) панацінарна
-
Стареча
-
Проміжна (інтерстиціальна)