Файл: экз патан кафедра 1 (2).docx

Морфогенез. Характерними змінами при цирозі є дистрофія і некроз гепатоцитів, перекручена регенерація, дифузний склероз, структурна перебудова і деформація органа. Печінка при цирозі щільна і горбиста, розміри частіше зменшені. Загибель гепатоцитів веде до посиленої їх регенерації і появи вузлів-регенератов, оточених з усіх боків соед.тканью. Формування таких вузлів супроводжується дифузним фіброзом.

Класифікація. За причиною : 1) інфекційний (вірусний гепатит, паразитарні захворювання печінки, інфекції жовчних шляхів); 2) токсичний і токсико-алергічний (алкоголь, промислові та харчові отрути, лікарські речовини, алергени); 3) біліарний (холангіт, холестаз різної природи); 4) обмінно-аліментарний (недостатність білків, вітамінів, ліпотропних факторів, цирози накопичення при спадкових порушеннях обміну); 5) циркулярний (хронічний венозний застій в печінці); 6) криптогенний.

За морфологічними особливостями : макро- і мікроскопічні види цирозу. Морфогенетические типи цирозу : постнекротичний, портальний і змішаний. З огляду на вираженість печінково-клітинної недостатності і портальної гіпертензії, виділяють компенсований і некомпенсований цироз.

Ускладнення. Печінкова кома, кровотечі з розширених вен стравоходу або шлунка, перехід асциту в перитоніт, тромбоз ворітної вени, розвиток раку. Багато з них стають причиною смерті.

Цироз печінки- хронічне захворювання ,при якому прогресивно зростає печінкова недостатність в зв’язку з рубцевим зморшкуванням та структурна перебудова печінки з утворенням не справжніх часточок.

Морфогенез

• Дистрофія(гідропічна , балонна , жирова)

• Некроз гепатоцитів

• Капіляризація синусоїдів

• Внутрішньопечінкові портокавальні шунти між ворітною та печінковою веною

• Дифузний фіброз

• Запальна інфільтрація у стромі і паренхімі

Класифікація

Морфогенетичні типи цирозу

1. Постнекротичний

2. Портальний

3. Змішаний

Морфологічна класифікація

1. Дрібновузловий цироз

2. Крупновузловий цироз

3. Змішаний

4. Не повний септальний

Ускладнення

• Портальна гіпертензія

• Асцит

• Застійна спленомегалія

• Печінкова недостатність

• Кровотеча з варикозно-розширених вен стравоходу або шлунку

• Тромбоз ворітної вени

Хвороби печінки. Цироз печінки. Макро– та мікроскопічна характеристика цирозу печінки.

Цироз печінки - хронічне захворювання, що характеризується наростаючою печінковою недостатністю у зв'язку з рубцевим зморщуванням і структурною перебудовою печінки.

Алкогольний цироз печінки (цироз Лаеннека) - найчастіший тип цирозу в Північній і Південній Америці та Західній Європі. Іноді його називають також дрібновузловим цирозом печінки, так як для нього характерні тонкі сполучнотканинні перегородки, рівномірне зниження числа гепатоцитів і дрібні вузли регенерації.

Клініко-морфологія. Якщо хворий продовжує вживати алкоголь, на місці загиблих гепатоцитів з'являються фібробласти (в тому числі міофібробласти), які синтезують колаген. У періцентральних і перипортальних зонах починають формуватися тонкі сполучнотканинні перегородки, що з'єднують тріади з центральними венами. Вони оточують групи збережених гепатоцитів, при розподілі яких утворюються вузли регенерації. Оскільки при цьому не відновлюється нормальна структура печінкових часточок, проліферація гепатоцитів не заповнює їх втрату. У міру подальшої загибелі клітин і прогресування фіброзу печінка зморщується, ущільнюється і стає вузлуватої.

Алкогольний цироз зазвичай прогресує, але іноді при відмові від алкоголю і правильному лікуванні можливі зупинка цього процесу і поліпшення функції печінки.

Цироз печінки- хронічне захворювання ,при якому прогресивно зростає печінкова недостатність в зв’язку з рубцевим зморшкуванням та структурна перебудова печінки з утворенням не справжніх часточок.

Макроскопічні форми:

Дрібновузловий цироз: вузли регенерації однакових розмірів, здебільше в d до 1 см, мають монолобулярну будову, септи в них вузькі.

Великовузловий цироз: вузли регенерації різних розмірів, d більшості досягає 5 см, більшість вузлів мультилобулярні, септи широкі.

Змішаний цироз: є і дрібні, і великі вузли, вузькі і широкі септи.

Мікроскопічні форми:

Монолобулярний: вузли-регенерати охоплюють 1 печінкову часточку

Мультилобулярний: вузли побудовані на декількох печінкових часточках

Мономультилобулярний: при сполученні перших двох видів

Морфологічні прояви гострої та хронічної печінкової недостатності.

ГПН: захворювання печінки, що спричиняє печінкову енцефалопатію впродовж 6 міс. Після встановлення діагнозу, проявляється масивним некрозом печінки, відмічається зменшення розмірів органів без рубцювання.

ХПН: проявляється масивним некрозом печінки, відмічається зменшення розмірів органів, рубцювання печінки

Гістологічна класифікація пухлин печінки. Мікроскопічна характеристика пухлин печінки.

Гепатоцелюлярний рак (злоякісна гепатома) – виникає із печінкових клітин. Серед пухлин печінки трапляється найчастіше. Розвивається у вигляді одного, рідше декількох пухлиноподібних утворень. Характерний місцевий інвазивний ріст, особливо часто пухлина проростає в діафрагму. Віддалені метастази частіше усього виявляють у легенях (до 45% випадків).

• Холангіоцелюлярний рак – виникає із клітин епітелію жовчних проток, складає від 5 до 30% усіх первинних злоякісних пухлин печінки. Щільна пухлина сіруватого кольору. Частіше усього розвивається у віці від 60 до 70 років. Метастазує в регіонарні лімфатичні вузли або в інші відділи печінки.

• Ангіосаркома (злоякісна гемангіоендотеліома) виникає із веретеноподібних клітин, що вистилають просвіток внутрішньопечінкових судин. Рідкісна судинна пухлина (складає 2% злоякісних новотворів печінки), одна із самих злоякісних пухлин печінки. Частіше усього ангіосаркома виникає у чоловіків (у 85% випадків). Для ангіосаркоми характерно поширення в селезінку (у 80% випадків) і віддалені метастази в легені (у 60% випадків).

Доброякісні пухлини:

Гепатоаденома: складається з гепатоцитів, що формують трабекули, зустрічаються у вигляді 1 чи декількох вузлів

Гемангіома: складається з судинних, переважно венозних елементів печінки

Хвороби підшлункової залози. Панкреатит –– визначення, патоморфологічна характеристика, наслідки.

Панкреатит - це запально-дистрофічне захворювання залозистої тканини підшлункової залози з порушенням прохідності її проток, що викликає при подальшому розвитку склероз паренхіми залози і значне порушення екзо- і ендокринної функції.

Панкреатит буває гострим і хронічним, первинним і вторинним. За характером запалення патоморфологічні виділяють геморагічний, гнійний, абсцедирующий, дифузний, паренхіматозний, флегмонозний панкреатит.

Патоморфологія.

1)Гострий панкреатит. Морфологічними проявами змін залози є набряк, поява біло-жовтих ділянок некрозу(жирові некрози), крововиливи, нагноєння, несправжні кісти, секвестри. При перевазі геморагічних змін, які стають дифузними, мова йде про геморагічний панкреатит; гнійного запалення – про гострий гнійний панкреатит; некротичних змін – панкреонекроз.

2)Хронічний пакнреатит може бути наслідком рецидивів гострого. Морфологічно : переважають склеротичні та атрофічні процеси в сполученні з регенерацією ацинозних клітин і утворенням регенераторних аденом. Склеротичні зміни призводять до порушення прохідності проток і утворення кіст. Рубцева деформація залози сполучається з її звапнінням; при цьому залоза зменшується, набуває хрящової щільності. При ХП можливі прояви ЦД.

Наслідки. Смерть хваорих на ГП настає від панкреатичного шоку або перитоніту

Панкреатит – запалення підшлункової залози.

Гострий панкреатит: набряк, поява біло-жовтих ділянок некрозу (жирові некрози), крововиливи, нагноєння, несправжні кісти,секвестри. При перевазі геморагічних змін-геморагічний панкреатит, гнійного запалення-гострий гнійний панкреатит, некротичних процесів – панкреонекроз.

Хронічний панкреатит: переважають склеротичні та атрофічні процеси в сполученні з регенерацією ацинозних клітин і утворенням регенераторних аденом. Склеротичні зміни призводять до порушення прохідності проток і утворення кіст. Відбувається рубцева деформація залози,її звапніння, залоза зменшується, набуває хрящової щільності. Можуть бути прояви ЦД.

Хвороби нирок. Гломерулонефрит – визначення. Морфологія та патогенез гострого постінфекційного гломерулонефриту.

Гломерулонефрит – захворювання інфекц.-алерг. чи невідомого походження ,в основі лежить негнійне запалення клубочкового апарату

Нозоологічно:

1)Первинний

2)Вторинний

За етіологією:

1)Встановленої (бактеріальний, найчастіше постстрептококовий, рідше вірусний, стафілококовий)

2)Невстановленої (абактеріальний)

За патогенезом:

1)Імунообумовлений

2)Імунонеобумовлений

За перебігом:

1)Гострий

2)Підгострий

3)Хронічний

Клінічно:

1)Гематурична форма,

2)Нефротична

3)Гіпертонічна

4)Змішана

Топографічно:

1)Інтракапілярний

2)Екстракапілярний

Етіологія: стрептокок

Патогенез: пов’язаний з циркулюючими ІК, може продовжуватися протягом 10-12 місяців

Морфологія:

1. На початку виникає гіперемія клубочків, до якої приєднується інфільтрація мезангіуму та капілярних петель нейтрофілами

2. Пізніше приєднується проліферація ендотедіальних і мезотеліальних клітин, ексудація стихає

Залежно від того який процес переважає виділяють ексудативну, ексудативно-проліферативну та проліферативну фази.

У важких випадках: фібриноїдний некроз, тромбоз і інфільтрація нейтрофілами капілярів (некротичний гломерулонефрит)

Макроскопічно: пістрява нирка (Збільшені сіро- коричневі з дрібними крововиливами чи сірим крапом)

Хвороби нирок. Гломерулонефрит – визначення. Морфологія та патогенез підгострого гломерулонефриту.

Гломерулонефрит – захворювання інфекц.-алерг. чи невідомого походження ,в основі лежить негнійне запалення клубочкового апарату

Патогенез: розвивається при пошкодженні як циркулюючими ІК так і антитілами

Морфологічно: проліферація нефротелію, подоцитів і макрофагів

Утворюються півмісяці, які здавлюють клубочки

Внаслідок здавлення- некроз капілярів і утворення фібринових тромбів

Проникнення фібрину в порожнину капсули через мікроперфорації

Перетворення півмісяців у фіброзні спайки або гіалінові ділянки

+ дистрофія нефроцитів, набряк та запальна інфільтрація строми.

Виникає склероз, гіаліноз канальців, атрофія канальців та фіброз строми.

Макроскопічно: а)велика пістрява нирка(великі, дряблі,корковий широкий, набряклий,мозковий шар червоний)

Б)велика червона (червоний корковий і сполучається з повнокровними пірамідами)

Хвороби нирок. Гломерулонефрит – визначення. Хронічний гломерулонефрит – визначення, класифікація, морфологія та патогенез.

Гломерулонефрит – захворювання інфекц.-алерг. чи невідомого походження ,в основі лежить негнійне запалення клубочкового апарату

А) Мезангіальний

Відкладення під ендотелієм та в мезангії ІК

Проліферація мезангіоцитів у відповідь на це