Файл: экз патан кафедра 1 (2).docx

• Особливості кровопостачання кісткової тканини сприяють локалізації інфекції в довгих трубчастих кістках.

• Гнійний запальний процес розпочинається в кістково-мозкових щілинах метафізів, де спостерігається сповільнений кровообіг.

• В подальшому запальний процес розповсюджується на кістковий мозок, де з’являються некрози, та переходить на кортикальний шар кістки, періост, прилеглі м’які тканини.

• У дітей, особливо у ново­народжених, в зв’язку зі слабким прикріпленням періосту і особ­ливостями кровообігу в хрящах епіфізу, гнійне запалення розпов­сюджується на суглоби, де виникають гнійні артрити.

Морфологічні зміни

Гострий гематогенний остемієліт

• Запалення має флегмонозний характер і захоплює кістко­вий мозок, гаверсові канали та періост; у кістковому мозку в ком­пактній пластинці з’являються некрози.

• Розсмоктування кістко­вої тканини поблизу епіфізарного хряща може закінчуватися відділенням метафіза від епіфіза (епіфізеоліз), з’являється ру­хомість та деформація навколосуглобової зони.

• Навкруги некрозів з’являється інфільтрація тканин нейтрофілами; в судинах ком­пактної пластинки знаходять тромби.

• Нерідко під періостом роз­виваються абсцеси, а в прилеглих м’яких тканинах — флегмоноз­не запалення.

Хронічний гематогенний остеомієліт

• Наслідок гострого

• Супроводжується утворенням секвестрів, навкруги яких фор­мується грануляційна тканина та капсула.

• Іноді секвестр плаває в порожнині, заповненій гноєм; від неї йдуть свищі на поверхню шкіри або до порожнин тіла чи порожнин суглобів.

• Поряд із зруй­нуванням кістки в періості та кістково-мозковому каналі відбу­вається кісткоутворення — кістки стають товстими і деформують­ся.

• Ендостальні кісткові розростання (остеофіти) можуть стати причиною облітерації кістково-мозкового каналу, компактна пла­стина потовщується. Одночасно відбуваються подразнення кістки у зв’язку з її резорбцією.

• При хронічному перебігу остеомієліту в м’яких тканинах утворюються рубці.

Інфекційні ураження легень. Тпові збудники, особливості патогенезу та морфологічні зміни.

Крупозна пневмонія – гостре інфекційно-алергічне захворю­вання, при якому запальний процес розвивається в одній або де­кількох частках легені (часткова, лобарна пневмонія).

Збудники:

• Пневмококи І, II, III і IV типів,

• У рідких випадках — диплобацила Фрідлендера

Патогенез:

• Аутоінфекція бо гострий початок захворювання серед повного здоров’я і при відсутності контактів з хворими, як і носіння пневмококів здо­ровими людьми.

• Також в патогенезі кру­позної пневмонії велике значення мають сенсибілізація організму пневмококами, вплив рішаючих факторів у вигляді охолодження, травми та ін.

• Клінічна картина крупозної пневмонії, стадійність її перебігу і особливості морфологічних проявів свідчать про гіперергічну, яка відбу­вається в легенях і носить характер гіперчутливості негайного типу.

• У розвитку захворювання виділяють 4 стадії: припливу, червоної гепатизації (спечінкуван- ня), сірої гепатизації, розрішання; тривалість без лікування хво­рого - 9—11 днів

Морфологія:

• Стадія припливу

• Тривалість: одна доба

• Різка гіперемія і мікробний набряк ураженої частки; в набряковій рідині знаходять велику кількість збудників.

• Підвищується проникність капілярів → діа­педез еритроцитів і лейкоцитів в альвеоли→ легеня збільшена в масі, різко повнокровна.

• Стадія червоної гепатизації

• З’являється на 2-й день хворо­би.

• На фоні повнокров’я і мікробного набряку посилюється діа­педез еритроцитів, які в значній кількості накопичуються в аль­веолах; до них приєднуються нейтрофіли; між клітинами з’явля­ються нитки фібрину.

• В ексудаті знаходиться значна кількість пневмококів, виявляється фагоцитоз їх нейтрофілами.

• Лімфатичні судини, які знаходяться в проміжній тканині легені, розширені, пе­реповнені лімфою.

• Тканина легені стає темно-червоною, набуває щільності печінки (червона гепатизація легені). Регіонарні по відношенню до ураженої частки легені лімфатичні вузли збільшені, повнокровні.

• Стадія сірої гепатизації

• Виникає на 4—6-й день хвороби.

• В альвеолах накопичуються фібрин і нейтрофіли, які разом з мак­рофагами фагоцитують гинучі пневмококи. Також нитки фібрину проникають крізь міжальвеолярні пори із однієї альвеоли в іншу.

• Кількість еритроцитів, що підля­гають гемолізу, зменшується, знижується й інтенсивність гіпе­ремії.

• Відбувається фібринолітична дія нейтрофілів на фібрин, яка в подальшому посилюється.

• Частка легені в стадії сірої гепатизації збільшена, щільна, важка, на плеврі значні фібринозні плівки (плевропневмонія). На розтині легеня сірого кольору (див. мал. 183); з зернистої поверхні стікає каламутна рідина. Лімфа­тичні вузли кореня легені збільшені, біло-рожеві; при їх гісто­логічному дослідженні знаходять гостре запалення.

• Стадія розрішання запалення

• Настає на 9—11-й день хворо­би.

• Під впливом протеолітичних ферментів нейтрофілів і макро­фагів ексудат розтоплюється і розсмоктується. Відбувається очи­щення легені від фібрину і пневмококів: ексудат елімінується лімфатичними дренажами легені, а також з мокротинням; фібри­нозна плівка з плеври розсмоктується.

• Стадія розрішання хворо­би іноді розтягується на декілька днів після клінічно безпропасного перебігу хвороби

• Іноді класична схема перебігу крупозної пневмонії порушуєть­ся — сіра гепатизація почи­нається раніше червоної. В деяких випадках осередок пневмонії займає центральну частину частки легені (центральна пневмонія), крім того осередок пневмонії може з’являтися то в одній, то в ін­шій частці (мігруюча пневмонія).

Загальні зміни:

• Дистрофічні зміни паренхіматозних органів, їх повнокрів’я, гіперплазію селезінки і кісткового мозку, повнокрів’я і набряк головного мозку.

• В шийних симпатичних гангліях спо­стерігається різка гіперемія, лейкоцитарна інфільтрація навкруги судин і дистрофічні зміни гангліозних клітин

Бронхопневмонія – запалення легень, яке виникає в зв’язку з бронхітом або бронхіолі том.

Збудник:

• Пневмококи

• Стафілококи

• Ентеробактерії

• Віруси

• Мікоплазма

• Патогенні гриби

Патогенез:

• Бронхопневмонія – продовження гострого бронхіту або бронхіолі ту: запальний процес розповсюджується на легеневу тканину інтрабронхіально, рідше перибронхіально

• Може бути наслідком гематогенного розповсюдження збудників з будь-якого септичного вогнища (септичні пневмонії)

• Також в розвитку бронховневмоній значне місце займають аутоінфекції: аспірацій на, гіпостатична, післяопераційна пневмонія

Морфологія:

• В основі гострий бронхіт або бронхіолі у вигляді різних форм катарального запалення

• Слизова оболонка стає набряклою і повнокровною, продукція слизу залозами і келихоподібними клітинами різко посилюється; покривний призматичний епітелій слизової оболонки злущується→пошкодження мукоциліарного механізму очищення бронхіального дерева

• Стінка бронхів та бронхіол потовщується

• В дистальних відділах бронхів часто виникає пан бронхіт і панбронхіоліт, а в проксимальному – ендомезобронхіт.

• Осередки запалення в задніх та задньонижніх сегментах легень – II, VI, VIII, IX, X

• Різних розмірів, щільні; на розтині сіро-червоного кольору

• В альвеолах і бронхіолах знаходиться ексудат, в якому є домішка слизу , багато нейтрофілів, макрофагів, менше – еритроцитів і злущеного альвеолярного епітелію, іноді до ексудату примішується фібрин

• Ексудат розподіляється нерівномірно

Особливості залежно походження:

Стафілококова бронхопневмонія – золотистий стафілокок

• Запальний процес локалізується в ІХ і Х сегментах легені

• Виникають абсцеси та некроз

• Після витікання гною крізь бронхи виникають дрібні та більш крупні порожнини

• Навкруги осередків некрозу виникає серозно-геморагічне запалення

Стрептококова бронхопневмонія – гемолітичний стрептокок, + вірус

• Легені збільшені, з поверхні розтину стікає кров’яниста рідина

• В бронхах різного калібру переважає лейкоцитарна інфільтрація, можливий некроз стінки бронхів, а також утворення абсцесів і бронхоектазів

Пневмококова бронхопневмонія

• Поява осередків, тісно пов’язаних з бронхіолами

• В ексудаті – нейтрофіли, фібрин

• По периферії фокусів пневмонії знаходиться зона набряку, в якій багато мікробів

Грибкова бронхопневмонія – різнивиди грибів, частіше Candida

• Осередки пневмонії різних розмірів, щільні

• На розтині сіро-рожевого кольору

• В центрі пневмонічних вузлів знаходиться розпад, в якому багато ниток міцелію гриба

Вірусна бронхопневмонія – РНК- та ДНК-віруси , які проникають в епітелій дихальних шляхів (вірусні респіраторні інфекції, цитомегалія, вітряна віспа, кір)

• РНК-віруси утв колонії в цитоплазмі клітин у вигляді базофільних включень, клітини злущуються і проліферують, утворюючи клітинні скопичення і гігантські клітини

• ДНК-віруси проникають в ядра, клітини злущуються, але не регенерують

• Рідко самостійні захворювання, злущується епітелій і приєднується вторинна інфекція

Інтерстиційна пневмонія - запалення інтерстицію легень, що супроводжується менш виразним і вторинним запаленням альвеол. За локалізацією:

• Між альвеолярна інтерстиційна пневмонія - локалізація запального процесу в міжальвеолярній сполучній тканині

• Міжлобулярна інтерстиційна пневмонія - локалізація в міжчасточковій сполучній тканині

Збудники:

• Віруси

• Гноєтворні бактерії

• Патогенні гриби

Морфологія:

Макроскопічно:

• Інтерстиційна серозна пневмонія: в інтерстиції легень накопичується серозний ексудат. Міжчасточкова сполучна тканина розширена, драглиста, має вигляд сірувато-білих тяжів. З поверхні розрізу стікає серозний ексудат. 

• При інтерстиційній геморагічній пневмонії в інтерстиції легень накопичується геморагічний ексудат. Міжчасточкова сполучна тканина розширена, драглиста, має вигляд тяжів червоного або темно-червоного кольору. З поверхні розрізу стікає геморагічний ексудат. 

• При інтерстиційній гнійній пневмонії в інтерстиції легень накопичується гнійний ексудат. Міжчасточкова сполучна тканина розширена, драглиста, має вигляд тяжів жовтувато-сірого або зеленувато-жовтого кольору. З поверхні розрізу стікає гнійний ексудат. 

• При інтерстиційній продуктивній пневмонії в інтерстиції легень на фоні слабо вираженої запальної реакції розростається волокниста сполучна тканина. Міжчасточкова сполучна тканина розширена, ущільнена, має вигляд тяжів білого або біло-сірого кольору. Поверхня розрізу суха.

• Розшаровуюча пневмонія - коли будь-яка за характером запальної реакції інтерстиційна пневмонія призводить до виразного розшарування окремих часточок та (або) груп часточок легень.

Мікроскопічно:

• Процес починається з запалення лімфатичних шляхів (лімфангоїту). 

• Інтерстиційна серозна пневмоні: інтерстицій легень набряклий, місцями інфільтрований невеликою кількістю лейкоцитів та лімфоцитів, кровоносні судини розширені, переповнені кров’ю. В прилеглих до інтерстицію альвеолах у частині випадків знаходять ознаки серозної пневмонії чи катаральної бронхопневмонії. 

• Інтерстиційна гнійна пневмонія: інтерстицій легень набряклий, інфільтрований великою кількістю еритроцитів, кровоносні судини розширені, переповнені кров’ю. В прилеглих до інтерстицію альвеолах нерідко знаходять ознаки серозної чи геморагічної пневмонії, або ж катаральної бронхопневмонії. 

• Інтерстиційна гнійна пневмонія: інтерстицій легень набряклий, інфільтрований великою кількістю лейкоцитів, кровоносні судини розширені, переповнені кров’ю. В прилеглих до інтерстицію альвеолах часто знаходять ознаки серозної пневмонії, або ж катаральної чи катарально-гнійної бронхопневмонії.

•  Інтерстиційна продуктивна пневмонія: в інтерстиції легень реєструють розростання волокнистої сполучної тканини на фоні слабо виражених набряку, інфільтрації невеликою кількістю лейкоцитів та лімфоцитів, а також не сильно розширених, переповнених кров’ю кровоносних судин. В прилеглих до інтерстицію альвеолах у частині випадків знаходять ознаки пневмонії.