Файл: экз патан кафедра 1 (2).docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 11.04.2024

Просмотров: 762

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

2) Специфіка фібрилярного білка амілоїду дозволяє виділити al-, аа-, af- і asc1- амілоїдоз.

3)Враховуючи розповсюдження амілоїдозу,

1.Надпечінкова (гемолітична):

2.Печінкова (паренхіматозна):

3.Підпечінкова (механічна):

1. Руйнівні:

2. Консервувальні:

Регенерація крові

Регенерація судин

Регенрація сполучної тканини

Грануляційна тканина (макро і мікроскопія)

Регенерація жирової тканини

Регенерація кісткової тканини

Регенерація хрящової тканини

Регенерація епітелію

Регенерація нервової тканини

Загоювання ран

Класифікація ексудативного запалення

Морфологічна характеристика склеромної гранульоми.

Механізми розвитку реакцій гіперчутливості

Класифікація кровотеч

Повітряна емболія – це патологічний процес в організмі, при якомі відбувається емболізація повітрям мікроциркуляторного русла та судин.

Ріст пухлини

Принципи класифікації

Порівняльна характеристика критеріїв злоякісності і доброякісності

Передракові стани

1)Диференціювання клітин:

3)Метастазування:

4)Вплив на організм:

Диференційні ознаки доброякісних і злоякісних пухлин

1. Епітеліальні пухлини

4. Некласифіковані пухлини

1.Епітеліальні пухлини

1.Тимоми:

1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:

2. Пухлини оболонок мозку:

Види біопсії

Хронічні лейкози лімфоцитарного походження

4 Варіанти (стадії):

3) Ускладнені ураження:

Патогенез

Етіологія

Патогенез

Ускладнення

Некласичні прояви крупозної пневмонії:

Загальні прояви крупозної пневмонії:

Ускладнення

Особливості бронхопневмоній залежно від віку хворих:

Морфологічні особливості залежно від виду інфекційного агента:

Ускладнення

Етіологія

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Типові патоморфологічні зміни при бронхоектазах:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Варіанти розвитку емфіземи легень:

Ускладнення

1. Легенева (дихальна) недостатність.

2. «Легеневе» серце.

3. Хронічна правошлуночкова серцева недостатність.

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Патогенез

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Класифікація Клініко-анатомічна класифікація раку легені:

Етіологія

Морфологія

Мікроскопічна будова:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика Клініко-морфологічні форми гострої ангіни:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика Морфологічні форми езофагіту:

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Патоморфологічна характеристика Макроскопічні форми раку стравоходу:

Мікроскопічні форми раку стравоходу:

Метастазування

Ускладнення

Гастрити

Етіологія

Патоморфологічна характеристика форм

Ускладнення

Етіологія

Патоморфологічна характеристика форм

Ускладнення

Етіологія

Патоморфологічна характеристика форм

Ускладнення

Етіологія і патогенез

Патоморфологічна характеристика

Ускладнення

Етіологія

Патогенез

Класифікація

IV. За морфологічними змінами:

2) Пухлинні

3) Запальні

2) Пухлинні

3) Запальні

2) Пухлинні

3) Запальні

2) Пухлинні

3) Запальні

Морфологічно:

4) Стадія чистих виразок:

Загальні зміни:

Стадіїї місцевих змін:

Ускладнення

2. Генералізована форма

3. Рідкі форми :

Паразитарні інфекції

Класифікація

115. Парагрип – визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

116. Респіраторно-синцитіальна інфекція – етіологія, патогенез, патоморфологія. Наслідки.

117. Аденовірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

118. Коронавірусна інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення.

119. Морфологічні особливості пневмонії обумовленої короновірусною інфекцією.

120. Віл інфекція –– визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.

121. Кір: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

122. Краснуха. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.

123. Скарлатина: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

124. Поліомієліт: етіологія, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

125. Дифтерія: етіологія, класифікація, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

Регенерація судин

  • Мікросудини (мають більшу здатність до регенерації ніж судини великого калібру)

Шляхом брунькування

Аутогенне новоутворення

  • В стінках судини з,являються бокові вирости за рахунок посиленого ділення ангіобластів

  • Утворюються тяжі з ендотелію, в яких виникають щілин, і в них надходить кров або лімфа з «материнської» судини

  • Інші елементи стінки судин утворюються за рахунок диференціювання ендотелію і оточуючих судину сполучнотканинних клітин

  • В судинну стінку вростають нервові волокна з передіснуючих нервів

  • В сполучній тканині з,являються осередки недиферинційованих клітин

  • В них з,являються щілини, в які відкриваються пердіснуючі капіляри і виливається кров

  • Молоді клітини сполучної тканини підлягають диференціюванню (утворення ендотеліальної вистилки та інших елементів судинної стінки)

  • Великі судини

  • Не мають достатніх пластичних властивостей

  • При пошкодженні їх стінки відновлюється лише ендотеліальна вистилка

  • Елементи середньої і зовнішньої оболонок здебільшого заміщуються сполучною тканиною

  • призводить до звуження або облітерації судини

Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація сполучної тканини.

Регенрація сполучної тканини

Регенерація сполучної тканини відбувається за рахунок утворення і дозрівання сполучної тканини

  1. Утворення «молодої» незрілої сполучної тканини

  • переважають сегментоядерні лейкоцити, макрофаги

  • можуть з,являтися епітеліоїдні клітини, одиничні ліифоцити і плазмоцити

  • наявна велика кількість капілярів

  • з,являються фібробласти, які продукують проколагенові і колагенові волокна

  • Макроскопічно: тканина м,яка, червоного кольору, при розташуванні її на поверхні – мілкозерниста (через набухаючі петлі капілярів)


  1. Утворення «дозріваючої грануляційної тканини»

  • відбувається вкінці першого тижня

  • проявляється поступовим зменшенням числа клітин при збільшенні кількості волокнистих структур

  • капіляри частково спадаються і пропадають, а частково перетворюються у більш товстостінні кровоносні судини

  • Макроскопічно: тканина стає більш світлою і щільною, починає проявлятись волокнистість її будови

  1. Далі зріла грануляційна тканина рубцеву тканина

  • Макроскопічно: рубцева тканина щільна і біла, має волокнисту будову, що нагадує зв,язки

Грануляційна тканина (макро і мікроскопія)

Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація жирової тканини.

Регенерація жирової тканини

  • Відбувається новоутворення сполучних клітин, в цитоплазмі яких накопичуються ліпіпди і вони перетворюються на адипоцити.

  • Потім жирові клітини складаються в часточки, між якими знаходяться сполучнотканинні прошарки з судинами і нервами.

  • Також регенерація жирової тканини може відбуватися за рахунок ядровмісних решток цитоплазми жирових клітин

62.Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація кісткової тканини.


Регенерація кісткової тканини

Регенерація кісткової тканини при переломі залежить від:

  • Ступеня зруйнування кістки

  • Правильної репозиції кісткових уламків

  • Місцевих умов (стан кровообігу, запалення і т.д.)

  • Неускладнений кістковий перелом

Може відбуватися

  • Первинне кісткове зрощення

  • Вторинне кісткове зрощення

(виникає при порушенні місцевих умов регенерації кістки(розлад кровообігу), рухомості уламків, значних діафізарних преломах)

  • Ускладнений кістковий перелом

Этапы формирования костной мозоли: а - гематома при переломы, разташована між кістковими відламками; б - грануляційна мозоль; в - фиброзно-кісткова (фиброзно-хрящовая) мозоль; г – кінцева кісткова мозоль

Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація кісткової тканини.

Регенерація – це відновлення структурних елементів тканини замість загиблих.

Види:

  1. Фізіологічна: відбувається протягом всього життя і характеризується постійним відновленням клітин, волокнистих структур і основної речовини сполучної тканини.

  2. Репаративна (відновлювальна): при пат.процесах, які призводять до пошкодження клітин і тканин; як посилена фізіологічна:

А) повна (реституція): заповнення дефекту тканиною, ідентичною загиблій (сполучна тканина, кістки, шкіра, слизові);

Б) неповна (субституція): заміщення дефекту сполучною тканиною, рубцем + компенсаторна гіперплазія елементів залишеної спеціалізованої тканини – гіпертрофія тканини (печінка, нирки, легені, селезінка, міокард, мозок).

  1. Патологічна: спотворення регенераторного процесу, порушення зміни фаз проліферації та диференціювання – гіпер- або гіперрегенерація, метаплазія (келоїдний рубець, кісткова мозоля, повільне загоювання).

Рівні:

  1. Молекулярний.

  2. Субклітинний.

  3. Клітинний.

  4. Тканинний.

  5. Органний.

Регенерація кісткової тканини:

  1. При неускладненому кістковому переломі: первинне кісткове зрощення. Вростання в ділянку дефекту молодих мезенхімальних елементів та судин – виникає попередня сполучнотканинна мозоля (активація остеобластів) – остаточна кісткова мозоля (зріла пластинчата кістка з безладно розміщеними кістковими перекладками) – її перебудова, поява кісткового мозку, судин, нервів.

  2. При ускладненому кістковому переломі: вторинне кісткове зрощення (займає більше часу, зустрічається частіше). Утворення між кістковими уламками хрящової тканини – попередня хрящово-кісткова мозоля – її перетворення в кістку.


Регенерація - відновлення структур організму в процесі життєдіяльності і відновлення тих структур, що були втрачені внаслідок патологічних процесів.

Фізіологічна регенерація — явище універсальне, властиве всім живим організмам, органам, тканинам, клітинам і субклітинним структурам.

Поділяють клітини тканин на три основні групи: лабільні, стабільні і статичні.

До лабільних відносять клітини, що швидко і легко поновлюються: клітини крові, епітелію слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, епідермісу.

До стабільних клітин відносять клітини печінки, підшлункової залози, слинних залоз та ін. Вони мають обмежену спроможність до розмноження, що виявляється при ушкодженні органа.

До статичних клітин відносять клітини поперечносмугастої м'язової і нервової тканин. Щодо м'язової тканини погляд змінився. Були відкриті так звані клітини-сателіти, що знаходяться під оболонкою, або сарколемою, м'язового волокна і спроможні занурюватися усередину волокна ділитися і перетворюватися в ядра і цито або саркоплазму, м'язового волокна

Репаративна (відновлювальна) – розвивається за умов дії різних патогенних чинників, що спричиняють пошкодження клітин і тканин та їх відмирання- фізіологічна регенерація в хворому організмі. Поділяють на:

  • Повна( реституція)- процес поступового заміщення дефекту тканини ідентичною тій, що загинула. Необхідна умова- збережений нервовий та судинний апарати4

  • Неповна( субституція)- процес неповного заміщення утвореного дефекту іншою тканиною;

  • Патологічна – характ.спотвореним ходом регенераторного процесу( недостатнім або надмірни, а також перетворенням в процесі регенерації одного виду тканини в інший(метаплазія));

Надмірна - супроводжується посиленим утворенням тканини на місці пошкодження;

Гіпогенерація.

Регенерація кісткової тканини.

  • при неускладненому кістковому переломі (кісткові уламки нерухливі) відбувається первинне кісткове зрощення: утворюється попередня сполучнотканинна мозоль; після вростання та проліферації остеобластів утворюється попередня кісткова мозоль; далі відбувається дозрівання й утворення остаточної кісткової мозолі, що за своїм складом відрізняється від кісткової тканини тільки безладним розташуванням кісткових балок. Після того, як кістка починає виконувати свою функцію, кісткова тканина перебудовується, з’являється кістковий мозок, відновлюється іннервація та васкуляризація.


- при ускладненому кістковому переломі (багатоуламкові, рухливі кісткові уламки) відбувається вторинне кісткове зрощення: спочатку між уламками утворюється хрящова тканина, на основі якої будуються кісткова (попередня кістково-хрящова мозоль), що згодом перетворюється на зрілу кістку. Іноді первинна кістково-хрящова мозоль не диференціюється в зрілу кісткову, й кінці зламаної кістки залишаються рухливими (утворюється несправжній суглоб).

Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація хрящової тканини.