Файл: экз патан кафедра 1 (2).docx

Регенерація хрящової тканини

• Перебігає за типом неповної регенерації

• Лише незначні дефекти тканини можуть заміщуватися новоутвореною тканиною за рахунок камбіальних елементів охрястя – хондробластів

• Хондробласти утворюють основну речовину хряща, потім перетворююються в дозрілі хрящові клітини

• Значні дефекти хряща заміщуються рубцевою тканиною

64.Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація епітелію.

Регенерація епітелію

• Має високі регенераторні властивості, тому регенерація здійснюється достатньо повно

• Особливо добре регенерує покривний епітелій

• Багатошаровий плоский зроговілий епітелій

• можливе відновлення навіть при значних дефектах шкіри

• при регенерації епідермісу в краях дефекту відбувається посилене розмноження клітин зародкового (камбіального), росткового (мальпігієвого) шару

• далі пласт епітелію стає багатошаровим, клітини його диференціюються і він набуває всіх ознак епідермісу

Епідерміс складається з росткового, зернистого, блискучого і рогового шарів

• Покривний епітелій слизових оболонок

Багатошаровий плоский без зроговіння, перехідний, одношаровий призматичний і багатоядерний миготливий

• дефект слизової оболонки відновлюється за рахунок проліферації клітин, які вистилають крипти і вивідні протоки залоз

• недиференційовані ущільнені клітини епітелію спочатку вкривають дефект тонким шаром, потім клітини набувають відповідної форми

• частково або повністю відновлюються і залози слизової оболонки (трубчасті залози кишок, залози ендометрію)

• Мезотелій

Мезотелій вкриває очеревину, плевру, перикард

• регенерація мезотелію відбувається шляхом ділення збережених клітин

• на поверхні дефекту з,являються порівняно великі кубічні клітини, які потім стають плоскими

• при незначних дефектах відновлюється швидко і повною мірою

• Регенерація спеціалізованого епітелію органів

Здійснюється за типом регенераційної гіпертрофії: в ділянці пошкодження тканина заміщується рубцем, а по периферії його відбувається гіперплазія і гіпертрофія паренхіми.

• Печінка

• осередок некрозу завжди заміщується рубцем

  

• у збереженій частині відбувається інтенсивне новоутворення клітин і гіперплазія внутрішньоклітинних структур гіпертрофія

• швидке відновлення попередньої маси і функції органа

• Підшлункова залоза

• епітелій екзокринних залоз стає джерелом відновлення панкреатичних острівців

• Нирки

• При збереженні тубулярної мембрани відбувається розмноження збережених нефроцитів і відновлення канальців

• При зруйнуванні тубулярної мембрани (тубулорексис) епітелій не відновлюється і каналець заміщується сполучною тканиною

• При загибелі судиного клубочка одночасно з канальцем епітелій канальців не відновлюється, на місці загиблого нефрону розростається сполучна тканина, а оточуючі нефрони підлягають регенраційній гіпертрофії

• Легені

• після видалення окремих часток, в залишеній частині відбувається гіпертрофія і гіперплазія тканинних елементів

• В залозах внутрішньої секреції

• відновні процеси за типом неповної регенерації

• Регенерація спеціалізованого епітелію може бути атипова

• Призводить до розростання сполучної тканини, структурної перебудови та деформації органів

• Це проявляється як цироз

• Невеликі дефекти заміщуються хондробластами

• Великі – неповна регенерація

Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація епітелію.

Регенерація – це відновлення структурних елементів тканини замість загиблих.

Види:

1. Фізіологічна: відбувається протягом всього життя і характеризується постійним відновленням клітин, волокнистих структур і основної речовини сполучної тканини.

2. Репаративна (відновлювальна): при пат.процесах, які призводять до пошкодження клітин і тканин; як посилена фізіологічна:

А) повна (реституція): заповнення дефекту тканиною, ідентичною загиблій (сполучна тканина, кістки, шкіра, слизові);

Б) неповна (субституція): заміщення дефекту сполучною тканиною, рубцем + компенсаторна гіперплазія елементів залишеної спеціалізованої тканини – гіпертрофія тканини (печінка, нирки, легені, селезінка, міокард, мозок).

3. Патологічна: спотворення регенераторного процесу, порушення зміни фаз проліферації та диференціювання – гіпер- або гіперрегенерація, метаплазія (келоїдний рубець, кісткова мозоля, повільне загоювання).

Рівні:

1. Молекулярний.

2. Субклітинний.

3. Клітинний.

4. Тканинний.

5. Органний.

Регенерація епітелію: високі регенераторні властивості, добре регенерується.

1. Багатошаровий плоский зроговілий + покривний слизових: в краях дефекту посилене розмноження камбіальних клітин і росткового прошарку – клітини покривають дефект одним шаром – стає багатошаровим/перехідним/призматичним – набуває всіх специфічних клітин та ознак.

2. Мезотелій: шляхом ділення збережених клітин. На поверхні дефекту великі круглі клітини – потім стають плоскими.

3. Спеціалізований епітелій органів: за типом регенераторної гіпертрофії – в ділянках пошкодження тканина заміщується рубцем, а по периферії відбувається гіперплазія і гіпертрофія паренхіми.

Покривний – повна регенерація за рахунок інтенсивного розмноження клітин зародкового шару (шкіра), проліферація клітин, що вистилають крипти та вивідні протоки з-з (слизові оболонки)

Спеціалізований – неповна регенерація з навколишньою регенераторною гіпертрофією

Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація нервової тканини.

Регенерація нервової тканини

• В головному і спинному мозку новоутворення гангліозних клітин не відбувається

• При їх зруйнуванні відновлення функції можливе лише за рахунок внутрішньоклітинної регенерації збережених клітин (клітинна форма регенерації – виникають гліальні рубці)

• При ушкодженні вегетативних вузлів відбувається:

• Гіперплазія ультраструктур

• Новоутворення ультраструктур

• При ушкодженні периферичного нерва регенерація відбувається за рахунок центрального відрізка, який зберіг зв,язок з клітиною, а периферичний відрізок гине (клітина шванівської оболонки загиблого периферичного відрізка нерва розмножуються, розташовуються вздовж нього і утворюють футляр (бюнгеровський тяж), в який вростають регенеруючі осьові циліндри з проксимального відрізка

• Регенерація нервових волокон завершується їх мієлінізацією і відновленням нервових закінчень

• Регенераторна гіперплазія рецепторів, прецелюлярних синаптичних приладів і ефекторів іноді супроводжується гіпертрофією їх кінцевих апаратів

Якщо регенерація нерва порушується (значне розходження частин нерва, розвиток запального процесу), то в місці його розриву утворюється рубець, в якому хаотично розташовані регенеровані осьові циліндри проксимального відрізку нерва – ампутаційні нерви

Головний та спинний мозок – неповна регенерація у гангліозних клітинах (тільки внутрішньоклітинна форма), повна регенерація гліальних елементів.

Периферичні нерви – регенерація за рахунок центрального відрізка, що зберіг зв’язок із клітиною.

Регенерація: визначення, види та її рівні. Загоювання ран. Різновиди їх морфологічна характеристика.

Загоювання ран

Види загоювання ран:

1. Безпосереднє закриття дефекту епітеліального покриву

2. Загоювання під струпом

3. Загоювання рани первинним натягом

4. Загоювання рани вторинним натягом (через нагноєння)

1. Безпосереднє закриття дефекту епітеліального покриву

• Найпростіше загоювання

• Відбувається наповзання епітелію на поверхневий дефект і закриття його епітеліальним шаром

2. Загоювання під струпом

• На поверхні незначного дефекту швидко з,являється кірка (струп) із крові, що згорнулася і лімфи

• Епідерміс відновлюється під кіркою, яка через 3-5 діб після поранення відпадає

• Притаманне рогівці, слизовим оболонкам і рідше шкірі

3. Загоювання рани первинним натягом

• Спостерігається в ранах якщо:

• Пошкоджена не тільки шкіра, але і підлеглі тканини

• Краї рани рівні

• Рана заповнюється згортками вилитої крові, що охороняє кінці рани від деградації та інфекції

• Під впливом протеолітичних ферментів нейтрофілів відбувається частковий лізис згустка крові та тканинного детриту

• Нейтрофіли гину, а на замін їм з,являються макрофаги, які фагоцитують еритроцити, їх уламки та залишки пошкодженої

• В краях рани утворюється гемосидерин

• Хірургічна рана

• В 1й день після поранення решта пошкодженої тканини видаляється разом з ексудатом самостійно або при обробці рани (первинне очищення)

  

• На 2-3 добу по краях рани з,являються фібробласти і новоутворені капіляри, які ростуть на зустріч один одному

З,являється грануляційна тканина (невеликий пласт)

• Через 10-15 діб грануляційна тканина повністю дозріває, дефект епітелізується і рана загоюється ніжним рубчиком