ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.09.2024
Просмотров: 815
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1. Визначальні тенденції світового розвитку у 1914-1939 рр.
2. Періодизація світового розвитку
2.1. Період Першої світової війни (1914-1918 рр.)
2.2. Період повоєнної нестабільності (1919-1923 рр.)
2.3. Період економічної стабілізації (1924-1928 рр.)
2.4. Період великої депресії (1929-1933 рр.)
2.5. Період назрівання Другої світової війни (1933-1939рр.)
Тема і перша світова війна 1914-1918 рр. Початок першої світової війни. 1914 р.
1. Липнева криза 1914 р. У міжнародних відносинах
3. Вступ у війну Німеччини, Австро-Угорщини, Росії, Франції, Великої Британії
4. Стратегічні плани противники.
1. Зі спогадів німецького генерала Людендорфа про
2. З французького офіційного повідомлення
1. Австро-німецький наступ на сході
2. Невдача союзників у Дарданеллах
7. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі
1. Зі спогадів Людендорфа про наступ
2. Газета "Русский инвалид" про бої під Верденом
3. З телеграми російського командування про
1. Вплив революції в Росії на хід війни
3. Воєнні дії на Західному фронті
7. Поразка Німеччини та її союзників. Масштаби втрат і руйнувань
1. Мирний договір між Росією, з одного боку,
2. З угоди про перемир'я між союзниками
Повторювально-узагальнюючий урок
1. Наміри головних держав-переможннць на конференції
3. Версальський договір з Німеччиною
4. Мирні договори з союзниками Німеччини за підсумками Першої світової війни
5. Українське питання на конференції
6. Проблема досконалості Версальської системи договорів
1. Версальський договір (витяг)
3. Тріанонський мирний договір (витяг)
1. Міжнародні суперечності на Далекому Сході й у зоні Тихого океану
2. Скликання Вашингтонської конференції та її основні рішення
3. Завершення складання Версальсько-Вашингтонської системи, її сильні та слабкі сторони
1. Трактат між Сполученими Штатами Америки,
2. Вашингтонська угода щодо Китаю (витяг)
Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х роках
1. Невдоволеність переможених країн повоєнним розподілом територій і сфер впливу
2. Генуезька конференція 1922 р.
3.Радянсько-німецький договір у Рапаллой початок зближення між двома країнами
4. Наслідки реалізації планів Дауеса (1924 р.) та Юнга (1928 р.)
5. Найголовніші постанови Гаагської, Лозаннської та Локарнської конференцій
6. Значення пакту Бріана-Келлога
1. Рапалльська угода між Російською Радянською
2. План Дауеса (доповідь комітетові експертів
3. Пакт Бріана-Келлога (витяг)
Тема III суспільно-політичні рухи
Антивоєнний і національно-визвольний рухи, їхні форми і методи боротьби
1. Угода між Великою Британією та Ірландією
1. Роль профспілок після Першої світової війни
3. Соціалістичні та соціал-демократичні партії. Соціалістичний робітничий Інтернаціонал
1. Утворення, цілі й тактика комуністичних партій
3. Стосунки компартій із соціал-демократією
2. З резолюції за доповіддю т. Єркош, прийнятою
2. Порівняння італійського фашизму та німецького нацизму
1.3 Праці г. Гегеля "Філософія історії
Тема IV індустріальні країни європи та америки
1. Зміна статусу сша у світі після Першої світової війни
2. Період "просперіті" (процвітання) за президентів-республіканщв в. Гардінга та к. Куліджа
1. Закон про поліпшення становища в сільському
2. Закон про відновлення національної економіки
1. Соціально-економічне становище країни після Першої світової війни
2. Внутрішня політика кабінету д. Ллойд Джорджа та консервативних урядів
4. Особливості британського тред-юніонізму
5. Депресія 1929-1933 рр. Та її подолання
1. Лист Генради британських тред-юніонів
1. Наслідки Першої світової війни для Франції
3. Країна в період стабілізації (1924-1929 рр.)
4. Прояви економічної депресії
1. Програма Народного фронту (витяг)
2. Листопадова революція 1918 р.
4. Встановлення нацистської диктатури. А. Гітлер
1. Веймарська конституція (витяг)
2. Програмні цілі нсдап (витяг)
1. Наслідки Першої світової війни
2. Криза італійського парламентаризму й інститутів монархії
3. Встановлення фашистської диктатури. Б. Муссоліні
1. Ситуація в Іспанії після Першої світової війни
2. Диктатура м. Прімо де Рівери
4. Уряд Народного фронту та військовий переворот
5. Громадянська війна 1936-1939 рр.
6. Втручання тоталітарних держав до подій в Іспанії
7. Встановлення диктатури ф. Франко
1. "Генералісимус Франко і його час" (витяг із статті
2. "Доля інтербригад в Іспанії" (витяг
Повторювально-узагальнюючий урок
Країни центральної та східної європи польща
1. Відновлення державної незалежності Польщі. Ю. Пілсудськнй
2, Польсько-українське протистояння у Галичині.
3. "Польське питання" на Паризькій мирній конференції
4. Польсько-більшовицька війна 1920 р.
5. Режим "санації" ("оздоровлення")
1. З Конституції Польської республіки.
2. Визначення кордонів. Включення Закарпаття до складу Чехословаччини
4. Внутрішня політика т. Масаріка та е. Бенеша
6. Становище українського населення
2. Доба Угорської Радянської республіки
3. Угорщина за режиму м. Хорті
2. Декрет революційної урядової ради про
2. Анексія Бессарабії й Буковини
4. Внутрішньополітичне становище в Румунії
5. Встановлення режиму і. Антонеску
1. Про румунсько-німецький договір (з книги
1. Революційний рух 1918-1919 рр.
2. Політика уряду о. Стамболійського
3. Червневі та вересневі водії 1923 р.
1. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців
2. Відовданська конституція 1921 р.
4. Державні перевороти 1929 р. Та 1941 р.
1. Російська революція 1917 р., її причини та початок
3. Утворення Тимчасового уряду, його внутрішня і зовнішня політика
4. Серпневий заколот військових
5. Підготовка більшовицького виступу
7. Встановлення влади більшовиків
9. Національно-визвольний рух і утворення незалежних держав
10. Громадянська війна в Росії: причини, найголовніші події, наслідки
11. Терор у роки громадянської війни
13. Нова економічна політика (неп)
15. Характер сталінського режиму
18. Суспільно-політична обстановка в 20-30-х рр.
1. З книги с. Мельгунова "Червоний терор у Росії?
2. З протоколу засідання Організаційного бюро цк
3. З доповіді д. Волкогонова "Сталінізм: сутність,
Повторювально-узагальнюючий урок
1. Наслідки Першої світової війни для Японії
3. Соціально-економічне становище населення
3. Революційні події 1925-1927 рр. Чан Кайші
4. Протиборство між Гоміньданом і комуністами
5. Визвольна війна народів Китаю проти японської інтервенції
1. Листівка, що розповсюджувалася студентами під
2. Вашингтонський договір щодо Китаю (витяг)
1. Національно-визвольний рух після Першої світової війни
3. Кампанії громадянської непокори
4. Ставлення різних політичних сил до проблем деколонізації та майбутнього країни
2. Напутні побажання Ганді селянству
1. Національно-визвольний рух в Індокитаї, Бірмі та Індонезії
1. Економіка колоніального Індокитаю
2. Промова Сукарно перед судом голландських
3. Інвестиції іноземного капіталу в Індонезії.
1. Конституція Афганістану (основний закон високої
1. Національно-визвольний рух в Північній Африці
2. Здобуття незалежності Єгиптом
1. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні
3. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів
1. Капіталовкладення сша і Великої Британії
2. Маніфест Національно-визвольного альянсу
Повторювально-узагальнюючий урок
Тема VII розвиток культури у I половині XX ст.
1. Вдосконалення системи освіти
2. Найважливіші досягнення науки
3. Відкриття а. Ейнштейна, н. Бора, м. Планка, е. Резерфорда, 3. Фрейда та ін.
1. Основні напрями в розвитку світової літератури
2. Творчість р. Тагора, р. Роллана, а. Франса, б. Шоу, т. Манна, Дж. Голсуорсі, і. Буніна
2. Анрі Барбюс. З роману "Вогонь"
8. Відмінності в розвитку літератури у демократичних і тоталітарних державах
1. Зі статті н. Л. Мальцевої про творчість
Тема VIII міжнародні відносини
2. Загострення англо-німецьких та англо-японських суперечностей
3. Зовнішня політика Франції. Франко-німецькі відносини
4. Відмова Німеччини від дотримання статей Версальського договору
5. Експансіоністські претензії Італії
6. Зовнішньополітична доктрина срср. Радянсько-французький та радянсько-чехословацький пакти 1935 р.
1. Із договору про взаємну допомогу між Союзом
2. З меморандуму німецького уряду, врученого
7 Березня 1936 р. Урядам Франції, Великої Британії,
1. Зростання агресивності Японії, загарбання нею Північ-но-Східного Китаю
2. Підготовка Німеччини та Італії до війни
3. Діяльність Ліги Націй в умовах наростання воєнної небезпеки
1. З виступу Гітлера на секретній нараді
2. Вторгнення Японії до Центрального Китаю
4. Політика умиротворення агресорів
5. Загарбання Німеччиною Австрії
6. Мюнхенська угода і загарбання Чехословаччини
1. Ліквідація чехословацької держави
2. Німецькі претензії до Литви і Польщі
3. Англо-франко-радянські переговори 1939 р.
5. Вплив угоди на подальший розвиток подій у Європі
4. Радянсько-німецьке зближення. Радянсько-німецький пакт від 23 серпня 1939 р. Та таємний додатковий протокол до нього
Політика сталінської дипломатії полягала в тому, щоб спробувати лавірувати, фати на протиріччях між Великою Британією та Францією, з одного боку, і Німеччиною — з-іншого, а принагідно нейтралізувати і японську загрозу, залишаючись осторонь втягнення до ймовірних воєнних дій. Одначе, провадячи цю політику, сталінське керівництво віддавало перевагу таємній дипломатії, тим більше, що у серпні 1939 р. відкривалися чудові перспективи для переговорів з Німеччиною.
12 серпня 1939 р. німецький уряд було повідомлено, що СРСР готовий обговорити з Німеччиною характер нових відносин. Ця заява була відповіддю на німецьку пропозицію, зроблену ще на початку серпня міністром закордонних справ Ріббентропом.
А до цього дня події розвивалися таким чином. На початку серпня німецький уряд прийняв рішення "розкрити карти". 2 серпня високопоставлений чиновник МЗС Німеччини повідомив посла в Москві Шуленбурга, що в "політичному аспекті російська проблема розглядається як надзвичайно термінова" і нею опікується не лише Ріббентроп, але й Гітлер. 2 серпня радянського повпреда у Берліні Астахова було запрошено до Ріббентропа, який виклав свої погляди на розвиток радянсько-німецьких відносин. "Ми вважаємо, — сказав міністр, — що протиріч між нашими країнами немає на всьому просторі від Чорного моря до Балтійського. З цих питань можна домовитися; якщо радянський уряд поділяє передумови, то можна обмінятися думками більш конкретного порядку".
Значення цього кроку німці підкреслили тим, що наступного дня, 3 серпня, за терміновою вказівкою з Берліну Ф. Шуленбург відвідав В. Молотова — нового наркома закордонних справ, який змінив на цьому посту М. Литвинова. Повторивши основне висловлювання Ріббентропа, посол повів далі: "Німеччина має намір поважати інтереси СРСР у Балтійських країнах, Життєвим інтересам СРСР у Прибалтійських країнах Німеччина не заважатиме. Що стосується німецької позиції щодо Польщі, то Німеччина не має наміру робити щось, що суперечить інтересам СРСР".
Перший крок до поділу сфер впливу в Європі було зроблено.
Після заяви радянського уряду про готовність вести переговори 12 серпня, переговори розпочалися 15 серпня 1939 р. 16 серпня Шуленбург, відвідавши Молотова, зачитав інструкцію, яка оголошувала, що "Німеччина готова укласти з СРСР пакт про ненапад". 19 серпня Шуленбург констатував, що існує небезпека конфлікту між Німеччиною і Польщею. "Становище настільки загострилось, — заявив посол, — що досить невеликого інциденту, щоб виникли серйозні наслідки. Ріббентроп вважає, що ще до виникнення конфлікту необхідно з'ясувати взаємовідносини між СРСР і Німеччиною, оскільки під час конфлікту зробити це буде важко".
Тим часом у Німеччині завершувалася підготовка до нападу на Польщу. До початку війни залишалося 10 днів. У цій обстановці радянське керівництво дало згоду на приїзд Ріббентропа до Москви 26-27 серпня. У ніч з 19 на 20 серпня в Берліні було підписано вже згадувану радянсько-німецьку кредитну угоду, про що повідомила преса. Одначе Гітлер квапився. 20 серпня він звернувся до Сталіна з особистим посланням, наполягаючи на приїзді Ріббентропа до Москви 22-го або, найпізніше, 23 серпня, на що було дано згоду. Переговори з Ріббентропом 22^24 серпня вели Сталін і Молотов. Єдиною проблемою, що виникла у ході переговорів, була вимога Сталіна визнати за ним право на балтійські порти Лібава (Лієпая) та Віндава (Вентспілс), про які раніше мова не заходила. Гітлер без вагань погодився на це.
У договорі про ненапад, підписаному близько 2 години 24 серпня, передбачалося, що СРСР ї Німеччина зобов'язуються утримуватися від усякого насильства, від усякої агресивної дії одне проти одного як окремо, так і спільно з іншими країнами. Договір було укладено терміном на 10 років.
Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом
23 серпня 1939 року
"Уряд СРСР і Уряд Німеччини, керовані бажанням зміцнювати справи миру між СРСР та Німеччиною і виходячи з основних положень договору про нейтралітет, укладеного між СРСР і Німеччиною в квітні 1926 року, дійшли такої угоди:
Стаття 1. Обидві Сторони Договору зобов'язуються утримуватися від усякого насильства, від усякої агресивної дії і всякого нападу одна щодо одної як окремо, так і спільно з іншими державами.
Стаття 2. В разі, якщо одна із Сторін Договору виявиться об'єктом воєнних дій з боку третьої держави, інша Сторона Договору не буде в жодній формі підтримувати цю державу
Стаття 3. Уряди обох Сторін Договору залишаться надалі в контакті одна з одною для консультацій, щоб інформувати одна одну про питання, що зачіпають їхні спільні інтереси.
Стаття 4. Жодна із Сторін Договору не братиме участі в будь-якому угрупованні держав, що прямо або непрямо спрямоване проти іншої Сторони.
Стаття 5. В разі виникнення суперечок або конфліктів між Сторонами Договору з питань того чи іншого роду обидві сторони розв'язуватимуть ці суперечки або конфлікти винятково мирним шляхом у порядку дружнього обміну думками або в необхідних випадках шляхом створення комісій з врегулювання конфлікту.
Стаття 6. Цей договір укладено терміном на десять років з тим, що, оскільки одна із Сторін Договору не денонсує його за рік до закінчення терміну, термін дії договору вважатиметься автоматично продовженим на наступні п'ять років.
Стаття 7. Цей договір підлягає ратифікації в найкоротший можливий термін. Обмін ратифікаційними грамотами має відбутися в Берліні. Договір набуває чинності негайно після його підписання. Складений у двох оригіналах, німецькою та російською мовами, в Москві.
Москва, 23 серпня 1939 р.
За уповноваженням Уряду СРСР В. Молотов
За Уряд Німеччини Й. Ріббентроп".
Однак існував секретний додатковий протокол, в якому йшлося про долю Польської держави, а фактично про сфери впливу СРСР і гітлерівської Німеччини в Європі. Нечиста політична гра, в якій кожна з трьох сторін намагалася добути безпеку за рахунок інших, призвела до того, що програли народи всіх країн.
Секретний Додатковий Протокол
"При підписанні договору про ненапад між Німеччиною і Союзом Радянських Соціалістичних Республік нижчепідписані уповноважені Обох Сторін обговорили в суворо конфіденційному порядку питання про розмежування сфер обопільних інтересів у Східній Європі.
Це обговорення привело до нижчевикладеного результату:
1. В разі територіально-політичного переоблаштування областей, що входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є межею сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віденської області визнаються обома сторонами.
-
В разі територіально-політичного переоблаштування областей, що входять до складу Польської держави, межа сфер інтересів Німеччини і СРСР проходитиме приблизно по лінії рік Нарева, Вісла і Сан. Питання, чи є в обопільних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави і які будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясовано лише протягом подальшого політичного розвитку. В кожному випадку обидва Уряди вирішуватимуть це питання у порядку дружньої обопільної згоди.
-
Стосовно південного сходу Європи з радянського боку підкреслюється зацікавлення СРСР у Бессарабії. З німецького боку заявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях.
4. Цей протокол зберігатиметься обома сторонами в суворому секреті.
Москва, 23 серпня 1939 р.
За уповноваженням Уряду СРСР В. Молотов
За Уряд Німеччини Й. Ріббентроп".
Оригінали протоколу не виявлено ані в радянських, ані в зарубіжних архівах. Однак численні експертизи копій, порівняльний аналіз документів підтверджують факт його підписання та існування. Цей факт підтверджує документ вищого органу влади СРСР — Постанова З'їзду народних депутатів Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 24 грудня 1989 р. "Про політичну і правову оцінку радянсько-німецького договору про ненапад від 1939 р.". Тексти, що перебувають у науковому обігу, мають своїм першоджерелом мікрофільми, зроблені наприкінці війни. На допиті в Нюрнберзькій в'язниці, що відбувся 19 лютого 1947 р., німецький дипломат доктор Пауль Отто Шмідт розповів, що мікрофільмування почалося за вказівкою Ріббентропа в 1943-1944 рр. Після цього мікрофільми разом з частиною архівів МЗС Німеччини було вивезено спочатку до Крюмхюбеля (Сілезія), а потім - до Мюльхаузена (Тюрінгія). Навесні 1945 р. надійшла вказівка знищити архіви. Цим зокрема займався радник і перекладач канцелярії міністра Карл фон Леш. На свій страх і ризик він не став знищувати мікрофільми, а поклав до бляшаної коробки, обмотав її промащеною ганчіркою й зарив у парку замку Шенберг під Мюльхаузеном. 12 травня 1946 р. фон Леш розповів про сховану коробку британському підполковнику Роберту Томсону. Останній ввів у курс справи американців. 14 травня коробку було викопано, 19 травня доставлено до Лондона, де американці зробили дублікати всіх мікрофільмів. Всього виявилося 20 котушок, на яких було зазнято 9725 сторінок документів. Серед них документи, підписані в Москві 23 серпня 1939 р., включаючи й додатковий Протокол.
5. Вплив угоди на подальший розвиток подій у Європі
Вже сам договір унеможливлював продовження англо-франко-радянських переговорів і участі СРСР у боротьбі проти нацистських агресорів. Згідно з Секретним Протоколом Фінляндія, Латвія, Естонія, Литва віддавалися на поталу Сталіну, північний кордон Литви було визначено межею сфер інтересів Німеччини і СРСР. Дуже чітко було визначено долю Польщі: вона практично прирікалася на загибель, мала бути розділена між Москвою та Берліном. Просування Німеччини на схід було визначено межею по лінії рік Нарев—Вісла—Сан. За СРСР визнавалися інтереси в Бессарабії. Подальший хід подій показав, що і Німеччина, і СРСР діяли в повній відповідності з цим Протоколом, що не викликає сумнівів у його існуванні і ролі в розв'язуванні Другої світової війни.
Договір зустрів нерозуміння переважної частини громадської думки західних країн, що відбилося на їхньому ставленні до СРСР. Радянському Союзу договір надав "передишку", однак породив у радянського керівництва помилкові надії на її тривалість. За торговельно-кредитною угодою СРСР був зобов'язаний поставити до Німеччини сировини, в тому числі стратегічної, і продовольства на 200 млн марок.
Договір і Протокол свідчать: радянське керівництво, посвячене в плани нацистської держави на найближчі місяці, стало фактично на шлях заохочення агресора, котрий через 7 днів розв'язав Другу світову війну. Радянська преса вихваляла успіхи вермахту в Польщі, водночас засуджуючи Велику Британію, що розпочала війну проти Німеччини. На черзі були дії Червоної Армії в Польщі, Прибалтиці, Бессарабії.
Відповідальність за розв'язування Другої світової війни разом з іншими країнами, без сумніву, несе і сталінське керівництво СРСР.
Запитання і завдання
-
Яким чином було ліквідовано чехословацьку державу?
-
Наведіть приклади, що свідчать про підготовку Німеччини до нападу на Польщу.
-
Яку позицію займали Велика Британія та Франція щодо Польщі?
-
Які цілі переслідував СРСР на переговорах між Британією, Францією та СРСР у Москві в 1939 р.? Чому переговори між Британією, Францією та СРСР було приречено на провал ?
-
Чим ви поясните радянсько-німецьке зближення та прагнення СРСР піти на укладення договору з Німеччиною в серпні 1939 р.?
-
Як договір про ненапад вирішував питання взаємовідносин між Німеччиною та СРСР?