ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.09.2024
Просмотров: 569
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1. Визначальні тенденції світового розвитку у 1914-1939 рр.
2. Періодизація світового розвитку
2.1. Період Першої світової війни (1914-1918 рр.)
2.2. Період повоєнної нестабільності (1919-1923 рр.)
2.3. Період економічної стабілізації (1924-1928 рр.)
2.4. Період великої депресії (1929-1933 рр.)
2.5. Період назрівання Другої світової війни (1933-1939рр.)
Тема і перша світова війна 1914-1918 рр. Початок першої світової війни. 1914 р.
1. Липнева криза 1914 р. У міжнародних відносинах
3. Вступ у війну Німеччини, Австро-Угорщини, Росії, Франції, Великої Британії
4. Стратегічні плани противники.
1. Зі спогадів німецького генерала Людендорфа про
2. З французького офіційного повідомлення
1. Австро-німецький наступ на сході
2. Невдача союзників у Дарданеллах
7. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі
1. Зі спогадів Людендорфа про наступ
2. Газета "Русский инвалид" про бої під Верденом
3. З телеграми російського командування про
1. Вплив революції в Росії на хід війни
3. Воєнні дії на Західному фронті
7. Поразка Німеччини та її союзників. Масштаби втрат і руйнувань
1. Мирний договір між Росією, з одного боку,
2. З угоди про перемир'я між союзниками
Повторювально-узагальнюючий урок
1. Наміри головних держав-переможннць на конференції
3. Версальський договір з Німеччиною
4. Мирні договори з союзниками Німеччини за підсумками Першої світової війни
5. Українське питання на конференції
6. Проблема досконалості Версальської системи договорів
1. Версальський договір (витяг)
3. Тріанонський мирний договір (витяг)
1. Міжнародні суперечності на Далекому Сході й у зоні Тихого океану
2. Скликання Вашингтонської конференції та її основні рішення
3. Завершення складання Версальсько-Вашингтонської системи, її сильні та слабкі сторони
1. Трактат між Сполученими Штатами Америки,
2. Вашингтонська угода щодо Китаю (витяг)
Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х роках
1. Невдоволеність переможених країн повоєнним розподілом територій і сфер впливу
2. Генуезька конференція 1922 р.
3.Радянсько-німецький договір у Рапаллой початок зближення між двома країнами
4. Наслідки реалізації планів Дауеса (1924 р.) та Юнга (1928 р.)
5. Найголовніші постанови Гаагської, Лозаннської та Локарнської конференцій
6. Значення пакту Бріана-Келлога
1. Рапалльська угода між Російською Радянською
2. План Дауеса (доповідь комітетові експертів
3. Пакт Бріана-Келлога (витяг)
Тема III суспільно-політичні рухи
Антивоєнний і національно-визвольний рухи, їхні форми і методи боротьби
1. Угода між Великою Британією та Ірландією
1. Роль профспілок після Першої світової війни
3. Соціалістичні та соціал-демократичні партії. Соціалістичний робітничий Інтернаціонал
1. Утворення, цілі й тактика комуністичних партій
3. Стосунки компартій із соціал-демократією
2. З резолюції за доповіддю т. Єркош, прийнятою
2. Порівняння італійського фашизму та німецького нацизму
1.3 Праці г. Гегеля "Філософія історії
Тема IV індустріальні країни європи та америки
1. Зміна статусу сша у світі після Першої світової війни
2. Період "просперіті" (процвітання) за президентів-республіканщв в. Гардінга та к. Куліджа
1. Закон про поліпшення становища в сільському
2. Закон про відновлення національної економіки
1. Соціально-економічне становище країни після Першої світової війни
2. Внутрішня політика кабінету д. Ллойд Джорджа та консервативних урядів
4. Особливості британського тред-юніонізму
5. Депресія 1929-1933 рр. Та її подолання
1. Лист Генради британських тред-юніонів
1. Наслідки Першої світової війни для Франції
3. Країна в період стабілізації (1924-1929 рр.)
4. Прояви економічної депресії
1. Програма Народного фронту (витяг)
2. Листопадова революція 1918 р.
4. Встановлення нацистської диктатури. А. Гітлер
1. Веймарська конституція (витяг)
2. Програмні цілі нсдап (витяг)
1. Наслідки Першої світової війни
2. Криза італійського парламентаризму й інститутів монархії
3. Встановлення фашистської диктатури. Б. Муссоліні
1. Ситуація в Іспанії після Першої світової війни
2. Диктатура м. Прімо де Рівери
4. Уряд Народного фронту та військовий переворот
5. Громадянська війна 1936-1939 рр.
6. Втручання тоталітарних держав до подій в Іспанії
7. Встановлення диктатури ф. Франко
1. "Генералісимус Франко і його час" (витяг із статті
2. "Доля інтербригад в Іспанії" (витяг
Повторювально-узагальнюючий урок
Країни центральної та східної європи польща
1. Відновлення державної незалежності Польщі. Ю. Пілсудськнй
2, Польсько-українське протистояння у Галичині.
3. "Польське питання" на Паризькій мирній конференції
4. Польсько-більшовицька війна 1920 р.
5. Режим "санації" ("оздоровлення")
1. З Конституції Польської республіки.
2. Визначення кордонів. Включення Закарпаття до складу Чехословаччини
4. Внутрішня політика т. Масаріка та е. Бенеша
6. Становище українського населення
2. Доба Угорської Радянської республіки
3. Угорщина за режиму м. Хорті
2. Декрет революційної урядової ради про
2. Анексія Бессарабії й Буковини
4. Внутрішньополітичне становище в Румунії
5. Встановлення режиму і. Антонеску
1. Про румунсько-німецький договір (з книги
1. Революційний рух 1918-1919 рр.
2. Політика уряду о. Стамболійського
3. Червневі та вересневі водії 1923 р.
1. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців
2. Відовданська конституція 1921 р.
4. Державні перевороти 1929 р. Та 1941 р.
1. Російська революція 1917 р., її причини та початок
3. Утворення Тимчасового уряду, його внутрішня і зовнішня політика
4. Серпневий заколот військових
5. Підготовка більшовицького виступу
7. Встановлення влади більшовиків
9. Національно-визвольний рух і утворення незалежних держав
10. Громадянська війна в Росії: причини, найголовніші події, наслідки
11. Терор у роки громадянської війни
13. Нова економічна політика (неп)
15. Характер сталінського режиму
18. Суспільно-політична обстановка в 20-30-х рр.
1. З книги с. Мельгунова "Червоний терор у Росії?
2. З протоколу засідання Організаційного бюро цк
3. З доповіді д. Волкогонова "Сталінізм: сутність,
Повторювально-узагальнюючий урок
1. Наслідки Першої світової війни для Японії
3. Соціально-економічне становище населення
3. Революційні події 1925-1927 рр. Чан Кайші
4. Протиборство між Гоміньданом і комуністами
5. Визвольна війна народів Китаю проти японської інтервенції
1. Листівка, що розповсюджувалася студентами під
2. Вашингтонський договір щодо Китаю (витяг)
1. Національно-визвольний рух після Першої світової війни
3. Кампанії громадянської непокори
4. Ставлення різних політичних сил до проблем деколонізації та майбутнього країни
2. Напутні побажання Ганді селянству
1. Національно-визвольний рух в Індокитаї, Бірмі та Індонезії
1. Економіка колоніального Індокитаю
2. Промова Сукарно перед судом голландських
3. Інвестиції іноземного капіталу в Індонезії.
1. Конституція Афганістану (основний закон високої
1. Національно-визвольний рух в Північній Африці
2. Здобуття незалежності Єгиптом
1. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні
3. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів
1. Капіталовкладення сша і Великої Британії
2. Маніфест Національно-визвольного альянсу
Повторювально-узагальнюючий урок
Тема VII розвиток культури у I половині XX ст.
1. Вдосконалення системи освіти
2. Найважливіші досягнення науки
3. Відкриття а. Ейнштейна, н. Бора, м. Планка, е. Резерфорда, 3. Фрейда та ін.
1. Основні напрями в розвитку світової літератури
2. Творчість р. Тагора, р. Роллана, а. Франса, б. Шоу, т. Манна, Дж. Голсуорсі, і. Буніна
2. Анрі Барбюс. З роману "Вогонь"
8. Відмінності в розвитку літератури у демократичних і тоталітарних державах
1. Зі статті н. Л. Мальцевої про творчість
Тема VIII міжнародні відносини
2. Загострення англо-німецьких та англо-японських суперечностей
3. Зовнішня політика Франції. Франко-німецькі відносини
4. Відмова Німеччини від дотримання статей Версальського договору
5. Експансіоністські претензії Італії
6. Зовнішньополітична доктрина срср. Радянсько-французький та радянсько-чехословацький пакти 1935 р.
1. Із договору про взаємну допомогу між Союзом
2. З меморандуму німецького уряду, врученого
7 Березня 1936 р. Урядам Франції, Великої Британії,
1. Зростання агресивності Японії, загарбання нею Північ-но-Східного Китаю
2. Підготовка Німеччини та Італії до війни
3. Діяльність Ліги Націй в умовах наростання воєнної небезпеки
1. З виступу Гітлера на секретній нараді
2. Вторгнення Японії до Центрального Китаю
4. Політика умиротворення агресорів
5. Загарбання Німеччиною Австрії
6. Мюнхенська угода і загарбання Чехословаччини
1. Ліквідація чехословацької держави
2. Німецькі претензії до Литви і Польщі
3. Англо-франко-радянські переговори 1939 р.
5. Вплив угоди на подальший розвиток подій у Європі
6. Втручання тоталітарних держав до подій в Іспанії
Для здійснення своїх агресивних планів Гітлер потребував стратегічної бази (якою був Піренейський півострів), щоб опинитися в тилу Франції, поставити під контроль шляхи до Африки і на Схід, використати близькість півострова до Американського континенту. Західні країни, розв'язуючи руки Німеччині та Італії, проголосили політику "невтручання" щодо подій в Іспанії. Муссоліні направив до Іспанії 150 тис. солдатів, італійський військово-морський флот контролював узбережжя країни. Гітлер, зі свого боку, надав Франко значну кількість літаків, танків, артилерії, засобів зв'язку та тисячі офіцерів, що повинні були навчати та організовувати франкистську армію. Той факт, що 23113 німецьких військовослужбовців було нагороджено Гітлером за заслуги у війні в Іспанії, свідчить про розмах німецької інтервенції. Великі монополії СІЛА надали значну матеріальну й фінансову допомогу режимові Франко. Водночас США заборонили продавати зброю, літаки і пальне Іспанській республіці.
Ставлення СРСР до війни в Іспанії було подвійним. З одного боку, Кремль, користуючись своїм впливом на компартію Іспанії, яку очолювали X. Діас і Д. Ібаррурі, прагнув експортувати соціалістичну революцію до Іспанії. З Радянського Союзу республіканському урядові було надано 1000 літаків, 900 танків, 300 бронемашин, 1550 одиниць артилерії. З іншого боку, радянські люди, щиро підтримуючи республіканців в їхній боротьбі проти фашизму, брали участь у бойових діях на полі бою в Іспанії (понад 2 тис. добровольців, головним чином льотчики й танкісти), надсилали продовольство й медикаменти. Багато іспанців та їхніх дітей знайшли у СРСР другу батьківщину, рятуючись від фашистських переслідувань. Щоправда, у СРСР влада влаштовувала їм перевірки на лояльність до ідеалів соціалізму, і значна частина емігрантів зазнала на собі "виховну" дію сталінського ГУЛАГу.
У жовтні—листопаді 1936 р. було сформовано перші Інтернаціональні бригади, що були втіленням антифашистської солідарності народів 54 країн світу. Республіці доводилося переборювати великі внутрішні труднощі, пов'язані з відсутністю достатньої згуртованості та єдності в лавах Народного фронту. У травні 1937 р. спалахнув швидко придушений путч анархістів і троцкистів, безпосередньою метою яких було захоплення влади в Каталонії. 17 травня 1937 р. було організовано новий уряд Народного фронту за участю ІСРП, КПІ та республіканців (його очолив соціаліст X. Негрін). Уряд ужив низку заходів по наведенню порядку в тилу, зміцненню регулярної армії, створенню військової промисловості.
У перебігу війни дедалі виразнішою ставала згубність для Іспанської республіки наслідків міжнародної блокади та італо-німецької інтервенції. Після падіння Каталонії (лютий 1939 р.) уряди Великої Британії та Франції оголосили про розрив дипломатичних відносин з республіканцями та про визнання фашистського уряду Франко (27 лютого). Опір республіки було зломлено 6 березня 1939 р. після державного перевороту, що передавав владу Національній хунті оборони (на чолі з полковником С. Касадо), яка потім прийняла вимогу Франко про беззастережну капітуляцію. 28 березня 1939 р. фашистські війська увійшли до Мадрида.
7. Встановлення диктатури ф. Франко
Після поразки республіканців у березні 1939 р. влада Франко була поширена на всю територію країни. Єдиною політичною партією Іспанії стала Іспанська фаланга традиціоналістів. Франкісти оголосили недійсними всі законодавчі акти республіки. 25 березня та 7 вересня 1939 р. було видано накази про скасування аграрної реформи й повернення землі поміщикам. Автономні права Каталонії та Басконії було ліквідовано. Диктатура фактично закрила профспілки. Замість них було створено примусові т. з. "вертикальні профспілки". Страйки оголосили "злочином проти батьківщини". Основні закони, видані під час диктатури Франко, закріпили за ним величезні повноваження. Десятки тисяч республіканців було кинуто до концентраційних таборів. Біля 500 тис. іспанців після поразки республіки емігрували. Довгі роки фашистський режим визначав суспільно-політичний та економічний розвиток Іспанії.
Запитання і завдання
-
Дайте характеристику економічного та політичного розвитку Іспанії після Першої світової війни.
-
Чим, з вашої точки зору, зумовлене прагнення правлячих кіл встановити в країні режим твердої влади ?
-
Наведіть факти, що свідчать про запровадження Прімо де Ріверою диктаторського режиму.
-
Вкажіть позитивне та негативне в реформах уряду М. Асаньї.
-
Чому було встановлено диктатуру Франко? Відповідь аргументуйте.
-
Визначте ставлення до війни в Іспанії:
-
Німеччини, СРСР;
-
Італії, США.
-
Назвіть причини поразки республіканців у громадянській війні.
-
Поясніть поняття:
-
національно-революційна війна;
-
військово-фашистська диктатура;
-
Народний фронт.
Документи та матеріали
1. "Генералісимус Франко і його час" (витяг із статті
С. П. Пожарської)
"Військові перемоги сприяли зміцненню "націоналістичної Іспанії" на дипломатичній арені. За відомостями міністерства закордонних справ у Бургосі, резиденції "національного" уряду Франко, протягом 1937-1938 рр., тобто до закінчення війни, його було визнано де-юре дев'ятьма країнами, серед них Німеччина, Італія, Ватикан, Японія, Португалія, Угорщина. Тих, що визнавали де-факто, було ще більше — 16, серед них — Велика Британія, Югославія, Греція, Швеція, Голландія, Норвегія, Данія, Фінляндія, Польща, Чехословаччина, Естонія.
15 жовтня 1938 р., коли вже не було сумнівів у тому, що Франко виграє війну, Берлін в меморандумі британському Міністерству закордонних справ висловив свою позицію: "Ми зацікавлені у створенні сильної Іспанії, що тяжіє до вісі Берлін — Рим. Зрозуміло, що наше становище в разі європейського конфлікту буде набагато сприятливішим, якщо на нашому боці буде сильна у військовому відношенні Іспанія. Однак Іспанія, що вийшла з компромісного миру між білими та червоними, не була б сильною. Тому ми зацікавлені у цілковитій перемозі Франко".
Запитання до документа
1. Чим би ви пояснили зацікавленість Німеччини в перемозі Франко?
2. "Доля інтербригад в Іспанії" (витяг
із статті М. Т. Мєщерякова)
"... Виконком Комінтерна будь-яких рішень про створення інтербригад не приймав до середини вересня 1936 р. Секретаріат ІККІ18 вересня прийняв рішення про відправлення до Іспанії добровольців-комуністів, що мали бойовий досвід. Про розмах добровольчого руху можна судити з таких даних: з жовтня 1936 р. по вересень 1938 р. через базу в Альбасете пройшло не менше 51 тис. іноземних бійців і офіцерів. Комуністична партія та Комінтерн прагнули максимально використати в Іспанії ситуацію, що склалася, для того, щоб пропустити через "іспанський плацдарм "якомога більше своїх активістів для набрання бойового досвіду, який вони змогли б використати в майбутніх революціях. Інтербригади взяли участь практично в усіх скільки-небудь великих операціях народної армії республіки. У тих боях вони несли великі втрати, зазнавали величезних труднощів, але не втрачали притаманних їм високого бойового духу, стійкості, завзяття.
Образно про прагнення й настрої інтернаціоналістів сказав командувач 13-ї бригади Сверчевський: "Всіх об'єднувала велика, найвища та революційна мета — збройна боротьба з фашизмом, і заради неї німці, італійці, поляки, євреї, представники національностей всього світу включаючи негрів, японців, китайців уміли домовитися між собою, знаходили загальну мову, терпіли рівні незгоди, офірували життям, помирали героями, були сповнені однієї й тієї ж ненависті до загального ворога".
Запитання до документа
1. З якою метою було створено інтербригади?
Запам'ятайте дати:
• 13 вересня 1923 р. — захоплення Прімо де Ріверою влади в Барселоні.
• 28 січня 1930 р. — падіння диктатури Прімо де Рівери.
• 15 жовтня 1931 р. — перемога на виборах республіканців на чолі з Мануелєм Асанья.
• 9 грудня 1931 р. — прийняття Конституції, оголошення Іспанії демократичною республікою.
• 5 жовтня 1934 р. — загальний політичний страйк в Астурії.
-
15 січня 1936 р. — "Пакт про Народний фронт".
-
16 лютого 1936 р. — перемога на виборах Народного
фронту на чолі з М. Асанья.
-
17 липня 1936 р. — заколот у Марокко.
-
17 травня 1937 р. — створення нового уряду Народ-
ного фронту на чолі з X. Негріном.
• 28 березня 1939 р. — вступ фашистських військ до Мадрида, встановлення авторитарного режиму Ф. Франко.