Файл: Всесвітня історія (1914 - 1939).doc

Скачать файл
Заказать решение

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 04.09.2024

Просмотров: 773

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

1. Визначальні тенденції світового розвитку у 1914-1939 рр.

2. Періодизація світового розвитку

2.1. Період Першої світової війни (1914-1918 рр.)

2.2. Період повоєнної нестабільності (1919-1923 рр.)

2.3. Період економічної стабілізації (1924-1928 рр.)

2.4. Період великої депресії (1929-1933 рр.)

2.5. Період назрівання Другої світової війни (1933-1939рр.)

Тема і перша світова війна 1914-1918 рр. Початок першої світової війни. 1914 р.

1. Липнева криза 1914 р. У міжнародних відносинах

2. Австро-сербський конфлікт

3. Вступ у війну Німеччини, Австро-Угорщини, Росії, Франції, Великої Британії

4. Стратегічні плани противники.

5. План Шліффена та його крах

6. Східний театр воєнних дій

1. Зі спогадів німецького генерала Людендорфа про

2. З французького офіційного повідомлення

Кампанії 1915-1916 рр.

1. Австро-німецький наступ на сході

2. Невдача союзників у Дарданеллах

3. Вступ у війну Італії

4. Бойові дії 1916 р.

5. Верденська битва

6. Брусилівський прорив

7. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі

8. Підводна війна

1. Зі спогадів Людендорфа про наступ

2. Газета "Русский инвалид" про бої під Верденом

3. З телеграми російського командування про

1. Вплив революції в Росії на хід війни

2. Вступ у війну сіла

3. Воєнні дії на Західному фронті

4. Антивоєнні виступи

5. Закінчення війни

6. Комп'енське перемир'я

7. Поразка Німеччини та її союзників. Масштаби втрат і руйнувань

1. Мирний договір між Росією, з одного боку,

2. З угоди про перемир'я між союзниками

Повторювально-узагальнюючий урок

Тема II

1. Наміри головних держав-переможннць на конференції

2. Створення Ліги Націй

3. Версальський договір з Німеччиною

4. Мирні договори з союзниками Німеччини за підсумка­ми Першої світової війни

5. Українське питання на конференції

6. Проблема досконалості Версальської системи договорів

1. Версальський договір (витяг)

3. Тріанонський мирний договір (витяг)

1. Міжнародні суперечності на Далекому Сході й у зоні Тихого океану

2. Скликання Вашингтонської конференції та її основні рішення

3. Завершення складання Версальсько-Вашингтонської системи, її сильні та слабкі сторони

1. Трактат між Сполученими Штатами Америки,

2. Вашингтонська угода щодо Китаю (витяг)

6 Лютого 1922 р.

Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х роках

1. Невдоволеність переможених країн повоєнним розпо­ділом територій і сфер впливу

2. Генуезька конференція 1922 р.

3.Радянсько-німецький договір у Рапаллой початок зближення між двома країнами

4. Наслідки реалізації планів Дауеса (1924 р.) та Юнга (1928 р.)

5. Найголовніші постанови Гаагської, Лозаннської та Локарнської конференцій

6. Значення пакту Бріана-Келлога

1. Рапалльська угода між Російською Радянською

2. План Дауеса (доповідь комітетові експертів

3. Пакт Бріана-Келлога (витяг)

Тема III суспільно-політичні рухи

Антивоєнний і національно-визвольний рухи, їхні форми і методи боротьби

1. Угода між Великою Британією та Ірландією

1. Роль профспілок після Першої світової війни

2. Страйкова боротьба

3. Соціалістичні та соціал-демократичні партії. Соціаліс­тичний робітничий Інтернаціонал

Комуністичний рух

1. Утворення, цілі й тактика комуністичних партій

2. Комінтерн

3. Стосунки компартій із соціал-демократією

2. З резолюції за доповіддю т. Єркош, прийнятою

2. Порівняння італійського фашизму та німецького нацизму

1.3 Праці г. Гегеля "Філософія історії

2. Гітлер про євреїв

Тема IV індустріальні країни європи та америки

1. Зміна статусу сша у світі після Першої світової війни

2. Період "просперіті" (процвітання) за президентів-республіканщв в. Гардінга та к. Куліджа

3. "Велика депресія"

4. "Новий курс" ф. Рузвельта

1. Закон про поліпшення становища в сільському

2. Закон про відновлення національної економіки

Велика британія

1. Соціально-економічне становище країни після Першої світової війни

2. Внутрішня політика кабінету д. Ллойд Джорджа та консервативних урядів

3. Правління лейбористів

4. Особливості британського тред-юніонізму

5. Депресія 1929-1933 рр. Та її подолання

1. Лист Генради британських тред-юніонів

1. Наслідки Першої світової війни для Франції

2. Соціальні конфлікти

3. Країна в період стабілізації (1924-1929 рр.)

4. Прояви економічної депресії

1. Програма Народного фронту (витяг)

1. Наслідки поразки у війні

2. Листопадова революція 1918 р.

3. Веймарська республіка

4. Встановлення нацистської диктатури. А. Гітлер

5. Внутрішня політика

1. Веймарська конституція (витяг)

2. Програмні цілі нсдап (витяг)

1. Наслідки Першої світової війни

2. Криза італійського парламентаризму й інститутів мо­нархії

3. Встановлення фашистської диктатури. Б. Муссоліні

4. "Корпоративна система"

5. Фашизація країни

1. Ситуація в Іспанії після Першої світової війни

2. Диктатура м. Прімо де Рівери

3. Революція 1931 р.

4. Уряд Народного фронту та військовий переворот

5. Громадянська війна 1936-1939 рр.

6. Втручання тоталітарних держав до подій в Іспанії

7. Встановлення диктатури ф. Франко

1. "Генералісимус Франко і його час" (витяг із статті

2. "Доля інтербригад в Іспанії" (витяг

Повторювально-узагальнюючий урок

Країни центральної та східної європи польща

1. Відновлення державної незалежності Польщі. Ю. Пілсудськнй

2, Польсько-українське протистояння у Галичині.

3. "Польське питання" на Паризькій мирній конференції

4. Польсько-більшовицька війна 1920 р.

5. Режим "санації" ("оздоровлення")

1. З Конституції Польської республіки.

Чехословаччина

1. Утворення Чехословаччини

2. Визначення кордонів. Включення Закарпаття до складу Чехословаччини

3. Конституція 1920 р.

4. Внутрішня політика т. Масаріка та е. Бенеша

5. Судетська проблема

6. Становище українського населення

1 Революція 1918 року

2. Доба Угорської Радянської республіки

3. Угорщина за режиму м. Хорті

2. Декрет революційної урядової ради про

2. Анексія Бессарабії й Буковини

3. Конституція 1923 року

4. Внутрішньополітичне становище в Румунії

5. Встановлення режиму і. Антонеску

1. Про румунсько-німецький договір (з книги

Болгарія

1. Революційний рух 1918-1919 рр.

2. Політика уряду о. Стамболійського

3. Червневі та вересневі водії 1923 р.

4. Переворот 1934 р.

Югославія

1. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців

2. Відовданська конституція 1921 р.

3. Національне питання

4. Державні перевороти 1929 р. Та 1941 р.

3 Маніфесту короля до

Росія – срср

1. Російська революція 1917 р., її причини та початок

2. Зречення Миколи II

3. Утворення Тимчасового уряду, його внутрішня і зовнішня політика

4. Серпневий заколот військових

5. Підготовка більшовицького виступу

7. Встановлення влади більшовиків

8. Розпуск Установчих зборів

9. Національно-визвольний рух і утворення незалежних держав

10. Громадянська війна в Росії: причини, найголовніші події, наслідки

11. Терор у роки громадянської війни

13. Нова економічна політика (неп)

14. Проголошення срср

15. Характер сталінського режиму

16. Індустріалізація

17. Колективізація

18. Суспільно-політична обстановка в 20-30-х рр.

1. З книги с. Мельгунова "Червоний терор у Росії?

2. З протоколу засідання Організаційного бюро цк

24 Січня 1919 року

3. З доповіді д. Волкогонова "Сталінізм: сутність,

Повторювально-узагальнюючий урок

Тема VI

1. Наслідки Першої світової війни для Японії

3. Соціально-економічне становище населення

4. Демократичний рух

2. З меморандуму Танака Гиті

1. "Рух 4 травня"

2. Сунь Ятсен

3. Революційні події 1925-1927 рр. Чан Кайші

4. Протиборство між Гоміньданом і комуністами

5. Визвольна війна народів Китаю проти японської інтер­венції

1. Листівка, що розповсюджувалася студентами під

2. Вашингтонський договір щодо Китаю (витяг)

1. Національно-визвольний рух після Першої світової війни

2. М. К. Ганді

3. Кампанії громадянської непокори

4. Ставлення різних політичних сил до проблем деколо­нізації та майбутнього країни

1. Про закон Роулетта

2. Напутні побажання Ганді селянству

3. Про м. К. Ганді

1. Національно-визвольний рух в Індокитаї, Бірмі та Індонезії

1. Економіка колоніального Індокитаю

2. Промова Сукарно перед судом голландських

3. Інвестиції іноземного капіталу в Індонезії.

2. Іран у міжвоєнний період

3. Реза-хан

4. Революція в Туреччині

6. Арабський світ

7. Палестинська проблема

1. Конституція Афганістану (основний закон високої

1. Закон про працю (витяг).

Країни африки

1. Національно-визвольний рух в Північній Африці

2. Здобуття незалежності Єгиптом

1. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні

2. Вплив іноземних держав

3. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів

1. Капіталовкладення сша і Великої Британії

2. Маніфест Національно-визвольного альянсу

Повторювально-узагальнюючий урок

Тема VII розвиток культури у I половині XX ст.

I. Освіта. Наука. Техніка

1. Вдосконалення системи освіти

2. Найважливіші досягнення науки

3. Відкриття а. Ейнштейна, н. Бора, м. Планка, е. Резер­форда, 3. Фрейда та ін.

4. Технічний прогрес

II. Література

1. Основні напрями в розвитку світової літератури

2. Творчість р. Тагора, р. Роллана, а. Франса, б. Шоу, т. Манна, Дж. Голсуорсі, і. Буніна

2. Анрі Барбюс. З роману "Вогонь"

III. Мистецтво

2. Реалізм

3. Авангардизм

4. Сюрреалізм

5. Театр і музика

7. Спорт

8. Відмінності в розвитку літератури у демократичних і тоталітарних державах

1. Зі статті н. Л. Мальцевої про творчість

Тема VIII міжнародні відносини

2. Загострення англо-німецьких та англо-японських супе­речностей

3. Зовнішня політика Франції. Франко-німецькі відно­сини

4. Відмова Німеччини від дотримання статей Версаль­ського договору

5. Експансіоністські претензії Італії

6. Зовнішньополітична доктрина срср. Радянсько-французький та радянсько-чехословацький пакти 1935 р.

7. Зовнішня політика Польщі

1. Із договору про взаємну допомогу між Союзом

2 Травня 1935 року

2. З меморандуму німецького уряду, врученого

7 Березня 1936 р. Урядам Франції, Великої Британії,

Виникнення двох вогнищ війни

1. Зростання агресивності Японії, загарбання нею Північ-но-Східного Китаю

2. Підготовка Німеччини та Італії до війни

3. Діяльність Ліги Націй в умовах наростання воєнної небезпеки

1. З виступу Гітлера на секретній нараді

5 Листопада 1937 року

2. З виступу Гітлера

1. Напад Італії на Ефіопію

2. Вторгнення Японії до Центрального Китаю

3. Вісь Берлін—Рим—Токіо

4. Політика умиротворення агресорів

5. Загарбання Німеччиною Австрії

6. Мюнхенська угода і загарбання Чехословаччини

2. Мюнхенська угода (витяг).

29 Вересня 1938 року

1. Ліквідація чехословацької держави

2. Німецькі претензії до Литви і Польщі

3. Англо-франко-радянські переговори 1939 р.

4. Радянсько-німецьке зближення. Радянсько-німецький пакт від 23 серпня 1939 р. Та таємний додатковий протокол до нього

5. Вплив угоди на подальший розвиток подій у Європі

1. Запис бесіди Ріббентропа зі Сталіним

2. Про політичну й правову оцінку

7. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі

Активні дії російських військ влітку 1916 р. полегшили Британії та Франції підготовку і проведення наступу в районі р. Соммі. Ця операція була складовою частиною загального стратегічного плану Антанти на 1916 р. В її проведенні брали участь 3 французькі і 2 англійські армії (64 дивізії) або 45% загальної чисельності англо-французьких сил на Західному фронті. Прорив намічалося вести на ділянці в 70 км, залучити 50% важкої артилерії і до 40% авіації союзників. Головний удар завдавала 4-а англійська

Воєнні дії на Східному фронті в 1914—1917 рр.

армія. Цікаво, що, виходячи з досвіду 1915 р., операція на Соммі планувалася як "важка й довготривала битва". Вона готувалася більше 5 місяців, дуже ретельно і з великим розмахом. Заздалегідь було споруджено нові залізничні колії, мости, аеродроми. Загальна перевага англо-французів над німцями в місці прориву становила: в піхоті — більше ніж в 4,6; в артилерії — в 2,7; в авіації — майже в 3 рази. У вересні 1916 р. англійці вперше використали танки, що справило величезний ефект як військовий, так і психологічний. Танки тоді були 8,1 м завдовжки, 4,1 м завширшки, 2,5 м заввишки. Середня швидкість стано­вила 3,7 км/год, запас ходу — 19 км. Температура всере­дині машини сягала +70°С.

Під час наступу 15 вересня п'ять танків загрузли в болоті, дев'ять відстали через несправність, до німецьких окопів дійшло 18 танків. "Металеві страхіття прасували окопи, розстрілювали очманілу від жаху піхоту, рвали ко­лючий дріт, самі залишаючись невразливими для кулемет­ного вогню ворога", — писав свідок цієї події.

У 1917 р. танки вже використовувались англійцями та французами досить широко. На кінець війни Велика Бри­танія та Франція мали більше 7 тис. танків. Німеччина тільки 1917 р. приступила до їх створення й мала на кінець війни біля 70 машин.

Артилерійська підготовка операції почалася 24 червня і тривала 7 днів — до 1 липня. За цей час тільки у смузі 6-ї французької армії було випущено 2,5 млн. снарядів, або 0,9 т металу на квадратний метр. Операція втягнула в орбіту 150 дивізій, до 10 тис. гармат, 1 тис. літаків та багато інших видів зброї. Битва на Соммі знаменувала перевагу англо-французької техніки, що було ознакою виснаження Німеччини. Стратегічна ініціатива переходила до рук Ан­танти. Бойові дії точилися до кінця листопада, біля 4 місяців, поглинувши величезну кількість людей. Німці втратили до 538 тис, французи — 341 тис, англійці — 453 тис. чол.

8. Підводна війна

Підводна війна розпочалася ще 1914 р., коли англійці встановили морську блокаду Німеччини. Для здійснення блокади вони використали великі крейсерські сили. Тоді Німеччина почала за допомогою підводних човнів топити ворожі кораблі. Вже у вересні—жовтні 1914 р. німецькі підводні човни потопили 5 британських крейсерів, 1 під­водний човен, декілька торгових суден та десятки риболовецьких траулерів. Наприклад, німецький човен "11-9" за один день 22 вересня потопив 3 британських броньованих крейсери ("Хог", "Абукір", "Крессі"). Престижу англійсько­го флоту було завдано чуттєвого удару.

1915 р. німці розгорнули підводну блокаду Британії. Вже з січня 1915 р. вони розпочали необмежену війну проти торгового судноплавства з метою економічної бло­кади Британських островів. 18 лютого 1915 р. німецьке командування офіційно оголосило, що води, які омивають Англію та Ірландію, вважаються воєнною зоною, й будь-яке судно, зустрінуте в цих водах, підлягатиме знищенню. Незважаючи на протести США та інших нейтральних кра­їн з приводу грубого порушення принципів нейтрального судноплавства, німецькі човни вже 19 лютого приступили до активних дій

Проте Німеччина на той час ще не мала можливостей створити серйозну загрозу для англійців. У Північному морі вона мала лише 23 підводних човни і тільки 8-9 з них могли діяти одночасно. Протягом 1915 р. до ладу стало ще 62 човни. Крім торгових суден, нападові підлягали й паса­жирські кораблі. Особливе обурення в світі викликав той факт, що 7 травня 1915 р. німецький підводний човен "U -20" потопив англійський трансатлантичний лайнер "Лузітанія", що йшов із США до Англії. На його борту знаходилося 1959 пасажирів, в тому числі 440 жінок та дітей. Врятувати вдалося лише 761. Після цього уряд США та уряди інших країн почали вимагати від уряду Німеччини не допускати більше подібних випадків. Кайзер видав наказ, який забороняв дії проти пасажирських суден, але морське командування продовжувало топити всі судна. Окремі підводні човни досягали виняткових результатів. Так, човен "U-38" тільки за один свій трьохтижневий похід у серпні потопив 22 пароплави, 5 риболовецьких суден та З вітрильники, загальним тоннажем 70 тис брутто-тонн.

У 1916 р. підводна війна тривала, проте головним завданням Німеччина вважала будівництво підводних чов­нів. Після Ютландської морської битви 31 травня — 1 червня 1916 р., в якій німецький флот зазнав поразки, команду­вання дійшло висновку, що не зможе зрівняти сили свого флоту з англійським. Тому з 1 лютого 1917 р. розпочалася необмежена підводна війна.

Таким чином, в 1915-1916 рр. жодній із воюючих сторін не вдалося схилити чашу терезів на свій бік, хоча поступово країни Антанти накопичували сили для вирішальних боїв.

Запитання і завдання

  1. Порівняйте співвідношення сил австро-німецької та ро­сійської армій під час Горлицької операції.

  2. Чому, на вашу думку, російські війська зазнали нищівної поразки влітку 1915 р. ?

  3. Як сталося, що країни Антанти зазнали невдачі у Дарда­неллах?

  4. Проаналізуйте обставини вступу у війну Італії та Бол­гарії. Які цілі вони переслідували?

  5. Схарактеризуйте наслідки бойових дій 1915 р.

  6. Складіть таблицю співвідношення сил воюючих сторін під час Верденської битви. Чому її назвали "верденською м'ясорубкою"?

  7. Яке значення мав Брусилівський прорив для воєнних дій на Західному фронті?

  8. Розкажіть про використання танків під час битви на р. Соммі. Чи мало це стратегічне значення для подаль­шого перебігу війни?

  9. Подумайте, які цілі ставила Німеччина, розпочинаючи підводну війну. Висловіть своє ставлення до такого ме­тоду ведення війни.

Документи і матеріали

1. Зі спогадів Людендорфа про наступ

німецько-австрійських військ

на Східному фронті 1915 р.

"Генерал фон Макензен був призначений командуючим новою 11-ю армією, яка складалася головним чином з військ, перекинутих із заходу. На початку травня він повинен був завдати флангового удару в Західній Галичині і розгромити росіян, які, незважаючи на втрати, вели наступ у Карпа­тах...

Ранком 2 травня (1915 р.) війська генерала фон Макензена блискуче виконали старанно підготовлену атаку і про­рвали російський фронт на середньому Дунайці.

Проте союзники могли розвивати свій успіх в цілому тільки фронтально, хоч вони і дуже намагалися добитись місцевих охватів, головним чином західного флангу російських військ, які відходили з Карпат. Спроба охвату правим крилом австро-угорських армій в Буковині не вдалася...

Фронтальне відтиснення росіян у Галичині, яке б воно не було для них відчутне, не мало вирішального значення для війни. Вони з боєм відходили настільки, наскільки тилові сполу­чення дозволяли нам просуватись. Росіяни ще не билися на своїй власній землі і до неї ще могли віддати значну територію. До того ж, під час цих фронтальних боїв наші втрати були неабиякими...

Згідно з вказівками верховного командування було розпо­чато підготовку в широких розмірах переправи через Нарев. Для цього не тільки 12-а армія, але й праве крило 8-ї армії були згруповані так, щоб 12-а армія просувалася між Віспою і Шквою, маючи центр ваги на Пултуск і Рожани, а 8-а армія вийшла на Нарев між гирлами Шкви і Пісси...

13-го липня обидві армії розпочали атаку...

15-го липня після жорстокого бою штурмом було здобуто одну із сильних тилових позицій і 17-го вже захоплено Нарев.

23-го липня взято штурмом Пултуск і Рожани, 4-го серп­ня — Остроленку... Інші частини пішли на Сєроцьк і Зегрже, щоб, захопивши наявні там укріплення, обложити Ново-Георгієвськ з північного сходу. Росіяни всюди чинили завзятий опір і зазнавали тяжких втрат...

У Польщі, в вигині Вісли, також почали діяти 9-а армія і армійська група генерала фон Войрша...

Операції союзних армій у Польщі, на схід від Вісли, привели, як я того й чекав, до фронтального слідування за росіянами з безперервними боями. Правда, робилися спроби оточити росіян, але вони були завжди марними. Хоч російській армії і не дали змоги затриматись, але відійти їй вдалося. Росіяни часто робили жорстокі контратаки великими силами, і численні ділянки забо­лочених рік і струмків давали їм знову можливість укріпитись і успішно чинити дальший опір. Безперервний рух на протязі кількох тижнів поганими шляхами і здебільшого при несприятли­вій погоді вимагав від наших військ великого напруження. Одяг і взуття обірвалися, постачання продовольством ставало утруд­неним, будівель для розміщення військ на ночівлю було дуже мало...

Велике напруження вересневих днів знову дало нам лише тактичний успіх. Доводилось виходити з винятково важких криз..."

Запитання до документа

  1. Проаналізуйте слова генерала Людендорфа про те, що "росіяни ще не билися на своїй власній землі і до неї ще могли віддавати значну територію".

  2. Як німецький генерал описує бойові дії у Польщі в серпні — вересні 1915 р. ? З якими труднощами зустрілися тут німецькі війська ?

Смотрите также файлы