Файл: Всесвітня історія (1914 - 1939).doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 04.09.2024

Просмотров: 619

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

1. Визначальні тенденції світового розвитку у 1914-1939 рр.

2. Періодизація світового розвитку

2.1. Період Першої світової війни (1914-1918 рр.)

2.2. Період повоєнної нестабільності (1919-1923 рр.)

2.3. Період економічної стабілізації (1924-1928 рр.)

2.4. Період великої депресії (1929-1933 рр.)

2.5. Період назрівання Другої світової війни (1933-1939рр.)

Тема і перша світова війна 1914-1918 рр. Початок першої світової війни. 1914 р.

1. Липнева криза 1914 р. У міжнародних відносинах

2. Австро-сербський конфлікт

3. Вступ у війну Німеччини, Австро-Угорщини, Росії, Франції, Великої Британії

4. Стратегічні плани противники.

5. План Шліффена та його крах

6. Східний театр воєнних дій

1. Зі спогадів німецького генерала Людендорфа про

2. З французького офіційного повідомлення

Кампанії 1915-1916 рр.

1. Австро-німецький наступ на сході

2. Невдача союзників у Дарданеллах

3. Вступ у війну Італії

4. Бойові дії 1916 р.

5. Верденська битва

6. Брусилівський прорив

7. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі

8. Підводна війна

1. Зі спогадів Людендорфа про наступ

2. Газета "Русский инвалид" про бої під Верденом

3. З телеграми російського командування про

1. Вплив революції в Росії на хід війни

2. Вступ у війну сіла

3. Воєнні дії на Західному фронті

4. Антивоєнні виступи

5. Закінчення війни

6. Комп'енське перемир'я

7. Поразка Німеччини та її союзників. Масштаби втрат і руйнувань

1. Мирний договір між Росією, з одного боку,

2. З угоди про перемир'я між союзниками

Повторювально-узагальнюючий урок

Тема II

1. Наміри головних держав-переможннць на конференції

2. Створення Ліги Націй

3. Версальський договір з Німеччиною

4. Мирні договори з союзниками Німеччини за підсумка­ми Першої світової війни

5. Українське питання на конференції

6. Проблема досконалості Версальської системи договорів

1. Версальський договір (витяг)

3. Тріанонський мирний договір (витяг)

1. Міжнародні суперечності на Далекому Сході й у зоні Тихого океану

2. Скликання Вашингтонської конференції та її основні рішення

3. Завершення складання Версальсько-Вашингтонської системи, її сильні та слабкі сторони

1. Трактат між Сполученими Штатами Америки,

2. Вашингтонська угода щодо Китаю (витяг)

6 Лютого 1922 р.

Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х роках

1. Невдоволеність переможених країн повоєнним розпо­ділом територій і сфер впливу

2. Генуезька конференція 1922 р.

3.Радянсько-німецький договір у Рапаллой початок зближення між двома країнами

4. Наслідки реалізації планів Дауеса (1924 р.) та Юнга (1928 р.)

5. Найголовніші постанови Гаагської, Лозаннської та Локарнської конференцій

6. Значення пакту Бріана-Келлога

1. Рапалльська угода між Російською Радянською

2. План Дауеса (доповідь комітетові експертів

3. Пакт Бріана-Келлога (витяг)

Тема III суспільно-політичні рухи

Антивоєнний і національно-визвольний рухи, їхні форми і методи боротьби

1. Угода між Великою Британією та Ірландією

1. Роль профспілок після Першої світової війни

2. Страйкова боротьба

3. Соціалістичні та соціал-демократичні партії. Соціаліс­тичний робітничий Інтернаціонал

Комуністичний рух

1. Утворення, цілі й тактика комуністичних партій

2. Комінтерн

3. Стосунки компартій із соціал-демократією

2. З резолюції за доповіддю т. Єркош, прийнятою

2. Порівняння італійського фашизму та німецького нацизму

1.3 Праці г. Гегеля "Філософія історії

2. Гітлер про євреїв

Тема IV індустріальні країни європи та америки

1. Зміна статусу сша у світі після Першої світової війни

2. Період "просперіті" (процвітання) за президентів-республіканщв в. Гардінга та к. Куліджа

3. "Велика депресія"

4. "Новий курс" ф. Рузвельта

1. Закон про поліпшення становища в сільському

2. Закон про відновлення національної економіки

Велика британія

1. Соціально-економічне становище країни після Першої світової війни

2. Внутрішня політика кабінету д. Ллойд Джорджа та консервативних урядів

3. Правління лейбористів

4. Особливості британського тред-юніонізму

5. Депресія 1929-1933 рр. Та її подолання

1. Лист Генради британських тред-юніонів

1. Наслідки Першої світової війни для Франції

2. Соціальні конфлікти

3. Країна в період стабілізації (1924-1929 рр.)

4. Прояви економічної депресії

1. Програма Народного фронту (витяг)

1. Наслідки поразки у війні

2. Листопадова революція 1918 р.

3. Веймарська республіка

4. Встановлення нацистської диктатури. А. Гітлер

5. Внутрішня політика

1. Веймарська конституція (витяг)

2. Програмні цілі нсдап (витяг)

1. Наслідки Першої світової війни

2. Криза італійського парламентаризму й інститутів мо­нархії

3. Встановлення фашистської диктатури. Б. Муссоліні

4. "Корпоративна система"

5. Фашизація країни

1. Ситуація в Іспанії після Першої світової війни

2. Диктатура м. Прімо де Рівери

3. Революція 1931 р.

4. Уряд Народного фронту та військовий переворот

5. Громадянська війна 1936-1939 рр.

6. Втручання тоталітарних держав до подій в Іспанії

7. Встановлення диктатури ф. Франко

1. "Генералісимус Франко і його час" (витяг із статті

2. "Доля інтербригад в Іспанії" (витяг

Повторювально-узагальнюючий урок

Країни центральної та східної європи польща

1. Відновлення державної незалежності Польщі. Ю. Пілсудськнй

2, Польсько-українське протистояння у Галичині.

3. "Польське питання" на Паризькій мирній конференції

4. Польсько-більшовицька війна 1920 р.

5. Режим "санації" ("оздоровлення")

1. З Конституції Польської республіки.

Чехословаччина

1. Утворення Чехословаччини

2. Визначення кордонів. Включення Закарпаття до складу Чехословаччини

3. Конституція 1920 р.

4. Внутрішня політика т. Масаріка та е. Бенеша

5. Судетська проблема

6. Становище українського населення

1 Революція 1918 року

2. Доба Угорської Радянської республіки

3. Угорщина за режиму м. Хорті

2. Декрет революційної урядової ради про

2. Анексія Бессарабії й Буковини

3. Конституція 1923 року

4. Внутрішньополітичне становище в Румунії

5. Встановлення режиму і. Антонеску

1. Про румунсько-німецький договір (з книги

Болгарія

1. Революційний рух 1918-1919 рр.

2. Політика уряду о. Стамболійського

3. Червневі та вересневі водії 1923 р.

4. Переворот 1934 р.

Югославія

1. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців

2. Відовданська конституція 1921 р.

3. Національне питання

4. Державні перевороти 1929 р. Та 1941 р.

3 Маніфесту короля до

Росія – срср

1. Російська революція 1917 р., її причини та початок

2. Зречення Миколи II

3. Утворення Тимчасового уряду, його внутрішня і зовнішня політика

4. Серпневий заколот військових

5. Підготовка більшовицького виступу

7. Встановлення влади більшовиків

8. Розпуск Установчих зборів

9. Національно-визвольний рух і утворення незалежних держав

10. Громадянська війна в Росії: причини, найголовніші події, наслідки

11. Терор у роки громадянської війни

13. Нова економічна політика (неп)

14. Проголошення срср

15. Характер сталінського режиму

16. Індустріалізація

17. Колективізація

18. Суспільно-політична обстановка в 20-30-х рр.

1. З книги с. Мельгунова "Червоний терор у Росії?

2. З протоколу засідання Організаційного бюро цк

24 Січня 1919 року

3. З доповіді д. Волкогонова "Сталінізм: сутність,

Повторювально-узагальнюючий урок

Тема VI

1. Наслідки Першої світової війни для Японії

3. Соціально-економічне становище населення

4. Демократичний рух

2. З меморандуму Танака Гиті

1. "Рух 4 травня"

2. Сунь Ятсен

3. Революційні події 1925-1927 рр. Чан Кайші

4. Протиборство між Гоміньданом і комуністами

5. Визвольна війна народів Китаю проти японської інтер­венції

1. Листівка, що розповсюджувалася студентами під

2. Вашингтонський договір щодо Китаю (витяг)

1. Національно-визвольний рух після Першої світової війни

2. М. К. Ганді

3. Кампанії громадянської непокори

4. Ставлення різних політичних сил до проблем деколо­нізації та майбутнього країни

1. Про закон Роулетта

2. Напутні побажання Ганді селянству

3. Про м. К. Ганді

1. Національно-визвольний рух в Індокитаї, Бірмі та Індонезії

1. Економіка колоніального Індокитаю

2. Промова Сукарно перед судом голландських

3. Інвестиції іноземного капіталу в Індонезії.

2. Іран у міжвоєнний період

3. Реза-хан

4. Революція в Туреччині

6. Арабський світ

7. Палестинська проблема

1. Конституція Афганістану (основний закон високої

1. Закон про працю (витяг).

Країни африки

1. Національно-визвольний рух в Північній Африці

2. Здобуття незалежності Єгиптом

1. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні

2. Вплив іноземних держав

3. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів

1. Капіталовкладення сша і Великої Британії

2. Маніфест Національно-визвольного альянсу

Повторювально-узагальнюючий урок

Тема VII розвиток культури у I половині XX ст.

I. Освіта. Наука. Техніка

1. Вдосконалення системи освіти

2. Найважливіші досягнення науки

3. Відкриття а. Ейнштейна, н. Бора, м. Планка, е. Резер­форда, 3. Фрейда та ін.

4. Технічний прогрес

II. Література

1. Основні напрями в розвитку світової літератури

2. Творчість р. Тагора, р. Роллана, а. Франса, б. Шоу, т. Манна, Дж. Голсуорсі, і. Буніна

2. Анрі Барбюс. З роману "Вогонь"

III. Мистецтво

2. Реалізм

3. Авангардизм

4. Сюрреалізм

5. Театр і музика

7. Спорт

8. Відмінності в розвитку літератури у демократичних і тоталітарних державах

1. Зі статті н. Л. Мальцевої про творчість

Тема VIII міжнародні відносини

2. Загострення англо-німецьких та англо-японських супе­речностей

3. Зовнішня політика Франції. Франко-німецькі відно­сини

4. Відмова Німеччини від дотримання статей Версаль­ського договору

5. Експансіоністські претензії Італії

6. Зовнішньополітична доктрина срср. Радянсько-французький та радянсько-чехословацький пакти 1935 р.

7. Зовнішня політика Польщі

1. Із договору про взаємну допомогу між Союзом

2 Травня 1935 року

2. З меморандуму німецького уряду, врученого

7 Березня 1936 р. Урядам Франції, Великої Британії,

Виникнення двох вогнищ війни

1. Зростання агресивності Японії, загарбання нею Північ-но-Східного Китаю

2. Підготовка Німеччини та Італії до війни

3. Діяльність Ліги Націй в умовах наростання воєнної небезпеки

1. З виступу Гітлера на секретній нараді

5 Листопада 1937 року

2. З виступу Гітлера

1. Напад Італії на Ефіопію

2. Вторгнення Японії до Центрального Китаю

3. Вісь Берлін—Рим—Токіо

4. Політика умиротворення агресорів

5. Загарбання Німеччиною Австрії

6. Мюнхенська угода і загарбання Чехословаччини

2. Мюнхенська угода (витяг).

29 Вересня 1938 року

1. Ліквідація чехословацької держави

2. Німецькі претензії до Литви і Польщі

3. Англо-франко-радянські переговори 1939 р.

4. Радянсько-німецьке зближення. Радянсько-німецький пакт від 23 серпня 1939 р. Та таємний додатковий протокол до нього

5. Вплив угоди на подальший розвиток подій у Європі

1. Запис бесіди Ріббентропа зі Сталіним

2. Про політичну й правову оцінку

  1. Доведіть, що Секретний Протокол, підписаний Німеччи­ною та СРСР, передбачав розподіл сфер впливу у Східній Європі.

  2. Назвіть наслідки підписання радянсько-німецького дого­вору та таємного до нього протоколу.

Документи і матеріали

1. Запис бесіди Ріббентропа зі Сталіним

і Молотовим, зроблений помічником

статс-секретаря МЗС Німеччини А. Генке

Бесіда відбулася в ніч з 23-ого на 24 серпня. Обговорюва­лися такі проблеми:

  1. Японія. Ріббентроп заявив, що німецько-японська дружба не спрямована проти СРСР. Німеччина може зроби­ти дієвий внесок у полагодження розбіжностей між Японією та СРСР. Сталін відповів, що Радянський уряд бажає покра­щити свої відносини з Японією, але є межа його терпінню щодо японських провокацій. Якщо Японія хоче війни, вона може її отримати. Але якщо Японія хоче миру, це набагато краще. Ріббентроп погодився з цим.

  2. Італія. Сталін запитав у Ріббентропа, чи немає в Італії прагнень, що виходять за межі анексії Албанії. До речі, на його думку, Албанія не становить для Італії особливого інтересу. Ріббентроп відповів, що Албанія потрібна Італії зі стратегічних причин. Муссоліні - сильна людина, яку не можна залякати. Муссоліні тепло вітав відновлення дружніх відносин між Німеччиною і Радянським Союзом.

3. Туреччина. Сталін запитав у Ріббентропа, що думає Німеччина про Туреччину. Ріббентроп відповів, що Німеччина бажає мати з Туреччиною дружні відносини. Проте Туреч­чина однією з перших вступила до спрямованого проти Німеч­чини фронту оточення. Сталін і Молотов відзначили, що Радянський Союз мав аналогічний досвід через нестабільну політику турків.

4. Англія. Сталін і Молотов вороже коментували манеру поведінки британської військової місії в Москві. Ріббентроп заявив, що Англія завжди намагалася й досі намагається підірвати розвиток гарних відносин між Німеччиною і Ра­дянським Союзом. Сталін зауважив, що британська армія слабка, британський флот більше не заслуговує на свою колишню репутацію, для повітряного флоту не вистачає пілотів. Якщо, незважаючи на все це, Англія ще панує у світі, то це відбувається лише завдяки дурості інших країн, що завжди давали себе обдурювати. Смішно, приміром, що всьо­го кілька сотень британців правлять Індією. Ріббентроп погодився з цим. Сталін висловив думку, що Англія, незва­жаючи на слабкість, вестиме війну спритно і вперто.


5. Франція. Сталін висловив думку, що Франція має армію, гідну уваги. Ріббентроп вказав Сталіну і Молотову на чисельну неповноцінність французької армії. Якщо Франція спробує воювати з Німеччиною, її напевно буде переможено.

  1. Антикомінтернівський пакт. Ріббентроп зауважив, що Антикомінтернівський пакт був взагалі-то спрямова­ний не проти Радянського Союзу, а проти західних демо­кратій. Сталін вставив, що Антикомінтернівський пакт злякав головним чином лондонське Сіті та дрібних англій­ських торговців. Ріббентроп жартівливо зауважив, що пан Сталін, звичайно ж, наляканий Антикомінтернівським. пактом набагато менше, ніж лондонське Сіті. А те, що думають про це німці, видно з жарту, який пішов від берлінців, добре відомих своєю дотепністю, і ходить вже кілька місяців, а саме: "Сталін ще приєднається до Антикомінтернівського пакту".

  2. Ставлення німецького народу до німецько-російського пакту про ненапад. Ріббентроп заявив, що всі прошарки німецького народу, особливо прості люди, дуже тепло вітали досягнення розуміння з Радянським Союзом. Сталін відповів, що він з готовністю вірить у це. Ріббентроп сказав, що німецький народ, безумовно, хоче миру, але, з іншого боку, обурення Польщею таке сильне, що всі до одного готові воювати.

При прощанні Сталін звернувся до Ріббентропа з такими словами: "Радянський уряд ставиться до нового пакту дуже серйозно. Він може дати своє чесне слово, що Радянський Союз ніколи не зрадить свого партнера".

Запитання до документа

  1. Яке коло питань порушувалося в бесіді Ріббентропа зі Сталіним і Молотовим?

  2. Спробуйте дати свою оцінку переговорам.

  3. Зробіть висновок про підсумки зустрічі Ріббентропа зі Сталіним.


2. Про політичну й правову оцінку

радянсько-німецького договору про ненапад

від 1939 року. (Постанова З'їзду

народних депутатів СРСР

від 24 грудня 1989 р.)

" 7. З Ьд народних депутатів СРСР засуджує факт під­писання "Секретного Додаткового Протоколу" від 23 серпня 1939 р. та інших секретних домовленостей з Німеччиною. З'їзд визнає секретні протоколи юридично неспроможними і недійсними з моменту їх підписання. Протоколи не створю­вали нової правової бази для взаємовідносин Радянського Союзу з третіми країнами, але були використані Сталіним і його оточенням для пред'явлення ультиматумів і силового тиску на інші держави у порушення взятих перед ними правових зобов'язань.

Москва, Кремль, 24 грудня 1989 р.

Голова Верховної Ради СРСР М. С. Горбачов".

Запитання до документа

  1. Чим пояснює З’їзд народних депутатів СРСР підписання радянсько-німецького договору про ненапад?

  2. Чому З’їзд визнає секретні протоколи "юридично неспро­можними і недійсними з моменту їх підписання"?

Запам'ятайте дати:

15 березня 1939 р. ліквідація державної незалежності Чехословаччини.

22 березня 1939 р. — передача порту Мемель (Клайпеда) Німеччині.

31 березня 1939 р. — англо-французькі гарантії Польщі..

17 квітня 1939 р. початок переговорів між Великою Британією, Францією та СРСР у Москві.

19 серпня 1939 р. — підписання радянсько-німецької торговельно-кредитної угоди.

23 серпня 1939 р. — підписання радянсько-німецького договору про ненапад.