Файл: Всесвітня історія (1914 - 1939).doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 04.09.2024

Просмотров: 777

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

1. Визначальні тенденції світового розвитку у 1914-1939 рр.

2. Періодизація світового розвитку

2.1. Період Першої світової війни (1914-1918 рр.)

2.2. Період повоєнної нестабільності (1919-1923 рр.)

2.3. Період економічної стабілізації (1924-1928 рр.)

2.4. Період великої депресії (1929-1933 рр.)

2.5. Період назрівання Другої світової війни (1933-1939рр.)

Тема і перша світова війна 1914-1918 рр. Початок першої світової війни. 1914 р.

1. Липнева криза 1914 р. У міжнародних відносинах

2. Австро-сербський конфлікт

3. Вступ у війну Німеччини, Австро-Угорщини, Росії, Франції, Великої Британії

4. Стратегічні плани противники.

5. План Шліффена та його крах

6. Східний театр воєнних дій

1. Зі спогадів німецького генерала Людендорфа про

2. З французького офіційного повідомлення

Кампанії 1915-1916 рр.

1. Австро-німецький наступ на сході

2. Невдача союзників у Дарданеллах

3. Вступ у війну Італії

4. Бойові дії 1916 р.

5. Верденська битва

6. Брусилівський прорив

7. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі

8. Підводна війна

1. Зі спогадів Людендорфа про наступ

2. Газета "Русский инвалид" про бої під Верденом

3. З телеграми російського командування про

1. Вплив революції в Росії на хід війни

2. Вступ у війну сіла

3. Воєнні дії на Західному фронті

4. Антивоєнні виступи

5. Закінчення війни

6. Комп'енське перемир'я

7. Поразка Німеччини та її союзників. Масштаби втрат і руйнувань

1. Мирний договір між Росією, з одного боку,

2. З угоди про перемир'я між союзниками

Повторювально-узагальнюючий урок

Тема II

1. Наміри головних держав-переможннць на конференції

2. Створення Ліги Націй

3. Версальський договір з Німеччиною

4. Мирні договори з союзниками Німеччини за підсумка­ми Першої світової війни

5. Українське питання на конференції

6. Проблема досконалості Версальської системи договорів

1. Версальський договір (витяг)

3. Тріанонський мирний договір (витяг)

1. Міжнародні суперечності на Далекому Сході й у зоні Тихого океану

2. Скликання Вашингтонської конференції та її основні рішення

3. Завершення складання Версальсько-Вашингтонської системи, її сильні та слабкі сторони

1. Трактат між Сполученими Штатами Америки,

2. Вашингтонська угода щодо Китаю (витяг)

6 Лютого 1922 р.

Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х роках

1. Невдоволеність переможених країн повоєнним розпо­ділом територій і сфер впливу

2. Генуезька конференція 1922 р.

3.Радянсько-німецький договір у Рапаллой початок зближення між двома країнами

4. Наслідки реалізації планів Дауеса (1924 р.) та Юнга (1928 р.)

5. Найголовніші постанови Гаагської, Лозаннської та Локарнської конференцій

6. Значення пакту Бріана-Келлога

1. Рапалльська угода між Російською Радянською

2. План Дауеса (доповідь комітетові експертів

3. Пакт Бріана-Келлога (витяг)

Тема III суспільно-політичні рухи

Антивоєнний і національно-визвольний рухи, їхні форми і методи боротьби

1. Угода між Великою Британією та Ірландією

1. Роль профспілок після Першої світової війни

2. Страйкова боротьба

3. Соціалістичні та соціал-демократичні партії. Соціаліс­тичний робітничий Інтернаціонал

Комуністичний рух

1. Утворення, цілі й тактика комуністичних партій

2. Комінтерн

3. Стосунки компартій із соціал-демократією

2. З резолюції за доповіддю т. Єркош, прийнятою

2. Порівняння італійського фашизму та німецького нацизму

1.3 Праці г. Гегеля "Філософія історії

2. Гітлер про євреїв

Тема IV індустріальні країни європи та америки

1. Зміна статусу сша у світі після Першої світової війни

2. Період "просперіті" (процвітання) за президентів-республіканщв в. Гардінга та к. Куліджа

3. "Велика депресія"

4. "Новий курс" ф. Рузвельта

1. Закон про поліпшення становища в сільському

2. Закон про відновлення національної економіки

Велика британія

1. Соціально-економічне становище країни після Першої світової війни

2. Внутрішня політика кабінету д. Ллойд Джорджа та консервативних урядів

3. Правління лейбористів

4. Особливості британського тред-юніонізму

5. Депресія 1929-1933 рр. Та її подолання

1. Лист Генради британських тред-юніонів

1. Наслідки Першої світової війни для Франції

2. Соціальні конфлікти

3. Країна в період стабілізації (1924-1929 рр.)

4. Прояви економічної депресії

1. Програма Народного фронту (витяг)

1. Наслідки поразки у війні

2. Листопадова революція 1918 р.

3. Веймарська республіка

4. Встановлення нацистської диктатури. А. Гітлер

5. Внутрішня політика

1. Веймарська конституція (витяг)

2. Програмні цілі нсдап (витяг)

1. Наслідки Першої світової війни

2. Криза італійського парламентаризму й інститутів мо­нархії

3. Встановлення фашистської диктатури. Б. Муссоліні

4. "Корпоративна система"

5. Фашизація країни

1. Ситуація в Іспанії після Першої світової війни

2. Диктатура м. Прімо де Рівери

3. Революція 1931 р.

4. Уряд Народного фронту та військовий переворот

5. Громадянська війна 1936-1939 рр.

6. Втручання тоталітарних держав до подій в Іспанії

7. Встановлення диктатури ф. Франко

1. "Генералісимус Франко і його час" (витяг із статті

2. "Доля інтербригад в Іспанії" (витяг

Повторювально-узагальнюючий урок

Країни центральної та східної європи польща

1. Відновлення державної незалежності Польщі. Ю. Пілсудськнй

2, Польсько-українське протистояння у Галичині.

3. "Польське питання" на Паризькій мирній конференції

4. Польсько-більшовицька війна 1920 р.

5. Режим "санації" ("оздоровлення")

1. З Конституції Польської республіки.

Чехословаччина

1. Утворення Чехословаччини

2. Визначення кордонів. Включення Закарпаття до складу Чехословаччини

3. Конституція 1920 р.

4. Внутрішня політика т. Масаріка та е. Бенеша

5. Судетська проблема

6. Становище українського населення

1 Революція 1918 року

2. Доба Угорської Радянської республіки

3. Угорщина за режиму м. Хорті

2. Декрет революційної урядової ради про

2. Анексія Бессарабії й Буковини

3. Конституція 1923 року

4. Внутрішньополітичне становище в Румунії

5. Встановлення режиму і. Антонеску

1. Про румунсько-німецький договір (з книги

Болгарія

1. Революційний рух 1918-1919 рр.

2. Політика уряду о. Стамболійського

3. Червневі та вересневі водії 1923 р.

4. Переворот 1934 р.

Югославія

1. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців

2. Відовданська конституція 1921 р.

3. Національне питання

4. Державні перевороти 1929 р. Та 1941 р.

3 Маніфесту короля до

Росія – срср

1. Російська революція 1917 р., її причини та початок

2. Зречення Миколи II

3. Утворення Тимчасового уряду, його внутрішня і зовнішня політика

4. Серпневий заколот військових

5. Підготовка більшовицького виступу

7. Встановлення влади більшовиків

8. Розпуск Установчих зборів

9. Національно-визвольний рух і утворення незалежних держав

10. Громадянська війна в Росії: причини, найголовніші події, наслідки

11. Терор у роки громадянської війни

13. Нова економічна політика (неп)

14. Проголошення срср

15. Характер сталінського режиму

16. Індустріалізація

17. Колективізація

18. Суспільно-політична обстановка в 20-30-х рр.

1. З книги с. Мельгунова "Червоний терор у Росії?

2. З протоколу засідання Організаційного бюро цк

24 Січня 1919 року

3. З доповіді д. Волкогонова "Сталінізм: сутність,

Повторювально-узагальнюючий урок

Тема VI

1. Наслідки Першої світової війни для Японії

3. Соціально-економічне становище населення

4. Демократичний рух

2. З меморандуму Танака Гиті

1. "Рух 4 травня"

2. Сунь Ятсен

3. Революційні події 1925-1927 рр. Чан Кайші

4. Протиборство між Гоміньданом і комуністами

5. Визвольна війна народів Китаю проти японської інтер­венції

1. Листівка, що розповсюджувалася студентами під

2. Вашингтонський договір щодо Китаю (витяг)

1. Національно-визвольний рух після Першої світової війни

2. М. К. Ганді

3. Кампанії громадянської непокори

4. Ставлення різних політичних сил до проблем деколо­нізації та майбутнього країни

1. Про закон Роулетта

2. Напутні побажання Ганді селянству

3. Про м. К. Ганді

1. Національно-визвольний рух в Індокитаї, Бірмі та Індонезії

1. Економіка колоніального Індокитаю

2. Промова Сукарно перед судом голландських

3. Інвестиції іноземного капіталу в Індонезії.

2. Іран у міжвоєнний період

3. Реза-хан

4. Революція в Туреччині

6. Арабський світ

7. Палестинська проблема

1. Конституція Афганістану (основний закон високої

1. Закон про працю (витяг).

Країни африки

1. Національно-визвольний рух в Північній Африці

2. Здобуття незалежності Єгиптом

1. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні

2. Вплив іноземних держав

3. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів

1. Капіталовкладення сша і Великої Британії

2. Маніфест Національно-визвольного альянсу

Повторювально-узагальнюючий урок

Тема VII розвиток культури у I половині XX ст.

I. Освіта. Наука. Техніка

1. Вдосконалення системи освіти

2. Найважливіші досягнення науки

3. Відкриття а. Ейнштейна, н. Бора, м. Планка, е. Резер­форда, 3. Фрейда та ін.

4. Технічний прогрес

II. Література

1. Основні напрями в розвитку світової літератури

2. Творчість р. Тагора, р. Роллана, а. Франса, б. Шоу, т. Манна, Дж. Голсуорсі, і. Буніна

2. Анрі Барбюс. З роману "Вогонь"

III. Мистецтво

2. Реалізм

3. Авангардизм

4. Сюрреалізм

5. Театр і музика

7. Спорт

8. Відмінності в розвитку літератури у демократичних і тоталітарних державах

1. Зі статті н. Л. Мальцевої про творчість

Тема VIII міжнародні відносини

2. Загострення англо-німецьких та англо-японських супе­речностей

3. Зовнішня політика Франції. Франко-німецькі відно­сини

4. Відмова Німеччини від дотримання статей Версаль­ського договору

5. Експансіоністські претензії Італії

6. Зовнішньополітична доктрина срср. Радянсько-французький та радянсько-чехословацький пакти 1935 р.

7. Зовнішня політика Польщі

1. Із договору про взаємну допомогу між Союзом

2 Травня 1935 року

2. З меморандуму німецького уряду, врученого

7 Березня 1936 р. Урядам Франції, Великої Британії,

Виникнення двох вогнищ війни

1. Зростання агресивності Японії, загарбання нею Північ-но-Східного Китаю

2. Підготовка Німеччини та Італії до війни

3. Діяльність Ліги Націй в умовах наростання воєнної небезпеки

1. З виступу Гітлера на секретній нараді

5 Листопада 1937 року

2. З виступу Гітлера

1. Напад Італії на Ефіопію

2. Вторгнення Японії до Центрального Китаю

3. Вісь Берлін—Рим—Токіо

4. Політика умиротворення агресорів

5. Загарбання Німеччиною Австрії

6. Мюнхенська угода і загарбання Чехословаччини

2. Мюнхенська угода (витяг).

29 Вересня 1938 року

1. Ліквідація чехословацької держави

2. Німецькі претензії до Литви і Польщі

3. Англо-франко-радянські переговори 1939 р.

4. Радянсько-німецьке зближення. Радянсько-німецький пакт від 23 серпня 1939 р. Та таємний додатковий протокол до нього

5. Вплив угоди на подальший розвиток подій у Європі

1. Запис бесіди Ріббентропа зі Сталіним

2. Про політичну й правову оцінку

Двадцять років фашистської диктатури в Італії призве­ли до відходу частини представників літератури Італії від соціальної тематики, від реалістичних традицій. Ілюзор­ною втечею від дійсності був "магічний реалізм" М. Бонтемпеллі, католицький фаталізм історичних романів Р. Бакеллі, де історія суспільства розглядається з релігійною визначеністю. В поезії 20-30-х рр. панують мотиви самот­ності, трагічного відчуття світу, висловлені у вишуканій поетичній формі (Дж. Унгаретті, Е. Монталлє, У. Саба).

В 30-40-х рр. в японській літературі панувала апологе­тична тенденція уславлення "священної війни". Трилогія Асіхєй Хіно "Хліб і солдати", "Земля і солдати", "Квіти і солдати" (1938-1939 рр.) проповідувала культ війни і на­сильства, переконувала японців у необхідності нести "ци­вілізаторську" місію в Азію. Японські письменники, обслуговуючи потреби режиму, обґрунтовували тезу полі­тиків "Азія для азіатів", де Японії відводилося центральне місце. Уславлялися імператор, його влада. Віддати своє життя за японського монарха, як пропагувала література, вважалося метою життя і проявом вищої доблесті для японців.

Характерною рисою свідомості в тоталітарних держа­вах було відчуття занепаду, що було логічним наслідком необмеженої авторитарної влади, революцій і війн, інших суспільних катаклізмів. Маніфестом цього нового світо­сприймання стала книга німецького історика Освальда Шпенглера "Занепад Європи", що публікувалася в 1919-1922 рр. В ній історію людства показано не як звичайний лінійний процес розвитку від простого до складного, від дикості до цивілізації, а як ланцюжок не зв'язаних одна з одною культур, кожна з яких народжується, зазнає підйо­му, а потім йде до занепаду й помирає, лишаючи за собою туманні спомини і руїни. Так і Європа, на його думку, переживши вищу стадію свого розвитку в XVIII ст., всту­пила до смуги занепаду, так само, як колись давньо­єгипетська, греко-римська або індійська цивілізації.

Це загальне відчуття занепаду в різних формах відби­лося в ідеологіях тих політичних рухів, про які вже йшлося. Для комуністів цей занепад був "загальною кризою капіта­лізму", вихід з якого вони пропонували шукати на шляхах всесвітньої соціалістичної революції, ліквідації капіталізму. Для німецьких націонал-соціалістів цей занепад був результатом відмови від національних традицій через "за­бруднення раси", шлях до подолання занепаду вбачався ними у поверненні до "коренів", "витоків" германського духу і в боротьбі за чистоту "арійської раси".


В західних демократичних країнах письменники, пое­ти, журналісти, звичайно, мали набагато більше свободи у своїй літературній творчості. Однак і їх не можна назвати цілком вільними, бо вони залежали від редакторів, видав­ців, заробітної плати тощо. Крім того, література на Заході була значною мірою комерціалізована й у політичному відношенні різноманітна.

У 20-30-х рр. культура в західних демократичних і тота­літарних країнах відбивала саме ті політичні, економічні, духовні реалії, що склалися у тривожний міжвоєнний час.

Запитання і завдання

  1. Схарактеризуйте основні напрямки розвитку мистец­тва першої половини XX ст.

  2. Чому, на вашу думку, реалізм домінував перед Першою світовою війною?

  3. Як ви розумієте поняття "авангардизм" у мистецтві? Які течії входили до цього напрямку?

  4. Назвіть найбільш відомого представника сюрреалізму в мистецтві Західної Європи. Що ви про нього знаєте?

  5. Проаналізуйте розвиток театрального мистецтва в країнах Європи, СІЛА та СРСРу 20-30-ті рр.

  6. Розкажіть про кіномистецтво цього періоду. Що ви знаєте про Чарлі Чапліна?

7. Яку роль відіграв олімпійський рух у першій половині XXст. ? 8. Чому, на вашу думку, СРСР не брав участі в Олімпій­ський іграх 20-30-х рр.?

9. Схарактеризуйте відмінності в розвитку культури у демократичних та тоталітарних державах.

Документи і матеріали


1. Зі статті н. Л. Мальцевої про творчість

Пабло Пікассо

"Небачена напруга художньої атмосфери, гострі проти­річчя й контрасти мистецтва XX ст. зосереджено у твор­чості Пабло Пікассо (1881-1973рр). Життя цього великого художника проникнуто неспокійними пошуками, драматично-пристрасним і саркастично-гострим відношенням до сві­ту, киданнями від формалістичних рішень до виразних реа­лістичних образів, до осмислення великих тем сучасних історичних конфліктів. Багатогранно обдарований, працюю­чий у галузі живопису, скульптури, графіки й прикладного мистецтва, Пікассо винахідливий у своїх різнобічних пошу­ках, що ламали традиційні уявлення. Узагальнені примітивні форми, запозичені у негритянської скульптури, й античне розуміння краси людського тіла, реалістичність зображення, наслідування традицій старих майстрів й створення предме­тів як "конструкцій", відірваних від життя і природи, — такі різноманітні прояви мистецтва Пікассо. Гострий спостерігач натури, він разом з тим майстер імпровізації, необмеженої гри уяви.

Уже в ранній період творчості Пікассо став на чолі нових художніх течій. В картинах "блакитного" (1901-1904 рр.) й "рожевого" (1905-1906рр.) періодів лунало глибоке співчуття до страждань простих людей, гостре відчуття несправедли­вості оточуючого світу. Його герої — це прості жінки, акробати, мандрівні комедіанти, письменники, жебраки, одинокі, знедолені, змучені життям люди. Це такі картини, як "Старий жебрак з хлопчиком", "Мати й син", "Дівчинка на кулі".

Після Першої світової війни Пікассо звертається до світлих, ідилічних образів сильних і здорових людей, які були навіяні античною скульптурою. Це такі полотна, як "Мати й дитина", ілюстрації до "Метаморфоз" Овідія, літографія "Танок з бандерильями". В роки зростаючої загрози фашизму й війни в творчості Пікассо з'являються нові риси. Всесвіт­ньо відоме панно "Герніка"— це гнівне звинувачення фашизму. Тема звірячого знищення іспанського міста Герніки вирі­шується як втілення жахливого разгулу антилюдських сил реакції в період фашизму й одночасно трагічного відчаю людей. У цьому художньому творі Пікассо звинувачує фа­шизм і війну."

Запитання до документа

  1. Які почуття у вас викликає творчість П. Пікассо?


Тема VIII міжнародні відносини

ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ПРІОРИТЕТИ ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ

1. Вектори зовнішньої політики СІЛА

Після Першої світової війни США, користуючись зі своєї економічної могутності, прагнули зайняти провідне місце у міжнародному товаристві й влаштувати свої справи за допомогою Ліги Націй. Вони домагалися визнання принципів "відкритих дверей" і "рівних можливостей" для американської дипломати та американських товарів у будь-якому куточку світу. Це був курс демократичної партії, зокрема президента Вільсона, що мав привести до послаб­лення позицій європейських держав і посилення амери­канських позицій в країнах Азії, Африки та Латинської Америки. Саме тому Велика Британія і Франція повернули хід Паризької мирної конференції таким чином, що аме­риканська делегація практично не досягла своїх цілей.

Президент Вільсон зазнав зовнішньополітичної пораз­ки, й це призвело до посилення в американському суспіль­стві прагнення відокремитись від європейських справ. Після перемоги республіканців на виборах 1920 р. ізоля­ціоністський курс став офіційним курсом США на довгі роки. Він означав відмову від військово-політичних союзів з європейськими країнами і активну зовнішньоекономічну експансію до країн Латинської Америки та Далекого Сходу.

Проте ізоляціоністська зовнішня політика була лише самообманом американських політичних діячів, оскільки країна, яка налічує 106 етнічних груп з усіх континентів світу, не може залишатися байдужою до великих і малих подій, де б вони не відбувалися. Тому ізоляціоністський курс на практиці багато разів порушувався вже в перші роки його проведення, особливо стосовно Німеччини (плани Дауеса та Юнга) та Японії (загострення американо-японських суперечностей у Китаї та в басейні Тихого океану). Однак представники різних соціальних верств, від великої буржуазії до профспілкових активістів, виходячи зі своїх власних інтересів, підтримували ізоляціоністський курс.

В 30-ті роки президент Рузвельт у підходах до мети і завдань зовнішньої політики США був прихильником Вудро Вільсона і вважав, що Америка повинна відігравати активну роль у світовій політиці. Однак він розумів, що у США зміцнилося прагнення дистанціюватися від перипетій неспокійного світу, провадити ізоляціоністську політи­ку, не втручатися в європейські конфлікти та суперечності. Таку позицію займало багато його прибічників.


Опікуючись на початку своєї діяльності внутрішніми справами, адміністрація президента усвідомила марність спроб ігнорувати СРСР. Не бувши прихильником більшо­визму на практиці та марксизму в теорії, уряд Рузвельта 17 листопада 1933 року встановив дипломатичні стосунки з СРСР на рівні послів.

Своєрідним закріпленням ізоляціоністського курсу став закон 1935 р. про нейтралітет. За цим законом, у разі виникнення збройного конфлікту президент повинен був накласти ембарго на експорт зброї країнам, що воювали, та заборонити американцям плавати на суднах цих країн. Закон не розрізняв агресора та жертву і був за своїми наслідками рівнозначний політиці "умиротворення", яку провадили Велика Британія та Франція в Європі.

Корпорації США постачали стратегічні матеріали до Японії, вважаючи, що Японія, загрузнувши у Китаї, не буде зазіхати на тихоокеанські володіння США. З іншого боку, американські політики були переконані, що япон­ська агресія в Китаї неодмінно призведе до нападу на СРСР. Взагалі, як вважають деякі історики, у підходах до міжнародних справ Рузвельтові була притаманна деяка легковажність. Він, приміром, призначив послом до Лон­дона Джозефа Кеннеді, відомого своїми антибританськими поглядами, а до Москви послом поїхав Джозеф Девіс, який був замішаний в корупції і, головне, не був професіо­налом у дипломатії, що дуже швидко позначилося на роботі американського посольства у Москві.

Проте в міру поширення агресії Японії в Китаї, зрос­тання агресивності Німеччини та Італії Рузвельт закликає до створення системи "карантину" навколо агресорів, але не виявляє особливої наполегливості в організації такої системи.

Закон про нейтралітет було скасовано лише після по­чатку Другої світової війни, коли США мали здійснювати військові постачання Великої Британії та Франції.