ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.09.2024
Просмотров: 657
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1. Визначальні тенденції світового розвитку у 1914-1939 рр.
2. Періодизація світового розвитку
2.1. Період Першої світової війни (1914-1918 рр.)
2.2. Період повоєнної нестабільності (1919-1923 рр.)
2.3. Період економічної стабілізації (1924-1928 рр.)
2.4. Період великої депресії (1929-1933 рр.)
2.5. Період назрівання Другої світової війни (1933-1939рр.)
Тема і перша світова війна 1914-1918 рр. Початок першої світової війни. 1914 р.
1. Липнева криза 1914 р. У міжнародних відносинах
3. Вступ у війну Німеччини, Австро-Угорщини, Росії, Франції, Великої Британії
4. Стратегічні плани противники.
1. Зі спогадів німецького генерала Людендорфа про
2. З французького офіційного повідомлення
1. Австро-німецький наступ на сході
2. Невдача союзників у Дарданеллах
7. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі
1. Зі спогадів Людендорфа про наступ
2. Газета "Русский инвалид" про бої під Верденом
3. З телеграми російського командування про
1. Вплив революції в Росії на хід війни
3. Воєнні дії на Західному фронті
7. Поразка Німеччини та її союзників. Масштаби втрат і руйнувань
1. Мирний договір між Росією, з одного боку,
2. З угоди про перемир'я між союзниками
Повторювально-узагальнюючий урок
1. Наміри головних держав-переможннць на конференції
3. Версальський договір з Німеччиною
4. Мирні договори з союзниками Німеччини за підсумками Першої світової війни
5. Українське питання на конференції
6. Проблема досконалості Версальської системи договорів
1. Версальський договір (витяг)
3. Тріанонський мирний договір (витяг)
1. Міжнародні суперечності на Далекому Сході й у зоні Тихого океану
2. Скликання Вашингтонської конференції та її основні рішення
3. Завершення складання Версальсько-Вашингтонської системи, її сильні та слабкі сторони
1. Трактат між Сполученими Штатами Америки,
2. Вашингтонська угода щодо Китаю (витяг)
Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х роках
1. Невдоволеність переможених країн повоєнним розподілом територій і сфер впливу
2. Генуезька конференція 1922 р.
3.Радянсько-німецький договір у Рапаллой початок зближення між двома країнами
4. Наслідки реалізації планів Дауеса (1924 р.) та Юнга (1928 р.)
5. Найголовніші постанови Гаагської, Лозаннської та Локарнської конференцій
6. Значення пакту Бріана-Келлога
1. Рапалльська угода між Російською Радянською
2. План Дауеса (доповідь комітетові експертів
3. Пакт Бріана-Келлога (витяг)
Тема III суспільно-політичні рухи
Антивоєнний і національно-визвольний рухи, їхні форми і методи боротьби
1. Угода між Великою Британією та Ірландією
1. Роль профспілок після Першої світової війни
3. Соціалістичні та соціал-демократичні партії. Соціалістичний робітничий Інтернаціонал
1. Утворення, цілі й тактика комуністичних партій
3. Стосунки компартій із соціал-демократією
2. З резолюції за доповіддю т. Єркош, прийнятою
2. Порівняння італійського фашизму та німецького нацизму
1.3 Праці г. Гегеля "Філософія історії
Тема IV індустріальні країни європи та америки
1. Зміна статусу сша у світі після Першої світової війни
2. Період "просперіті" (процвітання) за президентів-республіканщв в. Гардінга та к. Куліджа
1. Закон про поліпшення становища в сільському
2. Закон про відновлення національної економіки
1. Соціально-економічне становище країни після Першої світової війни
2. Внутрішня політика кабінету д. Ллойд Джорджа та консервативних урядів
4. Особливості британського тред-юніонізму
5. Депресія 1929-1933 рр. Та її подолання
1. Лист Генради британських тред-юніонів
1. Наслідки Першої світової війни для Франції
3. Країна в період стабілізації (1924-1929 рр.)
4. Прояви економічної депресії
1. Програма Народного фронту (витяг)
2. Листопадова революція 1918 р.
4. Встановлення нацистської диктатури. А. Гітлер
1. Веймарська конституція (витяг)
2. Програмні цілі нсдап (витяг)
1. Наслідки Першої світової війни
2. Криза італійського парламентаризму й інститутів монархії
3. Встановлення фашистської диктатури. Б. Муссоліні
1. Ситуація в Іспанії після Першої світової війни
2. Диктатура м. Прімо де Рівери
4. Уряд Народного фронту та військовий переворот
5. Громадянська війна 1936-1939 рр.
6. Втручання тоталітарних держав до подій в Іспанії
7. Встановлення диктатури ф. Франко
1. "Генералісимус Франко і його час" (витяг із статті
2. "Доля інтербригад в Іспанії" (витяг
Повторювально-узагальнюючий урок
Країни центральної та східної європи польща
1. Відновлення державної незалежності Польщі. Ю. Пілсудськнй
2, Польсько-українське протистояння у Галичині.
3. "Польське питання" на Паризькій мирній конференції
4. Польсько-більшовицька війна 1920 р.
5. Режим "санації" ("оздоровлення")
1. З Конституції Польської республіки.
2. Визначення кордонів. Включення Закарпаття до складу Чехословаччини
4. Внутрішня політика т. Масаріка та е. Бенеша
6. Становище українського населення
2. Доба Угорської Радянської республіки
3. Угорщина за режиму м. Хорті
2. Декрет революційної урядової ради про
2. Анексія Бессарабії й Буковини
4. Внутрішньополітичне становище в Румунії
5. Встановлення режиму і. Антонеску
1. Про румунсько-німецький договір (з книги
1. Революційний рух 1918-1919 рр.
2. Політика уряду о. Стамболійського
3. Червневі та вересневі водії 1923 р.
1. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців
2. Відовданська конституція 1921 р.
4. Державні перевороти 1929 р. Та 1941 р.
1. Російська революція 1917 р., її причини та початок
3. Утворення Тимчасового уряду, його внутрішня і зовнішня політика
4. Серпневий заколот військових
5. Підготовка більшовицького виступу
7. Встановлення влади більшовиків
9. Національно-визвольний рух і утворення незалежних держав
10. Громадянська війна в Росії: причини, найголовніші події, наслідки
11. Терор у роки громадянської війни
13. Нова економічна політика (неп)
15. Характер сталінського режиму
18. Суспільно-політична обстановка в 20-30-х рр.
1. З книги с. Мельгунова "Червоний терор у Росії?
2. З протоколу засідання Організаційного бюро цк
3. З доповіді д. Волкогонова "Сталінізм: сутність,
Повторювально-узагальнюючий урок
1. Наслідки Першої світової війни для Японії
3. Соціально-економічне становище населення
3. Революційні події 1925-1927 рр. Чан Кайші
4. Протиборство між Гоміньданом і комуністами
5. Визвольна війна народів Китаю проти японської інтервенції
1. Листівка, що розповсюджувалася студентами під
2. Вашингтонський договір щодо Китаю (витяг)
1. Національно-визвольний рух після Першої світової війни
3. Кампанії громадянської непокори
4. Ставлення різних політичних сил до проблем деколонізації та майбутнього країни
2. Напутні побажання Ганді селянству
1. Національно-визвольний рух в Індокитаї, Бірмі та Індонезії
1. Економіка колоніального Індокитаю
2. Промова Сукарно перед судом голландських
3. Інвестиції іноземного капіталу в Індонезії.
1. Конституція Афганістану (основний закон високої
1. Національно-визвольний рух в Північній Африці
2. Здобуття незалежності Єгиптом
1. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні
3. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів
1. Капіталовкладення сша і Великої Британії
2. Маніфест Національно-визвольного альянсу
Повторювально-узагальнюючий урок
Тема VII розвиток культури у I половині XX ст.
1. Вдосконалення системи освіти
2. Найважливіші досягнення науки
3. Відкриття а. Ейнштейна, н. Бора, м. Планка, е. Резерфорда, 3. Фрейда та ін.
1. Основні напрями в розвитку світової літератури
2. Творчість р. Тагора, р. Роллана, а. Франса, б. Шоу, т. Манна, Дж. Голсуорсі, і. Буніна
2. Анрі Барбюс. З роману "Вогонь"
8. Відмінності в розвитку літератури у демократичних і тоталітарних державах
1. Зі статті н. Л. Мальцевої про творчість
Тема VIII міжнародні відносини
2. Загострення англо-німецьких та англо-японських суперечностей
3. Зовнішня політика Франції. Франко-німецькі відносини
4. Відмова Німеччини від дотримання статей Версальського договору
5. Експансіоністські претензії Італії
6. Зовнішньополітична доктрина срср. Радянсько-французький та радянсько-чехословацький пакти 1935 р.
1. Із договору про взаємну допомогу між Союзом
2. З меморандуму німецького уряду, врученого
7 Березня 1936 р. Урядам Франції, Великої Британії,
1. Зростання агресивності Японії, загарбання нею Північ-но-Східного Китаю
2. Підготовка Німеччини та Італії до війни
3. Діяльність Ліги Націй в умовах наростання воєнної небезпеки
1. З виступу Гітлера на секретній нараді
2. Вторгнення Японії до Центрального Китаю
4. Політика умиротворення агресорів
5. Загарбання Німеччиною Австрії
6. Мюнхенська угода і загарбання Чехословаччини
1. Ліквідація чехословацької держави
2. Німецькі претензії до Литви і Польщі
3. Англо-франко-радянські переговори 1939 р.
5. Вплив угоди на подальший розвиток подій у Європі
Ромен Роллан багато зробив для консолідації антифашистського руху. Разом з Барбюсом був ватагом міжнародного антифашистського фронту. Основний художній твір Роллана після Першої світової війни — роман "Зачарована душа" (1922-1933 рр.), де він застерігає людство від небезпеки фашизму. 1939 р. Роллан закінчив монументальну трагедію "Робесп'єр", завершивши працю над циклом драм про Французьку революцію. Картини загибелі Робесп'єра і його сподвижників освітлені ідеєю величі, непереможної сили визвольного руху людства.
Джордж Бернард Шоу (1856-1950 рр.) — відомий англійський драматург. За походженням ірландець. Замолоду жив у Дубліні, після закінчення школи служив клерком. 1876 р. переїхав до Лондона, де займався літературою та журналістикою.
Вже в перших романах визначилося ядро його творчого методу — парадокс як засіб розтрощення ідеологічних догм. У п'єсі "Будинок, де розбиваються серця", написаній під відчутним впливом Чехова, він звинувачує паразитизм офіційного суспільства, втрату ним духовних цінностей, стирання індивідуальності характеру. П'єса "Свята Іоанна" — єдина трагедія Б. Шоу, присвячена новому тлумаченню історії Жанни д'Арк. Автор показує, що героїні французького народу притаманні не лише одержимість, але й розум, якого однаково бояться як англійці, так і французи.
Твори 30-х років "Візок з яблуками", "Погано, але правда", "Женева" та інші проникнуті думкою про те, що західне суспільство зайшло у безвихідь, а демократія переживає найгострішу кризу. В п'єсі "Женева" домінує антифашистське спрямування.
1925 р. Б. Шоу було присуджено Нобелівську премію. Кращі його п'єси надовго увійшли до репертуару кращих театрів світу.
Томас Манн (1875-1955 рр.) — німецький письменник, народився у старовинній бюргерській родині. Славу Манну приніс вже перший роман "Будденброки" (1901 р.) — обширна розповідь про долю чотирьох поколінь любекського патриціанського роду. Стрижнем через увесь твір проходить думка автора про загальний занепад німецького суспільства, відчуття вичерпаності колишніх форм життя. Світове визнання завоював роман "Чарівна гора" про життя німецького суспільства наприкінці Першої світової війни, де головний герой долає складний шлях до засвоєння гуманізму та несприйняття насильства. 1929 р. Томасу Манну було присуджено Нобелівську премію.
У другій половині 20-х років Т. Манн активно виступає як критик і публіцист. Переборюючи консервативні погляди, він виступає проти зростаючої небезпеки гітлеризму (стаття "Німецька промова", "Звернення до розуму" та ін.). Антифашистськими ідеями проникнута новела "Маріо і чарівник", а також історична трилогія за біблійною темою "Іосиф і його брати".
Перехід до широкого зображення історичної й сучасної дійсності та висування масштабних героїв дозволили письменникові більш безпосередньо і повно висловити істотну проблематику епохи. З 1933 р., після приходу до влади нацистів, Т. Манн жив у еміграції в Швейцарії, а з 1938 р. — у США. Гуманістичні заповіти класичної німецької літератури, протиставлені фашистському варварству, затверджуються в романі про І. В. Гете "Лотта у Веймарі" — підсумку багаторічних роздумів Манна над творчістю Гете.
1943 р. Томас Манн розпочав роботу над романом "Доктор Фауст" — найзначнішим твором останнього періоду. Це роман про духовні витоки всього відсталого й реакційного, що призвело до виникнення німецького фашизму, — взагалі про глибоку кризу суспільства та його культури.
Творчість Т. Манна, письменника-антифашиста, здобула глибоку повагу й захват в усьому демократичному світі.
Джон Голсуорсі (1867-1933 рр.) — англійський письменник, син юриста. Закінчив Оксфордський університет. Літературну діяльність почав як неоромантик (романи "Джослін", "Вілла Рубейн"). Пізніше у Голсуорсі виникає ідея створення циклу про долю однієї родини — Форсайтів — на тлі найскладніших суспільних і соціальних явищ того часу. Зародженням циклу стала новела "Врятування Форсайта" (1901 р.), за якою побачив світ роман "Власник" — реалістична картина звичаїв вікторіанського періоду історії Англії. За новелою "Останнє літо Форсайта" Голсуорсі пише романи "В петлі", "Здається внайми", що склали разом із "Власником" і новелою "Проб>щження" трилогію "Сага про Форсайтів". Після цього народжується друга трилогія про Форсайтів — "Сучасна комедія"; окремі члени цієї родини з'являються й у третій трилогії "Кінець глави". Хоча письменник був прихильником суспільного ладу, що існував у Англії, це не заважало йому гострокритично ставитись до проблем англійського суспільства. На творчість Голсуорсі вплинули Ч. Діккенс, У. Теккєрей, Гі де Мопассан, І. С. Тургенєв, Л. М. Толстой. Виступаючи як публіцист, Голсуорсі висловлював гуманістичні погляди, а в своїх критичних статтях розвивав принципи реалізму. Удостоєний Нобелівської премії 1929 р.
Бунін Іван Олексійович (1870-1953 рр.) — видатний російський письменник, народився у збіднілій дворянській родині. Вороже зустрівши події жовтня 1917 р., Бунін 1920 р. емігрував до Франції. Тут він звернувся до інтимних ліричних споминів молодості. Роман "Життя Арсен'єва" ніби замкнув цикл художніх автобіографій, пов'язаних із життям російського дворянства. Одне з центральних місць у пізній творчості Буніна посідає тема фатальної любові — пристрасті. В еміграції Бунін до того ж створює філософсько-літературний трактат про Л. М. Толстого, написав "Спогади". 1933 р. І. О. Буніну присуджено Нобелівську премію. Творча спадщина Буніна має велику пізнавальну та естетичну силу. Спадкоємець традицій класичної російської літератури, він є одним з найбільших майстрів слова світової літератури.
Запитання і завдання
-
Проаналізуйте течії, що з'явилися в літературі у 20-ті рр., вкажіть їхні особливості.
-
Поясніть, як ви розумієте вислів "втрачене покоління".
-
Як відбилася на літературному процесі загроза нової світової війни?
-
Які теми в творчості письменників стали провідними в ті роки?
-
З якими творами літератури ви познайомилися? Які проблеми в них підіймаються?
Документи і матеріали 1. Бернард Шоу. З п'єси "Інший острів Джона Булля"
"... Можна нам дізнатися, у чому полягає таємниця цього світу, Кігане?
Цілком зрозуміло, що наш світ — це місце скорботи і мук, місце, де розквітає дурень, а мудрого переслідують і ненавидять; місце, де чоловіки і жінки тиранять одне одного заради любові; де дітей пригнічують і мордують задля виховання і батьківського обов'язку; де слабких тілом отруюють, щоби вилікувати, а слабких духом наражають на страшенні тортури позбавлення волі, — не на години, а на роки, — в ім'я правосуддя. Це місце, де люди згодні на найважчу працю, аби врятуватися від нестерпної нудьги своїх розваг; де справа доброчинності твориться руками найманців заради спокутування душ розпусників і дармоїдів. Моя релігія навчає, що у світі є лише одне таке місце жаху і страждань — це пекло. Проте виходить, наша земля і є пеклом, і ми... знаходимось тут, щоби спокутувати гріхи, здійснені нами в попередньому житті".
Запитання до документа
-
Яке враження справили на вас слова Кігана про "таємницю цього світу"?
-
Чи згодні ви з цими словами?
2. Анрі Барбюс. З роману "Вогонь"
"У цей скорботний ранок люди, змучені втомою, змоклі під дощем, розбиті від цілої ночі гуркоту, вцілілі після виверження вулкану і повені, починають осягати, до якої міри війна й фізично й морально мерзотна; вона не тільки ґвалтує здоровий глузд, спотворює великі ідеї, штовхає на всілякі злочини, але й розвиває усі погані інстинкти: самолюбство доходить до жорстокості, жорстокість — до садизму, потреба насолоджуватися межує з безумством.
Вони уявляють собі усе це, як нещодавно смутно уявляли свої лиха. їхній гнів рветься назовні; вони пробують висловити його словами, стогнуть, горлають.
Вони ніби намагаються звільнитися від омани, від невігластва, що плямує їхню душу, як бруд — тіло, і хочуть нарешті дізнатися, за що їм ця кара".
Запитання до документа
1. Яку оцінку дає автор війні?
III. Мистецтво
1. Основні ідеї і напрямки у розвитку мистецтва в першій половині XX ст.
Відмітною особливістю суспільної свідомості початку XX ст. була віра у невпинність прогресу людства, безмежний оптимізм. Цей оптимізм виник у специфічній обстановці 44-річного відносно мирного й благополучного розвитку Європи. Успіхи науки дозволяли сподіватись на всемогутність розуму. Здавалося, ніщо не може завадити людині, озброєній науковим пізнанням, зробити довкілля і суспільство кращими.
Перша світова війна серйозно похитнула ці переконання. Самий її початок, жорстокість, злидні, нею спричинені, викликали перелам у громадських настроях. Він передусім виявився у зникненні оптимізму, на зміну якому прийшов песимізм — зневіра у щасливому майбутньому. Характерною рисою свідомості стало відчуття занепаду європейської цивілізації — відчуття, що на початку сторіччя було розповсюджене лише серед частини європейських інтелектуалів-декадентів. Маніфестом цього нового світосприйняття стала книга німецького історика Освальда Шпенглера "Занепад Європи".
Іншою, не менш важливою рисою зрушень у суспільній свідомості стало розповсюдження ірраціоналізму — зневіри в можливостях людського розуму. Ці два великих зрушення суспільної свідомості — затвердження песимізму та ірраціоналізму — залишили глибокий слід в європейському мистецтві.
Світова економічна криза, наступ фашизму, розповсюдження тоталітарних режимів не могли не відбитися трагічно на долі й творчості літераторів і митців. Еміграція архітекторів, скульпторів, музикантів, митців з країн, де утвердилися фашизм і тоталітаризм, внесла істотні зміни до художньої культури багатьох країн. Так, митці "паризької школи", що знайшли притулок у США, сприяли перетворенню Нью-Йорка на міжнародний художній центр.
У творчості діячів мистецтва у 20-30 рр. особливої вагомості набули соціально-політичні чинники. Соціальні рухи викликали до життя в багатьох країнах новаторські, революційні течії в мистецтві. З іншого боку, тоталітарні режими, що з'явилися, створили своє, обслуговуюче ці системи, мистецтво. Загострення боротьби тоталітаризму й демократії визначило зростання ідеологізації мистецтва, зіткнення полярних течій. До нових явищ міжвоєнного періоду відноситься й інтенсивний розвиток інтернаціональних і національних мистецьких процесів. Відбувається зближення мистецтва різних країн і народів.
У Німеччині на початку 20-х років дістало розвиток абстрактне мистецтво, що зводилося до певного співвідношення ліній та фігур. Його засновником був російський митець Василь Кандінський. Абстракціоністи були представлені творчістю художника В. Баушайстера, скульптора Р. Беллінга. За фашистської диктатури чимало митців (К. Кольвіц, Е. Барлах, О. Нагель) продовжували працювати нелегально, зберігаючи вірність гуманістичним ідеалам.
Руйнуючи культуру, фашизм намагався пристосувати мистецтво до своїх огидних пропагандистських цілей. У Німеччині (як і в Італії) активно відроджувалися найвульгарніші форми реакційного й міщанського мистецтва. Гротесково-помпезний стиль пізньої Римської імперії насаджувався в Італії, щоб викликати у населення думку про національну велич нащадків і спадкоємців Давнього Риму. В Німеччині розвивалися шовіністичні традиції німецького реакційного романтизму, символізму й німецького варіанту модерну — "югендстилю". Ідеї грубої сили, жорстокості, зневажливої пихи втілювалися в архітектурі й особливо у скульптурі фашистських країн (статуї, що уособлюють провінції Італії на "Форумі Муссоліні" в Римі, скульптури А. Брокера в Німеччині та ін.).
В Італії — батьківщині Відродження — у міжвоєнний період офіційному фашистському напряму протистояли митці ряду угрупувань ("Римська школа", "Корренте" та ін.), що закликали до свободи творчості й висловлювали соціальний протест у драматично-експресивних формах (роботи живописців Шипіоне, Р. Гуттузо). Реалістичний прогресивний напрям у мистецтві Італії представляли живописці й графіки Г. Муккі, А. Піццінато, Д. Мелоні.
Не менш значними були культурні традиції Франції. Після Першої світової війни тут великого поширення набув сюрреалізм (фр. буквально — надреалізм). У музичному мистецтві Франції затверджуються тенденції неокласицизму, експресіонізму, конструктивізму та ін. Засновником конструктивізму став композитор Е. Саті, що спільно з драматургом і живописцем Ж. Кокто очолив рух молодих композиторів проти витонченості, за "мистецтво повсякдення" Серед їхніх послідовників були А. Онеггер, Д. Місто, Ф. Пуленк, Ж. Орік, Л. Дюрей, Ж. Тайфер, що утворили творче об'єднання "шістка". Значний вплив на них справили музика І. Стравінського, а також темп і ритми американського джазу.