Файл: Всесвітня історія (1914 - 1939).doc

Президент Рузвельт обійняв посаду тільки 4 березня 1933 р. На кінець 1932 — початок 1933 рр. припав пік кризи, почалося масове банкрутство банків. Вже 6 березня, не чекаючи на надзвичайну сесію Конгресу, президент оголосив про надзвичайний стан і закрив усі банки. 10 березня відновили роботу лише ті банки, що спроможні були здійснювати банківські операції. Глава виконавчої влади отримав широкі повноваження з контролю над міжнародними фінансовими угодами. 10 березня Рузвельт своїм розпорядженням встановив повний державний контроль за золотом, що було в обігу як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. Було поставлено бар'єр спекулятивним операціям. Вводився державний контроль за цінними паперами. Водночас було вжито заходів до заспокоєння дрібних акціонерів і вкладників — створено корпорацію для страхування банківських вкладів. Федеральну резервну систему Ф. Рузвельт реорганізував у Національний банк. Через два тижні після першого надзвичайного законодавчого акта вийшов другий — про скасування "сухого закону", що поклав край спекуляціям "бутлегерів" — підпільних торговців спиртними напоями. Найважливішою частиною "нового курсу" став закон про відновлення промисловості, або скорочено — НІРА, що набрав чинності 16 червня 1933 р. Він створював систему державного регулювання промисловості.

Асоціаціям підприємців було запропоновано виробити так звані "кодекси чесної конкуренції". В кодексах визначалися умови та обсяг виробництва, а також мінімальний рівень цін. Наслідком цього було витіснення найслабших компаній. Закон передбачав мінімальну зарплату і максимальну тривалість робочого тижня. Він проголосив право робітників на створення профспілок і укладення колективних договорів. Уряд витратив на допомогу безробітним понад 4 млрд. доларів.

Проте безробітні надавали перевагу не грошовим подачкам, а суспільним роботам. Першим об'єктом надання такої допомоги уряд обрав молодь, справедливо вважаючи, що саме вона є однією з найвразливіших верств. З квітня 1933 р. створюється система лісових таборів для безробітної молоді, де молоді люди перебували протягом шести місяців на повному забезпеченні з виплатою 30 доларів на місяць, 25 з яких кожний був зобов'язаний переказати своїй родині. За 1933-1939 рр. у цих таборах побувало 2 млн. людей віком до 25 років.

За законом про регулювання сільського господарства (ААА) держава розпочала виплату фермерам премій за скорочення виробництва: безжалісно заорювалися посіви бавовника, забивалася худоба. За законом 1936 р. "Про збереження родючості ґрунтів" сплачувались премії фермерам, котрі згодилися вилучати землю з-під культур, що їх виснажують, та вживали заходів для поліпшення фунтів. Восени 1933 р. ААА закупило у фермерів і знищила понад 6 млн. свиней. У регіонах молочного тваринництва запроваджувалися так звані "молочні кодекси", в яких визначалися умови виробництва молока і його ціна.

Законодавство 1935 р. мало яскраво виражене соціальне спрямування й покликане було забезпечити політичну стабільність у країні.

Закон про соціальне забезпечення, прийнятий 14 серпня 1935 р., передбачав створення державної системи надання допомоги вдовам, сиротам, інвалідам, страхування безробітних та їхнього пенсійного забезпечення. Закон Вагнера було спрямовано на вдосконалення трудових відносин між роботодавцями та найманими робітниками. Було реформовано систему оподаткування — підвищено ставки податків на надприбутки, спадщини та дарування. "Значно розширено систему суспільних робіт.

Незважаючи на те, що "новий курс" Рузвельта зустрів опір консервативних сил, а деякі реформи не досягли очікуваних результатів і зійшли нанівець 1938 р., реформаторська діяльність президента виявилася своєрідним переламним моментом в історії США XX сторіччя. "Новий курс" президента Рузвельта став прикладом для багатьох поколінь майбутніх реформаторів у всьому світі.

Запитання і завдання

Доведіть, що США використали Першу світову війну для свого збагачення.
Розкрийте сутність реформ, що були проведені адміністрацією В. Гардінга. Чиї інтереси враховувалися?
Як ви розумієте вислів президента К. Куліджа: "Справа Америки — бізнес"?
Чим ви можете пояснити швидкі темпи економічного зростання в країні? Які були результати промислового піднесення?
Назвіть вияви кризових процесів у США. Які були наслідки кризи?
Визначте головні напрямки "нового курсу" Ф. Рузвельта. Які закони було прийнято:

у галузі промисловості?
у фінансовій сфері?
у сільському господарстві?

у соціальній сфері? Що саме було зроблено?

Чому, на вашу думку, президент Рузвельт скасував "сухий закон"?
Як ви вважаєте, що б змогла використати Україна та інші країни з досвіду проведення "нового курсу" президента Рузвельта?

Документи і матеріали

1. Закон про поліпшення становища в сільському

господарстві (витяг)

12 травня 1933 року

"Закон про поліпшення тяжкого становища національної економіки шляхом підвищення купівельної спроможності сільського господарства, про проведення впорядкування ліквідації акціонерних земельних банків та проведення інших необхідних заходів.

Цим засвідчується, що Конгрес буде провадити наведену нижче політику:

1) Встановлювати та підтримувати таке співвідношення між виробництвом і споживанням сільськогосподарських продуктів і такі умови їхнього продажу, що піднесуть купівельну спроможність сільськогосподарських продуктів стосовно предметів, необхідних фермеру, до купівельної спроможності цих продуктів у базисний період. За найближчий період... вважається довоєнний період з серпня 1909 р. по липень 1924 р.

Міністр сільського господарства цим уповноважується укладати оптаційні контракти з виробниками бавовни з продажу будь-кому з них такої кількості бавовни, яка не повинна перевищувати різниці, що існує між кількістю бавовни, що виростили, в поточному та минулому році, в усіх тих випадках, коли цей виробник дасть письмову згоду скоротити виробництво бавовни у 1933 р. порівняно з попереднім роком не менш ніж на 30%...

Кожному такому виробникові, що погодився на зменшення продукції, міністр сільського господарства надішле, без права подальшої передачі, оптаційний контракт про продаж вищезазначеному виробникові такої кількості бавовни ^запасів, що перебувають у розпорядженні та під контролем міністра сільського господарства, на яку даний виробник бавовни дав згоду зменшити його виробництво..."

Запитання до документа

Чим пояснюється прийняття закону про регулювання сільського господарства?

Що являв собою даний закон ? Яку мету переслідував ?

2. Закон про відновлення національної економіки

(витяг)

16 липня 1933 року

"Закон про оздоровлення національної промисловості, заохочення здорової конкуренції, організацію корисних суспільних робіт і досягнення деяких інших цілей.

... президент може затверджувати кодекси про справедливу конкуренцію для даного фаху або галузі промисловості—, якщо він вважає:

що ці асоціації або групи не чинять нікому нерівних обмежень при прийнятті своїх членів і що вони справді є представниками означених у проханні професій, або галузей промисловості, або організацій, що до них входять;
що запропоновані кодекси про справедливу конкуренцію не спрямовані на розвиток монополій, або знищення, або придушення дрібного підприємництва.

Розділ 7. Всі кодекси про справедливу конкуренцію повинні передбачати:

що всі особи, котрі працюють за наймом, мають право на організацію і на укладення договорів про обмеження їх спільних дій при обранні ними своїх представників або самоорганізації з метою ведення переговорів про колективну угоду або вжиття інших заходів взаємодопомоги чи захисту;
що жодній особі, котра працює або шукає роботу за наймом, не буде поставлено умовою отримання нею роботи вступ до тієї або іншої компанійської спілки або відмови від договорів через представників, що були нею самою обрані, і що роботодавці не зможуть втручатися, справляти тиск або іншим чином перешкоджати вступові, організації або наданню допомоги робітничій спілці, що була обрана нею за власним розсудом;
що наймачі згодні з максимальною тривалістю робочого дня, мінімальним рівнем оплати та іншими умовами найму, що були схвалені або запропоновані президентом..."

Запитання до документа

1. Назвіть причини появи і наслідки кодексу про справедливу конкуренцію.

Запам'ятайте дати:

• 8 січня 1918 р. — послання до Конгресу програми повоєнного облаштування світу, розробленої В.

Вільсоном і відомої під назвою "14 пунктів".

• 1919-1921 рр. — правління президента В. Вільсона.

• 1920-1923 рр. — правління президента В. Гардінга.

1923-1929 рр. — правління К. Куліджа.
1932 р. — обрання президентом Ф. Рузвельта.

• березень 1933 р. — початок "нового курсу" Ф. Рузвельта.

Велика британія

1. Соціально-економічне становище країни після Першої світової війни

У провідних західних країнах революцій після війни не відбулося. Велика Британія, як провідна держава Антанти, досягла здійснення багатьох своїх інтересів за підсумками війни. Було усунуто головного конкурента — Німеччину, отримано більшу частину репарацій, захоплено більшість німецьких колоній, зміцнено позиції в Африці та на Близькому Сході. Однак перемога дісталася Великій Британії дорогою ціною. її людські втрати становили 743 тис. вбитих й 1693 тис. поранених. Промислове виробництво скоротилося на 20%, видобуток вугілля — на 21%, суднобудівництво — на 32%. Велика Британія втратила біля третини національного багатства, близько 40% торговельного флоту. Майже зовсім припинилося житлове будівництво, посилилась залежність від постачання сировини і продуктів харчування, експорт готової продукції скоротився удвічі. Британська імперія втрачала колишню могутність: домініони домоглися більшої самостійності.

За період війни було витрачено 10 млрд. фунтів стерлінгів, уряд переклав фінансовий тягар на платників податків: податки за 1914-1918 рр. зросли у 6 разів. Однак цього було явно недостатньо. Фінансові потреби покривалися за рахунок внутрішніх і зовнішніх військових позик. Це призвело до величезного зростання державного боргу. З кредитора американських банкірів Велика Британія перетворилася на їхнього боржника.

2. Внутрішня політика кабінету д. Ллойд Джорджа та консервативних урядів

На політичній арені діяли три найбільші політичні партії.

Консервативна партія в основу своєї діяльності ставила прихильність до усталених цінностей англійського суспільства, непорушність приватної власності, свободу підприємництва, парламентаризм у поєднанні з монархічними традиціями.

Ліберальна партія проповідувала демократичні свободи, оптимальне поєднання інтересів власників і держави. Незважаючи на зусилля лідера Д. Ллойд Джорджа, ця партія йшла до свого занепаду.

Новою силою в політичному житті Великої Британії стала лейбористська партія, заснована 1900 р. (до 1906 р. — Комітет робітничого представництва). До 1918 р. вона не мала програмних документів. Статут, прийнятий у лютому 1918 р., вперше запровадив поряд з колективним індивідуальне членство. Мета партії: демократизація політичного ладу, розширення соціального законодавства, перевага державної і суспільної власності над особистою, широкі соціальні реформи.