ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.09.2024
Просмотров: 780
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1. Визначальні тенденції світового розвитку у 1914-1939 рр.
2. Періодизація світового розвитку
2.1. Період Першої світової війни (1914-1918 рр.)
2.2. Період повоєнної нестабільності (1919-1923 рр.)
2.3. Період економічної стабілізації (1924-1928 рр.)
2.4. Період великої депресії (1929-1933 рр.)
2.5. Період назрівання Другої світової війни (1933-1939рр.)
Тема і перша світова війна 1914-1918 рр. Початок першої світової війни. 1914 р.
1. Липнева криза 1914 р. У міжнародних відносинах
3. Вступ у війну Німеччини, Австро-Угорщини, Росії, Франції, Великої Британії
4. Стратегічні плани противники.
1. Зі спогадів німецького генерала Людендорфа про
2. З французького офіційного повідомлення
1. Австро-німецький наступ на сході
2. Невдача союзників у Дарданеллах
7. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі
1. Зі спогадів Людендорфа про наступ
2. Газета "Русский инвалид" про бої під Верденом
3. З телеграми російського командування про
1. Вплив революції в Росії на хід війни
3. Воєнні дії на Західному фронті
7. Поразка Німеччини та її союзників. Масштаби втрат і руйнувань
1. Мирний договір між Росією, з одного боку,
2. З угоди про перемир'я між союзниками
Повторювально-узагальнюючий урок
1. Наміри головних держав-переможннць на конференції
3. Версальський договір з Німеччиною
4. Мирні договори з союзниками Німеччини за підсумками Першої світової війни
5. Українське питання на конференції
6. Проблема досконалості Версальської системи договорів
1. Версальський договір (витяг)
3. Тріанонський мирний договір (витяг)
1. Міжнародні суперечності на Далекому Сході й у зоні Тихого океану
2. Скликання Вашингтонської конференції та її основні рішення
3. Завершення складання Версальсько-Вашингтонської системи, її сильні та слабкі сторони
1. Трактат між Сполученими Штатами Америки,
2. Вашингтонська угода щодо Китаю (витяг)
Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х роках
1. Невдоволеність переможених країн повоєнним розподілом територій і сфер впливу
2. Генуезька конференція 1922 р.
3.Радянсько-німецький договір у Рапаллой початок зближення між двома країнами
4. Наслідки реалізації планів Дауеса (1924 р.) та Юнга (1928 р.)
5. Найголовніші постанови Гаагської, Лозаннської та Локарнської конференцій
6. Значення пакту Бріана-Келлога
1. Рапалльська угода між Російською Радянською
2. План Дауеса (доповідь комітетові експертів
3. Пакт Бріана-Келлога (витяг)
Тема III суспільно-політичні рухи
Антивоєнний і національно-визвольний рухи, їхні форми і методи боротьби
1. Угода між Великою Британією та Ірландією
1. Роль профспілок після Першої світової війни
3. Соціалістичні та соціал-демократичні партії. Соціалістичний робітничий Інтернаціонал
1. Утворення, цілі й тактика комуністичних партій
3. Стосунки компартій із соціал-демократією
2. З резолюції за доповіддю т. Єркош, прийнятою
2. Порівняння італійського фашизму та німецького нацизму
1.3 Праці г. Гегеля "Філософія історії
Тема IV індустріальні країни європи та америки
1. Зміна статусу сша у світі після Першої світової війни
2. Період "просперіті" (процвітання) за президентів-республіканщв в. Гардінга та к. Куліджа
1. Закон про поліпшення становища в сільському
2. Закон про відновлення національної економіки
1. Соціально-економічне становище країни після Першої світової війни
2. Внутрішня політика кабінету д. Ллойд Джорджа та консервативних урядів
4. Особливості британського тред-юніонізму
5. Депресія 1929-1933 рр. Та її подолання
1. Лист Генради британських тред-юніонів
1. Наслідки Першої світової війни для Франції
3. Країна в період стабілізації (1924-1929 рр.)
4. Прояви економічної депресії
1. Програма Народного фронту (витяг)
2. Листопадова революція 1918 р.
4. Встановлення нацистської диктатури. А. Гітлер
1. Веймарська конституція (витяг)
2. Програмні цілі нсдап (витяг)
1. Наслідки Першої світової війни
2. Криза італійського парламентаризму й інститутів монархії
3. Встановлення фашистської диктатури. Б. Муссоліні
1. Ситуація в Іспанії після Першої світової війни
2. Диктатура м. Прімо де Рівери
4. Уряд Народного фронту та військовий переворот
5. Громадянська війна 1936-1939 рр.
6. Втручання тоталітарних держав до подій в Іспанії
7. Встановлення диктатури ф. Франко
1. "Генералісимус Франко і його час" (витяг із статті
2. "Доля інтербригад в Іспанії" (витяг
Повторювально-узагальнюючий урок
Країни центральної та східної європи польща
1. Відновлення державної незалежності Польщі. Ю. Пілсудськнй
2, Польсько-українське протистояння у Галичині.
3. "Польське питання" на Паризькій мирній конференції
4. Польсько-більшовицька війна 1920 р.
5. Режим "санації" ("оздоровлення")
1. З Конституції Польської республіки.
2. Визначення кордонів. Включення Закарпаття до складу Чехословаччини
4. Внутрішня політика т. Масаріка та е. Бенеша
6. Становище українського населення
2. Доба Угорської Радянської республіки
3. Угорщина за режиму м. Хорті
2. Декрет революційної урядової ради про
2. Анексія Бессарабії й Буковини
4. Внутрішньополітичне становище в Румунії
5. Встановлення режиму і. Антонеску
1. Про румунсько-німецький договір (з книги
1. Революційний рух 1918-1919 рр.
2. Політика уряду о. Стамболійського
3. Червневі та вересневі водії 1923 р.
1. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців
2. Відовданська конституція 1921 р.
4. Державні перевороти 1929 р. Та 1941 р.
1. Російська революція 1917 р., її причини та початок
3. Утворення Тимчасового уряду, його внутрішня і зовнішня політика
4. Серпневий заколот військових
5. Підготовка більшовицького виступу
7. Встановлення влади більшовиків
9. Національно-визвольний рух і утворення незалежних держав
10. Громадянська війна в Росії: причини, найголовніші події, наслідки
11. Терор у роки громадянської війни
13. Нова економічна політика (неп)
15. Характер сталінського режиму
18. Суспільно-політична обстановка в 20-30-х рр.
1. З книги с. Мельгунова "Червоний терор у Росії?
2. З протоколу засідання Організаційного бюро цк
3. З доповіді д. Волкогонова "Сталінізм: сутність,
Повторювально-узагальнюючий урок
1. Наслідки Першої світової війни для Японії
3. Соціально-економічне становище населення
3. Революційні події 1925-1927 рр. Чан Кайші
4. Протиборство між Гоміньданом і комуністами
5. Визвольна війна народів Китаю проти японської інтервенції
1. Листівка, що розповсюджувалася студентами під
2. Вашингтонський договір щодо Китаю (витяг)
1. Національно-визвольний рух після Першої світової війни
3. Кампанії громадянської непокори
4. Ставлення різних політичних сил до проблем деколонізації та майбутнього країни
2. Напутні побажання Ганді селянству
1. Національно-визвольний рух в Індокитаї, Бірмі та Індонезії
1. Економіка колоніального Індокитаю
2. Промова Сукарно перед судом голландських
3. Інвестиції іноземного капіталу в Індонезії.
1. Конституція Афганістану (основний закон високої
1. Національно-визвольний рух в Північній Африці
2. Здобуття незалежності Єгиптом
1. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні
3. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів
1. Капіталовкладення сша і Великої Британії
2. Маніфест Національно-визвольного альянсу
Повторювально-узагальнюючий урок
Тема VII розвиток культури у I половині XX ст.
1. Вдосконалення системи освіти
2. Найважливіші досягнення науки
3. Відкриття а. Ейнштейна, н. Бора, м. Планка, е. Резерфорда, 3. Фрейда та ін.
1. Основні напрями в розвитку світової літератури
2. Творчість р. Тагора, р. Роллана, а. Франса, б. Шоу, т. Манна, Дж. Голсуорсі, і. Буніна
2. Анрі Барбюс. З роману "Вогонь"
8. Відмінності в розвитку літератури у демократичних і тоталітарних державах
1. Зі статті н. Л. Мальцевої про творчість
Тема VIII міжнародні відносини
2. Загострення англо-німецьких та англо-японських суперечностей
3. Зовнішня політика Франції. Франко-німецькі відносини
4. Відмова Німеччини від дотримання статей Версальського договору
5. Експансіоністські претензії Італії
6. Зовнішньополітична доктрина срср. Радянсько-французький та радянсько-чехословацький пакти 1935 р.
1. Із договору про взаємну допомогу між Союзом
2. З меморандуму німецького уряду, врученого
7 Березня 1936 р. Урядам Франції, Великої Британії,
1. Зростання агресивності Японії, загарбання нею Північ-но-Східного Китаю
2. Підготовка Німеччини та Італії до війни
3. Діяльність Ліги Націй в умовах наростання воєнної небезпеки
1. З виступу Гітлера на секретній нараді
2. Вторгнення Японії до Центрального Китаю
4. Політика умиротворення агресорів
5. Загарбання Німеччиною Австрії
6. Мюнхенська угода і загарбання Чехословаччини
1. Ліквідація чехословацької держави
2. Німецькі претензії до Литви і Польщі
3. Англо-франко-радянські переговори 1939 р.
5. Вплив угоди на подальший розвиток подій у Європі
Російська армія була змушена залишити Галичину, Буковину, частину Волині, Польщу, Литву й Курляндію.
Наприкінці вересня наступ німецьких військ вдалося зупинити.
На Східному фронті — від Ризької затоки на півночі й до Дністра на півдні — теж розпочалася позиційна війна. Хоча Росія за цей час втратила 3 млн. чоловік, з них 300 тис. убитими, а також 15 відсотків своєї території, 10 відсотків залізниць, ЗО відсотків промислових потужностей, Німеччині не вдалося змусити її капітулювати.
Проте царський режим зазнав такої поразки, від якої вже ніколи не зміг оговтатися.
2. Невдача союзників у Дарданеллах
Водночас союзники прагнули вивести з війни Туреччину — захопити протоки і відкрити морські шляхи до Росії. Оскільки Туреччина 2 листопада 1914 р. приєдналася до центральноєвропейських держав, вона автоматично закрила протоки, і Росія виявилася відрізаною від своїх союзників. Все це утруднювало постачання вкрай необхідних Росії матеріалів та озброєння. Для досягнення цієї мети чотирнадцять англійських і чотири французьких дредноутів у супроводі великої кількості кораблів підтримки увійшли 18 березня 1915 р. в протоки, обстрілюючи з гармат великого калібру берегові укріплення. Однак першого ж дня нападу три союзних кораблі було потоплено, а ще два зазнали великих ушкоджень. Цих жорстоких втрат експедиційні сили зазнали переважно від морських мін. Британський адмірал, який командував експедиційними силами, з огляду на такі величезні втрати вирішив припинити наступ і відвів судна.
Цим було завдано непоправного удару спробам союзників радикально змінити хід війни. Тепер вже відомо, що Туреччина, яка зазнала нищівних поразок від російської армії і поступилася значною частиною своєї території, на той час витратила майже все своє озброєння, а також надію протриматися хоч би один день. Представник німецького командування при турецькому штабі передав у Берлін, що якби англійці на ранок наступного дня розпочали новий наступ, турецькі війська були спроможні протриматись лише протягом кількох годин.
Після того як англійський флот відступив, союзники зробили спробу захопити протоки із суші. 25 квітня союзні війська висадилися в районі Галіполі, але змушені були відступити, оскільки турки, діставши допомогу від Німеччини, займали домінуючі висоти над узбережжям. Тривалі
бої на цьому театрі дій закінчилися відведенням з півострова союзницьких військ у січні 1916 р. Цим і завершилась Дарданелльська операція. Протоки так і не було захоплено.
3. Вступ у війну Італії
Відступ російських військ 1915 р. полегшив Німеччині втягування у війну Болгарії. Незважаючи на гарячі симпатії болгарського народу до слов'янських народів, уряд Болгарії у вересні 1915 р. уклав союзний договір з Німеччиною й Австро-Угорщиною, а 14 жовтня 1915 р. вступив у війну на їхньому боці. Це призвело до різкого погіршення становища Сербії. Коли німецькі, австрійські та болгарські війська перейшли в наступ на Сербію з трьох боків, її хоробрі захисники, що мужньо утримували наступ австрійських військ, змушені були розпочати відступ через Албанські гори в люті морози, зазнаючи страшенних втрат. Лише незначна їх частина вийшла на Адріатичне узбережжя й була підібрана союзними кораблями.
Зовсім інакше повела себе Італія. З початком війни (З серпня 1914 р.) вона оголосила нейтралітет, а потім майже рік торгувалася з Антантою та Німеччиною про умови вступу у війну. Велика Британія, Франція та Росія запропонували Італії значні територіальні надбання за рахунок Австрії та Туреччини. 29 квітня 1915 року Італія підписала таємний (Лондонський) договір з Великою Британією, Францією й Росією про вступ у війну на боці Антанти. Крім того, Британія надала Італії велику позику, й остання 23 травня 1915 р. вступила у війну на боці Антанти. Вступ Італії у війну посилив позиції Антанти, оскільки італійський фронт відтягнув частину австрійських, а потім і німецьких сил. Так, на італо-австрійському кордоні Італія розгорнула чотири армії в складі 35 дивізій, а Австрія протиставила Італії тільки 20 дивізій. Невдовзі на італійський фронт було перекинуто австрійські дивізії з Сербії та Галичини. Німеччина виділила альпійський корпус (одну дивізію) та важку артилерію.
Воєнні дії на італійському фронті відбувалися протягом 1915-1917 рр.
4. Бойові дії 1916 р.
Це був третій рік кровопролитної, жорстокої, виснажливої війни. До армій воюючих країн було мобілізовано більше 70 млн. чоловік. Бойові дії велися майже на десяти фронтах в різних куточках земної кулі, але головними залишалися Західний і Східний фронти в Європі.
У 1916 р. Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія та Туреччина, які стали називатися Центральними державами, досягли найбільших успіхів на фронтах Першої світової війни. їхні армії захопили території Бельгії. Північну Францію, Польщу, Сербію, повернули собі значну частину Галичину, завдали поразки союзникам у битві за протоки, хоча нові й нові атаки італійських позицій не давали жодних результатів. Однак попри всі ці досягнення вони не змогли домогтися остаточної перемоги над союзниками. Незважаючи на те, що Центральні держави контролювали увесь Європейський континент і величезні території від Гамбурга до Перської затоки, вони не змогли примусити союзників капітулювати й підписати мирний договір.
5. Верденська битва
Це була одна з найкривавіших битв Першої світової війни, недарма її ще називають "верденською м'ясорубкою". Німецьке командування розраховувало прорвати оборону союзників під Верденом блискавичною атакою і зосередило величезні сили. Це завдання повинна була виконати 5-та німецька армія, підсилена 26 резервними дивізіями. Для удару по Вердену німці розгорнули 1204 гармати, 202 міномети, 160 бойових літаків, 14 аеростатів. В артилерії вони переважали в 5,5 раза. Зосередження такої кількості артилерії при наступі було здійснено вперше за час війни. Для цього були всі підстави, оскільки Верденський укріпрайон було обладнано численними траншеями, окопами, ходами сполучень, частину з яких було споруджено з бетону. Оборону тримали 11 французьких дивізій з 632 гарматами.
Об'єктом наступу став так званий Верденський виступ, що прикривав шлях до Парижа і служив опорою для Західного фронту. 21 лютого після 9-годинної артилерійської підготовки, коли, здавалося б, на лінії оборони загинуло все живе, кайзерівські війська пішли в атаку. Однак французи зустріли їх інтенсивним вогнем. За 70 днів (лютий — квітень) кровопролитних боїв німці просунулися лише на 7 км. "Верденська м'ясорубка" перемолола майже 120 дивізій, з них 69 французьких і 50 німецьких. Однак ні тим, ні іншим не вдалося домогтися переваги. Операція тривала до кінця 1916 р. Французи стійко трималися і зрештою на кінець року відвоювали всі території, які німцям вдалося захопити навесні. Втрати з обох боків становили 1 млн. чоловік.
6. Брусилівський прорив
Відповідно до вимог союзників, які прагнули ослабити німців під Верденом, війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова перейшли у наступ. Прорив австро-німецької оборони 3 червня 1916 р. здійснювався на фронті 480 км завдовжки у кількох місцях. Було звільнено майже всю Галичину з м Луцьк й Буковину з м Чернівці.
Становище австро-німецьких військ на Східному фронті одразу стало надзвичайно серйозним Сюди було перекинуто частину німецьких дивізій із заходу. За словами сучасного французького воєнного історика Прийара, "прорив німецького фронту російськими військами під Луцьком у червні 1916 р. змусив німецьке командування перекинути частину військ з-під Вердена на Східний фронт. Після цього гострота боїв під Верденом зменшилася. Це дало змогу французьким військам створити необхідні рубежі для контрударів великих масштабів..." Проте розтягнутість комунікацій і брак боєприпасів перешкодили подальшому наступові російських військ. Вичерпавши всі резерви, вони перейшли до оборони.
Успіхи союзників в битві під Верденом і в Галичині спонукали Румунію вступити у війну на боці Антанти. 27 серпня 1916 р. румунський уряд оголошує війну Центральним державам. За це країни Антанти пообіцяли Румунії значні територіальні здобутки за рахунок Австро-Угорщини (Трансільванію, Буковину, Добруджу та ін.). Австрійське та німецьке командування вирішили швидко вивести Румунію з війни. Об'єднані війська чотирьох держав одночасно переважаючими силами завдали румунській армії нищівного удару. Росія змушена була втрутитися й продовжити лінію фронту ще на 500 км. Проте на кінець року Румунія втратила 2/3 своєї території разом із столицею.