Файл: Всесвітня історія (1914 - 1939).doc

"З описів боїв під Верденом у коротких офіційних повідомленнях і в статтях воєнних кореспондентів можна зрозуміти, що німці, як і раніш, атакували густими масами, які скошувались французькою артилерією і зараз же замінювались новими лавами густих цепів (за деякими відомостями навіть колон); ця німецька тактика відомого "драуф" (нещадного натиску будь-якою ціною) уже зовсім не відповідає станові запасу людей Німеччини і являє собою акт відчаю...

Під час першого натиску німців французькі батареї, що добре пристрілялися до ділянок місцевості, яка лежала попереду, обстрілювали густі наступаючі лави ворога і змітали їх убивчим вогнем. Коли, завдяки повторним атакам усе нових ворожих мас, частина німців просунулась дуже близько до першої лінії французів, вночі французьким військам наказано було відійти на другу лінію окопів, і ранком французькі батареї знову стали косити німців, що наступали на новій ділянці, і так далі, поки французи не дійшли до головної оборонної лінії Во-Дуомон-висота Пуавр; тут вони контратаками в штики зупинили противника, причому частина німців була оточена у зруйнованому форті Дуомон, а на висоті Пуавр німці засіли на північних схилах її..."

Запитання до документа

1. У чому, на ваш погляд, полягає значення Верденської битви?

3. З телеграми російського командування про

успішний наступ на Південно-Західному фронті

в травні 1916 р.

"Київ, 2 червня. Тяжкого удару австро-німцям було завдано на річці Стир нижче Луцька і в районі Дубно. Цей удар примусив австро-німців сховатися у Бродах. На Стирі, де до австрійців прибули німці, був особливо жорстокий бій. 28 травня ранком наші піхотні частини під прикриттям артилерії почали наступ, просуваючись плазом до ворожих окопів і дротяних загород, дуже пошкоджених уже напередодні нашою артилерією. Австрійці разом з німцями зустріли росіян пекельним кулеметним вогнем, і німецька кіннота кілька разів намагалася зайти нам у фланг з півдня. Зміна тривала кілька годин. Наша важка артилерія остаточно зруйнувала ворожі укріплення, а піхотні частини з криком "ура" кинулись у штики. Австрійці, не прийнявши атаки, відійшли в містечко Рожіце, а німці пішли в контратаку. Однак швидким натиском німиі були збиті і втікали слідом за австрійцями, залишивши близько 300 полонених і поранених. На початку п'ятої години дня 28-го при підтримці артилерії росіяни ввірвалися в містечко і вибили звідти ворога, захопивши ще близько 1700 полонених (в тому числі чотирьох офіцерів), декілька кулеметів, дві гармати і артилерійський парк. Не зупиняючись у містечку, наші війська до пізньої ночі продовжували переслідування відступаючого ворога. Як з'ясовується, ворог збудував під Луцьком дуже укріплені позиції... Луцьк був узятий обхідним маневром дивізії, що здобула в цій війні назву "залізної". Наступ почався з вечора 27 травня і відбувався з такою швидкістю, що ворог змушений був дуже поспішно відступати. Нам дісталася величезна воєнна здобич, сила гармат і кулеметів, величезні склади цементу, бетону і дощок, рухомого залізничного складу і вагонеток. Наші війська увійшли в Луцьк 28 травня ранком...

Майже одночасно розвивалися і операції в районі Дубно і на північний захід від нього. На північній ділянці нашого фронту, за відомостями, що надходять, розгоряється велика битва. Битва, що триває вже три доби, відзначається надзвичайною жорстокістю. Бої часто закінчуються рукопашними сутичками.. Дубно взято обходом. Місто було дуже укріплене. Австрійські окопи проходили берегом Ікви, входячи в межі міста... Розбиті на Ікві, в Лубенському районі, австрійські війська спішно відступають у напрямі Володимир-Волинський—Сокаль—Стоянов, кидаючи на своєму шляху сотні поранених, зброю, припаси і незчисленну кількість всякої іншої воєнної здобичі..."

Запитання до документа

1. Порівняйте бойові дії в Галичині в 1915 й 1916 рр.

Запам'ятайте дати:

• 23 травня 1915 р. — вступ Італії у війну на боці

Антанти.

• 14 жовтня 1915 р. — вступ Болгарії у війну на боці

Німеччини.

лютий— — битва під Верденом, грудень 1916 р.
4 червня — — наступ російських військ 1 серпня 1916 р. (Брусилівський прорив).

липень —

листопад 1916 р. — битва на р. Соммі.

• серпень 1916 р. — вступ Румуни у війну на боці Антанти.

ПОДІЇ 1917-1918 рр.

1. Вплив революції в Росії на хід війни

Перша світова війна стала суворим випробуванням для Росії. Значну частину країни було окуповано ворогом, внаслідок чого загальні втрати промислового потенціалу досягли 20%. 1917 р. війна коштувала Росії 30 млрд. крб., третину цих витрат складали зарубіжні кредити. В країні катастрофічно зростала інфляція. Офіційний курс карбованця знизився, а його купівельна спроможність становила всього 22 копійки. Посівні площі скоротилися на 10%, зменшилося виробництво м'яса та інших продуктів харчування. З сільського господарства було вилучено основну частину робочої сили та робочої худоби. Рівень споживання російського робітничого класу в 1916-1917 рр. зменшився й становив усього лише 47% довоєнного. Величезні маси населення недоїдали, голодували. Становище трудящих дедалі гіршало, класові суперечності поглиблювались.

Все це зумовило піднесення революційної активності трудящих, які в лютому 1917 р. спромоглися скинути царя, ліквідувати самодержавний лад і проголосити парламентську республіку. Владу в країні здійснював Тимчасовий уряд, який продовжував війну, але поряд з цим було створено інші органи влади — Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів, які не хотіли продовження війни. Фактично у країні існувало двовладдя.

Ситуація, що виникла у Росії, страшенно не подобалася урядам країн Антанти, котрі наполягали на продовженні війни. Олександр Керенський, який очолив у липні Тимчасовий уряд, запевнив союзників, що Росія буде дотримуватися зобов'язань і виконувати союзницькі обов'язки. Проте рішення про продовження війни було найбільш непопулярною його акцією й загострило ситуацію в країні. В Росії була сила, яка могла скористатися з помилок уряду і прийти до влади. Такою силою була більшовицька партія, її вождь Володимир Ульянов (Ленін) під час Першої світової війни перебував у Швейцарії, але, оскільки піднесення революційного руху могло привести до революції, про яку мріяли і яку готували більшовики, він повертається до Росії. Для цього Леніну та його соратникам необхідно було проїхати через усю Німеччину. Німецький генеральний штаб, який робив усе можливе, щоб вивести Росію з війни, зрозумів, що діяльність більшовицьких вождів приведе саме до цього, тому всіляко сприяв транспортуванню "за пломбованого" вагона через територію своєї країни до Швеції. Звідти Ленін та його соратники добралися до Росії. Прибувши в країну, Ленін виголосив свої квітневі тези, лейтмотивом яких був вихід Росії з війни. Більшовицький переворот у жовтні 1917 р. зумовив вихід Росії з війни, оскільки, прийшовши до влади, більшовики оголосили "мир без анексій і контрибуцій", тобто без територіальних надбань та без грошової компенсації за втрати.

5 грудня 1917 р. між Росією та Центральними держава ми було підписано перемир'я і розпочато мирні переговори. В ході переговорів більшовики були змушені визнати незалежність УНР, яка ще раніше, 27 січня 1918 р., уклала мирну угоду з союзом Центральних держав, пристати на висунуті австро-німецькі вимоги і поступитися величезними територіями (Польща, Прибалтика, Фінляндія, Україна, Дон), віддати німцям Чорноморський флот.

За умовами миру німці окупували понад 1 млн. кв. км території колишньої Російської імперії, на якій проживало 62 млн. чоловік населення, видобувалося 3/4 російської залізної руди і вугілля, розміщувалося 1/2 її промислового потенціалу, 1/3 посівних площ. Такою ціною більшовицька Росія вийшла з війни для того, щоб зосередити всі сили на придушенні національно-визвольних рухів і вберегти "єдину й неподільну" імперію Романових — тепер уже під червоним прапором.

Цей крок більшовиків було розцінено як пряму зраду і змову з німецьким командуванням, яке надало більшовицьким лідерам для проведення антивоєнної пропаганди в Росії 5 млн. золотих марок.

Коли на Заході дізналися про підписання сепаратного миру і односторонній вихід Росії з війни, лідери Великої Британії і Франції були в стані, близькому до розпачу. Німецька сторона вважала, що тепер, нарешті, зможе забезпечити собі перемогу в Європі.

2. Вступ у війну сіла

6 квітня 1917 р. Сполучені Штати оголосили війну Німеччині, і таким чином остання велика держава, що не брала участі у війні, відмовилася від політики нейтралітету. Приводом до цього стала необмежена підводна війна, яку вела Німеччина проти нейтральних, в тому числі й американських, цивільних суден. Проте причини вступу США у війну саме в цей час були набагато глибшими. По-перше, американські правлячі кола надавали велику матеріальну допомогу країнам Антанти, що приносило їм величезні прибутки. Тільки 48 найбільших корпорацій США в своїх звітах за 1916 р. показали прибутки в сумі 965 млн. дол. Політика нейтралітету в перші роки війни виявилася надзвичайно вигідною для Сполучених Штатів. Вони постачали свої товари в ослаблені й знекровлені країни Антанти, перетворившись з боржника цих країн на їхнього кредитора. Так, країни Антанти отримали від США до квітня 1917 р. кредитів на 2 млрд. дол. На початок 1917 р. Сполучені Штати виявилися вже сильно економічно пов'язаними з країнами Антанти, хоча готові були торгувати і з Німеччиною. Поразка Великої Британії та Франції у війні завдала б американським корпораціям величезних збитків.

Другою причиною було те, що у випадку поразки Антанти Німеччина перетворювалася на найбільш небезпечного й могутнього конкурента. Крім того, в плани США входило послаблення Японії — суперниці на Далекому Сході.

Третя причина вступу Сполучених Штатів у війну саме 1917 р. полягала у тому, що громадськість цієї країни була налаштована пацифістські, тобто проти війни. Різку антивоєнну позицію займали профспілки, різні товариства, клуби, асоціації. За визнанням американських істориків, урядові президента В. Вільсона серйозно доводилося рахуватися з такою позицією американського суспільства. Президент змушений був дуже обережно вести підготовку до війни, і тільки варварські дії німецького підводного флоту щодо цивільних суден схилили громадськість США до думки про необхідність покарати Німеччину за ці дії.

Американська армія чисельно була невеликою, але добре озброєною й навченою. Військово-морський флот на момент початку війни налічував 197 кораблів. Американський уряд вирішив направити свої війська до Європи лише влітку 1917 р. Проте воювали американці хоробро, треба віддати їм належне.

3. Воєнні дії на Західному фронті

На початок 1917 р. збройні сили Німеччини потребували поповнень, однак їх не було, — людські ресурси виявилися повністю вичерпаними. Наступальний потенціал військ ослаб. Після поразки у морських битвах німецький флот відійшов під захист своїх берегових укріплень. Надалі Німеччина вдавалася до підводної війни. її жертвами стали тисячі моряків.