Файл: Всесвітня історія (1914 - 1939).doc

Скачать файл
Заказать решение

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 04.09.2024

Просмотров: 843

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

1. Визначальні тенденції світового розвитку у 1914-1939 рр.

2. Періодизація світового розвитку

2.1. Період Першої світової війни (1914-1918 рр.)

2.2. Період повоєнної нестабільності (1919-1923 рр.)

2.3. Період економічної стабілізації (1924-1928 рр.)

2.4. Період великої депресії (1929-1933 рр.)

2.5. Період назрівання Другої світової війни (1933-1939рр.)

Тема і перша світова війна 1914-1918 рр. Початок першої світової війни. 1914 р.

1. Липнева криза 1914 р. У міжнародних відносинах

2. Австро-сербський конфлікт

3. Вступ у війну Німеччини, Австро-Угорщини, Росії, Франції, Великої Британії

4. Стратегічні плани противники.

5. План Шліффена та його крах

6. Східний театр воєнних дій

1. Зі спогадів німецького генерала Людендорфа про

2. З французького офіційного повідомлення

Кампанії 1915-1916 рр.

1. Австро-німецький наступ на сході

2. Невдача союзників у Дарданеллах

3. Вступ у війну Італії

4. Бойові дії 1916 р.

5. Верденська битва

6. Брусилівський прорив

7. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі

8. Підводна війна

1. Зі спогадів Людендорфа про наступ

2. Газета "Русский инвалид" про бої під Верденом

3. З телеграми російського командування про

1. Вплив революції в Росії на хід війни

2. Вступ у війну сіла

3. Воєнні дії на Західному фронті

4. Антивоєнні виступи

5. Закінчення війни

6. Комп'енське перемир'я

7. Поразка Німеччини та її союзників. Масштаби втрат і руйнувань

1. Мирний договір між Росією, з одного боку,

2. З угоди про перемир'я між союзниками

Повторювально-узагальнюючий урок

Тема II

1. Наміри головних держав-переможннць на конференції

2. Створення Ліги Націй

3. Версальський договір з Німеччиною

4. Мирні договори з союзниками Німеччини за підсумка­ми Першої світової війни

5. Українське питання на конференції

6. Проблема досконалості Версальської системи договорів

1. Версальський договір (витяг)

3. Тріанонський мирний договір (витяг)

1. Міжнародні суперечності на Далекому Сході й у зоні Тихого океану

2. Скликання Вашингтонської конференції та її основні рішення

3. Завершення складання Версальсько-Вашингтонської системи, її сильні та слабкі сторони

1. Трактат між Сполученими Штатами Америки,

2. Вашингтонська угода щодо Китаю (витяг)

6 Лютого 1922 р.

Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х роках

1. Невдоволеність переможених країн повоєнним розпо­ділом територій і сфер впливу

2. Генуезька конференція 1922 р.

3.Радянсько-німецький договір у Рапаллой початок зближення між двома країнами

4. Наслідки реалізації планів Дауеса (1924 р.) та Юнга (1928 р.)

5. Найголовніші постанови Гаагської, Лозаннської та Локарнської конференцій

6. Значення пакту Бріана-Келлога

1. Рапалльська угода між Російською Радянською

2. План Дауеса (доповідь комітетові експертів

3. Пакт Бріана-Келлога (витяг)

Тема III суспільно-політичні рухи

Антивоєнний і національно-визвольний рухи, їхні форми і методи боротьби

1. Угода між Великою Британією та Ірландією

1. Роль профспілок після Першої світової війни

2. Страйкова боротьба

3. Соціалістичні та соціал-демократичні партії. Соціаліс­тичний робітничий Інтернаціонал

Комуністичний рух

1. Утворення, цілі й тактика комуністичних партій

2. Комінтерн

3. Стосунки компартій із соціал-демократією

2. З резолюції за доповіддю т. Єркош, прийнятою

2. Порівняння італійського фашизму та німецького нацизму

1.3 Праці г. Гегеля "Філософія історії

2. Гітлер про євреїв

Тема IV індустріальні країни європи та америки

1. Зміна статусу сша у світі після Першої світової війни

2. Період "просперіті" (процвітання) за президентів-республіканщв в. Гардінга та к. Куліджа

3. "Велика депресія"

4. "Новий курс" ф. Рузвельта

1. Закон про поліпшення становища в сільському

2. Закон про відновлення національної економіки

Велика британія

1. Соціально-економічне становище країни після Першої світової війни

2. Внутрішня політика кабінету д. Ллойд Джорджа та консервативних урядів

3. Правління лейбористів

4. Особливості британського тред-юніонізму

5. Депресія 1929-1933 рр. Та її подолання

1. Лист Генради британських тред-юніонів

1. Наслідки Першої світової війни для Франції

2. Соціальні конфлікти

3. Країна в період стабілізації (1924-1929 рр.)

4. Прояви економічної депресії

1. Програма Народного фронту (витяг)

1. Наслідки поразки у війні

2. Листопадова революція 1918 р.

3. Веймарська республіка

4. Встановлення нацистської диктатури. А. Гітлер

5. Внутрішня політика

1. Веймарська конституція (витяг)

2. Програмні цілі нсдап (витяг)

1. Наслідки Першої світової війни

2. Криза італійського парламентаризму й інститутів мо­нархії

3. Встановлення фашистської диктатури. Б. Муссоліні

4. "Корпоративна система"

5. Фашизація країни

1. Ситуація в Іспанії після Першої світової війни

2. Диктатура м. Прімо де Рівери

3. Революція 1931 р.

4. Уряд Народного фронту та військовий переворот

5. Громадянська війна 1936-1939 рр.

6. Втручання тоталітарних держав до подій в Іспанії

7. Встановлення диктатури ф. Франко

1. "Генералісимус Франко і його час" (витяг із статті

2. "Доля інтербригад в Іспанії" (витяг

Повторювально-узагальнюючий урок

Країни центральної та східної європи польща

1. Відновлення державної незалежності Польщі. Ю. Пілсудськнй

2, Польсько-українське протистояння у Галичині.

3. "Польське питання" на Паризькій мирній конференції

4. Польсько-більшовицька війна 1920 р.

5. Режим "санації" ("оздоровлення")

1. З Конституції Польської республіки.

Чехословаччина

1. Утворення Чехословаччини

2. Визначення кордонів. Включення Закарпаття до складу Чехословаччини

3. Конституція 1920 р.

4. Внутрішня політика т. Масаріка та е. Бенеша

5. Судетська проблема

6. Становище українського населення

1 Революція 1918 року

2. Доба Угорської Радянської республіки

3. Угорщина за режиму м. Хорті

2. Декрет революційної урядової ради про

2. Анексія Бессарабії й Буковини

3. Конституція 1923 року

4. Внутрішньополітичне становище в Румунії

5. Встановлення режиму і. Антонеску

1. Про румунсько-німецький договір (з книги

Болгарія

1. Революційний рух 1918-1919 рр.

2. Політика уряду о. Стамболійського

3. Червневі та вересневі водії 1923 р.

4. Переворот 1934 р.

Югославія

1. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців

2. Відовданська конституція 1921 р.

3. Національне питання

4. Державні перевороти 1929 р. Та 1941 р.

3 Маніфесту короля до

Росія – срср

1. Російська революція 1917 р., її причини та початок

2. Зречення Миколи II

3. Утворення Тимчасового уряду, його внутрішня і зовнішня політика

4. Серпневий заколот військових

5. Підготовка більшовицького виступу

7. Встановлення влади більшовиків

8. Розпуск Установчих зборів

9. Національно-визвольний рух і утворення незалежних держав

10. Громадянська війна в Росії: причини, найголовніші події, наслідки

11. Терор у роки громадянської війни

13. Нова економічна політика (неп)

14. Проголошення срср

15. Характер сталінського режиму

16. Індустріалізація

17. Колективізація

18. Суспільно-політична обстановка в 20-30-х рр.

1. З книги с. Мельгунова "Червоний терор у Росії?

2. З протоколу засідання Організаційного бюро цк

24 Січня 1919 року

3. З доповіді д. Волкогонова "Сталінізм: сутність,

Повторювально-узагальнюючий урок

Тема VI

1. Наслідки Першої світової війни для Японії

3. Соціально-економічне становище населення

4. Демократичний рух

2. З меморандуму Танака Гиті

1. "Рух 4 травня"

2. Сунь Ятсен

3. Революційні події 1925-1927 рр. Чан Кайші

4. Протиборство між Гоміньданом і комуністами

5. Визвольна війна народів Китаю проти японської інтер­венції

1. Листівка, що розповсюджувалася студентами під

2. Вашингтонський договір щодо Китаю (витяг)

1. Національно-визвольний рух після Першої світової війни

2. М. К. Ганді

3. Кампанії громадянської непокори

4. Ставлення різних політичних сил до проблем деколо­нізації та майбутнього країни

1. Про закон Роулетта

2. Напутні побажання Ганді селянству

3. Про м. К. Ганді

1. Національно-визвольний рух в Індокитаї, Бірмі та Індонезії

1. Економіка колоніального Індокитаю

2. Промова Сукарно перед судом голландських

3. Інвестиції іноземного капіталу в Індонезії.

2. Іран у міжвоєнний період

3. Реза-хан

4. Революція в Туреччині

6. Арабський світ

7. Палестинська проблема

1. Конституція Афганістану (основний закон високої

1. Закон про працю (витяг).

Країни африки

1. Національно-визвольний рух в Північній Африці

2. Здобуття незалежності Єгиптом

1. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні

2. Вплив іноземних держав

3. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів

1. Капіталовкладення сша і Великої Британії

2. Маніфест Національно-визвольного альянсу

Повторювально-узагальнюючий урок

Тема VII розвиток культури у I половині XX ст.

I. Освіта. Наука. Техніка

1. Вдосконалення системи освіти

2. Найважливіші досягнення науки

3. Відкриття а. Ейнштейна, н. Бора, м. Планка, е. Резер­форда, 3. Фрейда та ін.

4. Технічний прогрес

II. Література

1. Основні напрями в розвитку світової літератури

2. Творчість р. Тагора, р. Роллана, а. Франса, б. Шоу, т. Манна, Дж. Голсуорсі, і. Буніна

2. Анрі Барбюс. З роману "Вогонь"

III. Мистецтво

2. Реалізм

3. Авангардизм

4. Сюрреалізм

5. Театр і музика

7. Спорт

8. Відмінності в розвитку літератури у демократичних і тоталітарних державах

1. Зі статті н. Л. Мальцевої про творчість

Тема VIII міжнародні відносини

2. Загострення англо-німецьких та англо-японських супе­речностей

3. Зовнішня політика Франції. Франко-німецькі відно­сини

4. Відмова Німеччини від дотримання статей Версаль­ського договору

5. Експансіоністські претензії Італії

6. Зовнішньополітична доктрина срср. Радянсько-французький та радянсько-чехословацький пакти 1935 р.

7. Зовнішня політика Польщі

1. Із договору про взаємну допомогу між Союзом

2 Травня 1935 року

2. З меморандуму німецького уряду, врученого

7 Березня 1936 р. Урядам Франції, Великої Британії,

Виникнення двох вогнищ війни

1. Зростання агресивності Японії, загарбання нею Північ-но-Східного Китаю

2. Підготовка Німеччини та Італії до війни

3. Діяльність Ліги Націй в умовах наростання воєнної небезпеки

1. З виступу Гітлера на секретній нараді

5 Листопада 1937 року

2. З виступу Гітлера

1. Напад Італії на Ефіопію

2. Вторгнення Японії до Центрального Китаю

3. Вісь Берлін—Рим—Токіо

4. Політика умиротворення агресорів

5. Загарбання Німеччиною Австрії

6. Мюнхенська угода і загарбання Чехословаччини

2. Мюнхенська угода (витяг).

29 Вересня 1938 року

1. Ліквідація чехословацької держави

2. Німецькі претензії до Литви і Польщі

3. Англо-франко-радянські переговори 1939 р.

4. Радянсько-німецьке зближення. Радянсько-німецький пакт від 23 серпня 1939 р. Та таємний додатковий протокол до нього

5. Вплив угоди на подальший розвиток подій у Європі

1. Запис бесіди Ріббентропа зі Сталіним

2. Про політичну й правову оцінку

Запитання до документа

  1. З якою метою було створено Національно-визвольний альянс?

  2. В чому полягала програма альянсу?

Запам'ятайте дати:

• вересень 1924 р. — встановлення диктаторського режиму в Чилі.

• 1925 р. — обрання президентом республіки Куби Херардо Мочадо-і-Моралєса.

• 1927-1931 рр. — встановлення режиму особистої диктатури в Чилі Ібаньєса дель Кампо.

• 1930-1945 рр. — правління в Бразилії президента Ж. Варгаса.

• б вересня 1930 р. — військовий переворот в Аргентині, владу захопив генерал Хосе Урібуру.

• березень 1935 р. — створення в Бразилії національно-визвольного альянсу.

• 25 жовтня 1938 р. -

січень 1941 р. — Народний фронт при владі в Чилі.

Повторювально-узагальнюючий урок

Період 1918-1939 рр. в історії країн Азії, Африки та Латинської Америки відзначений бурхливими, строкатими й суперечливими процесами. Мінялися вікові підвалини, руйнувалися традиції, ремесла, звичний уклад життя. Ко­ристуючись з економічної відсталості країн Азії, Африки та Латинської Америки, відсутності сильної політичної влади, єдності патріотичних і національних сил, до цих регіонів інтенсивно проникав іноземний капітал, що май­же повністю підпорядкував собі найбагатіші природні і людські ресурси латиноамериканських та азіатських країн.

Проте фінансові інвестиції та впровадження нових технологій привели до розвитку нафтової, гірничорудної, обробної галузей промисловості, створення транспортної мережі, розвитку комунікацій, зв'язку. Зберігаючи місце­вий колорит, усе більше ставали схожими на європейські найбільші міста цих континентів: Стамбул, Багдад, Делі, Шанхай, Токіо, Бомбей, Каїр, Кейптаун, Мехіко, Ріо-де-Жанейро та інші. У них склалися міцні ринкові відносини, з'явилися сучасні фабрики і заводи.

У сільському господарстві посилився монокультурний напрям, що відповідав потребам метрополій, обсяг вироб­ництва продовольчих потреб залишався з року в рік при­близно на тому ж самому рівні. Зовсім інакше розвивалося виробництво експортних культур. Завдяки припливу іно­земних інвестицій і розвитку плантаційного господарства, експорт каучуку, рису, бавовни, джуту, какао-бобів, кави різко збільшився у цей період і слугував джерелом збагачу­вання численних західних і змішаних компаній.

Після Першої світової війни більшість афро-азіатських країн були колоніями й напівколоніями західних держав, тому віссю новітньої історії країн Азії та Африки був національно-визвольний рух. Колосальний вплив на народи азіатських і африканських країн справляє релігія. Вплив ісламу, індуїзму, буддизму на життєвий уклад сотень міль­йонів людей важко переоцінити. Тому національно-виз­вольний рух тут мав яскраве релігійне забарвлення. Опираючись посиленню європейського впливу, цей рух спирався на традиційні політичні еліти, національні та націоналістичні партії, прошарок підприємців, що почав утворюватися, які болюче реагували на обмежування своєї влади, на велику соціальну активність інтелігенції, студент­ства, робітників, селян, дрібних власників, що мали свої специфічні інтереси. Чим вищий був рівень розвитку країни, тим швидше вдавалося згуртувати патріотичні й національні сили, тим швидше й радикальніше провадилися реформи (Туреччина, Іран). Специфічною була тактика визвольного руху в Індії та в ряді сусідніх з нею країн. Тут найбільшу увагу приділяли кампаніям громадянської непокори і ненасиль­ницьких дій, до яких включали і бойкоти — відмови від посад, відмови купувати англійські товари, ухилення від виборів і, як крайній засіб, несплата податків. Незважаючи на очевидну наївність подібної тактики, вона істотно посла­била позиції британського колоніалізму в Індії.

Китай з його багатомільйонним населенням і багатою давньою культурою та історією особливо болюче сприйняв утвердження європейського панування. Адже китайці тра­диційно дивилися на свою країну як на центр Всесвіту, Піднебесну імперію, оточену васалами і варварами. Тим сильнішим був шок, пережитий китайцями після неодно­разових воєнних поразок не лише від європейців, але й від Японії. У ході революції 1911-1913 рр. впала Ціньська династія і Китай було проголошено республікою. Вся на­ступна його історія міжвоєнного періоду була відзначена боротьбою за владу між Гоміньданом, що стояв на націо­нально-патріотичних позиціях, і КПК, в основі якої була марксистська ідеологія. Це протистояння завершилося ли­ше у повоєнний період створенням КНР, де при владі перебували комуністи.

Національно-визвольний рух висунув цілу плеяду ви­датних громадських і державних діячів, погляди й діяль­ність яких справляли істотний вплив на народні маси. Серед них — Сунь Ятсен, М. Ганді, М. Кемаль Ататюрк, Реза-шах, Сукарно, Дж. Неру та інші.

Перші повоєнні роки відзначалися хвилею повстань, національних війн, визвольних рухів у багатьох країнах Сходу: "рисові бунти" в Японії, "Рух 4 травня" у Китаї, війна Афганістану за незалежність проти Великої Британії 1919 р., національне піднесення в Індії у 1919-1922 рр., визвольна війна турецького народу 1919-1922 рр., повстан­ня в Єгипті у 1919 й 1921 рр. Хоча у більшості випадків колонізаторам вдалося зберегти своє панування, їхні пози­ції в Азії похитнулися.

Особливе місце в історії країн Азії посідають карди­нальні реформи 20-30-х рр. у Туреччині, Ірані, Афганістані, що сприяли усуненню найбільш потворних пережитків феодалізму в адміністративній, судовій, освітній сферах і деяких галузях економічного життя цих країн.

Країни Латинської Америки отримали незалежність ще у XIX ст., тому в міжвоєнний період основним змістом їхнього політичного життя була боротьба демократичних сил з диктаторськими режимами, встановленими у бага­тьох країнах. Боротьба ця виливалася у створення Народ­них фронтів.

Історія країн Азії, Африки та Латинської Америки як складник світової історії міжвоєнного періоду проходила лінією боротьби старого архаїчного укладу життя, харак­терного для цих регіонів загалом, і народжуваної сучасної цивілізації, заснованої на всебічному розвитку економіки, демократичних інститутів і прагненні довершеності й со­ціального прогресу.

Запитання і завдання

  1. Чим було викликане, на ваш погляд, відставання країн Азії та Африки від європейських країн у період новітньої історії?

  2. Як вплинула на історію країн Азії та Африки Перша світова війна?

  3. Як ви вважаєте, чому Японія не стала колонією західних держав на відміну від інших азіатських країн?

  4. Порівняйте історію Індії та Китаю в 1918-1939 рр. за показниками:

  • економічний розвиток;

  • політичне становище;

  • державний устрій;

  • рушійні сили визвольної боротьби;

  • роль у ній різних соціальних верств;

  • характер визвольного руху;

  • засоби боротьби;

  • політичні партії та їхня роль у визвольному русі.

  1. У чому полягають істотні відмінності країн Тропічної і Південної Африки? Чим можна їх пояснити?

  2. Що було спільним у політичній і державній діяльності М. Кемаля Ататюрка, Реза-шаха, Сукарно, що їх іс­тотно відрізняло?

  3. Прокоментуйте наведені міркування, авторами яких є індійці:

• "Велика Британія принесла Індії мир, прогрес і західну цивілізацію";

  • "Докорінних суперечностей між Англією та Індією не існує";

  • "Поступове введення в Індії інститутів західноєвро­пейської демократії виведе країну зі стану занепаду".

З якими із цих тверджень ви згодні, з якими ні? Чому? Як ви вважаєте, до яких соціальних верств належали автори наведених висловлювань.

  1. Чим ви можете пояснити зовнішню політику Японії щодо азіатських держав?

  2. Поясніть смислове значення перерахованих понять, на­ звіть історичні події, до яких ці поняття мають відно­шення:

  • бойкотування товарів;

  • кампанія громадянської непокори;

  • національно-патріотичні сили;

  • Гоміньдан;

  • расизм;

  • сегрегація;

  • латифундизм.

  1. Які інтереси переслідували західні країни в країнах Азії та Африки? Яку роль відігравав іноземний капітал в економічному розвитку цих країн?

  2. Як ви розцінюєте судження, що "колонізаторська полі­ тика в країнах Африки принесла більше користі, ніж шкоди"?

  3. В чому полягали особливості економічних процесів у краї­ нах Латинської Америки в 20-30-ті рр.?

  4. Як позначився вплив іноземних держав на економічному розвитку латиноамериканських країн?

  5. В чому, на ваш погляд, полягали причини приходу урядів Народних фронтів у країнах Латинської Америки, зокре­ма в Чилі? Порівняйте цей процес з Європою.

  6. Який вплив на долю латиноамериканських народів спра­вило встановлення диктаторських режимів в Аргентині, Бразилії?

  7. Подумайте, в чому спільні й відмінні риси національно-визвольного руху країн Азії, Африки та Латинської Аме­рики в 20-30-х рр.

Тема VII розвиток культури у I половині XX ст.

I. Освіта. Наука. Техніка

1. Вдосконалення системи освіти

Новий технічний рівень виробництва, його ускладнен­ня і спеціалізація, масовий характер і стандартизація вима­гали поліпшення загальноосвітнього і технічного рівнів населення. Поступове підвищення значущості освіти су­проводжувалося розвитком різних форм спеціалізованого технічного навчання, особливо в нових галузях промисло­вості. Загальна і спеціальна освіта ставала потребою роз­витку суспільства, неодмінною умовою його прогресу і вдосконалення. Істотно мінялися структура і зміст освіти в різних країнах. Значно більше уваги стали приділяти ви­вченню математики, фізики, хімії на всіх стадіях навчання, зважаючи на потреби виробництва; освіта дедалі більше почала набувати прикладного характеру. В основі спеціа­лізації і диференціації освіти було підвищення її загального рівня.

У Великій Британії ще 1902 р. було видано закон, що зобов'язував місцеві органи освіти створювати державні граматичні школи. 1918 р. термін обов'язкової початкової освіти було подовжено до 14 років, тобто діти з 5 до 14 років обов'язково повинні були навчатися в школах. Згідно із законом 1944 р. термін обов'язкового навчання було по­довжено до 15 років, неповна середня школа проголошу­валася обов'язковою.

Університетська освіта у Великій Британії перебувала на вищому світовому рівні, а її центри — Лондонський, Кембриджський, Оксфордський, Едінбургський універси­тети, — були своєрідною Меккою для кращих наукових сил світу і привертали талановиту молодь багатьох країн Європи, Америки, Азії.

Передові позиції США у виробництві, нових технологіях, зростання великого фабричного виробництва, конвеєрна си­стема його організації з технікою, що безперервно усклад­нюється, зумовили швидке зростання освіти в країні. Якщо 1910 р. у середній школі (9-12 класи) навчалося 15,4% молоді віком 14-17 років, то у 1920 - 32,3%, у 1930 - 51,4%, Перероблювався й зміст середньої освіти.

Ще 1918 р. закони про обов'язкову початкову освіту було прийнято в усіх штатах. У школах США було встанов­лено досить низький мінімум обов'язкових знань, зате істотно розширювалася програма необов'язкових предме­тів, що давало простір для творчості як педагогам, так і самим учням. Приблизно з 20-х років в американській школі здійснювалася диференціація навчання між тими, хто має "академічні здібності", й тими, хто "практично мислить". До шкільної програми включалися курси, що готували до професії, ведення хатнього господарства.

Смотрите также файлы