ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.09.2024
Просмотров: 835
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1. Визначальні тенденції світового розвитку у 1914-1939 рр.
2. Періодизація світового розвитку
2.1. Період Першої світової війни (1914-1918 рр.)
2.2. Період повоєнної нестабільності (1919-1923 рр.)
2.3. Період економічної стабілізації (1924-1928 рр.)
2.4. Період великої депресії (1929-1933 рр.)
2.5. Період назрівання Другої світової війни (1933-1939рр.)
Тема і перша світова війна 1914-1918 рр. Початок першої світової війни. 1914 р.
1. Липнева криза 1914 р. У міжнародних відносинах
3. Вступ у війну Німеччини, Австро-Угорщини, Росії, Франції, Великої Британії
4. Стратегічні плани противники.
1. Зі спогадів німецького генерала Людендорфа про
2. З французького офіційного повідомлення
1. Австро-німецький наступ на сході
2. Невдача союзників у Дарданеллах
7. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі
1. Зі спогадів Людендорфа про наступ
2. Газета "Русский инвалид" про бої під Верденом
3. З телеграми російського командування про
1. Вплив революції в Росії на хід війни
3. Воєнні дії на Західному фронті
7. Поразка Німеччини та її союзників. Масштаби втрат і руйнувань
1. Мирний договір між Росією, з одного боку,
2. З угоди про перемир'я між союзниками
Повторювально-узагальнюючий урок
1. Наміри головних держав-переможннць на конференції
3. Версальський договір з Німеччиною
4. Мирні договори з союзниками Німеччини за підсумками Першої світової війни
5. Українське питання на конференції
6. Проблема досконалості Версальської системи договорів
1. Версальський договір (витяг)
3. Тріанонський мирний договір (витяг)
1. Міжнародні суперечності на Далекому Сході й у зоні Тихого океану
2. Скликання Вашингтонської конференції та її основні рішення
3. Завершення складання Версальсько-Вашингтонської системи, її сильні та слабкі сторони
1. Трактат між Сполученими Штатами Америки,
2. Вашингтонська угода щодо Китаю (витяг)
Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х роках
1. Невдоволеність переможених країн повоєнним розподілом територій і сфер впливу
2. Генуезька конференція 1922 р.
3.Радянсько-німецький договір у Рапаллой початок зближення між двома країнами
4. Наслідки реалізації планів Дауеса (1924 р.) та Юнга (1928 р.)
5. Найголовніші постанови Гаагської, Лозаннської та Локарнської конференцій
6. Значення пакту Бріана-Келлога
1. Рапалльська угода між Російською Радянською
2. План Дауеса (доповідь комітетові експертів
3. Пакт Бріана-Келлога (витяг)
Тема III суспільно-політичні рухи
Антивоєнний і національно-визвольний рухи, їхні форми і методи боротьби
1. Угода між Великою Британією та Ірландією
1. Роль профспілок після Першої світової війни
3. Соціалістичні та соціал-демократичні партії. Соціалістичний робітничий Інтернаціонал
1. Утворення, цілі й тактика комуністичних партій
3. Стосунки компартій із соціал-демократією
2. З резолюції за доповіддю т. Єркош, прийнятою
2. Порівняння італійського фашизму та німецького нацизму
1.3 Праці г. Гегеля "Філософія історії
Тема IV індустріальні країни європи та америки
1. Зміна статусу сша у світі після Першої світової війни
2. Період "просперіті" (процвітання) за президентів-республіканщв в. Гардінга та к. Куліджа
1. Закон про поліпшення становища в сільському
2. Закон про відновлення національної економіки
1. Соціально-економічне становище країни після Першої світової війни
2. Внутрішня політика кабінету д. Ллойд Джорджа та консервативних урядів
4. Особливості британського тред-юніонізму
5. Депресія 1929-1933 рр. Та її подолання
1. Лист Генради британських тред-юніонів
1. Наслідки Першої світової війни для Франції
3. Країна в період стабілізації (1924-1929 рр.)
4. Прояви економічної депресії
1. Програма Народного фронту (витяг)
2. Листопадова революція 1918 р.
4. Встановлення нацистської диктатури. А. Гітлер
1. Веймарська конституція (витяг)
2. Програмні цілі нсдап (витяг)
1. Наслідки Першої світової війни
2. Криза італійського парламентаризму й інститутів монархії
3. Встановлення фашистської диктатури. Б. Муссоліні
1. Ситуація в Іспанії після Першої світової війни
2. Диктатура м. Прімо де Рівери
4. Уряд Народного фронту та військовий переворот
5. Громадянська війна 1936-1939 рр.
6. Втручання тоталітарних держав до подій в Іспанії
7. Встановлення диктатури ф. Франко
1. "Генералісимус Франко і його час" (витяг із статті
2. "Доля інтербригад в Іспанії" (витяг
Повторювально-узагальнюючий урок
Країни центральної та східної європи польща
1. Відновлення державної незалежності Польщі. Ю. Пілсудськнй
2, Польсько-українське протистояння у Галичині.
3. "Польське питання" на Паризькій мирній конференції
4. Польсько-більшовицька війна 1920 р.
5. Режим "санації" ("оздоровлення")
1. З Конституції Польської республіки.
2. Визначення кордонів. Включення Закарпаття до складу Чехословаччини
4. Внутрішня політика т. Масаріка та е. Бенеша
6. Становище українського населення
2. Доба Угорської Радянської республіки
3. Угорщина за режиму м. Хорті
2. Декрет революційної урядової ради про
2. Анексія Бессарабії й Буковини
4. Внутрішньополітичне становище в Румунії
5. Встановлення режиму і. Антонеску
1. Про румунсько-німецький договір (з книги
1. Революційний рух 1918-1919 рр.
2. Політика уряду о. Стамболійського
3. Червневі та вересневі водії 1923 р.
1. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців
2. Відовданська конституція 1921 р.
4. Державні перевороти 1929 р. Та 1941 р.
1. Російська революція 1917 р., її причини та початок
3. Утворення Тимчасового уряду, його внутрішня і зовнішня політика
4. Серпневий заколот військових
5. Підготовка більшовицького виступу
7. Встановлення влади більшовиків
9. Національно-визвольний рух і утворення незалежних держав
10. Громадянська війна в Росії: причини, найголовніші події, наслідки
11. Терор у роки громадянської війни
13. Нова економічна політика (неп)
15. Характер сталінського режиму
18. Суспільно-політична обстановка в 20-30-х рр.
1. З книги с. Мельгунова "Червоний терор у Росії?
2. З протоколу засідання Організаційного бюро цк
3. З доповіді д. Волкогонова "Сталінізм: сутність,
Повторювально-узагальнюючий урок
1. Наслідки Першої світової війни для Японії
3. Соціально-економічне становище населення
3. Революційні події 1925-1927 рр. Чан Кайші
4. Протиборство між Гоміньданом і комуністами
5. Визвольна війна народів Китаю проти японської інтервенції
1. Листівка, що розповсюджувалася студентами під
2. Вашингтонський договір щодо Китаю (витяг)
1. Національно-визвольний рух після Першої світової війни
3. Кампанії громадянської непокори
4. Ставлення різних політичних сил до проблем деколонізації та майбутнього країни
2. Напутні побажання Ганді селянству
1. Національно-визвольний рух в Індокитаї, Бірмі та Індонезії
1. Економіка колоніального Індокитаю
2. Промова Сукарно перед судом голландських
3. Інвестиції іноземного капіталу в Індонезії.
1. Конституція Афганістану (основний закон високої
1. Національно-визвольний рух в Північній Африці
2. Здобуття незалежності Єгиптом
1. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні
3. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів
1. Капіталовкладення сша і Великої Британії
2. Маніфест Національно-визвольного альянсу
Повторювально-узагальнюючий урок
Тема VII розвиток культури у I половині XX ст.
1. Вдосконалення системи освіти
2. Найважливіші досягнення науки
3. Відкриття а. Ейнштейна, н. Бора, м. Планка, е. Резерфорда, 3. Фрейда та ін.
1. Основні напрями в розвитку світової літератури
2. Творчість р. Тагора, р. Роллана, а. Франса, б. Шоу, т. Манна, Дж. Голсуорсі, і. Буніна
2. Анрі Барбюс. З роману "Вогонь"
8. Відмінності в розвитку літератури у демократичних і тоталітарних державах
1. Зі статті н. Л. Мальцевої про творчість
Тема VIII міжнародні відносини
2. Загострення англо-німецьких та англо-японських суперечностей
3. Зовнішня політика Франції. Франко-німецькі відносини
4. Відмова Німеччини від дотримання статей Версальського договору
5. Експансіоністські претензії Італії
6. Зовнішньополітична доктрина срср. Радянсько-французький та радянсько-чехословацький пакти 1935 р.
1. Із договору про взаємну допомогу між Союзом
2. З меморандуму німецького уряду, врученого
7 Березня 1936 р. Урядам Франції, Великої Британії,
1. Зростання агресивності Японії, загарбання нею Північ-но-Східного Китаю
2. Підготовка Німеччини та Італії до війни
3. Діяльність Ліги Націй в умовах наростання воєнної небезпеки
1. З виступу Гітлера на секретній нараді
2. Вторгнення Японії до Центрального Китаю
4. Політика умиротворення агресорів
5. Загарбання Німеччиною Австрії
6. Мюнхенська угода і загарбання Чехословаччини
1. Ліквідація чехословацької держави
2. Німецькі претензії до Литви і Польщі
3. Англо-франко-радянські переговори 1939 р.
5. Вплив угоди на подальший розвиток подій у Європі
Істотно розв'язала руки німецькому керівництву укладена в липні 1935 р. англо-німецька морська угода, згідно з якою Велика Британія на порушення Версальського мирного договору надавала Німеччині право мати флот тоннажністю в 35% до тоннажності англійського військово-морського флоту. Завдяки цій угоді, проти якої виступила Франція, німецькі верфі було забезпечено замовленнями на спорудження кораблів принаймні на 10 років.
Італо-німецька агресія проти Республіки Іспанії, політика "невтручання" західних країн, закон 1935 р. "Про нейтралітет", ухвалений у СІЛА, безкарність з боку Ліги Націй остаточно розв'язали руки нацистським агресорам. Німеччина перетворилася на найсильнішу європейську державу. Разом з приєднаними територіями вона забезпечувала 15% світового промислового виробництва, випереджаючи Велику Британію та Францію. На початку 1939 р. Німеччина безперечно мала найсильнішу армію в Європі чисельністю 2,75 млн. чол. з 10 тис. гармат, 3,2 тис. танків і понад 4 тис. літаків. Фашистська Німеччина була готова до початку великої війни.
Готуючись до агресивних воєнних дій, фашистська Італія також ще у роки економічної кризи значно розширила будівництво військово-морського флоту. Навесні 1934 р. італійський уряд оголосив про будівництво двох лінкорів, відкривши тим самим нову сторінку у гонці озброєнь. Одночасно збільшувалось виробництво військових літаків, які Муссоліні називав "зброєю фашистського режиму". Того ж року було прийнято закон про воєнізацію нації, в якому йшлося про обов'язкову військову освіту італійців починаючи з дитячого віку. Для посилення військових сил удосконалювалися мобілізаційна система, підготовка військових кадрів, протиповітряна оборона, здійснювалася централізація військового виробництва. 1934 р. Муссоліні взяв на себе керівництво військовими міністерствами, заявивши при цьому: "Почалася епоха озброєнь".
У грудні 1937 р. Італія вийшла з Ліги Націй, і при цьому Муссоліні заявив, що його країна ніколи туди не повернеться.
У вересні 1938 р. Муссоліні взяв активну участь в укладанні мюнхенських угод, подавши цим Гітлеру значну допомогу в розчленуванні Чехословаччини. Зі свого боку, Муссоліні у квітні 1939 р. поставив перед албанським королем Зогу ультиматум, після чого італійські війська окупували Албанію. 22 травня 1-939 р. Італія та Німеччина підписали "Сталевий пакт", що зобов'язував обидві сторони в разі виникнення війни підтримувати одне одного "на суші, на морі та у повітрі". Таким чином, попередні угоди було перетворено на військовий союз, який сам Муссоліні назвав "знаряддям завоювання, а не оборони". Італійський фашизм своїми акціями на міжнародній арені активно наближав початок світової війни.
3. Діяльність Ліги Націй в умовах наростання воєнної небезпеки
Лігу Націй — міжнародну організацію — було створено на Паризькій мирній конференції. Ідея організації Ліги Націй була висунута в роки Першої світової війни пацифістськими колами Швейцарії, Великої Британії, Голландії та США як засіб боротьби проти війни та воєнної небезпеки. Статут Ліги Націй, розроблений спеціальною комісією під головуванням президента США В. Вільсона, було схвалено пленарним засіданням Паризької мирної конференції в лютому 1919 р. і включено до складу Версальського та інших мирних договорів. Статут було підписано 44 державами. Реальне співвідношення сил в цій організації призвело до того, що панівне становище в ній зайняли Велика Британія і Франція. Тому США відмовилися ратифікувати Статут і не увійшли до Ліги Націй.
У преамбулі Статуту і низці його статей говорилося, що завданнями цієї міжнародної організації є боротьба за мир, співробітництво і безпека народів, однак Лізі Націй не судилося стати гарантом миру між народами.
Статут передбачав обмеження озброєнь (ст. 8), взаємну гарантію територіальної цілісності та незалежності членів Ліги (ст. 10), заходи по боротьбі з агресором (ст. 11), вирішення суперечностей між державами шляхом третейського розгляду (ст. 12-15). Одна з найважливіших статей (ст. 16) передбачала застосування колективних заходів — економічних і політичних санкцій проти агресора. В реальній політичній обстановці керівники Ліги Націй протегували агресорам і порушникам міжнародного права, фактично підтримували гонку озброєнь та розв'язання Другої світової війни.
За час свого існування Ліга Націй не покарала жодного агресора, не подала допомоги жодній жертві агресії, не мала засобів впливу на розвиток міжнародних відносин і займала примиренську, а інколи безпринципну позицію щодо подій, які відбувалися. Фактично не Ліга Націй впливала на окремі держави, а навпаки, керівники розвинених країн ставили цю міжнародну організацію перед фактами, що вже відбулися.
Друга світова війна фактично звела нанівець роль Ліги Націй. Формальне рішення про її розпуск було прийнято у квітні 1946 р. Асамблеєю Ліги.
Запитання і завдання
-
Доведіть, спираючись на факти, що у 30-ті роки зростає мілітаризація Японії.
-
Яку позицію займали Велика Британія, Франція, США у зв'язку з японською агресією проти Китаю?
-
Схарактеризуйте основні напрямки політики Німеччини після приходу до влади Гітлера.
-
Як відбувався процес інтенсивного озброєння в Німеччині?
-
Чим, на ваш погляд, пояснюється прагнення Німеччини "придивитися до земель Сходу"?
-
У чому ви бачите суперечливість діяльності Ліги Націй?
-
Розташуйте в хронологічному порядку такі події: ° вихід Німеччини з Ліги Націй;
° вступ німецьких військ до Рейнської демілітаризованої зони;
° окупація Маньчжурії Японією;
° підписання англо-німецької морської угоди.
Документи і матеріали
1. З виступу Гітлера на секретній нараді
5 Листопада 1937 року
"Для Німеччини питання стоїть таким чином: де можна добитися максимального виграшу ціною найменших втрат? Німецькі політики повинні рахуватися з наявністю заклятих ворогів: Англії і Франції, для яких потужний німецький колос V самому центрі Європи — як сіль в оці. Обидві ці держави виступили проти подальшого посилення Німеччини як в Європі, так і поза неї..."
Запитання до документа
І. Враховуючи зміст параграфа і документа, поясніть, чому Німеччина вважала Францію і Велику Британію "заклятими ворогами".
2. З виступу Гітлера
"Ми ніколи не зможемо займатися великою політикою без міцного, загартованого, могутнього ядра, утвореного вісімдесяттю або ста мільйонами німців, що проживають у замкненому поселенні. Отже, першим завданням є створення Великої Німеччини. Навколо Великої Німеччини ми створимо систему дрібних і середніх васальних держав, до яких увійдуть прибалтійські держави, Польща, Фінляндія, Угорщина, Югославія, Румунія, Україна й численні південноросійські та кавказькі держави. Це буде федеративна німецька імперія. Ці території треба заселити німецькими селянами, слов'ян потрібно частково знищити, а частково переселити до Азії, у інших треба відняти землю і перетворити їх на служників панівної німецької раси. На Сході ми повинні поширити свою владу до Кавказу або Ірану, на Заході нам необхідні Фландрія і Голландія, але ми не відмовимось і від Швеції. Або Німеччина пануватиме над Європою, або вона розпадеться на безліч дрібних держав".
Запитання до документа
-
Як вирішувалися завдання створення федеративної німецької імперії?
-
Схарактеризуйте ставлення Гітлера до слов 'янських на родів.
Запам'ятайте дати:
• 18 вересня 1931 р. — початок японської окупації Маньчжурії.
-
1932 р. — проголошення Маньчжоу-го.
-
16 березня 1935 р. — прийняття закону про будівництво вермахту.
• 2 травня 1935 р. — підписання директиви про напад на Чехословаччину.
• 6 червня 1935 р. — укладення англо-німецької морської угоди.
• 7 березня 1936 р. — вступ німецьких військ до Рейнської зони.
• серпень 1936 р. — видання Гітлером "Меморандуму про завдання чотирьохрічного плану".
КОНСОЛІДАЦІЯ СИЛ АГРЕСОРІВ
1. Напад Італії на Ефіопію
Підготовка Італії до загарбання Ефіопії розпочалася, за визнанням Муссоліні, ще 1925 р. Спочатку припускалося анексувати її мирним шляхом за допомогою договору про дружбу (1928 р.). Однак це не вдалося. Тоді, починаючи з осені 1932 р., італійські фашисти розпочали ретельну розробку планів збройного вторгнення й поневолення ефіопської держави. Після цього розпочалася безпосередня підготовка до нападу на Ефіопію. В Ерітреї, Сомалі та Лівії (італійських колоніях) зосереджувалися війська, будувалися й реконструювалися морські порти, аеродроми, військові бази. За три роки в метрополії і колоніях було розгорнуто збройні сили до 13000 чоловік. Для ведення війни Італія різко збільшила закупівлю у США озброєння, літаків, нафти, сировини та інших стратегічних товарів. Велика Британія збільшила постачання вугілля, нікелю. Французькі заводи Рено постачали для італійської армії танки, проте найбільш істотну допомогу Італії подавала Німеччина.