ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 943
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
Патологія, патологічна анатомія і патоморфологія: визначення, задачі, історія і напрямки розвитку, значення для медичної освіти, науки і практики. Загальна та спеціальна патоморфологія.
Патоморфологія (патологічна анатомія) — навчальна дисципліна, яка дає поняття про структурне підґрунтя хвороб людини для поглибленого засвоєння фундаментальних основ медицини та клінічної картини захворювань з подальшим використанням одержаних знань у практичній роботі лікаря. Загальна патоморфологія закладає розуміння структурних основ клітинно-органної патології — типових загальнопатологічних процесів, сукупність яких зумовлює морфофункціональні прояви певних захворювань. Спеціальна (клінічна) патоморфологія дає знання структурних основ розвитку хвороб людини та їх клінічних проявів, одужання, ускладнень і наслідків; знання змін захворювань, що розвиваються у зв’язку зі змінами умов життя людини та навколишнього середовища (патоморфоз);
Предметом вивчення навчальної дисципліни є структурне підґрунтя хвороб людини для поглибленого засвоєння фундаментальних основ медицини та клінічної картини захворювань із подальшим використанням одержаних знань у практичній роботі лікаря.
та та завдання навчальної дисципліни
Метою патоморфології є вивчення мікроскопічної та ультрамікроскопічної будови структур людського організму, їх розвитку і змін у різноманітних умовах життєдіяльності.
Вивчення типових загальнопатологічних процесів, сукупність яких зумовлює морфологічні прояви захворювань.
Вивчити структурне підґрунтя розвитку хвороб та їх клінічних проявів, структурних основ одужання, ускладнень та наслідків.
Вивчення методів патоморфологічних досліджень: аутопсія, біопсія, дослідження біопсійного матеріалу, експериментальне моделювання захворювань.
Патологія — наука про структурні, біохімічні та функціональні зміни в клітинах, тканинах та органах, спричинені хворобою.
Як самостійна дисципліна патологічна анатомія розвивалася повільно у зв'язку з тим, що розтин тіл померлих довго було заборонено. У XVI столітті почали накопичувати матеріали з патологічної анатомії хвороб, отримані при розтині трупів. У 1761 році вийшла у світ праця італійського анатома Дж. Морганьї (1682-1771) «Про місце знаходження та причини хвороб, виявлених анатомом» ,. У XIX столітті відкривалися кафедри патологічної анатомії в Берліні, Парижі, Відні, Москві, Петербурзі. Представник віденської школи К. Рокитанський (1804-1878) на підставі величезного особистого досвіду створив одне з кращих в той час посібників з патологічної анатомії. К. Рокитанський був останнім представником панувала протягом століть теорії гуморальної патології людини, яка не мала наукової основи. У XX столітті патологічна анатомія стала бурхливо розвиватися, залучаючи до вирішення своїх завдань біохімію і біофізику, імунологію і генетику, молекулярну біологію, електроніку й інформатику. У багатьох країнах були створені інститути патології, з'явилися фундаментальні керівництва і журнали з патологічної анатомії; створені Міжнародне, Європейське та національні наукові товариства патологоанатомів. У другій половині XIX-початку XX століття відкрилися кафедри патологічної анатомії в медичних інститутах Харкова та Києва.
Патологічний процес та захворювання: визначення, загальна характеристика. Типові загальнопатологічні процеси.
Патологічний процес - це певна послідовність змін і реакцій, що закономірно виникають і розвиваються в організмі внаслідок дії патогенного фактора. Це поєднання процесів руйнування (ушкодження) і захисних компенсаторних реакцій, що виникають на різних рівнях організації організму під дією патогенного фактор
Захворювання — патологічний процес, який проявляється порушеннями морфології, обміну речовин чи / та функціонування організму (його частин) у людини. До типових загальнопатологічних процесів відносяться порушення крово- та лімфообігу , дистрофія, запалення, неопластична прогресія, некроз, імунні реакції.
Розрізняють чотири періоди захворювання:
1) латентний (інкубаційний);
2) продромальний;
3) період виражених клінічних ознак;
4) завершення хвороби.
Методи патоморфологічних досліджень (аутопсія, біопсія, дослідження операційного матеріалу, експеримент) та рівні дослідження (макроскопічний, мікроскопічний (тканинний та клітинний), електронномікроскопічний, молекулярний).
Організмений рівень дозволяє бачити хворобу цілісного організму й у взаємозв’язку всіх органів і систем.
Системний рівень – це рівень вивчення якої-небудь системи органів чи тканин, що поєднані спільністю функцій (наприклад, системи сполучної тканини, системи крові, системи травлення та ін.).
Органний рівень дозволяє виявляти зміни окремо взятих органів.
Тканинний і клітинний рівні – це рівні вивчення змінених тканин, клітин і міжклітинної речовини за допомогою світлооптичних методів дослідження.
Субклітинний рівень дозволяє спостерігати за допомогою електронного мікроскопа зміни ультраструктур клітин і міжклітинної речовини, які в більшості випадків є першими морфологічними проявами хвороби.
Молекулярний рівень – вивчення хвороби можливе при використанні комплексних методів дослідження з залученням електронної мікроскопії, імуногістохімії, цитохімії, радіоавтографії.
Основні терміни та поняття, що використовуються при морфологічному дослідженні: паренхіма, строма, клітина, екстрацелюлярний матрикс, гістіон, нефрон, печінкова часточка, легеневий ацинус, морфологічна класифікація епітелію.
Паренхіма — тканина внутрішнього середовища багатоклітинних організмів, що складається з приблизно однакових неполяризованих клітин. Також використовується для опори.
Строма — основа органів тварин, яка складається з пухкої або щільної волокнистої неоформленої сполучної тканини.
Клітина — структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, для якої характерний власний метаболізм та здатність до самовідтворення.
Екстрацелюлярний матрикс — це позаклітинна частина тканин тваринних організмів (передусім сполучної тканини), що залягає у міжклітинному просторі.
Гістіон - структурно-функціональна одиниця сполучної тканини.
Нефрон — це епітеліальна структура, яка являє собою систему звивистих і прямих канальців, що сліпо починаються капсулою від судинного клубочка кожного ниркового тільця, та впадає у збірну трубочку.
Печінкові часточки — структурно-функціональні одиниці печінки.
Легеневий ацинус — структурно-функціональна одиниця легень. Складається з гілок термінальної бронхіоли - респіраторних бронхіол 1, 2 і 3-го порядків і альвеолярних ходів, розгалужуються на альвеолярні мішечки.
Класифікація покривного епітелію:
- одношаровий:
плоский;
Одношаровий плоский епітелій, або мезотелій локалізується у кровоносних судинах, серозних оболонках, вистеляє очеревину, плевру, перикард. Функції мезотелію: вистелення, полегшення руху внутрішніх органів, секреція біологічно активних речовин, піноцитоз.
кубічний;
Одношаровий кубічний епітелій локалізується у нирковому канальці, бронхіолах легень. Функції: вистелення, секреція та транспорт речовин.
-
призматичний (циліндричний);
Одношаровий циліндричний епітелій локалізується у кишках, шлунку, жовчному міхурі, вивідних протоках печінки, порожнині матки та яйцеводів. Функції: вистелення, захист, абсорбція, секреція речовин.
-
циліндричний багаторядний війчастий (респіраторний), або псевдобагатошаровий;
Одношаровий багаторядний епітелій локалізується у трахеї, бронхах та деяких відділах статевої системи.Функції: вистелення, захист, секреція.
- багатошаровий:
-
плоский незроговілий;
Багатошаровий плоский незроговілий епітелій локалізується у рогівці ока, стравоході, ротовій порожнині, піхві, анальній частині прямої кишки. Має три види клітинних шарів: базальний, остистий, шар плоских клітин. Функції: вистелення та захист.
-
плоский зроговілий;
Багатошаровий плоский зроговілий епітелій,або епідерміс локалізується на шкірі. Має п'ять шарів: базальний, остистий, зернистий, блискучий, роговий. Функції: вистелення та захист.
-
перехідний;
Багатошаровий перехідний епітелій локалізується у сечоводі, сечівнику, сечовому міхурі. Має три шари: базальний, проміжний, покривний. Функції: вистелення та захист.
Класифікація залозистого епітелію:
- за місцем розташування клітин:
-
ендотелій,
-
екзотелій;
- за структурою:
-
одноклітинний,
-
багатоклітинний;
- за знаходженням відносно епітелію:
-
ендоепітеліальні,
-
екзоепітеліальні.
Алгоритм вивчення патологічних процесів та захворювань: етіологія, патогенез, морфогенез, патологічна анатомія, функціональні розлади, ускладнення, наслідки, прогноз та значення.
Етіологія в медицині— теоретичний розділ медицини, який вивчає причини виникнення хвороб, зокрема інфекційних. Також часто це у вузькому розумінні визначають як окреслення безпосередньої причини хвороби, синдрому або патологічного стану.
Патогенез — механізми виникнення і розвитку хвороби і окремих її проявів на різних рівнях організму — від молекулярних порушень до змін в органах і системах; розділ патології, що трактує питання патогенезу.
Морфогенез в біології — процес виникнення і розвитку органів, систем і частин тіла організмів як в індивідуальному (онтогенез), так і в історичному, еволюційному, розвитку (філогенез).
Патологічна анатомія — клінічний розділ медицини, що вивчає основи патологічних процесів в організмі людини з метою встановлення діагнозу та / або причини смерті.Підрозділом патологічної анатомії є патоморфологія, яка вивчає як загальні патологічні зміни органів і тканин під дією загальних факторів (запалення, травма, тощо), так і їхні особливості при окремих хворобах.
Функціональні розлади — це різноманітні комбінації хронічних та/чи рецидивуючих симптомів, які часто свідчать про порушення рухової функції та чутливості.
Ускладнення — новий медичний стан чи захворювання, яке виникло як наслідок іншої, попередньої хвороби.
Прогноз— спеціальне наукове дослідження конкретних перспектив розвитку якого-небудь явища.
Пошкодження клітини (альтерація): визначення, загальна характеристика. Зворотнє і незворотнє пошкодження. Особливості альтерації у дитячому віці.
В патології під пошкодженням, або альтерацією, розуміють зміни структури клітин, міжклітинної речовини, тканин і органів, які супроводжуються порушенням їх життєдіяльності.
Пошкодження здатні викликати найрізноманітніші причини. Вони можуть діяти на клітинні і тканинні структури безпосередньо або опосередковано (через гуморальні і рефлекторні впливу), причому характер і ступінь ушкодження залежать від сили і природи патогенного чинника, структурно-функціональних особливостей органу або тканини, а також від реактивності організму. В одних випадках виникають поверхневі і оборотні зміни, що стосуються зазвичай лише ультраструктур, в інших - глибокі і незворотні, які можуть завершитися загибеллю не тільки клітин і тканин, а й цілих органів. Пошкодження має різне морфологічне вираження на клітинному і тканинному рівнях. На клітинному рівні воно представлено різноманітними ультраструктурнимі змінами клітини, що становить зміст великого розділу загальної патології - патології клітини. На тканинному рівні ушкодження представлено двома загальнопатологічними процесами - дистрофією і некрозом, які нерідко є послідовними стадіями альтерації.
Характерною особливістю перебігу процесів пошкодження у дитячому віці є виражена інтоксикація. Це пов'язано з тим, що печінка і нирки, які здійснюють виведення продуктів метаболізму, закінчують своє формування в основному до 6-8 років.
Основні пошкоджуючі фактори: екзогенні (фізичні, хімічні, біологічні), ендогенні (генетичні дефекти, гормони, метаболіти) та приклади впливів, що найчастіше зумовлюють розвиток патологічного процесу (гіпоксія/ішемія, дія вільних радикалів, імунні реакції, генетичні впливи, розлади харчування).
Пошкоджуючий фактор чинить безпосередній пошкоджуючий вплив на клітину.
Основні пошкоджуючі фактори:
1. Екзогенні: фізичні (шум, вібрація, тиск, радіація); хімічні (побутові, виробничі, лікарські засоби); біологічні (інфекційні);
2. Ендогенні: генні та хромосомні аберрації; хвороби матері (непрохідність маткових труб, дефіцит ваги та ін.), гормональні (гіпер або гіпопродукція), метаболітичні(накопичення або недостатність певних метаблолітів, що призводить до патологічних станів).