ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 985
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
-
Парапротеїнемічні лейкози. Загальна характеристика. Мієломна хвороба. Визначення, клініко-морфологічні прояви, ускладнення і причини смерті.
Парапротеїнемічні лейкози (дискразії)- злоякісні імунопроліферативні захворювання, що мають здатність синтезувати парапротеїни (однорідні імуноглобуліни, або їх фрагменти).
Мієломна хвороба
-
Мікро-
В КМ плазматичні клітини інфільтрують інтерстицій пластами, мають перинуклеарне просвітлення (розвинений а.Гольджі) і ексцентричне ядро; плазмобласти з конденсованим хроматином та добре вираженим ядерцем; химерні багатоядерні клітини.
Внаслідок порушення синтезу імуноглобулінів з’являються клітини з включеннями інтактних або денатурованих білків: клітини з яскраво-червоною цитоплазмою, кл. Мота з множинними цитоплазматичними вакуолями, клітини з включеннями фібрил, паличкоподібних кристалів, глобул Русселя, тілець Датчера.
-
Макро-
КМ: дифузна форма (дифузна мієломна інфільтрація і остеопороз); дифузно-вузлова (дифузний мієломатоз і пухлинні вузли); множинно-вузлова (відсутня мієломна інфільтрація).
Кісткова тканина: «пазушне розсмоктування» (розрідження кісткової речовини за рахунок активації остеобластів, відслоювання ендоосту, канали остенів стають широкими);
остеолізис, остеопороз – гіперкальціємія – вапняні метастази.
Селезінка, печінка, легені, ЛВ –мієломна інфільтрація.
Нирки:склероз мозкової і кіркової речовини за рахунок накопичення білку Б-Д, зморщування.
-
Секреція парапротеїнів: амілоїдоз AL, відкладання амілоїду/кристалічних речовин, парапротеїнемічний набряк. Мієломна нефропатія. Синдром підвищеної в’язкості. Парапротеїнемічна кома. Аутоінфекція.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
Лімфома – група гематологічних захворювань лімфатичної тканини, що характеризуються збільшенням лімфатичних вузлів та/або ураженням різних внутрішніх органів, у яких відбувається безконтрольне накопичення «пухлинних» лімфоцитів.
До цієї групи захворювань відносять лімфосаркому, грибоподібний мікоз, хворобу Сезарі, ретикулосаркому, лімфогранулематоз (хвороба Ходжкіна).
За походженням: В-клітинні і Т-клітинні – на цьому заснована класифікація лімфом.
Згідно з цією класифікацією :
В-клітинні лімфоми можуть бути : дрібноклітинними (В), центроцитарними, імунобластними (В), плазмолімфоцитарними.
Т-клітинні лімфоми можуть бути: дрібноклітинними (Т), з лімфоцитів з перекрученими ядрами, імунобластними (Т), а також представлені грибовидним мікозом та хворобою Сезарі.
Етіологія і патогенез: Лімфоми не мають будь-яких особливостей в порівнянні з лейкозами. Деякі лімфоми(лімфосаркома) при лікуванні хворих цитостатичними препаратами «завершують» термінальну стадію лейкозу. Також вони здатні «трансформуватися» в лейкоз.
Для лімфом характерна наявність первинного пухлинного вогнища, подібно солідним пухлин. Однак лімфоми здатні не тільки до метастазування (як солідні пухлини), а й до дисемінації по всьому організму одночасно з формуванням стану, що нагадує лімфоїдний лейкоз.
Лімфоми у дітей відносяться до групи пухлин у дітей, що розвиваються за типом пухлин у дорослих.Лімфогранулематоз може розвинутися у дітей любого віку , найчастіше у віці від 4 ло 6 та від 12 до 14 років. Вважають, що ця закономірність пов”язана з особливостями розвитку лімфатичної системи, гормональною перебудовою , імунологічною реактивністю. Хлопчики хворіють на лімфогранулематоз частіше ніж дівчатка.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
Лімфогранулематоз(хвороба Ходжкіна)-злоякісна гранульома – це злоякісне захворювання лімфоїдної тканини, характерною ознакою якого є наявність гігантських клітин Штернберга у лімфатичних вузлах (ЛВ).
За морфологічними ознаками виділяють: ізольований та розповсюджений лімфогранулематоз.
При ізольованому ( локальному) лімфогранулематозі патологічні зміни виникають в одній групі лімфатичних вузлів(ЛВ). Частіше це шийні, медіастинальні або позачеревні; рідше – пахвові та пахвинні, які збільшуються в розмірах і зростаються між собою в пакети. Спочатку вони м’які та соковиті, сірі або сіро-рожеві, на розтині із стертим малюнком будування. В подальшому вузли стають сухими, щільними, з осередками некрозу і склерозу. Первинна локалізація можлива не лише в ЛВ, а і за їх межами (селезінка, печінка, шлунок, легені, шкіра)
При розповсюдженому (генералізованому) лімфогранулематозі розростання клітин знаходять не тільки в осередку первинної локалізації, а і за її межами. В такому випадку в першу чергу збільшується селезінка. На розтині її пульпа червона з множинними біло-жовтими осередками некрозу і склерозу, набуває пістрявого «порфирового» вигляду («порфирова селезінка»). Розвиток генералізованого лімфогранулематозу пов’язують з метастазуванням пухлини з первинного пухлинного вузла.
При мікроскопічному дослідженні в осередках первинної локалізації і в метастатичних відсівах знаходять: проліферацію лімфоцитів, гістіоцитів, ретикулярних клітин, серед яких зустрічаються гігантські клітини, еозинофіли, плазматичні клітини, нейтрофільні лейкоцити. Характерною ознакою лімфогранулематозу є проліферація ати пічних клітин, серед яких розрізняють : малі клітини Ходжкіна, великі (одноядерні гігантські) клітини Ходжкіна, багатоядерні клітини Рід-Березовського-Штернберга гігантських розмірів.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
Неходжкінські лімфоми - досить велика група лімфом, які не є хворобою Ходжкіна (лімфогранулематоз). Рішення про приналежність лімфоми до хвороби Ходжкіна приймається після гістологічного дослідження зразка біопсії тканини. Якщо при мікроскопічному дослідженні знаходять специфічні для хвороби Ходжкіна, клітини Березовського-Штернберга-Ріда, то ставлять діагноз хвороби Ходжкіна. Якщо ці специфічні клітини не знаходять, то лімфому відносять до групи неходжкінських.
Неходжкінські лімфоми мають багато підвидів, які відрізняються за гістологічною картиною, клінічним проявам і підходам до їх лікування.
Індолентні лімфоми - мають повільний і сприятливий перебіг, часом тривалий час не вимагають спеціального лікування.
Агресивні лімфоми- характеризуються швидким прогресуванням, великою кількістю симптомів і вимагають негайного початку лікування. Зустрічаються лімфоми з проміжними характеристиками. Найчастіше аномальне зростання лімфоцитів починається у лімфатичних вузлах, при цьому розвивається класичний варіант лімфоми, що супроводжується збільшенням лімфатичних вузлів. Однак зустрічаються лімфоми, при яких лімфатичні вузли не збільшуються, тому що захворювання первинно виникає не в лімфатичному вузлі, а в різних органах: селезінці, шлунку, кишці, легенях, головному мозку. Такі лімфоми називають екстранодальними.
Класифікація неходжкінських лімфом:
В-клітинні лімфоми |
Т-клітинні лімфоми |
Індолентні |
|
Хронічна лімфолейкемія Лімфома з малих лімфоцитів Імуноцитома, лімфоплазмоцитарна лімфома Волосатоклітинна лейкемія Плазмоцитома (мієлома) Лімфома маргінальної зони селезінки Екстранодальна лімфома маргінальної зони Нодулярна лімфома із клітин маргінальної зони Лімфома із клітин фолікулярного центра Лімфома із клітин мантії |
Хронічна лімфоцитарна лейкемія Лейкемія з великих грануловмісних лімфоцитів Грибоподібний мікоз |
Агресивні лімфоми |
|
Дифузна великоклітинна лімфома |
Анапластична великоклітинна лімфома Периферична Т-клітинна лімфома |
Високоагресивні лімфоми |
|
Прекурсорна В-лімфобластна лейкемія/лімфома Лімфома Беркіта |
Прекурсорна Т-лімфобластна лейкемія/лімфома Т-клітинна лімфома/лейкемія дорослих (HTLV+) |
Відзначимо, що для неходжкінської лімфоми НЕхарактерне злиття лімфовузлів у конгломерати. Генералізована лімфаденопатія, ураження кільця Вальдеєра на початку захворювання характерна для неходжкінської лімфоми. Також часто при індолентній неходжкінській лімфомі виявляють лімфоцитоз у периферичній крові та в кістковому мозку. Неходжкінській лімфомі властива щільноеластична консистенція лмфатичних вузлів.
Прогноз:
Якщо неходжкінська лімфома перейшла у генералізовану стадію, коли постраждало багато вузлів, інші органи, то шанси на одужання дуже малі – близько 10%. Несприятливими факторами вважаються похилий вік та утворення кількох пухлин поза лімфатичною системою. При ранньому виявленні ймовірність одужання доходить до 60%.
Також залежить від підвиду лімфоми. Індолентні лімфоми: часто (>50 %) виникають ремісії, які проте короткотривалі (до декількох років), випадки одужання спорадичні. Агресивні лімфоми: повні ремісії у >60 % пролікованих хворих, одужання у 40–50 %.