ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1320
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
336. Гострий гломерулонефрит. Визначення, етіологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, прогноз.
Збудник:стрептокок
Патогенез:циркуляція імунокомплексів 10-12 місяців
На початку захворювання виникає гіперемія клібочків+ інфільтраці мезангіуму та капілярних петель нейтрофілами. Потім приєднується проліферація ендотеліальних та мезангіальних клітин, ексудативна р-я стихає.( ексудативна фаза-перевага в клубочках лейкоцитів, ексудативно-проліферативна фаза - пороліферація+лейкоцитарна інфільтрація, проліферативна фаза - проліферація клітин)
Патологічна анатомія: Нирки : пістрява нирка-збільшені ,набряклі,піраміди темно-червоні,кора сірувато-коричнева з дрібними крововиливами або сірими напівпрозорими крапками.
Ускладнення:гостра ниркова недостатність.
Наслідок: сприятивий, видужування.
-
Підгострий швидкопрогресуючий гломерулонефрит. Визначення, етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, прогноз.
Етіологія:Розвивається при пошкодженні ниркових клубочків імунними циркулюючими комплексами та антитілами.
-
Швидкий перебіг-швидкопрогресуючий підгострий гломерулонефрит
-
Виникає ниркова недостатність-злоякісний гломерулонефрит
-
Властиві екстра капілярні проліферативні зміни – екстра капілярний продуктивний гломерулонефрит.
Патологічна анатомія: внаслідок проліферації епітелію капсули , подоцитів та макрофагів утворюються «півмісяцеві утворення»,які здавлюють клубочок. В капілярних петлях некроз, в просвіті фібринові тромби. Внаслідок накопичення фібрину півмісяці перетворюються в спайки та гіалінові ділянки. Приєднується дистрофія , набряк та запалення строми.виникає склероз та гіаліноз клубочків,атрофія канальців і фіброз строми.
Нирки(великі пістряві нирки):збільшені, дряблі, корковий шар широкий, набряклий і жовто-сірий, тьмяний, червоним вкрапом ,добре відмежований від темно-червонох мозкової речовини та сполучається з повнокровними пірамідами.
338.Хронічні гломерулонефрити. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, патологічна анатомія, ускладнення, прогноз.
Хронічний гломерулонефрит- самостійне захворювання,яке перебігає латентно або з рецидивами протягом багатьох років і закінчується хронічною нирковою недостатністю.
Етіологія:Причина невідома.
Механізм пов’язаний циркулюючими імунокомплексами.
Класифікація:Розрізняють мезангіальний та фібро пластичний(склерозуючий).
-
Мезангіальний: розвивається внаслідок проліферації мезангіоцитів у відповідь на відкладання під ендотелієм та в мезангії імунних комплексів. Відбувається інтерпозиція мезангію, це призводить до відшарування ендотелію від мембрани.
-мезангіопроліферативний(проліферація мезангіоцитів і розширення мезангію без змін стінок клубочків):доброякісний перебіг.
-мезангіокапілярний(проліферація мезангіоцитів та дифузне пошкодження мембрани капілярів клубочків): ранній і швидкий розвиток хронічної ниркової недостатності.
лобулярний гломерулонефрит(внаслідок проліферації мезангіоциів та збільшення мезангіального матриксу в центрі часток капілярні петлі зміщуються на периферію та здавлюються)
Патанатомія: в канальцях дистрофія та атрофія, в стромі інфільтрація та склероз. Нирки :щільні,блідо жовтими плямами в корковому шарі.
-
Фібробластичний(склерозуючий):склероз і гіаліноз капілярних петель ,утворення спайок в капсулі.дистрофічні та атрофічні зміни канальців, склероз строми та судин нирок. Нирки:зменшені, з дрібними западинами на поверхні,щільні , сіро-червоні.
Вторинно-зморщенні нирки:зменшені,щільні, дрібнозерниста поверхня. Корковий шар тонкий, тканина суха, мало кровна, сірого кольору.
При мікроскоп дослідженні: атрофія клубочків і канальців, заміщення їх сполучною тканиною. Клубочки перетворюються на рубці(гломерулосклероз), або гіалінові кульки(гломерулогіальноз). Артеріоли склерозовані та гіалінізовані. Фіброз та гіаліноз в інтимі .
Поза ниркові зміни:гіпертрофія серця(переважно лів шлуночка),еластофіброз, атеросклероз,артеріоло склероз(судин гм.серця,нирок,сітківки ока).
Ускладнення:хронічна ниркова недостатність, з явищами уремії, серцево-судинна недостатність, крововиливи в гм.
Наслідок:несприятливий(хронічна недостатність, потрібна пересадка нирок)
339.Незапальні гломерулопатії. Визначення. Класифікація. Ліпоїдний нефроз. Патологічна анатомія, ускладнення, прогноз. Нефротичний синдром.
Незапальні гломерулопатії ― мінімальний запальний процес, або повна його відсутність;
Нефротичний синдром: висока протеїнурія, диспротеїнемія, гіпопротеїнемія, гііперліпідемія,набряки.
Класифікація: первинний(ідіоматичний) та вториннй.
До первинного належать: ліпоїдний нефроз, мембранозна нефропатія, фокальний сегментарний склероз.
Ліпоїдний нефроз:
Етіологія:причина невідома, можливо дисплазія подоцитів.
Патогенез: дистрофія та некробіоз епітелію канальців,які виникають внаслідок змін гломерулярного фільтру .
Патологічна анатомія:втрата подоцитами малих відростків. Базальна мембрана зберігається. Відбувається злиття мембрани з подоцитами, вона стає потовщеною, незначне потовщення мезангіуму. Канальці нефрону розширені, епітелій набухлий,з гіаліновими краплями,вакуолями,нейтральними жирами та холестерином(внаслідок підвищеної проникності). Дситрофія, некробіоз,атрофія епітелію канальців+регенерація= в просвіті гіалінові,соскоподібні та зернисті циліндри.
Нирки:великі білі нирки:збільшені,в’ялі, капсула легко знімається, поверхня гладка, жовтувата. На розтині корковий шар широкий, жовто-білтй/сіро-білий, піраміи червоні.
Наслідок(перебіг):сприятливий.
340 Незапальні гломерулопатії. Визначення. Класифікація. Мембранозна нефропатія. Патологічна анатомія, ускладнення, прогноз. Нефротичний синдром.
Мембранозна нефропатія(мембранозний гломерулонефрит)
Хронічний перебіг, прояви: протеїнурія,/нефротичний синдром
Етіологія:не відома
Патогенез: внаслідок пошкодженя гломерулярного фільтру циркулюючими імунними комплексами.
Патологічна анатомія:дифузне потовщення стінок капілярів клубочків.мембранозна трансформація(відростки мембрани в бік подоцитів між відкладаннями імунних комплексів), склероз і гіаліноз капілярів клубочків.+дистрофія епітелію. Нирки: збільшені,блідо-рожеві/жовті з гладкою поверхнею
Наслідок:зморщування нирок та хронічна недостатність.
-
Тубулопатії. Визначення, причини, класифікація, морфологічна характеристика.
Тубулопатії – захворювання нирок різної етіології та патогенезом переважно з первинним ураженням канальців.
Класифікація:
-
Набуті: - некротизуючий тип(шокова стадія,олігоанурична стадія, відновлення діурезу); - обструктивний тип(подагрична нирка, мієломна нирка)
-
Спадкові.
342.Гостре пошкодження нирок (гостра ниркова недостатність). Причини, патогенез, стадії, наслідки, прогноз.
Гостра ниркова недостатність- це синдром, якому властиві некроз епітелію канальців та глибокі порушення крово- та лімфо обігу.(некротичний нефроз, некронефроз)
Етіологія:інтоксикації важкими металами, багатоатомними спиртами, наркотичними речовинами, сульфаніламідами., при важких травмах, хворобах печінки, опіках…
Патогенез:внаслідок порушення ниркової гемодинаміки(спазм судин коркового шару нирки і скидання основної маси крові на межі кори та мозкової речовини у вени). Утворюється ішемі та порушення лімфо відтоку=дистрофічні та некротичні зміни канальців=набряк ниркової тканини, підвищеня тиску= закупорювання канальців детритом, міоглобіном, загиблими клітинами=розров базальної мембрани=канальцеві обструкція і набряк інтерстицію.
Патологічна анатомія: нирки збільшені, набряклі, фіброзна капсула напружена, легко знімається.короквий шар широкий, блідо-сірий, різко відмежований від темно-червоних пірамід.
-
Шокова стадія(початкова): гіперемія венозна інтермедіарної зони та пірамід,набряк інтерстицію та лімфостаз, епітелій канальців містить гіаліново-крапельну,гідро пічну, жирову дистрофію, в канальцях циліндри.
-
Олгоанурична стадія:переважають некротичні зміни в канальцях головних відділів.,деструкція безальної мембрани,тубулорексис, циліндри перекривають нефрон,набряк інтерстицію,тромбоз вен.
-
Стадія відновлення діурезу:гіперемія клубочків,набряк, клітинна інфільтрація зменшуються. Ділянки де некроз канальців+ руйнування базальної мембрани=розростання сполучної тканини=утворюються осередки склерозу.
Ускладнення: сегментарний або тотальний некроз коркового шару.
Наслідки: гемодіаліз/смерть від уремії.
343. Пієлонефрит.Визначення,етіологія,патогенез,класифікація,патологічна анатомія, ускладнення, наслідки, прогноз.
Пієлонефрит - інфекційне захворювання, при якому в процес втягуються ниркова миска, чашечки і речовина нирок з переважним ураженням проміжної тканини.
Етіологія і патогенез.
Найчастіший збудник: кишкова паличка, частий збудник-ентерокок, стрептокок, стафілокок, протей. Мікроби заносяться в нирки урогенним висхідним шляхом, сприяючі фактори: дискінезія сечоводів і миски, везікоренальний і піелоренальний рефлюкси та піеловенозний рефлюкс. Висхідний пієлонефрит загострює захворювання, що пов’язані з порушенням відтоку сечі, тому він часто розвивається під час вагітності.
Гематогенний нисхідний пієлонефрит-виникає при черевному тифі, ангіні, сепсисі. Лімфогенний пієлонефрит-джерелом інфекції є товста кишка і статеві органи.
Після проникнення інфекції у кров, перебіг захворювання загострюється при зниженій реактивній здатності оргазнізму, ця причина згодом може призвести до рицедивів або хронічного перебігу.
Патологічна анатомія.
Гострий пієлонефрит: повнокров'я і лейкоцитарна інфільтрація миски та чашок, вогнища некрозу слизової оболонки, картина фібринозного пієліту. Проміжна тканина всіх шарів нирки набрякла, інфільтрована лейкоцитами нерідкі множинні міліарні абсцеси, крововиливи. Канальці дистрофовані, їх просвіти заповнені циліндрами зі злущеного епітелію і лейкоцитів. Процес має вогнищевий або дифузний характер.
Нирка (нирки) збільшена, тканина набрякла, повнокровна, капсула легко знімається. Порожнини мисок і чашечок розширені, заповнені каламутною сечею або гноєм, їх слизова оболонка тьмяна, з вогнищами крововиливів. На розрізі ниркова тканина строката, жовто-сірі ділянки оточені зоною повнокров'я і геморагії, зустрічаються абсцеси.
Хронічний пієлонефрит: строкаті зміни, так як склеротичні процеси, поєднуються з ексудативно-некротичними. Склерозування мисок і чашок,, лімфоплазмоцитарна інфільтрації, поліпозу слизової оболонки і метаплазії перехідного епітелію в багатошаровий плоский. Виражене хронічне проміжне запалення з розростанням сполучної тканини, інкапсуляцією абсцесів і макрофагальної
резорбцією гнійно-некротичних мас. Канальці піддаються дистрофії і атрофії. Збережені канальці різко розтягнуті, епітелій їх сплощений, просвіти заповнені колоідоподібним вмістом, нирка нагадує за будовою щитовидну залозу.Артерії і вени склерозіровани.
Осередкована зміна ниркової тканини при хронічному пієлонефриті: ділянки атрофії і склерозу оточені відносно збереженою нирковою тканиною, в якій можна знайти ознаки регенераційної гіпертрофії. Цей процес задає характерного вигляду ниркам: розміри нирок неоднакові, поверхня їх крупногорбиста, на розрізі видно поля рубцевої тканини, черговані з відносно збереженою нирковою паренхімою; миски розширені, стінки їх потовщені, білястого кольору.