Файл: Все вопросы патан экзамен.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 11.04.2024

Просмотров: 1331

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,

12.Клітинні та позаклітинні механізми трофіки. Складові частини (первинний та вторинний месенджери) системи регуляції метаболізму.

13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.

15. Паренхіматозні дистрофії: визначення, класифікація, механізми, морфологічна характеристика, наслідки.

16. Спадкові ферментопатії (хвороби накопичення або тезаурисмози) як відображеність спадкових дистрофій, їх значення в патології дитячого віку.

17. Паренхіматозні білкові дистрофії (диспротеїнози): визначення, морфогенетичні механізми, локалізація, розповсюдженість процесу, морфологічна характеристика, наслідки

18.Паренхіматозні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, морфогенетичні механізми, локалізація процесу, морфологічна характеристика, наслідки

19.Паренхіматозні вуглеводні дистрофії: визначення, патоморфологічні прояви, локалізація змін, наслідки

20. Морфо-функціональна характеристика позаклітинного середовища (матриксу): основна речовина, клітини, волокна.

21. Стромально-судинні дистрофії: визначення, механізми, класифікація за видом порушеного обміну речовин.

22. Дезорганізація сполучної тканини: визначення, основні механізми (підвищення судинної проникливості, деструкція клітин та позаклітинного матриксу).

24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.

25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.

26. Амілоїдоз: визначення, морфогенез, гістохімічна, імуногістохімічна та електронномікроскопічна характеристика амілоїду. Види амілоїду.

27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.

28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.

29. Патоморфологія внутрішніх органів при амілоїдозі («сагова» селезінка, «сальна» селезінка, велика «сальна» нирка, амілоїдне зморщення нирок). Значення амілоїдозу для організму.

30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви

31. Стромально-судинні вуглеводні дистрофії: визначення, механізми, морфологічна характеристика, наслідки

32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.

33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.

34. Види гемоглобіногенних пігментів: феритин, гемосидерин, білірубін, гематини, гематоїдин, порфірини та механізми їх утворення.

35. Гемосидероз: визначення, класифікація, патоморфологія. Загальний та місцевий (есенціальний гемосидероз легень, синдром Целен-Геллерстедта) гемосидероз.

36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.

37. Кругообіг жовчних пігментів в організмі. Прямий та непрямий білірубін – морфофункціональна характеристика.

47. Види кальцинозів: метастатичний, дистрофічний, метаболічний. Причини, патогенез, морфологічна характеристика.

48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).

49. Порушення обміну калію і натрію: періодичний параліч, утворення каменів. Причини та механізм утворення каменів. Різновиди каменів. Наслідки каменеутворення.

50. Некроз: визначення та механізми розвитку (денатурація білків та лізис). Уявлення про паранекроз, некробіоз, парабіоз, аутоліз. Особливості некрозу у дитячому віці.

51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.

53. Класифікація некрозу залежно від причини, що його викликала (травматичний, токсичний, трофоневротичний, алергічний, судинний) та механізму впливу патогенного фактора (прямий та непрямий некроз).

55. Інфаркт: причини, патогенез, наслідки. Морфологія інфаркту. Види інфаркту: білий, білий з геморагічним вінчиком (змішаний) та червоний.

56. Морфологічна характеристика інфарктів міокарда, головного мозку, легень, нирок, селезінки, кишківника.

57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.

58. Порівняльна характеристика некрозу та апоптозу. Ультраструктурні ознаки некрозу та апоптозу. Роль апоптозу при різноманітних захворюваннях.

60. Постішемічно-реперфузійні пошкодження органів. Визначення, особливості морфогенезу, морфологічна характеристика, наслідки.

61. Смерть організму: визначення, ознаки, класифікація і терміни розвитку. Поняття про природну, насильницьку смерть і смерть від хвороб (передчасну і раптову).

62. Смерть клінічна та біологічна. Ознаки смерті і посмертні зміни. Визначення внутрішньоутробної смерті.

63. Постреанімаційний період: визначення, морфологічні особливості пошкодження життєво-важливих органів і відновлення їх функцій.

66. Порушення кровообігу: визначення, класифікація, механізми розвитку. Особливості порушення кровообігу у дітей.

67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.

68. Венозне повнокрів’я (гіперемія): визначення, класифікація (гостре, хронічне, місцеве, загальне), значення.

71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.

72. Гостра і хронічна лівошлуночкова серцево-судинна недостатність: основні причини, патогенез, зміни у внутрішніх органах (набряк легень, бура індурація легень).

73. Гостра і хронічна правошлуночкова серцево-судинна недостатність: основні причини, патогенез, зміни у внутрішніх органах ("мускатна" печінка, ціанотична індурація нирок і селезінки).

75. Набряк: визначення, термінологія, причини, класифікація, механізми розвитку, морфологічна характеристика, наслідки. Водянка порожнин.

76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.

77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.

78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.

79. Лімфедема: визначення, класифікація (гостра та хронічна, загальна та реґіонарна), морфологічна характеристика. Лімфостаз, слоновість.

80. Лімфорея: визначення, класифікація (зовнішня та внутрішня: хільозний асцит, хілоторакс), морфологічна характеристика. Значення порушення лімфообігу.

81. Кровотеча (геморагія) і крововилив: визначення, класифікації, значення. Термінологія, яка вживається для опису різних видів кровотеч та крововиливів.

82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.

83. Стаз: визначення, причини, механізм розвитку, види, морфологічна характеристика, наслідки. Передстаз, сладж-феномен.

84. Тромбоз: визначення, механізми та патогенез. Тріада Вірхова (пошкодження ендотелію, гемодинамічні розлади, гіперкоагуляція).

87. Стадії розвитку двз-синдрому та відповідні морфологічні прояви (гіперкоагуляція, коагулопатія споживання, активація фібринолізу, відновлення).

88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.

90. Емболія: визначення, класифікація, морфологія. Основні види емболій: тромбоемболія, жирова, газова, тканинна, бактерійна.

91.Основні шляхи емболій та їх наслідки (системна, тромбоемболія легеневої артерії, по портальній системі). Ортоградна, ретроградна та парадоксальна емболії.

92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.

93.Тромбоемболія легеневої артерії: визначення, етіологія, патогенез. Види та наслідки (раптова смерть, геморагії, інфаркт легень, легенева гіпертензія).

94. Патогенез та стадії розвитку інфаркту: ішемія, некроз, організація. Морфологічні прояви інфаркту в органах (серце, головний мозок, нирки, селезінка, легені, кишка).

95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.

96.Захисні реакції організму людини, їх взаємодія та особливості (бар’єри, лейкоцитарна реакція, імунні реакції).

97. Медіатори та їх роль у захисних реакціях організму. Загальна характеристика, класифікація та особливості впливу медіаторів.

98. Поняття про імунокомпетентні клітини. Гуморальні і клітинні імунні реакції: загальна характеристика, механізми імунних реакцій.

100. Класифікації запалення та принципи, що лежать в їх основі (переважання певної фази, особливості перебігу,етіологія).

109. Катаральне запалення: визначення, етіологія, класифікація (гостре і хронічне), морфологічна характеристика, наслідки.

110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.

111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.

112. Проліферативне та хронічне запалення: визначення, загальна характеристика. Тріада ознак, що характеризує хронічне запалення. Причини хронізації запалення.

113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.

114. Прояви хронічного запалення. Мононуклеарний інфільтрат (склад, механізми утворення). Макрофаг, як представник системи мононуклеарних фагоцитів, його трансформація та роль у хронічному запаленні.

115. Класифікація проліферативного запалення.

116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.

117. Гранулематозне запалення: визначення, причини, загальна характеристика. Гранулематозні захворювання.

120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення

121. Продуктивне запалення з утворенням поліпів та гастрокінцевих кондилом: визначення, причини, морфологічна характеристика

131. Регенерація: визначення, біологічне значення. Види регенерації: фізіологічна, репаративна, патологічна, їх морфологічна характеристика. Повна (реституція) та неповна (субституція) регенерація.

132. Клітинна та внутрішньоклітинна форми регенерації. Загальні та місцеві умови, які визначають характер перебігу регенераторного процесу.

134. Особливості регенерації окремих видів тканин та органів: регенерація крові, судин, сполучної, жирової, хрящової, кісткової, м'язової тканини та епітелію.

135. Регенерація печінки, підшлункової залози, нирок, залоз внутрішньої секреції, легень, міокарда, головного та спинного мозку, периферичних нервів.

154. Особливості пухлинної клітини. Морфологічний, біохімічний, антигенний і функціональний атипізм пухлин. Характеристика пухлинного процесу. Диференціювання. Анаплазія.

155. Біологія пухлинного росту. Морфогенез, гістогенез (цитогенез) і диференціювання пухлин. Види росту пухлин.

156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.

157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.

158. Протипухлинний імунітет. Антигени пухлин. Імунний нагляд. Протипухлинні ефекторні механізми (клітинні і гуморальні).

159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.

160. Місцевий вплив пухлини.

161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.

162. Системні неметастатичні впливи пухлин. Порушення гомеостазу організму. Вторинні зміни в пухлині. Ракова кахексія. Паранеопластичні синдроми.

163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.

164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.

165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.

166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.

167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.

168. Доброякісні і злоякісні пухлини з багатошарового плоского і перехідного епітелію, їх форми та морфологічна характеристика.

169. Доброякісні і злоякісні пухлини із залозистого епітелію, їх форми та морфологічна характеристика.

170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.

171. Морфологічні особливості пухлин печінки.

172. Морфологічні особливості пухлин нирок.

173. Морфологічні особливості пухлин шкіри

174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.

175. Морфологічні особливості епітеліальних органоспецифічних пухлин та пухлиноподібних уражень матки. Трофобластична хвороба.

176. Морфологічні особливості пухлин ендокринних органів: гіпофіза, епіфіза, щитоподібної залози, паращитоподібних залоз, надниркових залоз, підшлункової залози, тимуса.

177. Морфологічні особливості пухлин нейроендокринної системи. Синдром множинної ендокринної неоплазії.

178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.

179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.

180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.

181.Класифікація мезенхімальних пухлин.

183. Доброякісні і злоякісні пухлини з сполучної тканини. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.

184.Доброякісні і злоякісні пухлини з жирової тканини. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.

185. Доброякісні і злоякісні пухлини з м'язевої тканини. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.

186. Доброякісні і злоякісні пухлини з кровоносних і лімфатичних судин. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.

187. Доброякісні і злоякісні пухлини з синовіальних оболонок і мезотеліальної тканини. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.

188. Доброякісні і злоякісні пухлини з кісткової тканини. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.

189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.

190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.

191.Меланома. Визначення. Фактори ризику і причини розвитку. Клініко- морфологічні типи, мікроскопічні різновиди, метастазування, прогностичні фактори меланоми.

192.Пухлини центральної нервової системи: нейроектодермальні і менінгосудинні. Морфологічні особливості та особливості метастазування.

1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:

2. Пухлини оболонок мозку:

194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.

195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.

196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.

197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.

198.Пухлини з камбіальних ембріональних тканин. Морфологічна характеристика медулобластоми, ретинобластоми, нейробластоми.

199. Пухлини у дітей, що розвиваються за типом пухлин у дорослих: астроцитома, гемобластози, юнацька ангіофіброма носоглотки, остеома та хондрома, остеобластокластома, остеосаркома, саркома Юінга.

200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.

202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.

203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.

204. Види діагнозів.

205. Принципи побудови діагнозу.

206. Структура діагнозу

207. Основне захворювання: визначення, загальна характеристика. Комбіноване основне захворювання. Фонові захворювання.

208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.

209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.

210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.

212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.

213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.

214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.

215. Геморагічні синдроми: вазопатії, васкулопатії, тромбоцитопенії, тромбоцитопатії, коагулопатії. Особливості геморагічних синдромів в дитячому віці.

216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.

226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.

227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.

228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз

229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.

230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.

231. Атеросклероз. Визначення. Фактори ризику розвитку атеросклерозу. Теорії патогенезу атеросклерозу. Стадії атеросклерозу, їх морфологічна характеристика.

232. Атеросклеротична бляшка. Визначення. Морфогенез і будова атеросклеротичної бляшки. Стадії і ускладнення атеросклерозу.

233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.

235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.

236. Клініко-морфологічні форми гіпертонічної хвороби, їх морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті.

237. Аневризма аорти

238. Ішемічні хвороби серця (іхс). Визначення. Фактори ризику і патогенез іхс. Безпосередні причини ішемічних пошкоджень міокарда при іхс. Класифікація та патологічна анатомія іхс.

239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.

240. Стадії інфаркту міокарда: морфологічна характеристика. Наслідки, ускладнення і причини смерті при інфаркті міокарда.

241. Клінічна та морфологічна діагностика інфаркту міокарда. Послідовність морфологічних змін в зоні інфаркту міокарда.

242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.

243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.

244. Класифікація і морфологічна характеристика хронічних форм ішемічної хвороби серця (хіхс). Типи кардіосклерозу при хіхс та їх механізми.

244. Класифікація і морфологічна характеристика хронічних форм ішемічної хвороби серця (хіхс). Типи кардіосклерозу при хіхс та їх механізми.

245. Кардіоміопатії. Визначення, класифікація, патоморфологія. Особливості кардіоміопатій у дитячому віці.

246. Цереброваскулярні хвороби (цвх). Визначення, причини, морфогенез. Класифікація, морфологічна характеристика. Наслідки, ускладнення і причини смерті.

247. Цереброваскулярні хвороби: інфаркт головного мозку. Визначення, причини, морфологічна характеристика інфаркту головного мозку. Наслідки, ускладнення і причини смерті.

248. Цереброваскулярні хвороби: спонтанний внутрішньомозковий і субарахноїдальний крововиливи. Визначення, причини, морфологічна характеристика. Наслідки, ускладнення і причини смерті.

249. Ревматичні хвороби. Визначення, класифікація, загальна клініко-морфологічна характеристика. Особливості ревматичних хвороб у дітей.

250. Ревматизм. Визначення, етіологія, патогенез, морфогенез. Класифікація. Патоморфологія імунних порушень і процесів системної дезорганізації сполучної тканини.

251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.

252. Ревматичні ендокардити. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика клапанних ендокардитів, ускладнення, наслідки.

254.Ревматичний міокардит. Визначення, види, морфологічна характеристика, наслідки. Особливості ревматичного міокардиту у дітей.

255.Міокардити. Визначення, класифікація, морфогенез, патоморфологія. Неревматичні міокардити, ідіопатичний міокардит Абрамова-Фідлера. Кардіосклероз: види, механізми розвитку.

256.Набуті вади серця. Причини, механізми розвитку, патоморфологія. Комбіновані і поєднані вади серця. Морфологічна характеристика компенсованих і декомпенсованих вад серця

257.Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору і недостатність мітрального клапана. Причини розвитку, морфологічні зміни (кардіальні і ектракардіальні), ускладнення та причини смерті.

258.Стеноз гирла аорти і недостатність аортального клапану. Причини розвитку, морфологічні зміни (кардіальні і ектракардіальні), ускладнення та причинисмерті.

259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.

261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.

262. Системний червоний вовчак. Визначення, етіологія, патогенез, особливості дезорганізації сполучної тканини, патоморфологія. Діагностичні імунологічні тести при системному червоному вовчаку.

263. Системний червоний вовчак. Морфологічні зміни (ураження шкіри, судин, нирок, серця і органів імунної системи). Ускладнення та причини смерті.

264. Системна склеродермія. Визначення, етіологія, патогенез, особливості дезорганізації сполучної тканини, патологічна анатомія, ускладнення.

265. Вузликовий периартеріїт. Визначення, етіологія, патогенез, особливості дезорганізації сполучної тканини, патологічна анатомія, ускладнення.

266. Дерматоміозит. Визначення, етіологія, патогенез, особливості дезорганізації сполучної тканини, патологічна анатомія, ускладнення.

268. Анца-асоційовані васкуліти: мікроскопічний поліангіїт, гранулематоз з поліангіїтом (Вегенера), еозинофільний гранулематоз з поліангіїтом (синдром Черджа-Строса).

269. Гострі запальні захворювання верхніх дихальних шляхів (риніт, синусит, ларингіт, епіглотит, ларинготрахеобронхіт): патологічна анатомія.

270. Гострий бронхіт: патологічна анатомія. Гострий бронхіоліт (первинний, фолікулярний, облітеруючий): патологічна анатомія. Ускладнення.

271. Пневмонія.Визначення, класифікація. Особливості первинних і вторинних пневмоній. Особливості пневмоній у дитячому віці.

272. Крупозна (лобарна) пневмонія. Визначення, синоніми. Етіологія, патогенез, морфогенез і патологічна анатомія стадій, ускладнення, причини смерті.

273. Бронхопневмонія. Визначення, синоніми. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

274. Морфологічні особливості пневмоній, що викликаються пневмококом, стафілококом, стрептококом, синьогнійною паличкою, грибами.

276. Респіраторний дистрес-синдром дорослих (дифузне альвеолярне пошкодження). Визначення, етіологія, патогенез, морфогенез і патологічна анатомія, причини смерті.

277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

278. Хронічні обструктивні захворювання легень (хозл). Визначення, класифікація, клініко-морфологічна характеристика легеневих і позалегеневих уражень, ускладнення, причини смерті.

279. Хронічний бронхіт. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, морфогенез і патологічна анатомія. Ускладнення.

280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.

281.Емфізема легень – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.

282 Бронхіальна астма – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.

283 Хронічні інтерстиційні хвороби легень – визначення, класифікація, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.

284. Ідіопатичний легеневий фіброз. Визначення, класифікація, патогенез, патологічна анатомія, наслідки.

285. Легене́ва гіперте́нзія— будь-яке підвищення кров'яного тиску в легеневій артерії, вище звичайного (25 мм.Рт.Ст)

287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.

288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення

289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення

290. Боковий аміотрофічний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.

292. Захворювання периферичних нервів і парагангліїв. Ушкодження периферичних нервів. Дегенеративні зміни в периферичних нервах. Периферичні невропатії. Діабетична, уремічна і інша форми невропатій.

293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.

294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.

295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.

296. М'язова дистрофія Дюшена. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.

297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.

298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.

299. Міастенія (myastenia gravis). Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.

300. Ангіни: визначення, етіологія, патогенез. Класифікація, патологічна анатомія і диференціальна діагностика різних форм. Ускладнення ангін.

302. Рак стравоходу. Фактори ризику, фонові захворювання і передракові зміни, макроскопічні і гістологічні форми, метастазування, ускладнення і причини смерті.

303. Гастрит. Визначення. Класифікація. Етіологія, патогенез і патоморфологія хронічного гастриту. Характеристика процесів атрофії, метаплазії, дисплазії.

304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.

307. Апендицит. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія форм гострого апендициту. Ускладнення гострого апендициту.

308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.

309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.

310. Коліт, пов'язаний з терапією антибіотиками (псевдомембранозний, медикаментозний коліт). Етіологія, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, прогноз.

312. Синдром мальабсорбції: целіакія, спру, хвороба Уіппла, дефіцит лактази, абеталіпопротеїнемія – морфологічна характеристика.

313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.

314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.

315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.

316.Перитоніт . Визначення. Етіологія . Патогенез, класифікація , клініко-морфологічна характеристика, наслідки .

317. Рак кишківника

318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.

319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)

320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).

321. Гепатит .

322. Гострі вірусні гепатити.

323. Хронічні вірусні гепатитии

324. Алкогольний гепатит.

VI. Ускладнення

330Холецистит. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні ознаки клініко- морфологічних форм гострого холециститу, хронічного холециститу.

332Панкреатит. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, морфологічна характеристика і ускладнення гострого та хронічного панкреатиту.

333Рак підшлункової залози. Фактори ризику, гістогенез, класифікація, морфологічна характеристика, метастазування, ускладнення і причини смерті.

334.Захворювання нирок. Загальна клініко-морфологічна характеристика і класифікація. Особливості захворювань нирок у дитячому віці.

336. Гострий гломерулонефрит. Визначення, етіологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, прогноз.

338.Хронічні гломерулонефрити. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, патологічна анатомія, ускладнення, прогноз.

339.Незапальні гломерулопатії. Визначення. Класифікація. Ліпоїдний нефроз. Патологічна анатомія, ускладнення, прогноз. Нефротичний синдром.

340 Незапальні гломерулопатії. Визначення. Класифікація. Мембранозна нефропатія. Патологічна анатомія, ускладнення, прогноз. Нефротичний синдром.

344. Сечокам’яна хвороба (нефролітіаз). Визначення, етіологія, патогенез, характеристика сечових конкрементів і патологічна анатомія нефролітіазу, ускладнення і причини смерті.

345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки

346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.

347. Амілоїдоз​нирок.​Визначення,​причини,​морфологічна​характеристика, наслідки.

348. Нефросклероз.​Визначення. Причини​первинного​і вторинного зморщення нирок. Морфогенез нефросклерозу. Патологічна анатомія уремії.

349. Хронічна ниркова недостатність. Визначення. Причини. Патологічна анатомія ниркових і позаниркових змін.

350. Рак​нирки.​Фактори​ризику,​гістогенез,​морфологічна​характеристика, метастазування, ускладнення і причини смерті

351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.

352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.

353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.

354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.

355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.

356. Тироїдит. Визначення. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика гострого, підгострого і хронічного тироїдитів.

357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.

358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.

359. Хвороба Грейвса (дифузний токсичний зоб, Базедова хвороба). Визначення. Етіологія і патогенез. Морфологічна характеристика, вісцеральні прояви, наслідки.

360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.

361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.

362. Гіперпаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, патологічна анатомія. Паратиреоїдна остеодистрофія.

363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.

364. Цукровий діабет. Визначення. Класифікація, етіологія і патогенез цукрового діабету. Патологічна анатомія, ускладнення цукрового діабету, причини смерті.

365. Цукровий діабет і типу. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

366. Цукровий діабет іі типу. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

367. Цукровий діабет. Морфологічна характеристика діабетичних макро- та мікроангіопатій. Діабетична нефропатія. Наслідки, причини смерті.

368. Запальні, дисгормональні і передракові захворювання шийки матки. Морфологічна характеристика, наслідки.

369. Рак шийки матки. Фактори ризику, фонові захворювання і передракові зміни, гістологічні форми, метастазування, ускладнення і причини смерті.

372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.

373. Рак тіла матки (ендометрію). Фактори ризику, фонові захворювання і передракові зміни, гістологічні форми, метастазування, ускладнення і причини смерті.

374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?

375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.

376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.

378. Доброякісні пухлини грудної залози. Класифікація, морфологічна характеристика фіброаденоми грудної залози.

380. Нодулярна гіперплазія передміхурової залози. Визначення, причини, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.

381. Рак передміхурової залози. Фактори ризику, фонові захворювання і передракові зміни, гістологічні форми, метастазування, ускладнення і причини смерті.

382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.

383. Пухлини яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика. Клініко- морфологічні особливості семіном.

385 Ектопічна вагітність: класифікація, причини, морфологічна характеристика, ускладнення і наслідки.

386. Гестози: класифікація, етіопатогенез, клініко-морфологічна характеристика змін в організмі матері та в організмі плода.

387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.

389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.

391. Інфекції, що передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, папілома-вірусна інфекція, хламідіоз, уреаплазмоз, трихомоніаз): морфологічна характеристика.

392. Генетичні захворювання: менделевські хвороби, цитогенетичні, ураження з мультифакторіальним та некласичними успадкуваннями.

393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.

394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.

395. Вроджені вади розвитку: причини.

396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.

407.Алкоголізм. Визначення, класифікація, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті.

408. Наркоманія і токсикоманія. Визначення, класифікація, патогенез, клініко-морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті.

409. Пневмоконіози

410. Ушкодження, що пов’язані зі змінами атмосферного тиску.Висотна хвороба.Повітряна емболія. Декомпенсаційна ( кесонна) хвороба.

411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.

412 Променева хвороба.

413. Ятрогенна лікарська патологія.

414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.

416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.

417. Сепсис. Визначення. Особливості сепсису, що відрізняють його від інших інфекційних захворювань. Етіологія, патогенез, місцеві і загальні зміни при сепсисі. Класифікація сепсису.

418. Особливості сепсису, що відрізняють його від інших інфекційних захворювань. Патологічна анатомія клініко-морфологічних форм сепсису. Ускладнення, причини смерті.

419. Черевний тиф. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

420. Сальмонельоз. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез, клініко-морфологічна класифікація, патологічна анатомія, ускладнення.

421. Дизентерія. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

422. Амебіаз. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення. Диференціальна діагностика морфологічних змін в кишківнику при дизентерії та амебіазі.

423. Ієрсиніоз. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.

424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.

425. Гострі респіраторні вірусні інфекції( грві): грип, парагрип, риновірусна інфекція, аденовірусна інфекція.

427Дифтерія.

429. Скарлатина.

430. Менінгококова інфекція.

445 Вторинний туберкульоз. Загальна характеристика. Форми-фази вторинного туберкульозу, їх морфологічна характеристика і ускладнення.

446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.

447.Сучасний патоморфоз туберкульозу.

448.Сифіліс. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, наслідки. Вроджений сифіліс: форми, клініко-морфологічна характеристика.

449.Повільні вірусні нейроінфекції і пріонові хвороби (куру, хвороба Крейтцфельдта - Якоба). Етіологія, епідеміологія, морфологічна характеристика.Начало формы

451.Тропічні інфекції. Епідеміологія, етіологія, патогенез, клініко- морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті.

453.Чума. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

454. Сибірка. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

455.Холера. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

456.Туляремія. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

457.Малярія. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті

458.Мікози. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

459.Вісцеральні мікози. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

460.Ехінококоз, цистицеркоз, опісторхоз, шистосомоз. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.

Все гангліозідози успадковуються по аутосомно-рецесивним типом, зустрічаються вкрай рідко. Їх прийнято позначати літерами латинського алфавіту, де G - гангліозид, m, d, t - кількість залишків сіалова кислоти (моно-, ди-, три-). Цифри у формулі означають число молекул гексози: 1 тетра, 2 - три -, 3 - дігексоза.

Гангліозідози Gm (1) 2 (syndrome Derry) успадковується по аутосомно-рецесивним типом. Причина - дефіцит В і С ізоферментів β-галактозидази з подальшим накопиченням Gm1 в головному мозку, що провокує глибоке слабоумство, сліпоту, атаксія; виявляється акумуляція даного гангліозиду і в інших внутрішніх органах, причому одночасно зростає кількість кератансульфатів. Прогноз несприятливий. Летальний результат в 1-10 років. Лікування через рідкісну зустрічальності не розроблено.

Gm2 - гангліозідози включають щонайменше 7 форм в залежності від мутацій в різних локусах генів, що регулюють активність гексозамінідаз A або B.

Продуктами накопичення при цих недугах є гангліозиди Gm2, нейтральні гликосфинголипидов, глобазіди і олігосахариди, що містять N-ацетілгалактозамін. Особливо токсичний при хворобах Занд-Хоффа і Тея-Сакса лізогангліозід, який ймовірно є інгібітором протеїнкінази С, що забезпечує за допомогою фосфорилювання білків взаємозв'язок між нейронами.

Тип I (хвороба Тея - Сакса, morbus Tay - Sachs) (табл.5) - прогресуюче нейродегенеративне захворювання, зазвичай закінчується смертю в 2 - 3 роки внаслідок набряку головного мозку. Основні клінічні ознаки: м'язова гіпотонія, апатія, гиперакузия, затримка психомоторного розвитку, судоми, паралічі, деменція, сліпота, глухота. Характерні «лялькове обличчя», макроцефалія, кахексія. У нервовій тканині накопичується гангліозид.

Тип II (хвороба Занд-Хоффа, morbus Zand-Hoff) обумовлений повним блоком гексозамінідаз A і B (табл. 5). За клініці і тяжкості перебігу схожий з хворобою Тея - Сакса, крім того реєструється збільшення нирок, печінки, селезінки. Мозкова тканина страждає від надлишку того ж гангліозиду. Смерть в тому ж віці.

Церамідний ліпідоз (ліпогрануломатоз, хвороба Фарбера, morbus Farber) (табл.5) - дуже рідкісне захворювання з накопиченням 2-х типів сфинголипидов: гангліозиду Gm3 і цераміду внаслідок блокади лизосомального ферменту церамідази. Спадкування за аутосомно-рецесивним типом.

Перебіг неухильно прогресує, з піками летальності на 2 - 4-м або 6 - 12-му роках життя. Клінічні прояви включають вроджену хриплость голосу, утруднення ковтання, затримку психофізичного розвитку, поява згинальних контрактур, напади судом, висипання безлічі підшкірних вузлів, гепатоспленомегалію, лимфоаденопатию, ураження серця і легенів.


З метою діагностики використовують біоптати тканин (печінки, міокарда, селезінки, легенів), де виявляють надлишок цераміду і гангліозиду Gm3. Терапія не розроблена. Інші варіанти Гангліозідози зустрічаються вкрай рідко. Ефективних способів лікування не розроблено.

Болезнь

Повреждён-

ный

энзим

Накапли-ваемый

липид

Орган

накопления

Поражение ЦНС

Гепато-

сплено-

мегалия

Ведущие

скелетные, гематологи-ческие

симптомы

Специфические

проявления

1

2

3

4

5

6

7

8

Gm1-ганглио-зидоз

β-галак-тозидаза

Gm1-ганглио-зид

Внутрен-ние орга-ны, мозг, скелет, клетки крови

Тяжелая

ЗПМР, слепота,

глухота,

судороги

++++

Вишневые

пятна сет-чатки, по-мутнение

роговицы, остеодис-плазия,

пенистые

клетки

Грубое лицо, макроглоссия,

мукополисахарид-урия, умственная отсталость

Тея-Сакса

(Gm2-ганглио-зидоз,

morbus Tay–Sachs)

Гексоз-аминидаза А

Gm2-ганглио-зид

Мозг,

сетчатка

То же

-

Вишневые

пятна сетчатки

Макроцефалия, гиперакузия, поражает евреев-ашкенази

Занд-

Хоффа

(Gm2-ганглио-зидоз)

Гексоза-минидазы А и В

(подтип

Тея-Сакса)

Gm2-ганглио-зид, гло-

бозид

Мозг,

почки,

печень

ЗПМР,

слепота,

судороги

++

Вишневые

пятна сетчатки

То же

Гоше

(гликозил-

церамидоз,

morbus Gaucher)

β-глюко-церебро-зидаза

Глико-зил-

церамид

Печень,

селезён-ка, лим-

фоузлы, тимус, костный мозг

ЗПМР, косогла-

зие, лари-нгоспазм,

атаксия при юве-

нильной

форме

++++

Ги-пер-

спле-низм

Остеодис-

плазия, пенистые

клетки

Патологические переломы, псевдо-

остеомиелит, геморрагический синдром, клетки Гоше, чаще у евреев-ашкенази

Краббе

(галакто-зилцера-мидоз,

morbus

Krabbe)

Галакто-

зилцера-мид-β-га-лактозидаза

Галакто-зил-церамид

Мозг

ЗПМР,

лейкоди-строфия

-

Атрофия

зритель-ного нерва

Раздражитель-ность, умственная осталость, повы-шение цифр белка в ЦСЖ, гигант-ские глиальные глобоидные клет-ки

1

2

3

4

5

6

7

8

Фабри

(тригексо-зилцера-мидоз,

morbus Fabry)

α-Галак-тозидаза А

Тригексо-зилцера-мид

Почки, кожа, глаза, сосуды,

мозг

Полиней-ропатия

-

Катаракта,

помутне-ние рого-вицы, ма-кулодист-рофия, глухота

Гипогидроз, тром-бофилический диатез, кожные ангиогематомы, суставные боли

Доусона-

Стейна

(лактозил-церамидоз)

Лактозил-церамид-β-галакто-зидаза

Лактозил-церамид

Печень,

мозг, почки,

клетки

крови

ЗПМР,

атаксия,

тремор, слепота

++

Атрофия

зритель-ного нер-ва, пенис-тые клет-ки

Повышена актив-ность кислой фосфатазы сыво-ротки, анемия

Ниманна-

Пика

(сфинго-миелиноз,

morbus Niemann – Pick)

Сфинго-миелиназа (при А и В подтипах, или неиз-

вестный этап обме-на ХС при С подтипе)

Сфинго-миелин, ХС

Селезён-ка, печень,

мозг, лимфо-узлы

ЗПМР,

атаксия,

тремор, судороги

++++

Вишневые

пятна сетчатки, макуляр-ная деге-нерация, пенистые

клетки

Голубые гистио-циты, коричневая кожа, инфиль-траты в лёгких, клетки Ниманна-Пика в крови, поражает чаще евреев-ашкенази

Метахрома-

тическая

лейкодист-

рофия (сульфати-доз)

Арил-сульфата-за А или её белок активатор I

Галакто-зилсуль-фатиды

Мозг,

почки

То же,

при взрослой форме – деменция,

психоз

-

Атрофия

зритель-ного нерва

Повышение уровня белка в ЦСЖ

Фарбера

(церами-доз,

morbus Farber)

Церами-даза

Церамид,

Gm3

Кожа, суставы, глаза, мозг

Незначи-тельная умствен-ная отста-лость

++

Умерен-ная маку-

лярная де-

генерация

Артропатия,

множественные подкожные узлы, повышение уров-ня белка в ЦСЖ

Муколипи-дозы типов IIиIV,

III– псевдо-синдром

Хюрлера

(morbus

Hurler)

УДФ-N-ацетил-глюкоз-амингли-копроте-инфосфо-трансфе-раза (II,III) или ганглио-зиднейра-минидаза (IV)

Глико-липиды

Скелет, глаза, клетки крови,

мозг (IV)

ЗПМР, при III–

минимальная

-/+ (II)

- (III,IV)

Помутне-ние рого-вицы, ва-куолиза-ция нейт-рофилов (II), лимфо-

цитов (III), остеодис-плазия

(II,III)

Грубое лицо, включения в культивируемых фибробластах (I-клетки), клапан-ные пороки (III), чаще среди евреев-ашкенази

(IV)

1

2

3

4

5

6

7

8

Рефсума

(фитиноз,

morbus Refsum)

α-оксида-

за β-мети-лирован-ных жир-ных кис-лот, α-гидрокси-лаза фитино-вой кислоты

Фитино-вая кис-лота

Сердце, печень, селезён-ка, нер-вы, глаза

Полиней-ропатия, атаксия,

снижение

IQ

+

Гемерало-пия, пиг-ментный ретинит, артро-остеопа-тия,

Остеопо-роз

Ихтиоз, повыше-ние уровня белка в ЦСЖ, сердечная недостаточность. Хлорофилл усу-губляет болезнь

Вольмана

(генерали-зованный ксантома-тоз, morbus

Wolman)

Кислая липаза эфиров ХС

ХС, эфиры ХС, ТАГ

Селезён-ка, мозг, печень, лимфо-узлы

ЗПМР,

атаксия,

тремор, судороги

+++

Макуляр-ная деге-нерация, пенистые клетки

Жёлтая окраска лимфоузлов, кишечника



Наследственные лизосомальные болезни накопления липидов

Інфантильна (на її частку припадає 15%) протікає гостро, закінчуючись смертю до 2 років життя від кахексії, інфекцій або від аспіраційних розладів. Домінує неврологічна симптоматика (відставання в психомоторному розвитку); печінку і селезінка збільшені. Остання може займати до 2/3 черевної порожнини. Ураження центральної нервової системи проявляється ларингоспазмом, утрудненням ковтання, косоокістю, гиперрефлексией, підвищеною збудливістю.

Ювенільний форма зустрічається переважно у вихідців зі Швеції. Гепатоспленомегалія з'являється на 1-му році життя, психічні порушення реєструються у віці 4 - 8 років. Можливі кифосколиоз, геморагічний синдром. Летальний результат зазвичай до 15 років.

Доросла, або хронічна становить 80% всіх випадків, подібно хвороб Тея-Сакса і Німана-Піка поширена переважно в єврейських сім'ях (у євреїв-ашкеназі частота 1: 850). Захворювання починається в дитячому віці з сплено-, гепатомегалії, лимфоаденопатии, остеопорозу кісток, прогресує дуже повільно. Руйнування кісткової тканини супроводжується патологічними переломами (частіше шийки стегна). Нейрони не пошкоджуються, тому неврологічні симптоми відсутні. Розвивається геморагічний синдром: петехії і синці на шкірі, кровотечі з носа, кривава блювота. Смерть настає в 20-50 років.

Діагностика, як правило, полегшена тим, що накопичення глюкоцереброзідов в фагоцитах надає їм характерний вид (клітини Гоше). У них цитоплазма схожа на зім'яту цигарковий папір або зім'ятий клац. Подібні освіти фіксуються в великих кількостях в тимусі, селезінці, лімфовузлах, печінці, кістковому мозку, стінках судин. Нейрони головного мозку не містять аномального липида, але часто спостерігається їх загибель. Використовується визначення зниженою активності глюкоцереброзідази в лейкоцитах, пунктатах печінки, селезінки.

Терапія гострого перебігу носить симптоматичний характер, хронічну форму намагаються лікувати спленектомією, ортопедичними методами, призначенням препаратів, що стимулюють лейко- і тромбоцитопоез, а також шляхом введення очищеного ферменту, укладеного в ліпосоми.

Накопичення галактозілцераміда в головному мозку через генетичне пошкодження галактозілцерамід-β-галактозидази відомо під назвою хвороби Краббе (morbus Krabbe), успадковується по аутосомно-рецесивним типом. Важко протікає патологія, починається в 4-6 місяців: наростає ригідність м'язів, виникають гіперкінези; різні подразники провокують розвиток судом, з'являється ністагм, можлива сліпота. В термінальній стадії - розлади мови, ковтання, симптоми децеребрации. Прижиттєвий діагноз заснований на визначенні активності ураженого ензиму в лейкоцитах. Через рідкісну зустрічальності терапія недостатньо розроблена.


Метахроматіческая лейкодистрофия (Leucodystrophia infantilis metachromatica, syndrome Scholz-Greenfield) - спадковий пізній інфантильний склероз мозку в поєднанні зі сфінголіпідози. Спадкування за аутосомно-рецесивним типом. На 2-3 році життя порушуються сон, постава, зникає мовна здатність, розвиваються глухота, спастичні парези, атаксія, розумова відсталість. Діагностиці допомагає виявлення в нервових клітинах скупчень галактозілсульфатідов через блоку лізосомальної арилсульфатазу. Використовують також тест Остіна (після забарвлення сечі толуїдиновим синім з'являються під мікроскопом золотисто-коричневі тільця). Прогноз несприятливий. Ефективного лікування не розроблено. Летальний результат в 2-3 роки (табл. 5).

Хвороба Фабрі, morbus Fabry (трігексозілцерамідний ліпідоз) (табл. 5) - Х-зчеплений рецесивний тип спадкування (жінки носії мутантного гена, хворіють чоловіки). Описана в 1898 році дерматологом І.Фабрі. Частота народження 1:40 000.

В основі лежить дефіцит лізосомальної α-галактозидази, що стимулює накопичення гликосфинголипидов (глоботрізідцерамідов) - (галактози-α-1-4-галактози-β-1-4-глікозил-β-1-1-цераміду), провоці-ючий дисфункції клітин .

Початок захворювання виявляє себе в дитинстві періодичними нападами сильного болю в кінцівках, парестезіями, висипаннями на шкірі, пізніше приєднуються гіпертонія, розширення лівого шлуночка, ішемія міокарда, уражаються рогівка, сітківка, розвивається втрата слуху; наростають ниркова (протеїнурія) і серцева недостатність, знижується IQ. Практично у всіх органах відбувається відкладення гликосфинголипидов, що в 40 - 50 років без лікування призводить до смерті від інфаркту, інсульту, уремії. Для встановлення діагнозу використовують біопсію шкіри або лейкоцити, де і визначають зниження активності α-галактозидази. Єдиний ефективний спосіб лікування - трансплантація печінки.

хвороба Рефсума

Хвороба Рефсума (morbus Refsum) дорослих (табл. 5) - Пероксисомні хвороба накопичення фітановой кислоти, успадковується по аутосомно-рецесивним типом (гл. 8.1). Повна відсутність активності α-гідроксилази фітановой кислоти з групи жирних кислот призводить до значного підвищення її вмісту в крові, накопичення в тканинах. Цей тезаурісмози унікальний: акумулюється з'єднання лише екзогенного походження, що робить прогноз сприятливим при виключенні з раціону його джерел: хлорофиллсодержащих продуктів і м'яса жуйних тварин.


Клінічні прояви: пігментний ретиніт, гемералопія, птоз, атаксія, глухота, міоз, іхтіоз, периферична нейропатія, гепатомегалія, остеопороз, стеаторея, зниження IQ. Захворювання проявляється до 50 років.

Але інша клінічна форма, яка розвивається у новонароджених, носить злоякісний характер. У пацієнтів реєструються значні порушення з боку травної системи, гепатомегалія, гіпохолестеринемія. Дитину необхідно годувати через зонд. Починаючи з 6 місяців, прогресують симптоми ураження психомоторного розвитку. Тривалість життя не перевищує 2-х років. У біоптатах печінки виявляється інфільтрація нейтральними ліпідами. Лікування не розроблено.

хвороби накопичення холестерину

Хвороба Вольман (morbus Wolman, генералізований ксантоматоз, xanthomatosis familiaris primaria) розвивається при відсутності активності кислої ліпази, супроводжується накопиченням в тканинах холестерину і його ефірів, а також триацилгліцеролів. Успадковується по аутосомно-рецесивним типом. Клінічно (блювота, схуднення, гепатоспленомегалія) подібна до симптомами хвороби Німана - Піка. Початок захворювання - відразу після народження, наростає анемія, летальний результат до кінця першого року.

Відкладення ліпідів, що супроводжуються збільшенням печінки, селезінки, лімфовузлів, надає їм жовтий колір. Подібну забарвлення має кишечник. Прижиттєва діагностика і терапія не розроблені.

Хвороба Ханд-Шюллер-Крісчен (morbus Hand-Schüller-Christian) - спадковий грануломатозний тезаурісмози холестерину. Має аутосомно-рецесивний або зчеплений з Х-хромосомою тип успадкування. Характерна тріада Крисчена: дефекти кісток черепа, витрішкуватість, нецукровий діабет. Можливі також зміни в скелеті, затримка росту, ожиріння, гепато-, спленомегалія, і, звичайно, відкладення холестерину в тканинах. Перебіг повільне. Терапія не має ефекту.

Для діагностики багатьох цих захворювань використовуються методи біопсії шкіри, нирок, печінки і навіть мозку, а також вивчення лейкоцитів на предмет пошуку спеціальних включень, що утворюються через накопичення ліпідів у вторинних лізосомах. При світловій мікроскопії ідентифікуються пінисті клітини Німана-Піка в крові і Тея-Сакса - в уражених органах, I-клітини - при муколіпідозов II типу (гл. 8.2).

Клітини Гоше - це гістіоцити ретикулоендотеліальних органів з характерною цитоплазмой у вигляді м'ятою цигаркового паперу. Електронна мікроскопія біоптатів дозволяє розрізняти в розтягнутих лизосомах пластинчасті включення у вигляді штабелів зеброідних тілець (при хворобі Гоше), завитків (при хворобі Тея-Сакса).