ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1313
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
Гіперплазія ендометрія — захворювання тіла матки, що проявляється через зміну залоз і строми ендометрія. Гіперплазія ендоментрія може стати причиною розвитку раку ендометрія та безпліддя.
Ендоцервікоз шийки матки - стан, при якому циліндричний епітелій цервікального каналу розташовується на вагінальної поверхні шийки матки, в нормі покритої багатошарової епітеліальної тканиною.
Аденоматоз матки (або аденоматоз ендометрія) - це захворювання, при якому відбувається надмірне розростання ендометрія, внутрішнього шару матки, з появою в ньому патологічних структур і атипових клітин.
Поліп шийки матки — це доброякісне локальне розростання тканин цервікального каналу.
Ендоцервікоз шийки матки - стан, при якому циліндричний епітелій цервікального каналу розташовується на вагінальної поверхні шийки матки, в нормі покритої багатошарової епітеліальної тканиною.
369. Рак шийки матки. Фактори ризику, фонові захворювання і передракові зміни, гістологічні форми, метастазування, ускладнення і причини смерті.
Рак шийки матки
Злоякісні пухлини шийки матки складають майже 15% і серед уражень органів репродуктивної системи стабільно займають II місце після раку молочної залози і раку ендометрія.
Фактори ризику:
-
розрив шийки матки;
-
рубцеві зміни;
-
гормональні розлади
Фонові захворювання:
-
псевдоерозії;
-
поліпи;
-
папіломи;
-
лейкоплакія (проста форма);
-
ендометріоз;
-
справжня ерозія;
-
посттравматичні зміни.
Передракові процеси:
-
дисплазія;
-
лейкоплакія з атипією;
-
еритроплакія;
-
аденоматоз.
Розрізняють:
I. Рак піхвової частини шийки матки
II. Рак цервікального каналу
Рак піхвової частини:
-
росте екзофітно, в порожнину піхви (рідше - в стінку шийки та оточуючі тканини)
-
рано виразкується
Мікроскопічно:
- частіше плоскоклітинний (85% випадків)
- ороговіваючий рак (зріла форма) становить 20-25%
- неороговіваючий рак (середня ступінь зрілості) – 60-65%
- низькодиференційований рак (незріла форма) – 10-15%.
Метастазує лімфогенним шляхом в реґіонарні лімфовузли малого тазу, пахвові та позачеревні (зовнішні і внутрішні клубові, загальні клубові, поперекові парааортальні лімфатичні вузли). Пізніше – гематогенні метастази.
Більш доброякісний пребіг.
Рак цервікального каналу:
-
росте ендофітно, проростає шийку матки, навколишню клітковину і вростає в стінки сечового міхура і прямої кишки, утворюючи піхвово-міхурові або піхвовопрямокишкові нориці.
Мікроскопічно:
-
частіше всього має будову аденокарциноми – 15-20%
В шийці матки можуть бути також залозисто-плоскоклітинні, недиференційовані раки, а також ендометріоїдна та світлоклітинна аденокарциноми, що виявляють у 1-1,5% пацієнток.
Дає метастази як лімфогенні, так і гематогенні.
Перебіг більш злоякісний.
370. Морфологічна характеристика запальних захворювань ендометрію та міометрію. Ендометріоз — це патологічний доброякісний процес, при якому в міометрії або в інших органах статевої системи та за її межею виникають вогнища, структура яких характеризується наявністю епітеліальних та стромальних елементів, подібних до структури ендометрію,характеризується сполученням залозистого і стромального компонентів, які, на відміну від нормального ендометрію, мають різне співвідношення. Умовно ендометріальні гетеротопії можна поділити на три типи: залозисті, стромальні, змішані. Під впливом функції яєчників і центрів гіпоталамо-гіпофізарної системи, що регулюють їхню діяльність, у вогнищах ендометріозу відбуваються циклічні перетворення, подібні до змін у слизовій оболонці матки.
Эндометрит. Він може бути гострим і хронічним. Гострий эндометрит нерідко виникає після пологів або аборту і викликається різними мікроорганізмами (стафілококи, стептококки, анаеробні бактерії, кишкова паличка). Слизова оболонка покривається гнійним або гнильним нальотом сіро-червоного кольору. Під час переходу запального процесу на посудини міометрія розвиваються гнійний метрит і тромбофлебіт. При хронічному эндометрите спостерігається картина хронічного катару слизової оболонки матки із слизово-гнійним або гнійним відокремлюваним, іноді дуже щедрим (білі - fluor albus). Слизова оболонка повнокровна, инфильтрирована різноманітними клітинами, серед яких переважають лімфоїдні, плазматичні клітини, нейтрофіли. Епітелій залоз в стані посиленої десквамації і проліферації. При тривалій течії эндометрита відзначаються атрофія залоз, фіброз строми слизової оболонки, інфільтрація її лімфоїдними клітинами - атрофічний эндометрит. При здавленні фіброзною тканиною вивідних проток
Міометрит – Запалення м’язової оболонки матки. За характером перебігу розрізняють гострий і хронічний міометрит. За гострого перебігу на фоні ознак ендометриту проходить інфільтрація запальним ексудатом міжм’язових сполучнотканинних прошарків і м’язових волокон. Сполучнотканинні елементи гіперплазуються і розростаючись частково защемлюють м’язову оболонку. М’язові волокна піддаються дегенеративним змінам, перероджуються.
Нерівномірне заміщення м’язової тканини сполучною приводить до потовщення окремих участків, стінка матки набуває бугристості, окремі її місця стають дуже щільними і кам’яними.
У деяких участках міометрію формуються абсцеси, які інкапсулюються і тим самим обумовлюють розвиток перитоніту та загибель тварини.
Інколи запальний процес поширюється на серозну оболонку та інші тканини і органи. Розвивається пери-, параметрит, перицистит, оваріїт й перитоніт.
371. Залозиста гіперплазія ендометрію. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, наслідки. Досить поширене захворювання, що розвивається у зв'язку з порушенням гормонального балансу і надходженням в організм надмірної кількості фолікуліну або гормону жовтого тіла (прогестерон). Хворіють переважно жінки зрілого і літнього віку, іноді за наявності пухлин яєчників, що продукують естрогенні гормони, а також при гормональній дисфункції яєчників. Захворювання супроводжується матковими кровотечами. Слизова оболонка матки при залізистій гіперплазії має характерний вигляд: вона різко потовщена, з полипозными виростами. При мікроскопічному дослідженні зскрібка з порожнини матки слизова оболонка відповідає фазі проліферації, що прийняла патологічний характер внаслідок посиленого виділення естрогену, що розтягнулася в часі : залози мають подовжену форму, вони звивисті, пилоили штопорообразные. Одночасно спостерігаються деяке розростання строми і гіперплазія її клітин. У тих випадках, коли утворюються залізисті кісти, говорять про залозисто-кістозну (кістозну) гіперплазію, при появі ознак атипії - про гіперплазію атипії. На тлі залізистої гіперплазії можуть розвиватися запальні зміни слизової оболонки з переходом в склероз, а також рак тіла матки, тому залізиста гіперплазія слизової оболонки розглядається як передраковий стан матки.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
Ендометріоз — це патологічний доброякісний процес, при якому в міометрії або в інших органах статевої системи та за її межею виникають вогнища, структура яких характеризується наявністю епітеліальних та стромальних елементів, подібних до структури ендометрію. Етіологія ендометріозу невідома, хоча існує декілька поширених теорій його розвитку. Ембріональна теорія метапластична теорія,трансплантаційна теорія стверджує,. В патогенезі ендометріозу певну роль відіграють нейроендокринні порушення у системі гіпоталамус-гіпофіз-яєчники. При даному захворюванні появляється додаткове виділення ФСГ та ЛГ на протязі менструального циклу, а також деяке зниження стероїдогенної функції яєчників, що проявляється у вигляді незначної неповноцінності жовтого тіла. Значну роль у розвитку ендометріозу відіграють перенесені інфекційні за хворювання бактеріальної та вірусної етіології, розлади менструального циклу у пубертатному періоді, ускладнення родів та абортів, стресові ситуації.. Гістологічна будова ендометріозу характеризується сполученням залозистого і стромального компонентів, які, на відміну від нормального ендометрію, мають різне співвідношення. Умовно ендометріальні гетеротопії можна поділити на три типи: залозисті, стромальні, змішані. Під впливом функції яєчників і центрів гіпоталамо-гіпофізарної системи, що регулюють їхню діяльність, у вогнищах ендометріозу відбуваються циклічні перетворення, подібні до змін у слизовій оболонці матки. Під час вагітності у вогнищах ендометріозу розвивається децидуальна реакція. Ендометріоз відрізняється від пухлини відсутністю вираженої клітинної атипії, здатністю до автономного росту, залежністю клінічних проявів від менструальної функції. Однією з його особливостей є відсутність навколо нього сполучнотканинної капсули.
373. Рак тіла матки (ендометрію). Фактори ризику, фонові захворювання і передракові зміни, гістологічні форми, метастазування, ускладнення і причини смерті.
Рак тіла матки (ендометрію) займає перше місце серед злоякісних новоутворень жіночих статевих органів та виникає у жінок старше 50 років і складає 20,2% всіх злоякісних пухлин у гінекології.
Фактори ризику:
- ендокринообмінні порушення (ожиріння, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба – відбувається окислення андрогенів в естріол в 20 разів швидше);