ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1322
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
378. Доброякісні пухлини грудної залози. Класифікація, морфологічна характеристика фіброаденоми грудної залози.
ДОБРОЯКІСНІ ПУХЛИНИ:
1) Аденома.
2) Фіброаденома.
3) Листовидна фіброаденома.
4) Внутрішньопротокова папілома.
5) Кіста
Фіброаденома (аденома): В гістологічних зрізах серед молодої сполучної тканини видно відособлені міхурці, протоки з просвітами круглої і овальної (периканалікулярна фіброаденома), зірчастої (інтраканалікулярна фіброаденома) або тієї і іншої форми (змішана фіброаденома). В препаратах аденом велика кількість густо розташованих залозистих міхурців, встелених в основному одним шаром кубічного епітелію. Строма розвинута слабо. В цитологічних препаратах видно дещо збільшені епітеліальні клітини, розміщені в комплексах і залозистовидних зліпках. Ядра округлої форми. Їх розміри незначно коливаються. Ядерця збільшені.
Клітинна внутрішньопротокова фіброаденома (листовидна). В гістологічному препараті пухлина має будову інтраканалікулярної фіброаденоми з масивними широкими сосочками, вкритими призматичним або кубічним, часто збільшеним епітелієм. Строма складається з фібробластів з великими крупними ядрами, іноді гіперхромними і неправильної форми. Відзначаються явища набряку, мукоїдизації. В цитологічних препаратах, поряд з гіперплазованими клітинами залозистого епітелію, виявляються клітини типу фібробластів з ознаками поліморфізму. Ядра і ядерця збільшені. Розміщуються атипові клітини відособлено, пучками і в поєднанні із залозистим епітелієм. Нерідко перероджуються в саркому.
Папілома протоки (хвороба Мінца) – одна з форм мастопатії, в основі хвороби лежать папіломатозні розростання епітелію кістозно розширених вивідних проток молочної залози. Основною ознакою пухлини є виділення крові із соска. В гістологічному препараті привертають до себе увагу сосочки, вкриті кубічним або призматичним епітелієм. Їх строма часто набрякла. Цитологічні препарати містять гіперплазовані епітеліальні клітини, які нерідко розміщуються у вигляді сосочковидних комплексів.
Ліпома – доброякісна пухлина, яка розвивається з жирової клітковини, що знаходиться між часточками. Характеризується повільним експансивним ростом і наявністю капсули.
Кіста – доброякісний утвір округлої форми, гладкий, еластичний, пружний, рухомий, неболючий. Вмістом кісти є прозора рідина солом*яно-жовтого кольору. Має низький потенціал до малігнізації.
379.Рак грудної залози. Фактори ризику, фонові захворювання і передракові зміни, макроскопічні і гістологічні форми, метастазування, ускладнення і причини смерті. макроскопічні форми: вузловий ,дифузний, рак соска хвороба Педжета
Передракові захв:гормональні порушення призводять до прискореної проліферації епітелію та виникненню захворювань, об’єднаних терміном «мастопатія» (синоніми: фіброзно-кістозна хвороба, фіброаденоматоз). За розповсюдженістю мастопатії ділять на дифузні та локал
Мікроскопічні: неінфільтративний(внутрішньочасточковий,внутрішньопротоковий),інфільтративний, хвороба Педжета. 1. Неінфільтруючі: а) внутріпротоковий рак б) дольковий рак 2. Інфільтруючі: а) інфільтруючий протоковий рак б) інфільтруючий протоковий рак із переважанням внутріпротокового компоненту в) інфільтруючий дольковий рак г) залозистий рак д) медулярний рак е) папілярний рак ж) тубулярний рак з) аденокістозний рак и) секреторний (ювенільний) рак к) апокринний рак л) рак з метаплазією (плоскоклітинного типу, веретеноклітинного типу, хондроїдного та остеоїдного типу, змішаного типу) м) інші 3. Хвороба Педжета (соска). До групи високого ризику належать насамперед особи з поєднанням певних генетичних та фенотипічних факторів, перш за все — це особливості стилю життя. Деякі з факторів, які підвищують ризик захворювання на рак молочної залози, наступні: - вік (понад 40 років); - спадкова і сімейна схильність (жінки, у яких матері або сестри хворіли на рак молочної залози, мають значно більше шансів захворіти на ту ж хворобу); - пізня менопауза; - ранній початок менструацій (до 12 років); - народження першої дитини у віці понад 30 років; - переривання вагітності; - у жінок, які ніколи не народжували; - фіброзно-кістозна мастопатія та інші проліферативні захворювання молочних залоз; - ожиріння (понад 40% нормальної ваги); - цукровий діабет, гіпертонічна хвороба; - систематичне паління та вживання алкоголю. До підвищеного ризику розвитку РМЗ призводить розвиток раку ендометрію та яєчників в анамнезі, що також пов’язано з гормональною активністю. Підвищений ризик захворюваності на РМЗ мають жінки, чиї родичі першого ступеню споріднення хворіли на РМЗ (мати, сестра, донька). Шляхи метастазування 1. Регіонарне метастазування (лімфогенне в лімфатичні вузли): - пахвові; - підлопаточні; - підключичні; - надключичні; - парастернальні. 2. Віддалені (лімфогенні та гематогенні) метастази: - контрлатеральні пахвові лімфовузли; - контрлатеральні надключичні лімфовузли; - м'які тканини, шкіру; - печінку; - легені; - кістки (тіла хребців, тазові, кульшові та ін.); - плевру; - яєчники; - головний мозок; - інші органи.
380. Нодулярна гіперплазія передміхурової залози. Визначення, причини, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
Нодулярна гіперплазія і аденома передміхурової залози (дисгормональна гіперпластична простатопатия) спостерігаються у 95% чоловіків старше 70 років. Причтна : гормональний дисбаланс ,а так же хронічний простатит .Залоза буває збільшеною, м'яко-еластичною, іноді горбистою. Особливо різко збільшується середня частина (доля) залози, видатна в просвіт сечового міхура, що веде до утруднення відтоку сечі. На розрізі збільшена залоза складається як би з окремих вузлів, розділених прошарками сполучної тканини. За гістологічною будовою розрізняють залізисту (аденоматозну), м'язово-фіброзну (стромальную) і змішану форми нодулярної гіперплазії. Залозиста гіперплазія характеризується збільшенням залізистих елементів, причому величина часточок і кількість складових її елементів сильно варіюють. М'язово-фіброзна (стромальная) гіперплазія характеризується появою значного числа гладком'язових волокон, серед яких виявляються атрофичные залізисті елементи, дольчатость залози порушується. При змішаній формі простатопатии є поєднання тканинних порушень, характерних для перших двох видів. При цьому нерідко з'являються кістозні утворення ретенційного походження.Ускладнення :здавлення і деформація сечовипускного каналу цистит, пієлонефрит , компенсаторна гіпертрофія стінки сечового міхура,уросепсис.
381. Рак передміхурової залози. Фактори ризику, фонові захворювання і передракові зміни, гістологічні форми, метастазування, ускладнення і причини смерті.
Рак передміхурової залози. У чоловіків серед онкологічних захворювань він займає друге місце і спостерігається в літньому віці. У розвитку раку передміхурової залози грають роль гормональні чинники, зокрема порушення виділення андрогенів. Незрідка розвитку раки передує нодулярна гіперплазія передміхурової залози.
Передміхурова залоза збільшена в розмірах, щільна, горбиста, на розрізі складається з тяжей фіброзної тканини, що переплітаються, між якими розташована ракова тканина сіро- жовтого кольору. Переважає маленький, клінічно безсимптомний рак, який розпізнається лише при мікроскопічному дослідженні. Мікроскопічно рак передміхурової залози частіше має будову аденокарциноми, рідше - недиференційованої раку.
Рак передміхурової залози може поширюватися на сусідні органи і особливо часто проростає стінку сечового міхура, прямої кишки, насінні бульбашки.
Метастази бувають як в лімфатичних вузлах малого тазу, клубових і пахових, так і гематогенні - у внутрішніх органах, особливо часто в кістках.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
Орхіт - запалення яєчка, яке за перебігом буває як гострим,так і хронічним. Гострий орхіт в більшості випадків є ускладненням деякихінфекційних захворювань (тифи, скарлатина, гонорея, туберкульоз) і особливо епідемічного паротиту (20—30% випадків). За характером ексудату це гнійне запалення; при епідемічному паротиті— дифузне проміжне запалення з лімфо- та плазмоцитарною інфільтрацією. Хронічний орхiт може бути як наслідком гострого, так і про-явом хронічних інфекційних захворювань (сифіліс, актиномікоз, туберкульоз або травми яєчка. В його розвитку іноді приймають участь аутоімунні процеси (аутоімунний орхіт). Цьому виду орхіту властиве хронічне дифузне або гранулематозне запалення; при прониканні сперматозоїдів в строму яєчка утворюються своєрідні сперматозоальні гранульоми. Наслідок хронічного орхіту несприятливий (безплідність).