ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1019
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
322. Гострі вірусні гепатити.
Гепатит – захворювання печінки, в основі якого лежить її запалення, що проявляється дистрофічними та некробіотичними змінами апренхіми, а також запальною інфільтрацією строми.
Класифікація. За походженням : первинний і вторинний. В залежності від перебігу : гострий і хронічний.
Вірусний гепатит А
Етіологія і патогенез. Збудником є РНК-вірус сімейства Picornaviridae. Шлях передачі – фекальнооральний. Інкубаційний період – 15-45 днів. Перебіг здебільшого гострий і не веде до розвитку цирозу.
Патоморфологія. Печінка при гострій циклічній формі, зазвичай характерною для гепатиту А, збільшується в розмірах і опускається нижче краю реберної дуги. Макроскопічно : вона щільна, червона, з напруженою капсулою. Мікроскопічно : в гепатоцитах розвивається гідропічна дистрофія - поява в цитоплазмі вакуолей різних розмірів, які можуть зливатися (балонна дістрофія).
Наслідки. Захворювання зазвичай протікає гостро і закінчується сприятливо, не переходить в хронічну форму.
Вірусний гепатит В
Етіологія. Збудников вірусного гепатиту В вважають ДНК-вірус (частка Дейна), в якому знаходяться 3 антигенні детермінанти : 1) поверхневий Аг (HBsAg); 2) серцеподібний Аг (HBcAg); 3) HBeAg, який розцінюють як маркер ДНК-полімерази. Вірус передається контактом із кров'ю або іншими рідинами організму інфікованої людини (сім’яною, вагінальною). Хвороба може бути як гострою, так і хронічною.
Патогенез. Вважають, що слідом за первинною репродукцією вірусу в регіонарних лімфатичних вузлах (регіонарний лімфаденіт) настає вірусемія, яка зумовлює загальну реакцію лімфоцитарної і макрофагальної системи (лімфаденопатія, спленомегалія). Ушкодження гепатоцитів відбувається через аутоімунізацію до них при зараженні клітин вірусом. За характером є такі типи некрозу печінки: плямові (цитолітичний, колікваційний), ступінчасті (зумовлені емперіполезом лімфоцитів), зливні: мостоподібні (центроцентральні, центропортальні, портопортальні), субмасивні, масивні.
Патоморфологія. Виділяють 3 клініко-морфологічні форми вірусного гепатиту :
Гостра циклічна (жовтушна). Макро : П збільшена, щільна, червона. Мікро : порушення балочної будови з поліморфізмом гепатоцитів, в яких багато ядер мітозу; переважає гідропічна і балонна дистрофія; в різних відділах часточок – осередкові та зливні некрози гепатоцитів, тільця Каунсильмена у вигляді кількоподібних еозинофільних гомогенних утвореньз пікнотичним ядром або без нього («муміфіковані гпатоцити»).
Безжовтушна. Макро: зміни менш виражені, П збільшена, щільна, червона. Мікро: різко виражена проліферація зірчастих ретикулоендотеліоцітів; запальний лімфомакрофагальний і нейтрофільно-клітинний інфільтрат хоча і охоплює всі відділи часточок та портальні тракти, але не руйнує пограничку пластинку: холестаз відсутній.
Некротична (злоякісна, блискавична). Макро: П зменшена, зморщена, жовто-сіра. Мікро: мастоподібні або масивні некрози печінки, зустр-ся т. Каунсильмена, скупчення зірчастих ретикулоендотеліоцитів, лімфоцитів, макрофагів: різкий стаз жовчі в капілярах; гідропічна дистрофія гепатоцитів; «гола» ретикулярна строма, просвіти синусоїдів різко роширені, повнокровні; там же множинні крововиливи.
Холестатична. Макро: П збільшена, щільна, червона; осередки жовто-зеленого кольору; підкреслений часточковий малюнок. Мікро: переважають явища холестазу, жовчні капіляри і протоки портальних трактів переповнені жовчю, холангіти, холангіоліти; гідропічна/балонна дистрофія гепатоитів, порт. тракти розширені, інфільтровані лімфоцитами, макрофагами та нейтрофілами.
323. Хронічні вірусні гепатитии
Гепатит – захворювання печінки, в основі якого лежить її запалення, що проявляється дистрофічними та некробіотичними змінами апренхіми, а також запальною інфільтрацією строми.
Класифікація. За походженням : первинний і вторинний. В залежності від перебігу : гострий і хронічний.
Вірусний гепатит В
Етіологія. Збудников вірусного гепатиту В вважають ДНК-вірус (частка Дейна), в якому знаходяться 3 антигенні детермінанти : 1) поверхневий Аг (HBsAg); 2) серцеподібний Аг (HBcAg); 3) HBeAg, який розцінюють як маркер ДНК-полімерази. Вірус передається контактом із кров'ю або іншими рідинами організму інфікованої людини (сім’яною, вагінальною). Хвороба може бути як гострою, так і хронічною.
Патогенез. Вважають, що слідом за первинною репродукцією вірусу в регіонарних лімфатичних вузлах (регіонарний лімфаденіт) настає вірусемія, яка зумовлює загальну реакцію лімфоцитарної і макрофагальної системи (лімфаденопатія, спленомегалія). Ушкодження гепатоцитів відбувається через аутоімунізацію до них при зараженні клітин вірусом. За характером є такі типи некрозу печінки: плямові (цитолітичний, колікваційний), ступінчасті (зумовлені емперіполезом лімфоцитів), зливні: мостоподібні (центроцентральні, центропортальні, портопортальні), субмасивні, масивні.
Хронічна. Активним або персистуючий гепатитом(можливий і лобулярний гепатит). Для ХАГ характерна клітинна інфільтрація портальної, перипортальной і внутрчасточк склерозированої строми печінки. Особливо характерно проникнення інфільтрату з лімфоцитів, макрофагів, плазматичних клітин в печінкову часточку, що призводить до пошкодження гепатоцитів. Розвиваються дистрофія (гідропічна, балонна) і некроз гепатоцитів (деструктивний гепатит), здійснюваний ефекторними клітинами імунної системи (імунний цитоліз). Некрози можуть бути східчастими, мостовидними і субмасивними. ХАГ, як правило, прогресує в постнекротический великовузлового цироз печінки.
ХПГ характ-ся інфільтрацією лімфоцитами, гістіоцитами і плазматичними клітинами склерозорованних портальних полів. Рідко осередкові гістіолімфоцитарні скупчення зустрічаються всередині часточок, де відзначаються гіперплазія зірчастих рети-кулоендотеліоцітов і вогнища склерозу ретикулярної строми. Прикордонна пластинка, як і структура печінкових часточок, як правило, збережена. Дистрофічні зміни гепатоцитів виражені мінімально або помірно (гідропічна дистрофія), некроз гепатоцитів зустрічається рідко.
Наслідки. Смерть при вірусному гепатиті настає від гострої (некротична форма) або хронічної (хронічний активний гепатит з виходом в цироз) печінкової недостатності. У ряді випадків розвивається гепаторенальний синдром.
324. Алкогольний гепатит.
Алкогольний гепатит – гостре або хронічне захворювання печінки, пов’язане з алкогольною інтоксикацією.
Етіологія і патогенез. Алкоголь (етанол) є гепатотоксичною отрутою і при певній концентрації викликає некроз печінкових клітин. Цитотоксична дія етанолу виражена сильніше і легше відбувається в раніше зміненій печінковій тканині (жировий гепатоз, хронічний гепатит, цироз). Повторні атаки гострого алкогольного гепатиту можуть вести до розвитку хронічного персистуючого гепатиту, який при припиненні вживання алкоголю має доброякісний перебіг. Однак якщо вживання алкоголю продовжується, то атаки гострого алкогольного гепатиту сприяють переходу хронічного персистуючого гепатиту в портальний цироз печінки. У ряді випадків розвивається хронічний активний алкогольний гепатит, який швидко закінчується постнекротичним цирозом печінки. У прогресуванні алкогольного гепатиту певну роль відіграє пригнічення етанолом регенераторних можливостей печінки. Допускається участь і аутоімунних механізмів, причому в ролі аутоантигена, ймовірно, виступає алкогольний гіалін.
Патоморфологія. Зміни печінки при гострому і хронічному алкогольному гепатиті різні.
1)Гострий алкогольний гепатит має добре окреслену макроскопічну (лапароскопія) і мікроскопічну (біопсія печінки) характеристику. Макро: печінка виглядає щільною і блідою, з червоними ділянками і нерідко з рубцевими западання. Мікро : некроз гепатоцитів, інфільтрації зон некрозів і портальних трактів нейтрофілами, до появи великої кількості алкогольного гіаліну (тілець Маллорі) в цитоплазмі гепатоцитів і позаклітинно. Алкогольний гіалін являє собою фібрилярний білок, що синтезується гепатоцитами під впливом етанолу, що веде гепатоцити до загибелі.
2) Хронічний алкогольний гепатит частіше проявляється у вигляді персистуючого, дуже рідко - активного. При хронічному персистирующем алкогольному гепатиті находят ожиріння гепатоцитів, склероз і рясну гістіолімфоцитарну інфільтрацію портальної строми. Для хронічного активного алкогольного гепатиту характерні білкова (гідропічна, балонна) дистрофія і некроз гепатоцитів на периферії часточок, будова яких порушується. Крім того, виражена дифузна гістіолімфоцітарна інфільтрація широких і склерозованих портальних трактів, причому клітини інфільтрату проникають на периферію часточок, оточуючи і руйнуючи гепатоцити (ступінчасті некрози).
Наслідки. Зазвичай цироз. Можливий розвиток гострої печінкової недостатності.