ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1317
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
Кретинізм - ендокринне захворювання, яке формується в наслідок нестачі гормонів щитовидноі? залози і характеризується розвитком незворотніх порушень з боку нервового, соматичного і психічного розвитку. Розвивається як форма вродженого гіпотиреозу.
Етіологія: дефіцит и?оду в продуктах харчування матері під час вагітності; • нездатність організму переводить и?од в активну форму; • спадковість; • вроджені вади розвитку щитовидноі? залози; • гіпоплазія щитовидноі? залози; • атрофія щитовидноі? залози; • дефект ферментних систем, що забезпечують продукцію гормонів щитовидноі? залози; • відсутність щитовидноі? залози (атіреоз); • ектопіі? щитовидноі? залози; • ендемічнии? зоб матері під час вагітності; • прии?ом матері протягом вагітності тиреостатичних препаратів;
Патоморфологія: щитовидна залоза найчастіше зменшена в розмірах, локалізується в корені язика, рідше в клітковині шиї і середостіння,і гортані, трахеї; клінічно: відставання фізичного і психічного розвитку дитини.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
Рак щитовидної залози: *папілярна карцинома: найпоширеніша форма макроскопічно: мультифокальні неінкапсульовані вузли різних розмірів, на розрізі поверхня білувато-сіра, щільної консистенції, іноді є фокуси кальцифікації і ділянки ішемічного некрозу, кістозних змін, мікроскопічно: ніжні розгалужені сосочки з багатою судинами фіброзною основою, вистеленою 1/кількома шарами епітеліоцитів; можуть бути фокуси плоскоклітинної метаплазії, виражений лімфоцитарний інфільтрат з лімфоїдними фолікулами /гіпохромні пусті ядра без ядерець + ядра з вдавленнями + еозинофільні внутрішньоядерні включення(інвагінації цитоплазми) + псамомні тільця в серцевині сосочку/ /кілька варіантів: інкапсульований, фолікулярний, варіант з високими клітинами/ *фолікулярна карцинома: макроскопічно: невеликий інкапсульований вузол, на розрізі поверхня сірувата/рожево-коричнева, пухлина може виходити за межі капсули, пенетрувати судини мікроскопічно: дрібні фолікули, вистелені клітинами з різним ступенем атипізму, заповнені колоїдом /мб цитологічна варіабельність: веретеноподібні, полігональні (утв. трабекули), кл.~кл. Гюртле/ *медулярний рак гормонально активна макроскопічно: 1/кілька вузлів, на розрізі світло-жовта/коричнева поверхня, щільної консистенції, хрустка при розрізуванні мікроскопічно: клітини полігональної/веретеноподібної форми, розміщені у вигляді гнізд, розділених колагеновою стромою, к-сть якої варіює, в клітинах секреторні гранули /в 50% випадків – є амілоїд, часте звапнування/
362. Гіперпаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, патологічна анатомія. Паратиреоїдна остеодистрофія.
Гіперпаратиреоз (аденома паращитоподібної залози, гіперпаратиреоїдоз, гіперпаратиреоїдна фіброзна остеодистрофія) — захв., що виникає внаслідок підвищення секреції паратгормону паращитовидними залозами.
Паратгормон посилює виділення Р з сечею, що призводить й до втрати Са, мобілізації його з кісток із гіперкальціємією та деяким посиленням виділення Са із сечею та відкладанням у тканинах.
Класифікація:
Первинний гіперпаратиреоз. Первинний гіперпаратиреоз, обумовлений гіперкальціємією внаслідок надмірного синтезу паратгормону.
Розрізняють декілька клінічних форм:
-
кісткову,
-
ниркову,
-
шлунково-кишкову (виразка шлунка, панкреатит, холецистит),
-
серцево-судинну (артеріальна гіпертонія) та інші.
Клінічні прояви первинного гіперпаратиреозу характеризуються ураженням центральної нервової системи з наявністю стомлюваності, слабкості, головного білю, депресії, порушенням апетиту, психозів і коматозних станів.
Вторинний гіперпаратиреоз. Вторинний гіперпаратиреоз є компенсаторною реакцією на тривалу гіпокальціємію, розвивається в результаті порушення процесів всмоктування в кишечнику (синдром мальабсорбції) або рахіті, синдромі Фанконі і хронічній нирковій недостатності.
Вміст Са в сироватці крові в нормі або знижений (ніколи не буває підвищеним), а концентрація неорганічного Р підвищена (при нирковій формі вторинного гіперпаратиреозу) або знижена (при кишковій формі).
Клінічно вторинний гіперпаратиреоз проявляється симптомами і ознаками основного захворювання. При гіпокальціємії спостерігаються парестезії різної локалізації з характерними спазмами м'язів кистей і стоп. У проксимальних відділів кінцівок спостерігається слабкість м'язів. Зміни кісткової тканини проявляються остеопорозом, остеосклерозом або фіброзно-кістозним оститом.
Третинний. Вторинний гіперпаратиреоз при хронічниму гемодіалізі швидко переходить в третинний гіперпаратиреоз, коли гіперплазія паращитовидних залоз трансформується в аденому, надмірно секретуючий паратгормон.
В основі паратиреоїдної дистрофії, або фіброзної остеодистрофії, лежать порушення обміну Са та Р у зв’язку з надмірною секрецією паратгормону аденомою залоз. Під впливом цього гормону відбув. мобілізація мінерал.солей з кісток; процеси резорбції переважають над новоутворенням кісткової тканини; при такому процесі фомується переважно остеоїдна тканина, відбув. глибока перебудова кісток.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
Гіпопаратиреоз - рідкісне ендокринне захворювання, обумовлене недостатнім рівнем в крові специфічного гормону паращитоподібних залоз - паратгормону, що проявляється тетанічними судомами і низьким рівнем Са крові.
Причини:
-
видалення або пошкодження паращитоподібних залоз під час оперативних втручань з приводу раку або інших захворювань щитоподібної залози,
-
хірургічного лікування гіперпаратиреозу
-
є природжена аплазія (недорозвинутість) паращитоподібних залоз
-
крововиливи,
-
інфекційні ураження,
-
системні захворювання сполучної тканини.
Захворювання характеризується симптомокомплексом, що включає судомні скорочення скелетних і гладких м'язів внаслідок недостатності паратгормону з розвитком гіпокальціємії і підвищенням нервової і м'язової збудливості.
Розрізняють тетанію, напади, еквівалентні тетанії, і латентну тетанію.
Напад тетанії виникає спонтанно або провокується механічним, акустичним або гіпервентиляційним роздратуванням. Починається раптово або з провісників (загальна слабкість, м'язові болі, парестезії в області обличчя, кінцівок). Згодом приєднуються фібриллярні посмикування окремих м'язів, які переходять у тонічні або клонічні судоми.
Судоми м'язів верхніх кінцівок проявляються переваженням дії м'язів, які здійснюють згинання, і кінцівка приймає позицію "рука акушера".
Судоми м'язів нижніх кінцівок супроводжуються переваженням дії м'язів, які здійснюють розгинання кінцівок і підошовне згинання - "кінська стопа".
Судоми м'язів лицьової мускулатури супроводжуються тризмом, судомами століття, сардонічною усмішкою або "риб'ячим ротом". М'язові судоми дуже хворобливі.
Порушуються функції вегетативної нервової системи. Під час нападу тетанії спостерігається підвищене потовиділення, бронхоспазм, ниркова і печінкова коліка внаслідок спазму гладкої мускулатури ниркових балій, сечоводів і сфінктера Одді. Іноді спостерігається ларингоспазм. При залученні в судомні процеси м’язів судин, спостерігаються напади мігрені або синдрому Рейно. Трапляються напади, що протікають під маскою епілепсії.
364. Цукровий діабет. Визначення. Класифікація, етіологія і патогенез цукрового діабету. Патологічна анатомія, ускладнення цукрового діабету, причини смерті.
Цукровий діабет (ЦД) – захв., обумовлене абсолютною або відносною недостатністю інсуліну в організмі, що супроводжується важкими порушеннями обміну речовин, перш за все вуглеводного та жирового; появою інсулінорезистентності, внаслідок чого виникає гіперглікемія — стійке підвищення рівня глюкози у крові.
Класифікація.
Виділяють такі форми цукрового діабету:
- первинний (ідіопатичний) діабет
- тип 1: інсулінозалежна форма
- тип 2: інсулінонезалежна форма
- вторинний діабет розвив. при захворюваннях:
- підшлунк.залози (панкреопривний)
- ендокрин.системи (акромегалія, синдром Іценко-Кушинга, феохромоцитома
- складних генетичних синдромах (атаксія-телеангіектазія Луї-Бар, міотонічна дисторфія)
- при використ. медикаментозних препаратів (медикаментозний діабет)
- діабет вагітних (виникає тоді, коли у вагіітної розпочинається порушення толерантності до глюкози)
- латентний (субклінічний) діабет – при порушенні толерантності глюкози у ніби здорових людей.
Етіологія
Виявами діабету є:
-
порушення обміну речовин, особливо вуглеводного та жирового
-
кетоацидоз,
-
прогресуюче ураження периферичних нервів, капілярів нирок, сітківки,
-
атеросклероз.
Патогенез
- недостатнє виробництво інсуліну ендокринними клітинами підшлункової залози;
- порушення взаємодії інсуліну з клітинами тканин організму як наслідок зміни структури або зменшення кількості специфічних рецепторів для інсуліну,
- зміни структури самого інсуліну або порушення внутрішньоклітинних механізмів передачі сигналу від рецепторів органелам клітини.
Пат.анатомія
Спостерігаються зміни острівцевого апарату ПШЗ, печінки, нирок та судинного русла.
ПШЗ зменшена в розмірах, виникає склероз та ліпоматоз. Більшість острівців підлягають атрофії та гіалінозу, окремі острівці компенсаторно гіпертрофуються.
Печінка помірно збільшена, глікоген в гепатоцитах не виявляється, відмічається жирова дистрофія.