ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1335
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
391. Інфекції, що передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, папілома-вірусна інфекція, хламідіоз, уреаплазмоз, трихомоніаз): морфологічна характеристика.
(Не повністю розписане, інформація з інтернет джерел!)
Природжений сифіліс розвивається при внутрішньоутробному зараженні плоду через плаценту від
хворий на сифіліс матері. Цей вид сифілісу підрозділяють на 3 форми: 1) сифіліс мертвонароджених недоношених плодів; 2) ранній природжений сифіліс новонароджених і
грудних дітей; 3) пізній природжений сифіліс дітей дошкільного та шкільного віку, а також дорослих. Один з них викликаються самої трепонемою, інші є результатом затримки або порушення
розвитку (дисплазії) органів під впливом збудника сифілісу.
При сифілісі мертвонароджених недоношених плодів смерть плоду зазвичай настає між VI і VII місячним місяцем в утробі матері. Це призводить до передчасних пологів
мацерированной плодом. Причиною смерті є токсична дія трепонеми.
Ранній вроджений сифіліс проявляється найчастіше протягом перших двох місяців
життя. При ньому уражаються нирки, легені, печінку, кістки, ЦНС. У шкірі з'являються сифіліди папулезного і пустулезного характеру. У легких розвивається інтерстиціальна
сифілітична пневмонія, яка веде до ущільнення тканини легені з розвитком в ньому склеротичних змін. На розрізі легені приймають білястий вид, що дало привід назвати це білою пневмонією. Ураження печінки має
характер інтерстиціального гепатиту з загибеллю гепатоцитів, проміжній з
круглоклітинною інфільтрацією, утворенням міліарний гумм і склерозом. На розрізі вона набуває коричневий колір ( «кремнієва печінка»). У кістках порушується процес попереднього звапнення епіфізарного хряща і новоутворення кісткової тканини; він
поєднується із запальними змінами в прилеглих до епіфізу відділах кістки і
сифілітичним ендопериваскулітом. Цей процес розвивається на межі діафізу і
нижнього епіфіза стегна, в ребрах і грудині і носить назву сифілітичного
остеохондріта. Межі кістки і хряща мають вигляд не рівною, а зазубрений лінії. В ЦНС виникають судинні запальні зміни, ураження як речовини мозку, так і мозкових оболонок - сифілітичний енцефаліт і менінгіт. При ранньому природженому сифілісі до описаних вище змін органів може приєднуватися висипання дрібних
вогнищ, що складаються з зазнала некрозу тканини органу і зруйнованих лейкоцитів; ці вогнища, що містять багато трепонем, називають міліарний гуммами. Пізній вроджений сифіліс характеризується деформацією зубів, в основі якої лежать гіпоплазія емалі і утворення півмісяцевої виїмки на обох верхніх центральних різцях
або ж на одному з них з подальшим викривленням. Зуби стають бочкоподібними: на рівні шийки зуб ширше, ніж на вільному краї; розміри зубів зменшені - зуби Гетчинсона. розвиваються паренхіматозний кератит, глухота, які в поєднанні зі зміненими зубами складають так звану тріаду Гетчинсона, характерну для пізнього вродженого сифілісу. Зміни в органах схожі з проявами набутого сифілісу третинного періоду. Відмінності стосуються вилочкової залози, в якій можуть зустрічатися порожнини, наповнен серозної рідиною з домішкою нейтрофілів і лімфоцитів. Порожнини оточені валом з епітеліоїдних клітин і носять назву абсцесів Дюбуа.
Плацента при сифілісі породіллі змінена: її маса збільшена (до 2250 г замість 600 г),
колір жовтувато-сірий, консистенція шкіряста. У ній виявляються набряк, клітинна інфільтрація, різка гіперплазія ворсин, іноді в них утворюються абсцесси; в стінках судин відзначаються запальні зміни.
Гонорея. Запальні зміни на початку проявляються в епітелії на місці проникнення гонокока і характеризуються виділенням ендотоксину, який складається з сироватки, лейкоцитів, злущеного епітелію, інколи виеликає утворення кіст та абсцесів. У хворих, що не лікуються запальний ексудат заміщується фібробластами, що супроводжується звуженням сечоводів.
Гонококи, що проникли в лімфатичні та кровоносні судини провокують розвиток пахових лімфаденітів, перианальних абсцесів, ураження різних органів.
Хламідіоз. Новонароджені можуть інфікуватися двома шляхами. Найчастіше інфікування відбувається інтранатально, тобто під час проходження через інфіковані родові шляхи матері хламідій. Другий шлях зараження плода - антенатальний (внутрішньоутробний). В цьому випадку інфекція протікає з важкими клінічними проявами, оскільки в запальний процес можуть бути залучені всі функціональні системи новонародженого. Розрізняють клінічні форми хламідіозу новонароджених: внутрішньоутробний сепсис, менінгоенцефаліт, внутрішньоутробна пневмонія, гастроентеропатія, синдром дихальних порушень, кон'юктивіт.
Трихомоніаз.
Агресивне середовище, яке формується в піхві вагітної жінки, хворої трихомоніазом, може «розплавляти» нижній полюс плодового міхура і приводити до вилиття навколоплідних вод, а в підсумку - до викидня або передчасних пологів. Самі трихомонади не проникають до плоду через плаценту, але можуть служити «транспортом», в якому хламідії, гонококи та інші інфекційні агенти швидко просуваються в порожнину матки. Це пов'язано зі здатністю трихомонади поглинати мікроорганізми, не вбиваючи їх. Усередині трихомонади мікроби захищені від антибіотиків, їх неможливо виявити при діагностиці. Часто після лікування трихомоніазу раптом виявляються давно проліковані або ніколи раніше не виявлені в даної жінки інфекції. Крім того, можливе інфікування дитини при проходженні родових шляхів, уражених трихомонадами.
392. Генетичні захворювання: менделевські хвороби, цитогенетичні, ураження з мультифакторіальним та некласичними успадкуваннями.
Мультифакторіальні захворювання
До цієї групи належить більшість спадкових захворювань, причиною яких є мутації кількох чи багатьох генів:
• хвороби серцево-судинної системи: гіпертензія, ревматизм, атеросклероз, облітеруючий ендартеріїт;
• психічні хвороби: шизофренія, сенільні психози, маніакально-депресивний психоз, неідентифікована олігофренія;
• нервові хвороби: епілепсія (деякі форми), паркінсонізм, міастенія, мігрень;
• хвороби органів травлення: анемія, виразкова хвороба, цироз печінки (деякі форми), хронічний коліт;
• порушення обміну речовин та ендокринні хвороби: подагра, цукровий діабет (деякі форми), токсичний і вузловий зоб, зоб Хашімото, мікседема (деякі форми);
• аномалії розвитку: аненцефалія, спинномозкова кила, гідроцефалія, природжений вивих стегна, кінська стопа, клишоногість, природжений пілоростеноз, хвороба Гіршпрунга;
• хвороби органів дихання: емфізема легень, пневмосклероз, бронхіальна астма;
• хвороба сечостатевої системи: родинний нефрит, полікістоз нирок;
• шкірні захворювання: псоріаз, екзема, нейродерміти;
• очні та вушні хвороби: глаукома, злоякісна міопія, косоокість, отосклероз;
• ураження скелета: сколіози, анкілозивний спондилоартрит;
• захворювання крові: перніціозна анемія, хвороба Верльгофа, справжня поліцитемія.
Спадкові хвороби з некласичним типом успадкування Серед них виокремлюють захворювання, пов'язані з особливостями батьківського походження мутацій: геномний імпринтинг, однобатьківську дисомію, хвороби експансії, соматичні рекомбінації тощо.
Хвороби імпринтингу: деякі гени, передані потомству, несуть специфічний "відбиток" статі одного з батьків, тобто певні гени батька та матері виявляються у нащадків по-різному. Це явище називають геномним імпринтингом (залишання сліду). Класичним прикладом хвороб імпринтингу є спадкові синдроми Прадера — Віллі та Ангельмана, основними клінічними проявами яких є розумова відсталість різного ступеня тяжкості у поєднанні з глибокими неврологічними розладами.
Синдром Прадера — Віллі розвивається, коли дитина успадковує делецію від батька, а причиною синдрому Ангельмана стає така сама делеція, одержана від матері. Отже, виникнення цих двох спадкових синдромів, що клінічно розрізняються, визначається тим, від кого з батьків було отримано хромосомне ушкодження.
Синдром Прадера — Віллі. Основними клінічними проявами хвороби є низький тонус м'язів, недорозвиненість статевих органів, ожиріння, розумова відсталість, зменшені розміри кистей і стоп, а також множинні вади розвитку частин тіла.
Нездужання починає проявлятися з перших днів життя дитини проблемами з годуванням через слабкість смоктального та ковтального рефлексів. Тримати голову хворе немовля починає після шести місяців, сидіти — після року, а ходити — на третьому-четвертому році життя. По досягненні півтора-двох років м'язовий тонус міцніє, розвивається відчуття постійного голоду — хворий може їсти практично безперервно, внаслідок чого швидко розвивається тяжке ожиріння. Серед вад морфогенезу часто спостерігається видовжена голова, збільшена відстань між симетричними органами, епікант, мигдалеподібний розріз очей, "риб'ячий" рот.
Синдром Ангельмана.
Початкова назва цієї хвороби — синдром "щасливої ляльки" — виникла через характерні клінічні прояви: напади неконтрольованого сміху, різкі судомні рухи рук, незвичайну ходу, плескання долонями і специфічний вираз обличчя. До основних клінічних проявів синдрому Ангельмана належать також затримка розумового та фізичного розвитку (мала голова, пласка потилиця, велика нижня щелепа, надто широкий рот, рідкі зуби, часте висовування язика, недостатня пігментація шкірних покривів та волосся.
Хвороби експансії- різке збільшення кількості копій певних ділянок молекули ДНК (повтори) в наступних поколіннях родоводу в генетиці називають експансією. До хвороб експансії належать синдром Мартіна — Белла, хорея Гентингтона, міотонічна дистрофія та ін.
Синдром Мартіна — Белла. Ламкість Х-хромосоми спричинена значним збільшенням в її молекулі ДНК кількості триплетних повторів ЦГГ. У здорових людей число цих повторів коливається від 5 до 50, а їх збільшення понад 200 призводить до пошкодження Х-хромосоми та розвитку захворювання. Експансія тринуклеотидних повторів відбувається під час овогенезу, тому розвиток хвороби можливий лише при передаванні аномального гена від матері. Ця патологія успадковується за Х-зчепленим рецесивним типом і трапляється переважно у хлопчиків, хоча виявляється також у третини жінок — носіїв аномального гена.
Зовнішніми ознаками хвороби є видовжена голова, великі відстовбурчені вушні раковини, виступаючий лоб, великий ніс, товсті губи, масивне підборіддя, збільшені яєчка, кисті та стопи.