ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1318
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
Метастази раку нирки.
Головні шляхи метастазування - гематогенний, лімфогенний, лімфогематогенний. У міру росту метастатична пухлина поширюється на прилеглі органи та тканини. Нерідко симптоми метастазу проявляються раніше від основного новоутворення.
Основними симптомами метастазу в кістки є біль і припухлість над місцем ураження. Метастази в печінку можуть бути одиничними і множинними. При цьому функція органа може не порушуватися. Відзначаються підвищення температури тіла, слабість, пітливість, похудання. Метастази раку нирки в легені супроводжуються підвищенням температури тіла, кашлем із мокротою, іноді з домішками крові, болем у боці або за грудиною.
Ускладнення
В 30% випадків серед пацієнтів з НКР має місце паранеопластичний синдром. Найчастіші прояви цього синдрому – гіпертонія, кахексія, втрата ваги, гіпертермія, нейроміопатія, амілоїдоз, підвищене ШОЕ, анемія, порушення функції печінки, гіперкальціємія, поліцитемія.
У 25-30% пацієнтів захворювання діагностується на основі вторинних симптомів метастатичної хвороби (ураження легень, кашель та кровохаркання, кісткові метастази тощо), стискання чи проростання пухлиною лівої ниркової вени, стискання пухлиною чи метастазами в лімфатичних судинах нижньої порожнистої вени;
Причини смерті.
Пухлинний тромбоз нижньої порожнистої вени чи ниркової вени.
Ускладнення від метастазованних пухлин.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
Акромегалія-тяжке нейроендокринне захворювання викликається гіперпродукцією гормону росту (соматотропіну; соматотропного гормону; СТГ). Причина розвитку даного захворювання-соматотрофна аденома, або рідше-аденокарцинома передньої частки гіпофіза.
Надмірна кількість СТГ стимулює ріст тканин мезенхімального походження(хрящової, сполучної, кісткової) а також паренхіми і строми внутрішніх органів (серця, печінки, нирок).
Клінічні прояви:
грубі зміни зовнішності (збільшення надбрівних дуг, носа, губ, язика, потовщення і складчастість шкіри, діастема - розширення міжзубних проміжків, прогнатизм - виступ нижньої щелепи, збільшення в розмірах кистей і стоп)
-гірсутизм
-біль в суглобах і хребті, пов'язаних з їх дестабілізацією і розвитком артропатій
-збільшення щитовидної залози (з можливим вузлоутворенням)
-серцево-судинна патологія (кардіомегалія, артеріальна гіпертензія, міокардіодистрофія і як наслідок коронарна недостатність, яка може стати причиною летального кінця)
Акромегалія супроводжується змінами інших ендокринних залоз: зобом, атрофією острівцевого апарату підшлункової залози, гіперплазією вилочкової залози та епіфіза, кори наднирникових залоз, атрофією статевих залоз.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
-
Хвороба Іценко-Кушинга – нейроендокринне захворювання обумовлене порушенням регуляції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи з надлишковою продукцією адренокортикотропного гормону, що викликає вторинну гіперплазію (збільшення) та гіперфункцію наднирників.
-
Причини розвитку: гіпоталамічні порушення або розвиток аденокортикотропної (базофільної) аденоми, рідше — аденокарцинома передньої долі гіпофізу.
-
Клініко-морфологічні прояви:
-
прогресуюче ожиріння за верхнім типом (обличчя і тулуб);
-
артеріальна гіпертензія;
-
стероїдний цукровий діабет;
-
вторинна дисфункція яєчників;
-
остеопороз зі спонтанними переломами кісток;
-
гіпертрихоз, гірсутизм;
-
стриї шкіри стегон і живота;
-
нефролітаз, хронічний пієлонефрит.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
Нецукровий діабет – клінічний синдром, який проявляється виділенням великої кількості сечі з низькою відносною щільністю, дегідратацією та спрагою. В основі захворювання полягає патологічне зниження біологічної дії антидіуретичного гормону (АДГ, вазопресину), яке призводить до зниження здатності нирок концентрувати сечу.
Захворювання може виникати внаслідок черепно-мозкових травм, сильного емоційного стрессу, під час вагітності, після пологів чи абортів, як наслідок інфекційних хвороб (скарлатина, коклюш, грип, енцефаліт тощо), що пошкоджує задню частку гіпофіза.
Класифікація:
-
гіпофізарний (центральний) нецукровий діабет, обумовлений абсолютним дефіцитом антидіуретичного гормону внаслідок недостатньої його продукції гіпоталамусом.
-
нефрогенний (вторинний) нецукровий діабет, розвивається на фоні нормальних рівнів вазопресину та обумовлений нечутливістю рецепторів у нирках до даного гормону, що супроводжується класичними симптомами нецукрового діабету. Основною причиною захворювання є патологія нирок.
Клініко-морфологічні форми:
-
нецукрове сечовиснаження, що супроводжується поліурією та полідипсією;
-
порушення роботи шлунково-кишкового тракту (зниження слиновиділення, гастрити, опущення шлунку, закрепи, коліти);
-
порушення менструального циклу у жінок, безпліддя;
-
з боку серцево-судинної системи: частий пульс, серцебиття, артеріальна гіпотонія;
-
низька відносна густина сечі (у клінічного аналізі сечі: питома вага 1000-1010).
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
Хвороба Аддісона – хронічне ендокринне захворювання, при якому наднирники не продукують стероїдні гормони — глюкокортикоїди та мінералокортикоїди.
Етіологія: метастази пухлини в обидві залози, їх аутоімунне пошкодження (первинна аддисонова хвороба), загальний амілоїдоз (епінефропатичний), крововиливи, некроз через тромбоз судин, туберкульоз. Іноді хвороба може бути обумовлена порушеннями в гіпоталамо-гіпофізарній системі (зниження секреції АКТГ або кортикотропін-рилізинг-фактора) або спадковими процесами.
Патогенез: двостороннє ураження переважно коркової речовини надниркових залоз та виключення (акортицизм) або зменшення (гіпоадренокортицизм) продукції гормонів залозами.
-
Морфологічні прояви:
-
гіперпіментація шкіри (меланодермія) та слизових оболонок у зв'язку з
-
гіперпрдукцією АКТГ та меланоцитстимулюючого гормону;
-
атрофія міокарда, зменшення просвіту аорти та магістральних судин;
-
гіпоглікемія;
-
атрофія слизової оболонки шлунка, гіперплазія лімфоїдної тканини та вилочкової залози.
-
Причини смерті: гостра наднирковозалозна недостатність, супраренальна кахексія або серцево-судинна недостатність.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
Синдром Уотерхауза-Фридеріксена - захворювання, при якому уражаються функції кори надниркових залоз, внаслідок чого виникають проблеми кровообігу, неврологічні збої, порушення водно-електролітного обміну.
Етіологія: інфекційні захворювання, такі як грип, дифтерія, скарлатина. Порушення кровообігу і тяжкі опіки. Також може проявлятися після оперативного втручання з видалення пухлини кори наднирників, що призводить до її неповного функціонування. Крововиливи в кору наднирників.
Клініко-морфологічні форми:
-
ШКТ: швидке зневоднення, пронос, метеоризм, холодний піт, нудота;
-
серцево-судинна форма: тахікардія, ниткоподібний пульс, ціаноз;
-
змішана: зниження артеріального тиску, висока температура тіла, озноб, колапс, висип на животі і грудній клітці.
356. Тироїдит. Визначення. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика гострого, підгострого і хронічного тироїдитів.
Тиреоїдит - гостре або хронічне захворювання щитовидної залози, що супроводжується запаленням. Хвороба носить аутоімунний характер.
Етіологія:
-
порушення імунної та ендокринної сталості;
-
після вірусних хвороб та ГРЗ;
-
при різних хворобах мигдалин;
-
при карієсі;
-
в наслідок надмірного прийому ліків, що містять йод;
-
після променевого опромінення;
-
при різних травмах, що викликають крововилив в залозу;
-
з причини спадковості.
Патогенез: аутоімунізація пов'язана з появою аутоантитіл до мікросомального антигену та поверхневого антигенів тиреоцитів, а також тиреоглобуліну. Гострий тиреоїдит. Гострий тиреоїдит протікає у вигляді серозного і гнійного варіантів. Гнійний тиреоїдит характеризується формуванням абсцесу (абсцесів) або флегмони щитовидної залози. Він розвивається в результаті попадання гноэподибної флори в тканину щитовидної залози гематогенним або лімфогенним шляхами, а також при поширенні гнійного процесу з паратиреоїдних тканин при флегмонах шиї і висхідному гнійному медіастиніті. Гострий серозний тиреоїдит виникає як ускладнення деяких вірусних інфекцій, наприклад, епідемічного паротиту.
Підгострий. Макроскопічно: відзначається збільшення щитовидної залози, що розвивається досить швидко, що нагадує зростання вкрай злоякісної пухлини. Мікроскопічно: виявляються вогнища некрозу фолікулів, наявність вільного колоїду в тканині, навколо якого утворюються гігантські гранульоми.
Хронічний.
Хронічний фіброзний тиреоїдит Ріделя - розростання в щитовидній залозі сполучної тканини у вигляді щільного вузла без чітких меж. Макроскопічно: такий вузол нагадує злоякісну пухлину.
Хронічний аутоімунний тиреоїдит. У перебігу хвороби Хасімото виділяють дві основні стадії: (1) гіперпластичну (гипертрофічну) і (2) атрофічну. Гіпертрофічна (початкова) стадія характеризується збільшенням залози за рахунок лімфоїдної гіперплазії і нодулярної гіперплазії тиреоїдної тканини в ділянках аутоімунної деструкції паренхіми органу. Залоза при цьому дещо збільшена, горбиста з поверхні і дольчаста на розрізі. Атрофічна (фінальна) стадія супроводжується вираженою аутоімунною деструкцією тиреоїдної тканини. У цій стадії хронічний лімфоцитарний тиреоїдит проявляється ознаками гіпотиреозу аж до мікседеми.