ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1333
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
Камені бувають одиничними та множиними. Фасетовані камені – мають грані, притерті один до одного.
Колір. Фосфати – білі, урати – жовті, пігментні – темно-коричневі/темно-зелені.
Хімічно: жовчні – холестеринові, пігментні чи вапняні; сечові – сечова кислота і солі (урати), фосфата кальцію, оксалата кальцію; бронхіальні – слиз просякнутий вапном.
Флеболіти – венозні камені, представлені відокрмеленими від стінки петрификованими тромбами.
Копроліти – кишкові камені, інкрустація вмісту кишківника.
Причини: порушення обміну речовин набутого або спадкового характера.
Механізм: складається з двох процесів: утворення органічної матриці + кристалізація солей.
Наслідок. Тиск каменів – некроз – перфорація; запалення органів і протоків – пієлонефрит, холецистит; закупорка – жовтяниці, гідронефроз при обтурації сечівника.
50. Некроз: визначення та механізми розвитку (денатурація білків та лізис). Уявлення про паранекроз, некробіоз, парабіоз, аутоліз. Особливості некрозу у дитячому віці.
Некроз – загибель клітин і тканин, обумовлена різними екзо- і ендогенними впливами.
Механізм. Фактично розвиваються два конкуруючих процеса: лізис – ферментне перетравлення клітини і денатурація білків – порушення природньої структури білка, зміна нативної конформації молекули під дією дестабілізуючих факторів, при цьому амінокислотна послідовність не змінюється.
Морфогенез некрозу включає декілька стадій:
Паранекроз – зворотні некротичні зміни.
Некробіоз – незворотні дистрофічні зміни, які характеризуються переважанням катаболічних реакцій над анаболічними.
Парабіоз (між життям і смертю) – зворотні функціональні порушення, виникають у збудливих тканинах внаслідок термічних, фізичних або хімічних факторів.
Аутоліз – розкладення мертвого субстрата під дією гідролітичних ферментів загиблих клітин і клітин запального інфільтрату.
Також до морфогенезу відноситься смерть клітини. Час настання виявити важко.
Особливості некрозу дитячого віку.
Трофоневротичні некрози частіше за все зустрічаються у дітей. Недотримання уваги до дітей раннього віку може спричиняти у них пролежні. Відбувається спазматичне скорочення стінок судин і порушується кровпостачання, що призводить до некрозу.
Для дітей раннього віку характерні колікваційні некрози. Часто у дтіей виникає фетальна гідроцефалія, що може призвести до розм’яшення і розвитку некрозу.
Вологий некроз спостерігається в тканинах плода, якщо він гине у порожнині матки до початку пологів і залишається лежати в ній. Плод – мацерат, зміни в тканинах – мацерація.
Некрози пов’язані з розвитком інфекцій, частіше стафілококової природи. Наприклад флегмона новонароджених – гнійно-запальне захворювання, яке характеризується швидким поширенням вогнища ураження і виникненням стадії відторгення – формування некрозу.
У ранньому віці із-за недорозвиненої ССС можуть бути ділянки порушення кровопостачання. Найбільш характерним проявом наявності некрозу у дітей є хвороба Пертеса. При цій хворобі внаслідок недостатнього кровотоку відбувається руйнування голівки стегнової кістки, що поступово призводить до асептичного некрозу. При наявності консервативного лікування кісткова структура стегнової кістки відновлюється.
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
Патогенез. Два шляхи, за якими в орагнізмі може виникнути некроз.
Перший спочатку передбачає онкоз – фізіологічна і вікова загибель клітин, що відбувається за механізмом апоптозу. Клітини набряклі, починається дифузія цитоплазми поза зону клтини. Потім пікноз – ядро та клітина змешуються в розмірах, мають зморщений вигляд. На останньому етапі ядра клітин розчиняються в цитоплазмі, що має назву каріолізис.
Другий шлях – вторинна форма некрозу. Виникає після апоптозу. Ядро розпадається на фрагменти (каріорексис).
Стадії некрозу.
Паранекроз – зворотні некротичні зміни.
Некробіоз – незворотні дистрофічні зміни, які характеризуються переважанням катаболічних реакцій над анаболічними.
Парабіоз (між життям і смертю) – зворотні функціональні порушення, виникають у збудливих тканинах внаслідок термічних, фізичних або хімічних факторів.
Аутоліз – розкладення мертвого субстрата під дією гідролітичних ферментів загиблих клітин і клітин запального інфільтрату.
52. Морфологічні (мікроскопічні і ультраструктурні) прояви некротичних змін у цитоплазмі та ядрі клітин. Реакція оточуючих структурних елементів (запалення, гемодинамічні зміни). Поняття про «тканинний детрит».
Мікроскопічно: каріопікноз – зморщування ядра з конденсацією хроматина і самої кліини.
Каріорексис – розпадання ядра на частки.
Каріолізис – розчинення ядра та клітини у зв’язку з активацією гідролаз (рибонуклеази і дезоксирибонуклеази)
Ультра: цитоплазма: Плазмокоагуляція – денатурація і коагуляція білка з появою в цитоплазмі яскарво-рожевих часток
Плазморексис – розпадання цитоплазми на частки.
Плазмолізис – розплавлення цитоплазми.
Зміни внутрішньоклітинного матриксу: розщеплення ретикулярних, колагенових, еластичних мас під дією протеаз, еластаз, колагеназ.
Пропитування некротичних мас білками плазми (фібрином) з розвитком фібриноїдного некрозу.
Повна деструкція тканини у вогнищі некрозу перетворюється в тканинний детрит – продукт розпадання тканин, має вид зруйнованих клітин. Під мікроскопом – залишки кров’янистих тілець, м’язові волокна і т.д.
Біля зони некрозу розвивається демаркаційне запалення - зона запалення, що утворюється на межі живої тканини з відмерлою (навколо інфаркту, рани, пуповини у новонароджених тощо). Запалення характеризується гемодинамічними змінами. Шкіра гіперемована, спостерігається еритроцитарний і лімфоїдний інфільтрат.
53. Класифікація некрозу залежно від причини, що його викликала (травматичний, токсичний, трофоневротичний, алергічний, судинний) та механізму впливу патогенного фактора (прямий та непрямий некроз).
Етіологія. В залежності від причини виділяють травматичний, токсичний, трофоневротичний, алергічний, судинний.
Травматичний і токсичний – прямий, інші види відносяться до непрямого некрозу.
Травматичний некроз – результат прямої дії на тканину фізичних факторів (механічних, температурних, вібраційних, радіаційних).
Токсичний некроз – дія на тканини токсичних факторів бактеріальної та ішної природи(хімічні – кислоти, луги, медикаменти).
Трофоневротичний некроз – порушення інервації тканин при захворюваннях ЦНС і ПНС. Прикладом може слугувати пролежні.
Алергічний некроз – є результатом імунного цитолізу тканин у ході реакцій гіперчутливості уповільненого та неуповільненого типу. Приклад – фібриноїдний некроз або феномен Артюса. Імунний цитоліз за участі Т-лімфоцитів кілерів і макрофагів призводить до розвитку некрозу печінки при хронічному активному гепатиті.
Судинний некроз (інфаркт) – пов’язаний с абсолютною або відносною недостатністю циркуляції в артеріях, венах, лімфатичних судинах. Недостатня циркуляція крові викликає ішемію тканин, гіпоксію і розвиток ішемічного некрозу. Механізм впливу патогенного фактора. Залежно від механізму дії патогенного чинника розрізняють:
— прямий некроз, зумовлений безпосередньою дією чинника (травматичні, токсичні і біологічні некрози);
— непрямий некроз, який виникає посередньо через судинну та нервово-ендокринну системи (алергічні, судинні і трофоневротичні некрози).
54. Клініко-морфологічні форми некрозу: коагуляційний (сухий), колікваційний (вологий), гангрена, інфаркт, жировий некроз, секвестр, їх характеристика. Значення некрозу та його наслідки. Особливості некрозу у дітей.
Коагуляційний некроз (сухий) – виникаючі ділянки некрозу сухі, щільні, сіро-жовтого кольору. В основі лежать процеси денатурацїї білка з утворенням важкорозчинних з’єднань. Види к.н. : восковидний, казеозний, фібриноїдний.
1)Восковидний некроз (Ценкеровський). Спостерігається при некрозі м’язів при інфекціях (черевний, висипний тифи).
Макроскопічно: змертвілі ділянки жовтуватого кольору, щільної консистенції, нагадують віск.