ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 951
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
Підшлункова залоза
Пухлини острівцевого апарату підшлункової залози відносять до пухлин APUD - системи , або аnудом . Аденом з клітин острівців називають інсуло мами : вони гормонально активні . Розрізняють три види інсулом : 1 ) інсулома - клітин , яка продукус інсулін ( р - інсулома ) ; 2 ) інсулома за - клітин продукус глюкагон ( а - інсулома ) ; 3 ) інсулoмпaG - клітин синтезус гастрин ( G - інсулома ) , р - Інсулома перебігас з проявами - гіперінсулінізму і гіпоглікемії ; а - інсулома — пароксизмально або постійної гіперглікеміі : Сінсулома розвитком виразок в шлунку та 12 - типалій кишці , що проявляєть синдромом Золінгра — Елісопа . Злоякісні варіанти інсулом називають злоякісними інсулома ми ; вони можуть зберігати гормональну активність .
177. Морфологічні особливості пухлин нейроендокринної системи. Синдром множинної ендокринної неоплазії.
В слизовій оболонці шлунка та кишок зустрічається своєрідна пухлина — карциноїд , яка розвивається з ентерохромафінних клітин Кульчицького . Ці клітини с представниками APUD - системи , тому карциноїд відносять до аnудом . Пухлина частіше розвивається в різних відділах кишечника , рідше в шлунку . Зовні пухлина незначних розмірів , на розтині жовтого кольору , складається із гнізд і тяжів полігональних клітин , які розподілені прошарками сполучної тканини . в клітинах пухлини знаходяться двояковаломні ліпіди , а також зерна серотоніту , в зв'язку з чим вони мають хромафінну і аргентафіну реакції . При карциноіді можливий розвиток карциноїд . ного синдрому ( підвищення артеріального тиску , ураження серця та ін . ) . В деяких випадках карциноїд може малігнізуватися і давати метастаз злоякісний карциноїд .
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
Яєчники
Пухлини яєчників різноманітні й в залежності від походження розподіляються на епітеліальні , пухлини строми статевого тяжу і герміногенні пухлини ; вони бувають доброякісними і злоякісними . Нижче приведені деякі з них .
Серозна цистаденома доброякісна епітеліальна пухлина яєчника , частіше однобічна . Вона являє собою кісту , іноді значних розмірів з гладкою поверхнею . На розтині пухлина білястого кольору , складається з однієї або декількох кіст , заповнених серозною рідиною . Кісти вислані різнорідним епітелісм ( іноді він на гадує трубний або цервікальний епітелій ) , зустрічаються сосочкові його розростання ; в таких випадках говорять про папілярну цистаденому .
Муцинозна цистаденома ( псевдомуцинозна кістома ) - доброякісна епітеліальна пухлина одно- або багатокамерна , частіше однобічна , може досягати значних розмірів і маси ( до 30 кг . ) Кісти вислані високим призматичним епітелієм , який нагадує епітелій кишки ; може виділяти слиз ( мукоїд ) ; можливе утворен ня сосочкових виростів епітелію в просвіт кісти ( сосочкова муци нозна цистаденома ) . В деяких випадках стінка муцинозної кісти може розірватися ; її рідина виливається в черевну порожнину , тоді виникає псевдоміксома очеревини . При цьому можлива імплантація клітин кісти по очеревині ; в черевній порожнині накопичується велика кількість слизу , який виділяється клітинами пухлини .
Серозна цистаденокарцинома епітеліальна злоякісна пухлина , одна із частих форм раку яєчників . В ній переважають сосочкові розростання анаплазованого епітелію , досить часто виникають осередки солідної або аденоматозної будови . Пухлинні клітини проростають стінку кісти , розповсюджуються на її поверхні та переходять на очеревину .
Псевдомуцинозна цисткарцинома ( рак з псевдомуцинозної кісти ) — злоякісна муцинозна пухлина яєчників, складається з багатошарових прошарків атипічних клітин , слизоутворююча функція яких знижується , клітини утворюють залозистоподібні , солідні та криброзні структури , для цієї пухлини харак терний некроз тканин пухлини .
Текома доброякісна пухлина строми статевого тяжу яєчника , переважно однобічна , досягає великих розмірів , щільна , жовтого кольору , спостерігається після п'ятидесятирічного віку . Пухлина буває гормонально неактивна ; тоді вона за своєю будовою нагадує фіброму , складається з переплетених пучків веретеноподібних клітин . При гормонально - активній текомі пухлинні клітини накопичують ліпіди , стають круглими , світлими , нагадують епітелій . Ці клітини розташовуються дифузно або гніздами . Поміж клітинами пухлини з'являється добре розвинута сітка капілярів . Гормонально - активна текома виділяе естрогени , які у дівчат приводять до передчасного дозрівання , а у молодих жінок - до розладу менструального циклу : у літніх — з'являються метрорагії ( нере гулярні маткові кровотечі ) . Можливі гіперплазія і децидуальне перетворення слизової оболонки матки . Злоякісна текома - рідка пухлина , для якої характерний клітинний аталізм ; побудована рона з круглих , веретеноподібних і поліморфних клітин , які за зовнішнім виглядом нагадують саркоматозні ; гормональна активність спостерігається рідко .
Гранульозоклітинна пухлина ( фолікулома ) — доброякісна пухлина статевого тяжу яєчника , переважно однобічна , являє собою вузол з бугристою поверхнею , на розтині пухлина сіро - жовтого кольору з осередками крововиливів . Джерелом пухлинного росту буває здебільше гранульозна тканина . Основним елементом пухлини с дрібні круглі клітини , в яких є базофільне ядро і тонкий обідок цитоплазми . Клітини утворюють трабекулярні або аденоматозні структури . Це гормонально - активна пухлина ; в крові й сечі знаходять підвищений вміст естрогенів . Гормональний вплив проявляється у вигляді гірсутизму ( підвищене оволосіння ) , передчасного статевого дозрівання , аменореї , залозисто - кістозної гіперплазії ендометрію . Злоякісна гранульозоклітина пухлина ( рак ) зберігає здатність виробляти естрогени , але клітини втрачають свій мономорфізм і стають поліморфними . Іноді зустрічаються комбіновані ( диморфні ) гранульозоклітинні злоякісні пухлини .
Дисгермінома - злоякісна герміногенна пухлина яєчника . Зустрічається рідко у дівчат і жінок ; іноді виникає на фоні інфантилізму . Пухлина має вигляд досить щільного вузла , частіше виникає в одному яєчнику , на розтині пухлина сіро - білого кольору з крововиливами . Побудована з великих клітин з центрально розташованим ядром ; вони утворюють альвеолярні структури , що роз поділені прошарками сполучної тканини , в якій знаходиться невелика кількість лімфоцитів . Пухлина рано метастазус в лімфатичні вузли . Передбачають , що пухлина утворюється із статевих клітин зачатку чоловічої статевої залози і за гістологічною структурою нагадуе семіному яєчка .
Яєчка
Пухлини яєчка зустрічаються порівняно рідко , але для них характерна значна різнорідність в залежності від виду тканинного зачатку , з якого вони виникають . В яєчку розрізняють герміногенні пухлини , що виникають з недозрілих статевих клітин ; пух лини з клітин гонадної строми ; пухлини , що виникають одночасно з герміногенних елементів і клітин гонадної строми ; пухлини з оболонок яєчка і з тканини додатків .
Семінома ( дисгермінома ) — герміногенна злоякісна і досить часта пухлина яєчка . Спостерігається у віці 40 — 50 років і досить часто при крипторхізмі . Вона складається з одного або декількох вузлів білої еластичної тканини з осередками некрозу . При гістологічному дослідженні пухлина являє собою скопичення ( тяжі і пласти ) круглих , великих за розміром світлих клітин , в цито плазмі яких виявляється глікоген , хроматин в ядрах нерівномірно розподілений ; багато атипічних мітозів . Строма складається з ніжної волокнистої сполучної тканини з обширними інфільт ратами з лімфоцитів , плазматичних клітин , іноді еозинофілів . Досить рано з'являються метастази пухлини в пара аортальних та здухвинних лімфатичних вузлах ; гематогенні метастази -- в легенях , печінці , нирках .
Пухлина гонадної строми може виникати з гландулоцитів ( лейдигівських клітин ) і носить назву — пухлина з клітин Лейдига ; пухлину із сустентоцитів ( сертолієвих клітин ) називають пухлиною з клітин Сертолі . Обидва види пухлини зустрічаються рідко , перебігають доброякісно . Пухлина з клітин Лейдига сприяє у дітей передчасне статеве дозрівання , у дорослих — гінекомастію ; пухлина з клітин Сертолі дае прояви « фемінізації або гінекомастії .
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
В онтогенетичному розвитку організму мезенхіма дає початок сполучній тканині , судинам , м'язам , опорно - руховому апарату , серозним оболонкам , а також кровотворній системі . При певних умовах всі її похідні можуть служити джерелом пухлинного росту . Мезенхімальні пухлини , як доброякісні , так і злоякісні , можуть розвиватися з перелічених вище видів мезенхімальної тканини .
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
-
Пухлини та пухлиноподібні ураження фіброзної тканини
А. Фіброми
-
Фіброма тверда
-
Фіброма м’яка
-
Дерматофіброма
-
Еластофіброма спини
Б. Фіброматоз
-
Фіброматоз рубцевий
-
Келоїд
-
Нодулярний фасціїт
-
Променевий фіброматоз
-
Підліткова апоневротична фіброма
-
Абдомінальний фіброматоз
-
Агресивний фіброматоз
-
Вроджений генералізований фіброматоз
В. Злоякісні: фібросаркома
-
Пухлини жирової тканини
А. Доброякісні
1) Ліпома
2) Внутрішньомязова ліпома
3) Гібернома
4) Ангіоміоліпома
5) Ліпобластоматоз
6) Дифузний ліпоматоз
Б. Злоякісні
Ліпосаркома
-
Пухлини м`язової тканини
А. Пухлини з непосмугованих м’язів
-
Доброякісні: лейоміома; ангіоміома; епітеліоїдна лейоміома (лейоміобластома)
Б. Пухлини з посмугованих м’язів
1) Доброякісні (рабдоміома)
2) Злоякісні (рабдоміосаркома)
-
Пухлини кровоносних судин
А. Доброякісні
1) Гемангіома: доброякісна гемангіоендотеліома; капілярна гемангіома; кавернозна; венозна
2) Внутрішньом`язова гемангіома (капілярна, венозна, артеріовенозна)
3) Системний гемангіоматоз
4) Гемангіоматоз з (або без) вродженою артеріовенозною норицею
5) Доброякісна гемангіоперицитома
6) Гломусна пухлина (гломангіома)
7) Ангіоліпома (судинна лейоміома)
Б. Злоякісні
1) Злоякісна гемангіоендотеліома