ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 974
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
При повторних приступах: в стінках бронхів розвивається дифузне хронічне запалення, потовщення, гіаліноз базальної мембрани, склероз міжальвеолярних перетинок, хронічна обструктивна емфізема легень, вторинна гіпертензія в МКК, гіпертрофія правого серця, серцево-легенева недостатність.
283 Хронічні інтерстиційні хвороби легень – визначення, класифікація, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
Інтерстиціальні хвороби легень – серед цих захворювань важливе значення має фіброзуючий альвеоліт – це гетерогенна група хвороб легень, які характеризуються первинним запальним процесом в міжальвеолярній сполучній тканині (пневмоніт) з розвитком двостороннього дифузного пневмофіброзу
Класифікація + етіологія
1) Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт, гострі форми якого – хвороба Хамена-Річа - причина не встановлена, але передбачається вірусна природа захворювання
2) Екозогенний алергічний альвеоліт - причина – бактерії, гриби, пил, що вміщує антигени тваринного і рослинного походження; медикаментозні препарати
3) Токсичний фіброзуючий альвеоліт – вплив лік. препаратів (алкіліруючі, цитостатичні та імуносупресивні препарати, протипухлинні антибіотики, протидіабетичні препарати)
Патогенез
Основне значення мають імунопатологічні процеси – при них спостерігаються імунокомплексні пошкодження капілярів міжальвеолярних перегородок і строми легень, до яких приєднується клітинний імунний цитоліз
Патоморфологічна характеристика
Є 3 стадії морф. змін легень при фіброзуючому альвеоліті:
1) Альвеоліт (дифузний або гранулематозний) – відбувається зростаюча інфільтрація інтерстицію альвеол, альвеолярних ходів, стінок респіраторних і термінальних бронхіол нетрофілами, лімфоцитами, макрофагами
2) Дезорганізація альвеолярних структур і пневмофіброз – характеризуэться глибоким пошкодженням альвеолярних структур – зруйнуванням ендотеліальних і епітелаільних мембран, еластичних волокон, а також посиленням клітинної інфільтрації альвеолярного інтерстицію, яка розповсюджується за його межі та уражує судини і периваскулярну тканину. В інтерстиції посилюється утв. колагенових волокон, розвивається дифузний пневмосклероз
3) Формування стільникової легені – розвиваються альвеолярно-капілярний блок і панацінарна емфізема, бронхіолоектази, на місці альвеол з’являються кістки з фіброзно-зміненими стінками.
Ускладнення
1. Гіпертензія в малому колі кровообігу
2. Гіпертрофія правого серця
3. Серцево-легенева недостатність
284. Ідіопатичний легеневий фіброз. Визначення, класифікація, патогенез, патологічна анатомія, наслідки.
Визначення Ідіопатичний легеневий фіброз — це специфічна форма хронічної прогресуючої інтерстиціальної фіброзуючої пневмонії невідомої природи, яка спостерігається головним чином у осіб похилого і старечого віку, обмежена ураженням легень та асоційована із гістологічним і/або рентгенологічним паттерном звичайної інтерстиціальної пневмонії
Пневмофіброз - збірне поняття, що означає розростання в легкому сполучної тканини. Пневмофіброз завершує різні процеси в легенях. Він розвивається в ділянках карніфікації неразрешившейся пневмонії, по ходу відтоку лімфи від вогнищ запалення, навколо лімфатичних судин межлобулярних перегородок, в перибронхиальной і периваскулярной тканини, в результаті пневмонита і т.д.
При пневмофіброз в зв'язку зі склерозом судин, редукцією капілярного русла з'являється гіпоксія легеневої тканини. Вона активує коллагенообразовательную функцію фібробластів, що ще більше сприяє розвитку пневмофиброза і ускладнює кровообіг в малому колі. Розвивається гіпертрофія правого шлуночка серця (легеневе серд це), яка може завершитися серцевою декомпенсацією.
При прогресуванні пневмофиброза, загостреннях бронхіту, розвитку обструктивної осередкової або дифузійної емфіземи поступово відбуваються перебудова легеневої тканини (зміна структури ацинуса, освіту псевдозалозистих структур, склероз стінок бронхіол і судин, редукція капілярів), деформація її з утворенням гроноподібних розширень альвеол і фіброзних полів на місці зруйнованої тканини.
285. Легене́ва гіперте́нзія— будь-яке підвищення кров'яного тиску в легеневій артерії, вище звичайного (25 мм.Рт.Ст)
патогенез
Базові механізми, що лежать в основі ЛГ
Підвищення легеневого судинного опору (ЛСО)
Підвищення легеневого кровотоку на фоні нормального ЛСО
Комбінація підвищеного ЛСО та підвищеного легеневого кровотоку
Підвищення легеневого венозного тиску
Легенева артеріальна гіпертензія
Ідіопатична
Сімейна
Асоційована з:
колаген-васкулярними захворюваннями
вродженими системно-легеневими шунтами*
портальною гіпертензією
ВІЛ інфекцією
медикаментами/токсинами
інші (захворювання щитоподібної залози, глікогенози, хвороба Gaucher, вроджена геморагічна телеангіектазія, гемоглобінопатії, мієлопроліферативні захворювання, спленектомія)
Асоційована з затрудненням венозного або капілярного току
Персистуюча легенева гіпертензія новонароджених
Легенева гіпертензія, пов'язана із захворюваннями лівих відділів серця
Ураження лівого передсердя та/або лівого шлуночку
Ураження аортального та/або мітрального клапана
Легенева гіпертензія, зумовлена захворюваннями дихальної системи та/або гіпоксемією
Хронічні обструктивні легеневі захворювання
Захворювання інтерстицію легенів
Розлади дихання під час сну
Розлади дихання, пов'язані з альвеолярною гіповентиляцією
Хронічне перебування в умовах висотної місцевості
Аномалії розвитку
Легенева гіпертензія внаслідок хронічних тромботичних та/або емболічних захворювань
Тромбоемболічна обструкція проксимальних легеневих артерій
Тромбоемболічна обструкція дистальних легеневих артерій
Легеневі емболії нетромботичного генезу (пухлина, гельмінти, сторонні тіла)
286. Рак легень. Фактори ризику, фонові захворювання і передракові зміни, класифікація за локалізацією і характером росту, макроскопічні і гістологічні форми, метастазування, ускладнення і причини смерті.
Рак легень – це злоякісне новоутворення легені, в більшості випадків розвивається з епітелію бронхів, рідше – з альвеолярного епітелію
Класифікація
Клініко-анатомічна класифікація раку легені:
За локалізацією:
1) Прикореневий (центральний), що походить із стовбурового, часткового та центральної частини сегментарного бронха
2) Периферічний, що походить з периф. відділу сегментарного бронху та його гілок, а також із альвеолярного епітелію
3) Змішаний
За характером росту:
1) Екзофітний (ендобронхіальний)
2) Ендофітний (екзо- та перибронхіальний)
За макроскопічною формою:
1) Бляшкоподібний
2) Поліпозний
3) Ендобронхіальний дифузний
4) Вузлуватий
5) Розгалужений
6) Вузлувато-розгалужений
За мікроскопічним видом:
1) Плоскоклітинний (епідермоїдний) рак
2) Аденокарцинома
3) Недиференційований анапластичний рак: дрібно-, великоклітинний
4) Залозисто-плоскоклітинний рак
5) Карцинома бронхіальних залоз: аденоїдно-кістозна, мукоепідермоїдна
Етіологія
Етіологія центрального раку: канцерогенні речовини які вдихаються з повітрям; куріння
Етіологія периферичного раку: канцерогенні речовини, які проникають в легені з кров’ю і лімфою
За деякими оцінками, від 8 до 14 % випадків захворювання на рак легень пов'язані зі спадковими факторами.
Значну роль в розвитку раку легень відіграють хронічні запальні процеси з послідовним розвитком пневмосклерозу, хронічного бронхіту і бронхоектазів, тому що на грунті цих процесів розвивається гіперплазія, дисплазія і метаплазія епітелію
Морфологія
Прикореневий (центральний) рак – виникає в слизовій оболонці стовбурового, часткового та початкової частини сегментарного бронха, спочатку у вигляді невеликого вузлика або поліпа, а дальші в залежності від росту (екзо/ендофітного) набуває форму дифузного, вузлуватого розгалуженого або вузлувато-розгалуженого раку.
Периферичній рак – виникає в слизовій оболонці периферичного відділу сегментарного бронха, його більш дрібних гілок і бронхіол, рідко – з альвеолярного епітелію.
Довгий час росте експансивно у вигляді вузла.
Змішаний (масивний) рак – являє собою м’яку білувату тканину, яка нерідко розпадається, може займати всю частку або всю легеню. Частіше має будову недиференційованого або аденокарцинома