ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1102
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
Пневмонія – найчастіше захворювання в дитячому віці, обумовлене в першу чергу особливостями дихальної системи малюків:
-
більш широкими бронхами;
-
менш вираженою системою евакуації слизу (мукоциліарним кліренсом);
-
недостатньою здатністю протистояти злипанню запалених альвеол або їх гострому розширенню.
Крім того, часті пневмонії у недоношених дітей, ВІЛ-інфікованих, у тих, хто під час блювоти вдихнув блювотні маси (у малюків це буває порівняно часто).
272. Крупозна (лобарна) пневмонія. Визначення, синоніми. Етіологія, патогенез, морфогенез і патологічна анатомія стадій, ускладнення, причини смерті.
Крупозна пневмонія – гостре інфекційно-алергічне захворю¬вання, при якому запальний процес розвивається в одній або декількох частках легені (часткова, лобарна пневмонія).
Збудники:
• Пневмококи І, II, III і IV типів;
• У рідких випадках — диплобацила Фрідлендера;
Патогенез:
• Аутоінфекція бо гострий початок захворювання серед повного здоров’я і при відсутності контактів з хворими, як і носіння пневмококів здоровими людьми.
• Також в патогенезі крупозної пневмонії велике значення мають сенсибілізація організму пневмококами, вплив рішаючих факторів у вигляді охолодження, травми та ін.
• Клінічна картина крупозної пневмонії, стадійність її перебігу і особливості морфологічних проявів свідчать про гіперергічну, яка відбувається в легенях і носить характер гіперчутливості негайного типу.
• У розвитку захворювання виділяють 4 стадії: припливу, червоної гепатизації (спечінкування), сірої гепатизації, розрішання; тривалість без лікування хворого - 9—11 днів.
Морфологія:
-
Стадія припливу
-
Тривалість: одна доба
-
Різка гіперемія і мікробний набряк ураженої частки; в набряковій рідині знаходять велику кількість збудників.
-
Підвищується проникність капілярів → діа¬педез еритроцитів і лейкоцитів в альвеоли→ легеня збільшена в масі, різко повнокровна.
-
Стадія червоної гепатизації
-
З’являється на 2-й день хворо¬би.
-
На фоні повнокров’я і мікробного набряку посилюється діа¬педез еритроцитів, які в значній кількості накопичуються в аль¬веолах; до них приєднуються нейтрофіли; між клітинами з’являються нитки фібрину.
-
В ексудаті знаходиться значна кількість пневмококів, виявляється фагоцитоз їх нейтрофілами.
-
Лімфатичні судини, які знаходяться в проміжній тканині легені, розширені, переповнені лімфою.
-
Тканина легені стає темно-червоною, набуває щільності печінки (червона гепатизація легені). Регіонарні по відношенню до ураженої частки легені лімфатичні вузли збільшені, повнокровні.
-
Стадія сірої гепатизації
-
Виникає на 4—6-й день хвороби.
-
В альвеолах накопичуються фібрин і нейтрофіли, які разом з мак¬рофагами фагоцитують гинучі пневмококи. Також нитки фібрину проникають крізь міжальвеолярні пори із однієї альвеоли в іншу.
-
Кількість еритроцитів, що підля¬гають гемолізу, зменшується, знижується й інтенсивність гіперемії.
-
Відбувається фібринолітична дія нейтрофілів на фібрин, яка в подальшому посилюється.
-
Частка легені в стадії сірої гепатизації збільшена, щільна, важка, на плеврі значні фібринозні плівки (плевропневмонія). На розтині легеня сірого кольору (див. мал. 183); з зернистої поверхні стікає каламутна рідина. Лімфатичні вузли кореня легені збільшені, біло-рожеві; при їх гістологічному дослідженні знаходять гостре запалення.
-
Стадія розрішання запалення
-
Настає на 9—11-й день хворо¬би.
-
Під впливом протеолітичних ферментів нейтрофілів і макрофагів ексудат розтоплюється і розсмоктується. Відбувається очищення легені від фібрину і пневмококів: ексудат елімінується лімфатичними дренажами легені, а також з мокротинням; фібринозна плівка з плеври розсмоктується.
-
Стадія розрішання хвороби іноді розтягується на декілька днів після клінічно безпропасного перебігу хвороби.
Іноді класична схема перебігу крупозної пневмонії порушується — сіра гепатизація починається раніше червоної. В деяких випадках осередок пневмонії займає центральну частину частки легені (центральна пневмонія), крім того осередок пневмонії може з’являтися то в одній, то в іншій частці (мігруюча пневмонія).
Загальні зміни:
• Дистрофічні зміни паренхіматозних органів, їх повнокрів’я, гіперплазію селезінки і кісткового мозку, повнокрів’я і набряк головного мозку.
• В шийних симпатичних гангліях спо¬стерігається різка гіперемія, лейкоцитарна інфільтрація навкруги судин і дистрофічні зміни гангліозних клітин.
Ускладнення:
Поділяються на легеневі і позалегеневі.
• Легеневі ускладнення – виникають у зв’язку з порушенням фібринолітичної функції нейтрофілів .
- Карніфікація – при недостатності фібринолітичної функції нейтрофілів маси фібрину в альвеолах проростають грануляційною тканиною, яка з часом перетворюється на дозрілу сполучну тканину. Легеня при цьому перетворюється в безповітряну щільну м’ясисту тканину.
- Абсцес або гангрена легені – при надмірній активності нейтрофілів.
- Емпієма плеври – приєднання гнійного запалення легені до фібринозного плевриту.
• Позалегеневі ускладнення – при генералізації інфекції.
-
Лімфогенна генералізація.
*Гнійний медіастеніт.
*Гнійний перикардит.
- Гематогенна генералізація.
*Перитоніт.
*Метастатичні абсцеси в головному мозку.
*Гнійний менінгіт.
*Гострий виразковий/поліпозно-виразковий ендокардит (частіше правого серця).
*Гнійний артрит.
273. Бронхопневмонія. Визначення, синоніми. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
Бронхопневмонія – запалення легень, яке виникає в зв’язку з бронхітом або бронхіолі том.
Етіологія:
1. Мікробні агенти – пневмококи, стафілококи, стрептококи, ентеробактерії, віруси, мікоплазма, патогенні гриби.
2. Хімічні і фізичні фактори – виділяють бронхопневмонію:
• Уремічну
• Ліпідну
• Пилову
• Радіаційну
Патогенез
Поширення бронхопневмонії:
• Інтрабронхіально – низхідним шляхом, найбільш часто при катаральному бронхіті/бронхіоліті
• Перібронхіально – при деструктивному бронхіті/бронхіоліті
• Гематогенно (при генералізації інфекції – септична)
В розвитку бронхопневмонії значне місце займає аутоінфекція:
• Аспіраційна пневмонія – при аспірації
• Гіпостатична пневмонія – при застійних явищах в легенях
• Післяопераційна пневмонія – при аспірації та нейрорефлекторних розладах
• Імунодефіцитна пневмонія
Патоморфологічна характеристика
Спільне для всіх бронхопневмоній:
•Започатковуються гострими бронхітами/бронхіолітами (серозним, слизовим, гнійним, змішаним). В проксимальних відділах – частіше ендомезобронхіт, в дистальних – панбронхіт і панбронхіоліт.
•Набряк, клітинна інфільтрація стінок бронхів порушення дренажної функції аспірація надмірно продукованого інфікованого слизу в дистальні відділи бронхіального дерева. При кашльових поштовхах – транзиторні бронхоектази.
•Вогнища запалення зазвичай виникають в задніх та задньонижніх сегментах легень – ІІ, VІ, VІІІ, ІХ, Х; різні за розмірами, щільні, сіро-червоні на розрізі.
•В залежності від розмірів запальних осередків розрізняють бронхопневмонії:
- Міліарна (альвеоліт)
- Ацинозна
- Часточкова
- Сегментарна
- Полісегментарна
•В альвеолах нерівномірне скупчення ексудату: слиз, багато нейтрофілів, макрофаги, еритроцити, злущений альвеолярний епітелій. Міжальвеолярні перегородки просочуються клітинним інфільтратом.
Ускладнення
1.Карніфікація - при недостатності фібринолітичної функції нейтрофілів маси фібрину в альвеолах проростають грануляційною тканиною, яка з часом перетворюється на дозрілу сполучну тканину. Легеня при цьому перетворюється в безповітряну щільну м’ясисту тканину.
2.Нагноєння з утворенням абсцесів.
3.Плеврит.
274. Морфологічні особливості пневмоній, що викликаються пневмококом, стафілококом, стрептококом, синьогнійною паличкою, грибами.
•Стафілококова бронхопневмонія – збудник – золотистий стафілокок – знаходять після перенесеної вірусної інфекції; перебіг – тяжкий. Запальний процес локалізується в IX і Х сегментах легені, де виникають абсцеси і некроз.
•Стрептококова бронхопневмонія – збудник – гемолітичний стрептокок; перебіг – гострий. Легені збільшені, з поверхні розтину стікає кров’яниста рідина.
•Пневмококова бронхопневмонія – характеризується появою осередків, тісно пов’язаних з бронхіолами; в ексудаті – нейтрофіли, фібрин.
•Грибкова бронхопневмонія (пневмомікоз) – частіше всього Candida. Осередки різних розмірів, щільні, на розтині сіро-рожевого кольору. В центрі пневмонічних вузлів знаходять розпад, в якому багато ниток міцелію гриба.
•Вірусна бронхопневмонія:
- РНК-віруси – утворюють колонії в цитоплазмі клітин у вигляді базофільних включень, клітини злущуються і проліферують, утв. клітинні скупчення і гігантські клітини.
- ДНК-віруси – проникають в ядра, клітини злущуються, але не регенерують.
275. Інтерстиційна пневмонія (пневмоніт). Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, наслідки. Морфологічні особливості інтерстиційних вірусних пневмоній, пневмоній при респіраторному мікоплазмозі і хламідіозі.
Інтерстиціальна (проміжна) пневмонія – характеризується розвитком запального процесу в проміжній тканині (стромі) легені.
Етіологія
1.Віруси, які викликають ГРЗ (респіраторно-синцитіальний, грипу, парагрипу, аденовіруси, риновіруси, вірус Коксакі)
2.Бактерії (найчастіше – Haemophilus Influenzae та Streptococus pneumoniae)
3.Мікоплазми
4.При СНІДі цю пневмонію викликають пневмоцисти, цитомегаловірус, вірус герпесу.
Патоморфологічна характеристика
В залежності від локалізації запального процесу в проміжній тканині легені виділяють 3 форми цієї пневмонії:
1.Перибронхіальна пневмонія– виникає як прояв респіраторних вірусних інфекцій або як ускладнення кору.
Запальний процес, що починається в стінці бронха (панбронхіт), переходить на перибронхіальну тканину і розповсюджується на прилеглі міжальвеолярні перегородки; запальна інфільтрація призводить до їх потовщення.