ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1107
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
Найчастіше зустрічається верхньощелепний синусит (гайморит).
Ларингіт — запалення слизових оболонок гортані, пов'язане часто з застудою, але також з іншими факторами — вірусами, бактеріями, гельмінтами (зокрема сінгамоз), деякими респіраторними токсичними речовинами, алергією тощо. Серед інфекційних захворювань ларингіт як основна ознака супроводжує найчастіше парагрип, респіраторно-синцитіальну інфекцію, рідше інші ГРВІ, грип, кір, коклюш тощо. Розвитку захворювання сприяють переохолодження, дихання через рот, запилене повітря, перенапруження гортані.
Патоморфологія При розвиненому гострому ларингіті слизова оболонка виглядає різко почервонілою; припухання сильніше виражене в ділянці складок переддвер'я. Із запалених розширених судин може просочуватися кров, утворюючи на слизовій оболонці багряно-червоні крововиливи.
При ізольованій формі гострого ларингіту різке почервоніння та інфільтрація слизової оболонки можуть бути виражені тільки в надгортаннику.
Нерідко гострий запальний процес охоплює слизову оболонку не тільки гортані, а й трахеї (ларинготрахеїт). При цьому часто спостерігають сильний кашель, зазвичай з виділенням харкотиння, яке продукує запалена слизова оболонка гортані і трахеї, а також слизові залози.
Гострий епіглотит розвивається на фоні маніфестації гострої або хронічної ЛОР- та бронхолегеневої патології, які супроводжуються імунними розладами. Показано, що розвиток гострого епіглотиту пов'язаний з низькою афінністю антимікробних антитіл, що продукуються низькою опсонізувальною здатністю сироватки, пониженою фагоцитарною та біоцидною активністю фагоцитарних клітин. Встановлено, що некроз надгортанника пов'язаний зі збільшенням в сироватці крові рівня автоантитіл до колагену й еластину, дрібно- та середньомолекулярних ЦІК, підвищеною продукцією мононуклеарами ФНП<$Ealpha> та екзопродукцією нейтрофілами супероксидних радикалів. Обгрунтовано доцільнісь застосування внутрішньовенного імуноглобуліну в лікуванні хворих на гострий епіглотит і доведено його ефективність.
Круп (або стенозуючий ларинготрахеобронхіт) — синдром ураження верхніх дихальних шляхів, що призводить до набряку слизової оболонки гортані та верхніх відділів трахеї або до перекриття просвіту гортані плівками, що утворились внаслідок окремого патоморфологічного виду запалення — крупозного фібринозного. Це заважає нормальному диханню, приводить до гострої дихальної недостатності. Якщо не відновити прохідність дихальних шляхів, то наступає смерть від асфіксії.
270. Гострий бронхіт: патологічна анатомія. Гострий бронхіоліт (первинний, фолікулярний, облітеруючий): патологічна анатомія. Ускладнення.
Гострий бронхіт — гостре запалення бронхів; може бути самостійним захворюванням, або проявом цілого ряду хвороб, в особливості пневмоній, хронічного гломерулонефриту з нирковою недостатністю (гострий уремічний бронхіт) та ін.
Патологічна анатомія. При гострому бронхіті слизова оболон- ка бронхів стає повнокровною і набряклою, можливі дрібні крово- виливи, а іноді і виразкування; в більшості випадків в просвіті бронхів багато слизу. В слизовій оболонці бронхів виникають різні форми катарального (серозне, слизове, гнійне, змішане), фібриноз- не або фібринозно-геморагічне запалення;B можлива деструкція стінки бронха, a іноді й виразкування, тоді говорять про деструк- тивно-виразковий бронхіт. В бронхіолах гостре запалення (брон- хіоліт) може бути продуктивним, це призводить до потовщення стінки за рахунок інфільтрації їїлімфоцитами, макрофагами, плаз- матичними клітинами, а також проліферації епітелію. В прокси- мальних відділах бронхів запальна реакція виникає тільки в сли- зовій оболонці (ендобронхіт) або слизовій і м'язовій (ендомезо- бронхіт). В дистальних відділах бронхів в патологічний процес втягуються всі прошарки стінки бронхів (панбронхіт і панброн- xiоліт); при цьому можливий перехід запалення на перібронхі- альну тканину (перібронхіт).
Гострий бронхіоліт Гострий запальний процес у слизовій оболонці дрібних бронхів і бронхіол переважно в дітей раннього віку, що характеризується рясними дрібними вологими хрипами і дихальною недостатністю. Слід зауважити, що в світовій літературі поділ гострого обструктивного бронхіту та бронхіоліту визнається не всіма.
Найбільш часто хворіють діти перших двох років життя. Летальність при гострому бронхіоліті становить близько 1–2 %.
В етіологічному аспекті 60–85 % випадків – це респіраторносинцитіальний вірус (PC-вірус), рідше – вірус парагрипу (3-го типу), цитомегаловірус, аденовірус, мікоплазма, хламідії.
Патогенез
Передумовою вважають надлишок материнських гуморальних антитіл до PC-вірусу (IgG) при дефіциті секреторного імуноглобуліну А, що веде до утворення імунних комплексів, які осідають у стінці бронхів. Оскільки є недостатній місцевий захист верхніх дихальних шляхів, то віруси проникають глибоко, досягаючи дрібних бронхів і бронхіол, в яких наступають десквамація нормального епітелію та заміщення клітинами росткового шару, які не мають війок. При цьому виникають первинна альтерація слизової оболонки, набряк стінки, накопичення слизу в просвіті дрібних бронхів і бронхіол. Перибронхіальний простір інфільтрується лімфоцитами, визначається виражений набряк підслизової оболонки та адвентиції. Злущений епітелій, волокна фібрину, слиз утворюють щільні пробки, що призводить до гострої чи повної обтурації дихальних шляхів. Виникаючі порушення газообміну призводять до розвитку дихальної недостатності, що, в свою чергу, призводить до гіпоксемії та гіперкапнії, а в кінцевому результаті – до ураження міокарда.
271. Пневмонія.Визначення, класифікація. Особливості первинних і вторинних пневмоній. Особливості пневмоній у дитячому віці.
Пневмонія – гостре інфекційне захворювання, переважно бактеріальної етіології, яке характеризується вогнищевим ураженням респіраторних відділів легень та наявністю внутрішньоальвеолярної ексудації.
КЛАСИФІКАЦІЯ ПНЕВМОНІЙ ПРИЙНЯТА В УКРАЇНІ
- Негоспітальна (пневмококи, респіраторні віруси, мікоплазми).
- Госпітальна (нозокоміальна) - через 2-3 дні після поступлення в стаціонар (клебсієла, гемофільна паличка, анаеробна мікрофлора, стафілококи).
- Аспіраційна.
- Пневмонія в осіб з тяжким порушенням імунітету ( природжений імунодефіцит, ВІЛ- інфекція, ятрогенна імуносупресія).
Первинні пневмонiї виникають у людини із здоровими до того легенями, яка не має захворювань інших органів та систем, що сприяють виникненню гострої пневмонiї або закономірно призводять до її виникнення як ускладненя. Обов'язковою, але не достатньою умовою розвитку захворювання, є надходження мікрофлори з інших відділів дихального тракту або навколишнього середовища - бронхогенно при iнгаляцiї з повітрям; при аспірації вмісту носоглотки, шлунку; гематогенно або лiмфогенно з віддаленого вогнища інфекції. Надходження збудника гострої пневмонiї у легені може бути екзогенним чи ендогенним.
Пневмонiя є вторинною, якщо вона виникає на фоні хронічного бронхолегеневого захворювання - бронхоектази, пухлини, пневмоконiози - або є ускладненям інших захворювань. Виділяють слідуючі основні причини вторинних пневмоній: циркуляторні розлади; аспірація, здавлення бронхів; травма легень чи грудної клітини; перенесені оперативні втручання; термічні впливи; вплив патогенних фізичних факторів: променеві, протонні; сепсис; загострення хронічного обструктивного бронхіту.
Особливості пневмоній у дитячому віці:
Основним фактором розвитку захворювання вважаються бактерії. В залежності від віку легеневу тканину дітей вражають як патогенні, так і умовно-патогенні мікроорганізми:
-
пневмококи;
-
стрептококи;
-
стафілококи;
-
кишкова паличка;
-
клебсієла;
-
хламідія;
-
мікоплазма;
-
збудники групи TORCH – токсоплазма, цитомегаловірус, вірус герпесу (викликають вроджені пневмонії новонароджених) і т.д.