ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 972
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
383. Пухлини яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика. Клініко- морфологічні особливості семіном.
Пухлини яєчка зустрічаються порівняно рідко, але для них характерна значна різнорідність в залежності від виду тканинного зачатку, з якого вони виникають. В яєчку розрізняють гермі- ногенні пухлини, що виникають з недозрілих статевих клітин; пухлини з клітин гонадної строми; пухлини, що виникають одночасно з герміногенних елементів і клітин гонадної строми; пухлини з оболонок яєчка і з тканини додатків. Семінома (дисгермінома) — герміногенна злоякісна і досить часта пухлина яєчка. Спостерігається у віці 40 — 50 років і досить часто при крипторхізмі. Вона складається з одного або декількох вузлів білої еластичної тканини з осередками некрозу. При гістологічному дослідженні пухлина являєсобою скопичення (тяжі і пласти) круглих, великих за розміром світлих клітин, в цито- плазмі яких виявляється глікоген, хроматин в ядрах нерівномір-но розподілений; багато атипічних мітозів. Строма складаєтьсязніжної волокнистої сполучної тканини з обширними інфільтратами з лімфоцитів, плазматичних клітин, іноді еозинофілів. Досить рано з'являються метастази пухлини в пара- аортальних та здухвинних лімфатичних вузлах; гематогенні метастази - в легенях, печінці, нирках. Семінома Пухлина гонадної строми може виникати з гландулоцитів(лейдигівських клітин) і носить назву — пухлина з клітин Лейдига; пухлину із сустентоцитів (сертолієвих клітин) називають пухлиною з клітин Сертолі. Обидва види пухлини зустрічаютьсярідко, перебігають доброякісно. Пухлина з клітин Лейдига спричиняє у дітей передчасне статеве дозрівання, у дорослих — гінекомастію; пухлина з клітин Сертолі дає прояви фемінізації або гінекомастії. 384.Аборт: спонтанний, медичний, кримінальний. Визначення. Причини спонтанних абортів. Особливості морфологічного дослідження і гістологічні критерії вагітності.
Самовільний аборт і передчасні пологи. Вони являють собою
переривання вагітності, що відбувається в різні терміни. Переривання вагітності та
виділення плоду з матки раніше 14 тижнів від моменту зачаття позначають як аборт
(Викидень), в терміни від 14 до 28 тижнів - як пізній аборт, від 28 до 29 тижнів – передчасні пологи.
При мимовільному аборті з матки викидається все плодове яйце (плід і оболонки),
яке може бути збереженим або пошкодженим, зі згустками крові. при
передчасних пологах спочатку відбувається народження плода, а потім оболонок з дитячим
місцем. Під час гістологічного дослідження обривків плодового яйця, що виділилися
самостійно або віддалених при абразії (вишкрібання порожнини матки),
виявляються оболонки плода, ворсинихоріона і децидуальної тканина. часто аборт
відбувається при загибелі плоду в результаті неповного впровадження плодового яйця в слизову
оболонку матки, неспроможності самої слизової оболонки, при наявності крововиливів,
пухлини і т.д. Штучний аборт проводиться за медичними показаннями в медичному
установі. Аборт, вироблений в антисанітарних умовах, поза медичного
стаціонару, може стати причиною інфекції матки, розвитку сепсису; він може бути
предметом судового розгляду (кримінальний аборт).
Існують фактори, на які жінка не в силах ніяк вплинути. Наприклад, найпоширенішою причиною викидня в першому триместрі є хромосомні аномалії плоду..Також до спонтанного аборту ведуть проблеми, пов'язані з патологіями матки і шийки матки. Вагітні з синдромом полікістозних яєчників в три рази частіше за інших жінок стикаються з викиднями на ранніх термінах..Серед інших причин переривання вагітності важливо відзначити:
-
гормональні проблеми у матері;
-
перенесені інфекційні захворювання;
-
спосіб життя (куріння, наркотики, алкоголь, незбалансоване харчування, надмірне споживання кофеїну, опромінення);
-
травми;
-
проблеми імплантації плодового яйця.
-
пізній вік.
385 Ектопічна вагітність: класифікація, причини, морфологічна характеристика, ускладнення і наслідки.
Позаматкова вагітність також ектопічна вагітність[1] (— ускладнення вагітності, яке виникає, коли прикріплення заплідненої яйцеклітини відбувається поза порожниною матки.
Класифікація За місцем розташування позаматкової вагітності розрізняють трубну ,яєчникову ,бахромкову, черевну вагітності і вагітність в рудиментарному розі матки ). Крім того, виділяють гетеротопічну вагітність, при якій є два плодових яйця, одне з яких розташоване в матці, а інше — поза нею. Трубна вагітність становить близько 90 % від усіх позаматкових вагітностей.
У 30-50 % випадків причини позаматкової вагітності залишаються невідомими. До факторів ризику відносять запальні тазові захворювання, безпліддя, внутрішньоматкову контрацепцію, операції на маткових трубах (в тому числі стерилізація), куріння.
Чинники ризику розвитку позаматкової вагітності:
-
перенесені раніше сальпінгоофорит, ендоміометрит, аборти;
-
порушення гормональної функції яєчників;
-
генітальний інфантилізм;
-
ендометріоз;
-
перенесені операції на внутрішніх статевих органах;
-
підвищена активність трофобласта;
-
аномалії розвитку маткових труб;
-
спайковий процес у малому тазі внаслідок ендометріозу або гострого апендициту, а також інфекційних ускладнень після пологів або аборту;
-
хірургічні втручання на маткових трубах — перев'язка, органозберігаючі операції з приводу позаматкової вагітності, операції з приводу безпліддя;
-
використання внутрішньоматкових контрацептивів;
-
порушення функції яєчників (гормональні порушення);
-
штучне запліднення (екстракорпоральне запліднення з перенесенням ембріона або зиготи, штучне осіменіння);
-
вік жінки старше 35 років.
Наслідки : Позаматкова вагітність може надалі призвести до безпліддя і повторної позаматкової вагітності. Імовірність нормальної вагітності та пологів становить близько 50 %, повторної позаматкової вагітності — близько 20 %, безпліддя — близько 3
0 %.
386. Гестози: класифікація, етіопатогенез, клініко-морфологічна характеристика змін в організмі матері та в організмі плода.
Гестози – ранні:блювота вагітних,надмірне блювання,птиалізм; пізні гестози :водянка,нефропатія,прееклампсія,еклампсія.
Етіологія і патогенез. Причини гестозу не встановлені. Серед численних теорій патогенезу (ниркова, гормональна, коагуляционная, нейрогенна і ін.) найбільш доказова імунологічна, в основі якої лежить ослаблення імунної
розпізнавання матір'ю антигенів плода при порушенні бар'єрних властивостей плаценти.
Недостатнє імунне розпізнавання матір'ю антигенів плода, як і недостатню
продукцію супресорних факторів (Т-супресори, блокуючі антитіла і ін.), пов'язують з
відносної гомозиготностью вагітної, чоловіка і плода по D-антигенів
гістосумісності. Недостатність супресивний чинників призводить до розвитку
іммуноклеточних і імунокомплексних реакцій. Імунні комплекси з'являються не
тільки в крові вагітних, а й в судинах плаценти, зміни якої нагадують
реакцію відторгнення трансплантата. З імунокомплексними реакціями пов'язують при
гестозе і пошкодження ряду внутрішніх органів, зокрема нирок (нефропатія
вагітних). Різко підвищується чутливість до ангіотензину, що веде до
поширеній ангиоспазму і артеріальної гіпертензії.
Велику роль в патогенезі гестозу грають порушення згортання крові, пов'язані в
значною мірою з викидом плацентою тромбопластина. розвивається синдром
дисемінованоговнутрішньосудинного згортання (ДВС-синдром), особливо яскраво
виражений при еклампсії.
Еклампсія серед проявів токсикозу вагітних найбільш клінічно значуща і небезпечна,
розвивається в другій половині вагітності (пізній токсикоз вагітних), рідше - в
пологах і післяпологовому періоді.
Патологічна анатомія еклампсії. Зміни представлені дисемінований
тромбозом дрібних судин, численними дрібними некрозами і крововиливами у внутрішніх органах. На розтині знаходять набряки, жовтяницю,
виражені зміни головного мозку, легенів, серця, печінки і нирок. У головному
мозку знаходять набряк, тромби в дрібних судинах, крововиливи, частіше в підкіркових ядрах,
в легенях - набряк і зливну геморагічну пневмонію, з серцем - тромби в судинах,
фокальні некрози міокарда та крововиливи. Печінка збільшена, строката, з
численними крововиливами. При мікроскопічному дослідженні знаходять тромби в
дрібних судинах, крововиливи і вогнища некрозу. Нирки збільшені, в'ялі, кірковий шар їх
набряклий, строкатий, мозковий - різко повнокровний. Іноді виявляють симетричні
некрози коркового речовини нирок. При гістологічному дослідженні знаходять
поширений тромбоз і фібриноїдний некроз дрібних судин, дистрофію і некроз епітелію канальців головних відділів нефрона, крововиливи в проміжній тканині, особливо
пірамід.
Смерть настає від недостатності печінки або нирок, а також від ДВС-синдрому і
крововиливів в життєво важливе значення