ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 988
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
234.Есенціальна та симптоматичні артеріальні гіпертензії. Гіпертонічна хвороба. Визначення. Фактори ризику гіпертонічної хвороби. Патогенез і класифікація гіпертонічної хвороби. Патоморфологія доброякісного і злоякісного перебігу гіпертонічної хвороби.
Гіпертонічна хвороба (синоніми: ессенціальна гіпертензія) – хронічне захворювання, основною клінічною ознакою якого є тривале і стійке підвищення артеріального тиску. Частіше хворіють чоловіки 40+.
Симптоматична гіпертензія – захворювання, що з’являється вторинно при багатьох захворюваннях нервової та ендокринної систем, патології нирок і судин.
Фактори ризику гіпертонічної хвороби: психоемоційне перенапруження, неврози, розлади регуляції судинного тонусу, спадковий фактор, надмірна кількість кухонної солі в їжі.
Патогенез гіпертонічної хвороби: в механізмі розвитку беруть участь такі фактори: нервовий, рефлекторний, гормональний, нирковий, спадковий.
-Нервовий фактор призводить до виснаження центрів судинної регуляції.
-Серед рефлекторних факторів слід враховувати можливе виключення депресорних впливів каротидного синусу та дуги аорти, а також активацію симпатичної нервової системи.
-Серед гормональних факторів мають значення посилення пресорних впливів гіпофізарно-діенцефальної області, надмірне виділення катехоламінів і активація ренін-гіпертензивної системи через зростання ішемії нирок.
-Нирковий фактор- екскреція нирками натрія і води, секреція ними реніна, кінінів, простагландинів – один з основних механізмів регуляції артеріального тиску.
Перебіг хвороби може бути злоякісним(злоякісна гіпертензія) і доброякісним( доброякісна гіпертензія)
При злоякісній гіпертензії домінують прояви гіпертонічної кризи, тобто різкого підвищення АТ через спазм артеріол. Морфологічні прояви характеризуються гофрованістю та деструкцією базальної мембрани ендотелію і є своєрідним розташуванням його у вигляді частоколу, що є виразом спазму артеріоли, плазматичним просяканням або фібриноїдним некрозом її стінки і приєднанням тромбозу. Розвивається інфаркт і крововиливи.
При доброякісній гіпертензії розрізняють три стадії : 1.доклінічна; 2.розповсюджених змін артерій; 3.зміни органів у зв’язку із змінами артерій і розладом кровообігу.
-
Доклінічна: можливе тимчасове підвищення кров’яного тиску. Гіпертрофія м’язового шару і еластичних структур артеріолі дрібних артерій, з’являється помірна компенсаторна гіпертрофія лівого шлуночка серця.
-
Стадія розповсюджених змін артерій характеризує період стійкого підвищення артеріального тиску. Зміни артеріол – через плазматичне просочування розвивається гіаліноз або артеріолосклероз. Зміни артерій еластичного, м’язово-еластичного і м’язового типу представлені еластофіброзом та атеросклерозом. Різко виражені в артеріях нирок, серця, мозку, сонних артеріях. Зростає гіпертрофія міокарду, маса серця досягає 1000г, а товща лівого шлуночка 2-3см. Виникає гіпоксія міокарда, яка призводить до дистрофічних і некробіотичних змін м’язових волокон. В умовах кисневого голодування і порушень трофіки міокарда через інтрамуральну патологію нервової системи серця розвивається дифузний дрібно осередковий кардіосклероз.
-
Остання стадія характеризується вторинними змінами органів у зв’язку із змінами артерій і порушеннями органного кровообігу. Проявляються крововиливами або інфарктами. Повільні щміни призводять до атрофії паренхіми і склерозу органів.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
- Зміни артеріол – проявляються призматичним просочуванням і гіалінозом, або кардіосклерозом.
Призматичне просочування артерій і артеріол розвивається в зв’язку з гіпоксичним пошкодженням стінки, до якого веде спазм судин. Елементи деструкції стінки судин, білки та ліпіди, що просочують стінку, резорбуються за допомогою макрофагів, розвивається гіаліноз артеріол, або артеріосклероз. Аналогічні зміни зявляються і в дрібних артеріях м’язового типу . Найбільш часто плазматичному просочуванню і гіалінозу підлягають артеріоли нирок, головного мозку, підшлункової залози, кишечника, сітківки ока.
-Зміни артерій еластичного, м’язово еластичного і м’язового типу представлені елестрофіброзом та атеросклерозом. Електрофіброз – це гіперплазія і розщеплення внутрішньої еластичної мембрани, які виникають компенсаторно у відповідь на стійке підвищення АТ, Склероз - розростання сполучної тканини між розщепленими мембранами.
При стійкій і тривалій артеріальній гіпертонії розвивається атеросклероз.
-Гіпертрофія міокарда. Маса серця досягає 900-1000г, а товщина стінки лівого шлуночка 2-3 см. Ексцентрична гіпертрофія серця через гіпоксію – некробіотичні та дистрофічні зміни м’язових волокон, -- міогенне розширення порожнин гіпертрофованого серця. Гіпертонічний кардіосклероз через зміни в інтрамуральній нервовій системі - дифузний дрібносередковий кардіосклероз.
-Зміни в органах можуть зявлятися швидко – у зв’язку із спазмом або тромбозом, що призводить до плазматичного просочування або фібринозного некрозу стінки органа – крововилив або інфаркт. Або повільно – на основі артеріоло- і атеросклеротичної оклюзії судин, що веде до атрофії паренхіми та склерозу органів.
236. Клініко-морфологічні форми гіпертонічної хвороби, їх морфологічна характеристика, ускладнення, причини смерті.
1. Серцева форма (ІХС)
2. Мозкова форма (цереброваскулярні захворювання)
3.Ниркова форма.
4.Змішана
1.Морфологічні прояви серцевої форми гіпертонічної хвороби. Серцева форма складає сутність ІХС.
* Гостра ІХС морфологічно проявляється ішемічної дистрофією міокарді та інфарктом міокарда;
* Хронічна ІХС – кардіосклерозом (дифузним дроібноосоредковим і післяінфарктним великоосередковим), який в ряді випадків ускладнюється хронічною аневризмою серця.
2.Мозкова форма складає суть цереброваскулярних захворювань, обумовлених довготривалими спазмами і гіпоксією.
* Зміни мозку. Внаслідок гіпоксії розвивається гіпоксія і некроз нейронів з наступною проліферацією у вогнищах спустошення елементів глії. Ці зміни ведуть до розвитку енцефалопатії – зниження інтелекту, затруднене набування нових знать.
* Зміни в артеріолах головного мозку.
1.спазм артеріол
2.плазматичнее просочування їх стінок
3.фібриноїдне набухання
4.гіаліноз судин
5.периваскулярний набряк і поодинокі дрібні гкморагії.
* Транзиторна ішемія головного мозку являє собою судинні розлади (спазм артеріол, плазматичне просочування їх стінок, периваскулярний набряк і поодинокі дрібні геморагії) та осередки зміненої мозкової тканини (набряк, дистрофічні зміни груп клітин). Ці зміни оборотні, на їх місці можуть зявлятися периваскулярні відкладання гемосидерину.
* Гематома мозку (червоне розм’якшення мозку)
* Ішемічний інфаркт (осередок сірого розм’якшення сірої тканини)
3. Ниркова форма ГХ характеризується гострими і хронічними зімнами.
* До гострих змін належить інфаркт нирок (внаслідок тромбоемболії або тромбозу артерії) та їх артеріолосклероз + некрозу підлягають капілярні петлі клубочків - в стромі нирки – набряк і геморагії, в епітелії канальців – білкова дистрофія, що веде до клітинної реакції і склерозу. Нирки при цьому зменшені, пістряві , поверхня дрібнозерниста . Артеріолонекроз веде до ГНН що в свою чергу до смерті(без гемодіалізу).
* До хронічних форм належать гіаліноз артеріол, артеріоорсклероз. Гіаліноз артеріол супроводжується колапсом капілярних петель і склерозом клубочків (гломерулосклероз). Такі нирки які зявилися з гіалінозом артеріол (артеріосклеротичний нефросклероз) називаються первинно зморщеними нирками –ХНН—азотемічна уремія.
Ускладнення ГХ:
Гіпертонічний криз, гостра ниркова недостатність, хронічна ниркова недостатність, гіпертонічна енцефалопатія, мозковий інсульт, ІХС, інфаркт міокарда, набрять соска зорового нерва, відшарування сітківки, некроз сітківки, гіперплазія наднирників з утворенням в кірковому шару регенераторних аденом, гіперплазія базофільних клітин аденогіпофіза.
Причини смерті:
Інфаркт міокарда, інсульт, ниркова недостатність (уремія).