ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1315
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
Атипові невуси - це доброякісні меланоцитарні утворення з нерівними і нечіткими межами, нерівномірним забарвленням зазвичай коричневих і світло-коричневих відтінків, плямистим або папульозним компонентами. Пацієнти з атиповими невусами мають підвищений ризик розвитку меланоми. (немає нічого про цей невус)
Диспластичний невус - атопічний невус, невус Кларка, передраковий ураження шкіри приводить до розвитку меланоми. Частота поширення становить близько 5%. Зустрічається у всіх вікових категоріях. Вражає шкіру не піддану інсоляції (верхні кінцівки, тулуб, сідниці, шкіра молочних залоз). Як правило одиночне щільне утворення, але бувають і множинні, плоскої форми. Зазвичай неправильної форми, нечіткі межі, нерівномірної пігментації, зустрічаються ділянки від світло-сірого до коричневого відтінку. Мимовільна інволюція не зустрічається. При гістологічному дослідженні виявляють тріаду ознак: дисплазія і проліферація меланоцитів; реактивні зміни епідермісу (акантоз і потовщення шару); реактивна лимфоцитарно-плазмоцитарна інфільтрація дерми. Дисплазія меланоцитів епідермісу ділиться на три ступені: 1) перша ступінь характеризується розташуванням у вигляді ланцюжка меланоцитів в базальному шарі з різко вираженою клітинною атиповою формою; 2) друга ступінь характеризується утворенням осередкового скупчення меланоцитів в тяжах акантоза епідермісу з формуванням так званих Ластівчине гнізд або медових сот; 3) третя ступінь дисплазії меланоцитів характеризується поєднанням гнізд меланоцитів, при цьому вони займають нижні шари епідермісу з наростанням атипии клітин. Третю ступінь дисплазії меланоцитів необхідно диференціювати з першим рівнем інвазії меланоми. Диспластичний невус відрізняється відсутністю інфільтративного росту меланоцитів в верхні шари епідермісу. Біологічне значення диспластических невусів до теперішнього часу є предметом триваючих дискусій. Безсумнівно, що наявність диспластичних невусів є маркером підвищеного ризику злоякісної меланоми шкіри. Роль цих невусів як безпосередніх попередників меланоми не так однозначна. Можливо, що і біологічна роль цих невусів полягає не в їх безпосередній трансформації в меланому, а в їх асоціації з підвищеним ризиком меланоми.
191.Меланома. Визначення. Фактори ризику і причини розвитку. Клініко- морфологічні типи, мікроскопічні різновиди, метастазування, прогностичні фактори меланоми.
Меланома – злоякісна пухлина з клітин, що продукують меланін.Має значну здатність до метастазування. Локалізується в шкірі, райдужній оболонці ока, мозкових оболонках, мозковій речовині надниркових залоз, рідше – в слизових оболонках і внутрішніх органах. Може виникати з невусів.
Чинники ризику розвитку меланоми: - Екзогенні
1. Фізичні (ультрафіолетове випромінювання, іонізуюча радіація,
травматизація невусів)
2. Хімічні (полівінілхлорид, пластмаси, бензол, тощо)
3. Біологічні (екзогенні естрогени)
- Ендогенні
1. Біологічні особливості організму (расова приналежність,
ендокринні фактори, імунні порушення)
2. Наявність попередників меланом (меланомонебезпечні невуси) Критерії меланоми:
А (Assymetry) – Асиметрія (одна половина утворення не схожа на іншу
половину)
B (Border irregularity) – Нерівні краї утворення
C (Colour variegation) – Різні кольори і відтінки утворення
D (Diameter) – Діаметр утворення більше 6 мм
Меланома дає гематогенні і лімфогенні метастази Клініко-анатомічні форми меланоми:
1. Поверхнева форма з горизонтальним ростом 2. Вузлова (нодулярна) 3. Акролентигоподібна 4. Злоякісне лентиго
Прогностичне значення при меланомі мають:
1). Товщина пухлини за Бреслоу (вимірюється від найбільш поверхневої
точки до найбільш глибокої точки пухлини)
2). Поверхневе виразкування
3). Рівень мітотичної активності
4). Ступінь імунної відповіді (лімфоцитарна інфільтрація пухлини)
5). Локалізація (пухлини, що розташовані на голові, шиї, тулубі, стопах та
долонях мають гірший прогноз ніж ті, що розташовані на кінцівках)
6). Стать (жінки мають кращий прогноз, порівняно із чоловіками)
7). Пухлини із ознаками регресу мають гірший прогноз.
8). Стадія процесу є найпотужнішим прогностичним фактором.
-
Макроскопічно: в органах і тканинах має вигляд круглих чи овальних поодиноких вузлів коричневого або чорного кольору з рожевими вкрапленнями. На шкірі вузли можуть бути приплюснутими або рости на ніжці.
-
Мікроскопічно: пухлина складається з веретеноподібних і поліморфних, а іноді – і з пластинчастих клітин. В цитоплазмі більшості з них виявляються гранули меланіну жовто-бурого, коричневого або чорного кольору. Реєструються численні мітози, вогнища крововиливів і некрозів.
192.Пухлини центральної нервової системи: нейроектодермальні і менінгосудинні. Морфологічні особливості та особливості метастазування.
Пухлини ЦНС — гетерогенна група різних внутрішньочерепних новоутворень, доброякісних або злоякісних, що виникають внаслідок запуску процесу аномального неконтрольованого поділу клітин, які в минулому були нормальними складовими самої тканини мозку (нейрони, гліальні клітини, астроцити, олігодендроцити, епендимальні клітини), лімфатичної тканини, кровоносних судин мозку, черепномозкових нервів, мозкових оболонок, черепа, залізистих утворень мозку (гіпофіза та епіфіза), або виникають внаслідок метастазування первинної пухлини, що знаходиться в іншому органі.
Класифікація пухлин ЦНС.
Відповідно до гістогенезу пухлини поділяються на нейроепітеліальні (нейроектодермальні), пухлини оболонок мозку (менінгосудинні) і пухлини черепних і спінальних нервів1.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
а. Астроцитарні пухлини:
° астроцитома;
° анапластична астроцитома;
° гліобластома.
б. Олігодендрогліальні пухлини:
° олігодендрогліома;
° анапластична (злоякісна) олігодендрогліома.
в. Пухлини епендими:
° епендимома;
° анапластична (злоякісна) епендимома.
г. Пухлини хоріоїдного сплетення:
° хоріоїдпапіллома;
° хоріоїдкарцинома.
д. Нейрональні і нейронально-гліальні пухлини:
° гангліоцитома;
° гангліогліома;
° анапластична (злоякісна) гангліогліома;
° ольфакторна нейробластома (естезіонейробластома).
е. Пінеальні пухлини:
° пінеоцитома;
° пінеобластома.
ж. Ембріональні пухлини:
° медуллоепітеліома;
° нейробластома;
° ретінобластома;
° примітивні нейроектодермальні пухлини з поліморфізмом клітинного диференціювання: медуллобластома й ін.
2. Пухлини оболонок мозку:
а. Пухлини, що виходять з менінготеліальних клітин оболонок мозку:
° менінгіома;
° анапластична (злоякісна) менінгіома.
б. Неменінгеальні пухлини оболонок мозку:
° мезенхімальні;
° невизначеного генезу.
3. Пухлини черепних і спінальних нервів:
° шваннома (неврілеммома, неврінома);
° нейрофіброма;
° злоякісна пухлина оболонок периферичних нервів (злоякісна шваннома).
Морфологічна характеристика:
Нейроектодермальні пухлини:
Астроцитома- Являє собою повільно зростаючий сірувато-білий вузол, часто не має чітких границь з навколишньою речовиною ГМ. Складається з високодиференційованих пухлинних астроцитів з розгалуженими відростками. Астроцитома схильна до трансформації в більш агресивні пухлини: анапластичну астроцитому і поліморфную гліобластому. При цьому число відростків зменшується.
Поліморфна гліобластома- Може виникати із здорової тканини мозку (первинна поліморфна гліобластома) або з астроцитоми (вторинна поліморфна гліобластома) і буває множинною.
Складається з безладно розташованих поліморфних атипових клітин глії, багатих глікогеном. Відзначається проліферація ендотелію. Пухлина росте швидко, що супроводжується розвитком некрозів і крововиливів.
Олігодендрогліома: Досить рідкісна пухлина, яка найчастіше виникає в лобовій або скроневій долях у 30-40 літніх жінок.
являє собою однорідний сірувато-білий вузол, що містить дрібні кісти, заповнені слизовими масами.
Схильна до рецидивів.
Медулобластома (примітивна нейроектодермальна пухлина) - високо злоякісна пухлина , яка розвивається з медулобластів. Може зустрічається в будь-якому віці, найбільш часто діагностується у дітей. Майже ніколи не з'являється після 40 років.
Локалізується головним чином в задній черепній ямці. Медулобластома володіє інфільтруючим відносно швидким ростом. Часто у хворих розвивається гідроцефалія, через те, що пухлина блокує четвертий шлуночок. У 30-50% випадків медуллобластома метастазує в спинний мозок.
193.Пухлини периферійної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
У нервовій системі та оболонках мозку виникають пухлини, які утворюються з різних елементів центральної, вегетативної й периферичної нервової систем, а також з мезенхімних елементів, що входять до їх складу.
Всі ці пухлини об’єднують в 11 груп:
1) нейроепітеліальні (нейроектодермальні)
2) пухлини, що походять з оболонок нервів
3) пухлини мозкових оболонок і споріднених тканин
4) первинні злоякісні лімфоми
5) пухлини кровоносних судин
6) гермінативно-клітинні пухлини
7) інші дизонтогенетичні пухлини
8) пухлини передньої частки гіпофізу
9) вторинні пухлини, що проростають з прилеглих тканин
10) метастатичні пухлини
11) некласифіковані пухлини.
Пухлини периферичної нервової системи розвиваються з оболонок нервів.
-
Нейрофіброма. Доброякісна пухлина, яка росте з оболонок нерва, представлена білими щільними вузликами, які складаються зі сполучної тканини. Системне захворювання, що характеризується розвитком множинних нейрофібром, називається хворобою Реклінгхаузена.
-
Неврилемома (шванома). Доброякісна пухлина, клітини якої веретеноподібної форми з паличкоподібними ядрами. Клітини та волокна складаються в пучки, які формують «палісадні» структури паралельно лежачих ядер (тільця Верокаї) і ділянок, які складаються з волокон, що надає мікроскопічно пухлині «строкатого» вигляду.
-
Злоякісна неврилемома (нейрогенна саркома). Зустрічається дуже рідко, для неї характерний виражений клітинний поліморфізм, атипізм. Клітини пухлини найчастіше формують симпласти та «палісадоподібні» структури.