ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1090
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
До цих морф. змін часто приєднуються: абсцеси, склероз і гіаліноз внаслідок еволюції клітин дифузного інфільтрату і гранульом.
Ускладнення
1)Перфорація стінки кишки з утворенням свищових ходів – розвиток гнійного або калового перитоніту
2)Стенози різних відділів кишки, але частіше клубової з явищами кишкової непрохідності
3)Рак кишечника
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
Дивертикул стравоходу – це обмежене сліпе випинання його стінки, яке складається з усіх оболонок стінки стравоходу (справжній дивертикул) або тільки слизової та підслизової оболонок, які випинаються через щілини м’язової оболонки (м’язовий дивертикул)
В залежності від локалізації і топографії розрізняють дивертикули:
1.Фарінгоезофагальні
2.Біфуркаційні
3.Епінефральні
4.Множинні
В залежності від особливостей походження розрізняють дивертикули:
1.Спайкові – виникають внаслідок запальних процесів в середостінні
2.Релаксаційні – в основі лежить локальне розслаблення стінки стравоходу
Дивертикул стравоходу може ускладнюватися запальним процесом – дивертикуліт
У походженні дивертикулів стравоходу мають значення:
-
Вроджена або набута слабкість м'язової оболонки в певній ділянці стравохідної стінки
-
Порушення стравохідної перистальтики і виникнення спастичних скорочень, що викликають вибухання стінки стравоходу в найбільш слабкому місці або місцях (пульсійні дивертикули)
Наявність сполучнотканинних зрощень стінки стравоходу, частіше з лімфатичними вузлами середостіння, напр. при туберкульозному ураженні (тракційні дивертикули)
Ускладнення: дивертикуліт та перидивертикуліт
316.Перитоніт . Визначення. Етіологія . Патогенез, класифікація , клініко-морфологічна характеристика, наслідки .
Перитоніт, або запалення очеревини, досить часто буває ускладненням хвороб травного тракту: перфорації виразки шлунка або дванадцятипалої кишки, виразки кишечника при черевному тифі, неспецифічного виразкового коліту, дизентерії, а також апендициту, холециститу, гострого панкреатиту.
Перитоніт може бути: 1)обмежений тим чи іншим відділом черевної порожнини — обмежений перитоніт або бути 2)розповсюдженим — дифузний перитоніт. Частіше це гострий ексудативний перитоніт (серозний, фібринозний, гнійний), іноді каловий або жовчний. Вісцеральна і парієтальна очеревина при цьому різко гіперемійована з крововиливами; між кишковими петлями — скопичення ексудату, який наче б то склеює петлі. Ексудат знаходиться не тільки на поверхні органів і стінок очеревини, але і скопичується в більш нижчих відділах (бокові канали, порожнина малого тазу). Стінка кишок в’яла, легко рветься, в їх порожнині міститься значна кількість рідини та газів.
При дифузному перитоніті організація гнійного ексудату супроводжується утворенням осумкованих міжкишкових скопичень гною — «абсцесів»; при обмеженому перитоніті в області діафрагми з’являється піддіафрагмальний «абсцес». Наслідком фібринозного перитоніту буває утворення спайок в черевній порожнині, в ряді випадків розвивається хронічний злипчивий перитоніт (спайкова хвороба), що призводить до кишкової непрохідності.
Іноді хронічний перитоніт виникає «первинно». При цьому він обмежений: перигастрит, периметрит і перисальпінгіт; перихолецистит; періапендицит без клінічних ознак апендициту. У таких випадках на обмеженій дільниці очеревини розвивається склероз, утворюються спайки, які порушують функцію органів черевної порожнини.
317. Рак кишківника
Класифікація:1)аденокарцинома:-папілярна,-тубулярна,-муцинозна,-перснеподібно-клітинний
2)Залозисто-плоскоклітинний рак, 3)Плоскоподібний рак
4)Недиференційований рак :-солідний ,-скірозний, -перснеподібно-клітинний
5)Не класифікований рак
Аденокарцинома характеризується переважно екзофітним, експансивним ростом, а недиференційований і перснеподібно-клітинний рак мають схильність до переважно ендофітного, інфільтруючого росту.
Класифікація:
За локалізацією: Пілоричний рак (50%),Рак малої кривизни і стінок (27%),Кардіальний рак (15%), иРак великої кривизни, фундальний і тотальний рак (2-3%)
За характером росту:
Екзофітний експансивний (бляшкоподібний, поліпозний, грибоподібний, виразковий, блюдцеподібний, виразка-рак)
Ендофітний інфільтруючий (інфільтративно-виразковий, дуфузний)
Особливі форми раку (кишкового типу)
При мікроскопічному вивчені:Аденокарцинома (папілярна, тубулярна, муцинозна)
Недиференційований (солідний, скірозний, перснеподібно-клітинний), Плоскоклітинний рак, Залозистий плоскоклітинний рак, Некласифікований рак.
Характеристика окремих форм:
Поліпозний рак. Росте зі слизової оболонки у вигляді вузла на ніжці (на поверхні цього вузла можуть утворюватися додаткові сосочкові вирости – поліпозно-папілярна форма – тоді вузел нагадує цвітну капусту).
Виразковий рак. Розвивається в вигляду вузла, що швидко виразкується. На поверхні слизової оболонки видно круглувату язву з припіднятими у вигляді валика краями, схоже на невелику тарілку чи блюдце (від блюдцеподібного раку можна відрізнити за м’язовою оболонкою, яка прида нному типі буде руйнуватися рубцевою тканиною). Гістологічно цей тип відносять до аденокарцином або до солідного мозкоподібного раку.
Виразка-рак. Слід розрізнять виразковий рак від хронічної язви шлунка, ускладненоїраком. Така форма «виразка-рак» має характерні ознаки хронічної язви шлунка і разом з цим в одному зі своїх країв (частіще в згладженому, повернутому до вороторя) або на дні містяться ракові розростання типу аденокарциноми чи солідного раку.
Слизовий або колоїдний рак. В основі цього типу рака лежить ослизнення ракової тканини, що перетворюється в напівпрозору, желеподібну жовто-сіру масу. При різкому слизовому метаморфозі залозистих клітин осередок повністю заповнюється слизом. При цьому епітельальні клатини відпадають від стінок і лежаь посеред слизув формі «серпоподібних утворень»
Фіброзний рак, скір. Характеризується тим, що розмноження епітеліальних клітин супроводжується потужним розростанням сполучної тканини, строми, через що пухлина має вигляд суцільної білої рубцевої маси.
Плоскоклітинний рак. виникає внаслідок метаплазії залозистого епітелію шлунка в плоский епітелій. Іноді в аденокарциномі відбувається перехід в плоскоклітинний рак.
!!!! особливості метастазування.
• Лімфогенний шлях: -ортоградним шляхом(за током лімфи), -ретроградним (проти току лімфи)
• Гематогенний шлях, • Імплантаційний шлях
Важливе діагностичне значення при лімфогенному шляху мають :
-метастази в надключичні лімфатичні вузли., –Вірховська залоза,-Лімфатичні вузли параректальної клітковини Шніцлера,..-Крукенберівський рак яєчників(збільшені, щільні ,білуваті)
Карциноматоз очеревини – це лімфогенне розповсюдження раку по очеревині+ імплантаційний шлях
Гематогенні метастази у печінку, легені ,підшлункову залозу , нирки ,наднирникові залози.
Метастатичні вузли підлягають некрозу і розплавленню, кровотеча у черевну порожнину.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ. Можуть бути первинними і вторинними, спадковими або набутими.
Морфологічні зміни печінки , що знаходяться в основі захворювань , можуть проявлятис некрозом гепатоцитів , запаленням строми ( портальні тракти , синусоїди ) і жовчних проток , диcрегенераторними і пухлинними процесами .
1.Гепатози — це група захворювань печінки, в основі яких лежить порушення обміну речовин в гепатоцитах і розвиток в них дистрофічних змін. При цьому запальні явища відсутні або слабо виражені.
Класифікація. 1) Спадкові (обмінні хвороби печінки)
2) Набуті : а) гострі (токсична дистрофія печінки),
б) хронічні (жировий гепатоз)
2, Токсична дистрофія печінки:
Етіологія : 1)вплив токсинів (отруєння харчовими продуктами, грибами, фосфором, миш'яком, аутоинтоксикации - токсикоз вагітних, тиреотоксикоз;
2)важкі форми вірусного гепатиту.
Патогенез. Основне значення надається гепатотоксичному впливу отрути. Значну роль відіграють також алергічні та аутоалергічні фактори.
Патоморфологія.
Стадія жовтої дистрофії (до кінця 2-го тижня): в перші дні - жирова дистрофія гепатоцитів (печінка збільшена в обсязі, яскраво-жовта), потім - прогресуючий некроз і аутоліз клітин печінки, захоплюючий всі відділи часточок (печінка зменшується, в'яла , сіра); формування на місці загиблих клітин печінки жиро-білкового детриту, що додає специфічне жовте забарвлення печінки;
Стадія червоної дистрофії (3-й тиждень): печінка зменшується в розмірах, червоний колір викликає втрату клітин і оголює строми з різко повнокровними судинами.
3.Жировий гепатоз:
Етіологія і патогенез : 1)вплив токсичних речовин(алкоголь, інсектициди, деякі ЛЗ); 2)ендокринно-метаболічні порушення (цукровий діабет); 3)порушення харчування (надмірне вживання жирів і вуглеводів); 4)гіпоксія (при хронічних захворювання серця, легенів, анеміях)
Патоморфологія. Печінка збільшена, жовтого або червоно-коричневого кольору, поверхня гладка; в гепатоцитах жирові включення різних розмірів (пилоподібні, дрібнокраплинного, крупнокрапельне) як в одиничних гепатоцитах (дисеміноване ожиріння), так і в групах гепатоцитів (зональне ожиріння) і в у всій паренхімі печінки (дифузне ожиріння); загибель клітин і утворення жирових крапель, що лежать позаклітинно, з запальною реакцією навколо них.