ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1036
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
Клініко-патологічні форми пухлинного росту. Їх можна об’єднати в декілька груп: місцеві ефекти, порушення гемостазу, метастази, системні неметастатичні дії. Місцева дія первинного вузла чи процесу. І доброякісні, і злоякісні пухлини займають деякий простір, забираючи його у здорових тканин. Наприклад, якщо новоутворення росте екзофітно в трубчастому чи порожнистому органі, то воно може виступати у просвіт, призводячи до його звуження (стенозу) чи навіть до закупорювання. При інвазивному рості наслідки новоутворень можуть викликати розвиток тих чи інших функціональних розладів, а також кровотечі.
Порушення гемостазу. Всередині деяких злоякісних пухлин рівень кровообігу може бути нестійким, а ендотелій судин піддається пошкодженню. Усе це підвищує небезпеку формування тромбозу. Крім цього, характерний ерозивно-деструктивний ріст багатьох злоякісних новоутворень у трубчастих та порожнистих органах.
Метастази. Більшість злоякісних пухлин схильні до метастазування. Воно може початися вже тоді, коли первинний пухлинний вузол досягає діаметра близько 1 см.
Системні неметастатичні дії. При виникненні злоякісних пухлин виникає низка ускладнень: залізодефіцитна анемія, анорексія (відсутність апетиту), загальна малорухливість (зниження вмісту кальцію в кістках). Також зустрічається ракова кахексія та паранеопластичні синдроми (гіперкальціємія, ендокринопатія).
Рецидив пухлини - поява її на колишньому місці після хірургічного видалення або променевого лікування. Пухлина розвивається з окремих пухлинних клітин, що залишилися в області пухлинного поля. Рецидиви пухлини можуть виникати і з найближчих лімфогенних метастазів, які не були видалені під час операції.
160. Місцевий вплив пухлини.
Вплив пухлини на організм може бути місцевим і загальним. Місцевий вплив пухлини залежить від її характеру: доброякісна пухлина лише здавлює навколишні тканини і сусідні органи, злоякісна - руйнує їх, призводить до тяжких наслідків.
Місцеві порушення є результатом прямого безпосереднього впливу пухлини на тканини, що контактують з нею. Ракові клітини, проростаючи в навколишні нормальні тканини, можуть викликати їх механічне пошкодження. Пошкодження тканин нерідко супроводжується розривом судин і кровотечею з них. Найчастіше розриваються дрібні судини, при цьому кровотеча зазвичай буває незначною (прихована кровотеча), тим не менше, часто повторювані кровотечі можуть привести до анемії. При розриві великої судини може наступити профузна кровотеча, яку важко зупинити. Кровотечі характерні для злоякісних пухлин внутрішніх органів.
Загальний вплив на організм (паранеоплазія) особливо характерний для злоякісних пухлин. Він виражається в порушеннях обміну речовин, розвитку кахексії (ракова кахексія).
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
Метастазування проявляється в тому, що пухлинні клітини потрапляють в кровоносні і лімфатичні судини, утворюють пухлинні емболії, несуться потоком крові і лімфи від основного вузла, затримуються в капілярах органів або в лімфатичних вузлах і там розмножуються. Так виникають метастази, або вторинні (дочірні) пухлинні вузли, в печінці, легенях, головному мозку, лімфатичних вузлах та інших органах. У їхньому розвитку важливе значення мають особливості клітин пухлини, що виражаються в наявності у однієї і тієї ж пухлини фенотипів клітин з «високою метастатичністю» і фенотипів «неметастазуючих клітин».
Для «вибору» пухлинними клітинами органу при метастазуванні вони використовують рецепторну систему, за допомогою якої при циркуляції розпізнають «органоспецифічну афінність» кровоносного або лімфатичного русла.
Метастази можуть бути:
- гематогенним,
- лімфогенним,
- імплантацій ним,
- змішаними.
Для одних злоякісних пухлин (наприклад, сарком) характерні гематогенні метастази, для інших (наприклад, раку) - лімфогенні. Про імплантаційні (контактних) метастазах говорять при поширенні клітин по серозних оболонках, прилеглих до вузла пухлини.
Метастатичний каскад (етапи метастазування):
• Формування метастатичного клону клітин пухлини
• Проникнення в судину (пов'язано з активним ангіогенезом в самої пухлини)
• Формування пухлинного ембола з тромбоцитами
• Адгезія ембола до базальної мембрани і вихід пухлинних клітин за межі судини
• Зростання метастатичного вогнища
162. Системні неметастатичні впливи пухлин. Порушення гомеостазу організму. Вторинні зміни в пухлині. Ракова кахексія. Паранеопластичні синдроми.
Порушення гемостазу. Всередині деяких злоякісних пухлин рівень кровообігу може бути нестійким, а ендотелій судин піддається пошкодженню. Усе це підвищує небезпеку формування тромбозу. Крім цього, характерний ерозивно-деструктивний ріст багатьох злоякісних новоутворень у трубчастих та порожнистих органах. Наприклад, мелена (кров у фекаліях) та гематурія — одні із характерних та найважливіших симптомів злоякісних пухлин кишечника та сечового тракту.
Системні неметастатичні дії. При виникненні злоякісних пухлин виникає низка ускладнень: залізодефіцитна анемія, анорексія (відсутність апетиту), загальна малорухливість (зниження вмісту кальцію в кістках). Також зустрічається ракова кахексія та паранеопластичні синдроми (гіперкальціємія, ендокринопатія).
Ракова кахексія (атрофія) — втрата маси тіла, яка виникає при втраті жиру із жирових депо та при катаболізмі м’язових білків. При кахексії спостерігається різке схуднення хворих. Їх шкіра стає сухою та в’ялою. Жирові депо під шкірою, за очеревиною, під епікардом та в кістковому мозку практично відсутні. М’язи атрофічні, внутрішні органи, особливо серце, зменшені за розміром та масою. Відмічають розлади пігментного обміну: слабовиражений меланоз шкіри, який набуває сіруватого відтінку. Внаслідок пігментації ліпофусцином атрофований серцевий м’яз та печінка набувають бурого кольору (бура атрофія міокарда та бура атрофія печінки).
Паранеопластичні синдроми можуть з’являтися раніше за інші ознаки прихованих пухлин. До їх числа відносять кальціємію (підвищення концентрації кальцію в крові) та ендокринопатії (найчастіше синдром Кушинга із артеріальною гіпертензією та остеопорозом).
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
Пухлина – це типовий патологічний процес, при якому відбувається безмежний та нерегульований поділ клітин.
Принципи класифікації пухлин:
-
За клінічним перебігом всі пухлини діляться на:
-
доброякісні пухлини - зрілі, вони ростуть експансивно, не інфільтрують навколишню тканину, формуючи псевдокапсулу із здавленої нормальної тканини та колагену, в них переважає тканинний атипізм, не метастазують.
-
злоякісні пухлини - незрілі, ростуть інфільтративно, переважає клітинний атипізм, метастазують.
Гістогенетичний — заснований на визначенні належності пухлини до певного тканинного джерела розвитку. У відповідності з цим принципом розрізняють пухлини:
-
епітеліальної тканини;
-
сполучної тканини;
-
м’язової тканини;
-
судин;
-
меланінутворюючої тканини;
-
нервової системи та оболонок мозку;
-
системи крові;
-
тератоми.
-
Гістологічний за ступенем зрілості (згідно класифікаціям ВООЗ) — в основу класифікації покладений принцип вираженості атипії. Зрілі пухлини характеризуються домінуванням тканинного атипізму, незрілі - клітинного.
-
Онконозологічний — згідно Міжнародній класифікації хвороб.
За поширеністю процесу — міжнародна система TNM, де Т (tumor) — характеристика пухлини, N (nodus) — наявність метастазів у лімфатичних вузлах, М (metastasis) — наявність віддалених метастазів.
Також існує класифікація пухлин за співвідношенням паренхіми та строми:
-
Медулярний рак (паренхіма переважає над стромою).
-
Простий рак (паренхіма і строма у однаковій кількості).
-
Скірозний рак (строма переважає над паренхімою)
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
Диференційні ознаки |
Доброякісні пухлини |
Злоякісні пухлини |
Границі пухлини |
Переважно чітко окреслені |
Переважно нечітко окреслені або взагалі не помітні |
Швидкість росту |
Переважно повільна |
Переважно швидка |
Закінчення росту |
Може зупинитись |
Прогресує до самої смерті організму |
Форма росту |
Переважно експансивний |
Переважно інфільтраційний |
Метастази |
Переважно не дають |
Переважно дають |
Вторинні зміни |
Рідко |
Часто |
Імуносупресія |
Відсутня |
Виражена |
Рецидиви |
Рідко |
Часто |
Кахексія |
Не характерна |
Характерна |
Будова пухлини |
Гомологічна |
Гетерологічна |
Поруш диференціації |
Органотипової й гістотипової |
Органотипової, гістотипової, цитотипової |
Морфологічна атипія |
Тканинна |
Тканинна й клітинна |
Клітинний склад паренхіми пухлини |
Однорідний |
Гетерогенний |
Клітини паренхіми пухлини |
Досить диференційо-вані, мало відрізня-ються від аналогічних нормальних клітин |
Слабо й не диференційовані клітини |
Мітози |
Не часті |
Численні |