ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1314
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
311. Хвороба Гіршпрунга: морфологічна характеристика. Хвороба Гіршпрунга - це аномалія розвитку товстої кишки, що характеризується відсутністю гангліїв підслизового і міжм'язового нервових сплетінь всієї товстої кишки або її частини. (Агангліоз товстої кишки). В даний час хвороба Гіршпрунга вважається поліетіологічним захворюванням. Основна теорія, що пояснює відсутність гангліїв в товстій кишці, - порушення міграції нейробластов з вагусного нервового гребінця в процесі ембріогенезу, і чим раніше припиняється міграція, тим довше агангліонарном сегмент нервових клітин, які вже досягли кишкової стінки. Впливати на дозрівання клітин можуть різні фактори, такі, як гіпоксія, вплив хімічних агентів, підвищена радіація, вірусна інфекція .Ймовірно, агангліонарном ділянку кишки не бере участі в перистальтичні активності і є таким чином зоною функціонального перешкоди для пасажу кишкового вмісту. В результаті відбувається хронічна затримка калових мас в вищележачому відділі кишки, останній з плином часу розширюється і формується мегаколон - основний клінічний ознака хвороби Гіршпрунга.
312. Синдром мальабсорбції: целіакія, спру, хвороба Уіппла, дефіцит лактази, абеталіпопротеїнемія – морфологічна характеристика.
Синдром мальабсорбції це комплекс розладів,пов'язаний з порушенням всмоктування в тонкій кишці нутрієнтів, вітамінів і мікроелементів.
Целіакія - спадкове захворювання, що розвивається внаслідок чутливості до гліадіновой фракції глютену - білка пшениці; подібні білки входять до складу жита і ячменю. При наявності спадкової схильності у відповідь на подання пептидних антигенів у складі глютену відбувається активація Т-клітинної ланки. В ході запального процесу розвивається характерна атрофія ворсин тонкої кишки.
Спру (тропічна діарея)-хронічне захворювання людини, що протікає з ураженням слизової оболонки мови, шлунка і кишечника, а також кісткового мозку. Причина невідома; передбачається особлива роль нестачі вітамінів групи В. Виявляється наполегливими проносами, недокрів'ям, прогресуючим виснаженням, ураженням периферичної нервової системи.
Хвороба Уіппла- являє собою рідкісне інфекційне захворювання, що характеризується ураженням лімфатичних вузлів, локалізується в тонкому кишечнику і синовіальних оболонках суглобів. Збудником захворювання є бактерія Tropheryma Whipplei. При хворобі Уіппла описані артрити, ендокардит, увеїт, ураження ЦНС, периферична лімфаденопатія в тому числі як первинна маніфестація захворювання. До найбільш специфічних методів діагностики хвороби Уіппла відносять: морфологічне дослідження тканин з PAS-реакцією, забарвлення за Цілем-Нільсеном, електронно-мікроскопічне дослідження уражених тканин, ПЛР-дослідження
Лактазна недостатність- організм не може повністю засвоїти лактозу - молочний цукор. Після вживання молочних продуктів вони скаржаться на діарею, здуття живота і метеоризм. Клітини тонкого кишечника виробляють лактазу. Це фермент, який розщеплює лактозу на глюкозу і галактозу. Якщо в організмі недостатньо лактази, частина лактози потрапляє в товстий кишечник. Мікроорганізми товстого кишечника споживають лактазу і виділяють гази, які викликають здуття і метеоризм. При первинній лактазній недостатності природне зменшення вироблення лактази відбувається більш різко. Вторинна лактазна недостатність розвивається, коли тонкий кишечник зменшує вироблення лактази після хвороби, травми або хірургічних втручань.
Абеталіпопротеїнемія -спадкова хвороба, що характеризується порушенням всмоктування і транспорту жирів, недостатністю або відсутністю бета-ліпопротеїнів, недостатністю вищих поліненасичених жирних кислот і низьким рівнем холестерину і фосфатидів в крові; проявляється акантозом, пігментного дегенерацією сітківки, атаксією, наявністю в крові акантоцітов; успадковується по аутосомно-рецесивним типом.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
Неспецифічний виразковий коліт (НВК) – це хронічне рецидивуюче захворювання, в основі якого лежить запалення товстої кишки з нагноюванням, виразкуванням, геморагіями, з послідовним склерозом і деформацією стінки.
Етіологія
1)Місцева алергія – є наслідком впливу мікрофлори кишечника.
На користь алергічної природи коліту свідчить сполучення його з кропивницею, екземою, бронхіальною астмою, ревматичними хворобами, зобом Хасімото
2)Генетична схильність - наявність у родичів хвороби Крона або виразкового коліту підвищує ризик розвитку виразкового коліту у пацієнта
3)Інфекційні фактори –
-
*Віруси – цитомегаловірус і енторовіруси
-
*Бактерії - Clostridium difficile, Escherichia coli
-
*Мікоплазми
4)Фактори зовнішнього середовища – тривалий прийом антибіотиків та НПЗЗ
5)Порушення проникності кишкового бар’єру
Патогенез
В патогенезі велике значення належить аутоімунізації. Це підтверджується знаходженням при НВК аутоантитіл, які зафіксовані в епітелії слизової оболонки кишки, характером клітинного інфільтрату слизової оболонки, що відображує реакцію гіперчутливості сповільненого типу.Хронічний перебіг хвороби, недосконалість репаративних процесів пов’язані, не тільки з аутоагресією, але й з трофічними розладами
Морфологічні зміни залежать від характеру перебігу – гострого або хронічного
Гостра форма –
-
Стінка товстої кишки: набрякла, гіперемійована з множинними ерозіями і поверхневими виразками, які з’єднуються між собою
-
Острівці слизової об., що зберігаються, нагадують поліпи (бахромчасті псевдополіпи)
-
Виразки можуть проникати в підслизову і м’язову об., де виникає фібриноїдний некроз колагенових волокон, осередки міомаляції та каріорексису; значні інтрамуральні крововиливи
-
На дні виразки – судини з фібриноїдним некрозом і арозією стінок
-
Перфорація стінки кишки на місці виразки та кишкова кровотеча
-
Глибокі виразки утворюють кишені з некротичними масами, які відриваються, стінка стає тонкою, просвіт широким (токсична дилатація)
-
Окремі виразки відлягають гранулюванню; грануляційна тканина при цьому розростається у виразці і утворює поліпоподібни вироста (гранулематозні псевдополіпи)
Хронічна форма –
-
Деформація кишки, яка стає значно коротшою, різке потовщення і ущільнення стінки кишки, дифузне або сегментарне її звуження
-
Реперативно-склеротичні процеси переважають над запально-некротичними
-
Гранулювання і рубцювання виразок, але епітелізація їх неповна
-
Прояв порушеної репарації: множинні псевдополіпи
-
В судинах – продуктивний ендоваскуліт, склероз стінок і облітерація
-
Характер запалення: продуктивний – інфільтрація стінки кишки лімфоцитами, гістіоцитами, плазматичними клітинами
Ускладнення
1)Місцеві: кишкова кровотеча, перфорація з послідовним перитонітом, поліпоз кишки і стенозування
Загальні: анемія, амілоїдоз, сепсис, виснаження
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
Хвороба Крона – це хронічне рецидивне захворювання шлунково-кишкового тракту, для якого характерні неспецифічний гранулематоз і некроз.
Етіологія і патогенез
1.Генетичні фактори - зменшення кількості генних відрізків, які відповідають за синтез бета-дефензинів, сприяє розвитку хвороби Крона. Дефензини — це вид природних антибіотиків, що захищають слизову оболонку від бактерій.
2.Імунна система – 2 теорії:
-
Порушення вродженого імунітету. Зниження секреції цитокінів макрофагами спричиняє запальне захворювання товстої кишки, де заселення мікроорганізмами є високим
-
Надмірна активність цитокінів Th1
3.Лімфатична теорія – згідно з нею, первинні зміни виникають в лімф. вузлах брижі, лімфоїдних фолікулах стінки, що призводить до «лімфатичного набряку» підслизової оболонки, який закінчується деструкцією та гранулематозом стінки кишки
Патоморфологічна характеристика
Локалізація морфологічних змін:
-
Часто – в термінальному відділі клубової кишки
-
Рідше – в прямій (особливо в анальній частині)
-
Зовсім рідко – в апендиксі
Уражується вся товща стінки кишки, яка різко повтощується і набрякає.
Слизова оболонка: бугрувата і нагадує бруківку, що пов’язано з чергуванням довгих, вузьких і глибоких виразок, які розташовані паралельними рядами з ділянками нормальної слизової об.Іноді зустрічаються глибокі щілиноподібні виразки, яка розташовані поперек кишки.Серозна оболонка: покритка плівками з множинними білуватими вузликами, нагадуючи туберкульозні.Просвіт кишки: звужений, в товщі стінки утв. свищ; брижа потовщена, склерозована. Регіонарні лімфовузли: гіперплазовані, на розтині – біло-рожевого кольору
Мікроскопічно:
-
Неспецифічний гранулематоз – охоплює всі прошарки кишкової стінки
-
Гранульоми побудовані за типом саркоїдоподібних і складаються з епітеліоїдних і гігантських клітин типу Пирогова-Лангханса
-
Набряк і дифузна інфільтрація підслизової оболонки лімфоцитами, гістіоцими і плазматичними клітинами
-
Гіперплазія лімфоїдних елементів
-
Утворення щілиноподібних виразок