ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 996
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
- гормональнозалежні порушення функції жіночих статевих органів (ановуляція, гіперестрогенізм, безпліддя);
- гормональноактивні пухлини яєчників (гранульозотекаклітинна пухлину і пухлина Бреннера в 20% випадків супроводжуються раком ендометрію);
- відсутність статевого життя, вагітностей, пологів;
- пізнє настання менархе, менопаузи (у віці старше 55 років);
- гормональна терапія.
Фонові захворювання:
- залозиста гіперплазія ендометрію;
- ендометріальні поліпи.
Передраковий процес
- атипова гіперплазія ендометрію.
Патогенез та етапи розвитку раку ендометрію:
I етап – функціональні порушення (ановуляція, гіперестрогенізм).
II етап – формування фонових морфологічних змін (залозисто-кістозна гіперплазія ендометрію, поліпи).
III етап – формування передракових морфологічних змін (атипова гіперплазія з дисплазією епітелія III стадії).
IV етап - розвиток злоякісної неоплазії:
- преінвазивний рак;
- рак з мінімальною інвазією в міометрій;
- виражені форми раку ендометрію.
Локалізація:
- кути тіла матки;
- дно матки;
- дифузно
Макроскопічно: росте, як правило, екзофітно у вигляді цвітної капусти або поліпа на широкій основі, може виразкуватися, піддаватися некрозу.
Ендофітний ріст спостерігається рідше.
Морфологічні форми раку ендометрію (згідно Міжнародної гістологічної класифікації ВООЗ):
- аденокарцинома;
- світлоклітинний (мезонефроїдна) аденокарцинома;
- плоскоклітинний рак;
- залозисто-плоскоклітинний рак;
- серозний рак;
- муцинозний рак;
- недиференційований рак
Ступінь диференціювання новоутворення:
- високодиференційований рак (G1);
- помірнодиференційований рак (G2);
- низькодиференційований рак (G3).
Метастазує:
- лімфогенно в регіонарні лімфатичні вузли (пахові, загальні, внутрішні клубові)
- гематогенні метастази зустрічаються відносно рідко (в легені, печінку, кістки).
Можливі імплантаційні метастази.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
Лейоміома,Фіброміома,фіброма
За локалізацією:
Інтрамуральна
Субсерозна
Субмукозна
Атипічна за локалізацією (передшийкова, зашийкова, за> брюшинна, надбрюшинна, парацервікальна, інтралігамен> тарна та ін.)
За напрямком росту Лм: Центропетальна (вузол на ніжці) Експансивна (ріст вузла розмежовує тканини міометрія) Ексцентрична (ріст у напрямках серозної оболонки або ендометрія) Інтралігаментарна (в листках широкої зв’язки)
Міома матки-доброякісне м'язове новоутворення в стінці матки (доброякісна пухлина, вузол).
Залежно від співвідношення м'язової та сполучної тканини вузли підрозділяють на міоми, фіброми і фіброміоми.
В залежності від локалізації і зростання вузлів виділяють субмукозні (підслизові), що ростуть в порожнину матки і деформують її, і субсерозні (підбрюшинні) вузли, що ростуть у бік черевної порожнини. Якщо по мірі зростання вузол розшаровує листки широкої маткової зв'язки, його називають інтралігаментарним (міжзв’язочним) міоматозним вузлом, а вузли із середнього шару міометрія - міжм'язові. Останнім часом все частіше вузли характеризуються різним розташуванням і розміром.
Міома — захворювання, що найчастіше зустрічається у віці від 30 до 45 років, за різними джерелами від 30% до 50% і в останні роки частота виявлення міоми матки збільшується, проте навряд чи це пов'язано із зростанням захворюваності, швидше, це наслідок поліпшення діагностичної техніки і широкого розповсюдження таких методів, як УЗД, МРТ, КТ. Сучасні досягнення діагностичної техніки дозволяють виявляти вузли діаметром кілька міліметрів. Так само останнім часом це захворювання зустрічається і в молодому віці у жінок що не народжували. Класифікація:1) локалізація:в тілі матки, в шийці матки);2) по відношенню до м'язової стінки: (субсерозні міоми - беруть початок з подбрюшінного шару міометрія, часто пов'язані з ним тонкою ніжкою і здатні досягати значних розмірів; інтрамуральні (міжм'язові) міоми - беруть початок з середнього шару міометрія; субмукозні (підслизові) міоми - беруть початок з глибокої шару міометрія, часто пов'язані з міометрієм тільки тонкою ніжкою і можуть далеко видаватися в порожнину матки і навіть випадати через цервікальний канал; 3) по стадії розвитку:I стадія - утворення активного зачатка зростання; II стадія - швидке зростання пухлини без ознак диференціювання (вузлик, який визначається мікроскопічно); III стадія - експансивний ріст пухлини з її диференціюванням і дозріванням (макроскопічно визначається вузлик). 4)за морфологічними ознаками:проста міома (розвивається по типу доброякісних м'язових гиперплазий); проліферуюча міома;справжня доброякісна міома. По морфологічних особливостях міома матки може бути проста (переважання з’єднувально-тканинного компоненту) і проліферуюча (клітинна, така, що відрізняється пухлинною прогресією). Залежно від клітини-родоначальниці міома матки може бути судинною, епітеліоїдною, аденоматозною, інтравенозною. Спостерігається велика морфологічна різноманітність міоматозних вузлів, що пояснюється її мезенхімальним походженням (із статевого горбика), а також з целомічного епітелію Мюллерової протоки. З цих клітин диференціюються міобласти, клітини строми, періцити, фібробласти, огрядні і плазматичні клітини.
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
За частотою займає друге місце серед новоутворень жіночих статевих органів (15-25 % всіх злоякісних пухлин жіночих статевих органів).
Етіологія:
як з нормальних компонентів яєчника (покривний мезотелій, яйцелітина та її похідні, гранульозні клітини), рудиментарних утворень його та ембріональних залишків
АЛЕ найчастіше – через малігнізацію доброякісних епітеліальних серозних або муцинозних пухлин (відноситься до злоякісних серозних та псевдомуцинозних пухлин)
Фактори ризику:
- вірусні інфекції;
- хімічні онкогени;
- іонізуюче випромінювання;
- генетичні, гормональні і вікові особливості
Фонові захворювання:
- первинне ослаблення функції яєчників і зниження рівня
оваріальних естрогенів;
- компенсаторне підвищення рівня гонадотропінів гіпофіза;
- передчасна менопауза
Передракові процеси:
- папіломатоз;
- гроноподібний полікістоз;
- аденофіброма;
- сецернуюча, проліферуюча, папілярна кісти.
Вид росту і форми пухлини:
- дифузний;
- ендофітний;
- імплантаційний;
- інфільтративно-деструктивний.
Гістологічна класифікація:
- папілярний;
- солідний;
- медулярний;
- мультиформна карцинома
Ступінь інвазії:
- пухлина обмежена одним яєчником;
- пухлина обмежена двома яєчниками;
- пухлина проростає капсулу;
- пухлина проростає маткові труби;
- проростає матку;
- проростає інші органи малого тазу
Макроскопічно:
- вигляд горбистого вузла різних розмірів
Метастазує:
- лімфо- та гематогенним шляхом (зустрічаються у лімфатичних вузлах, очеревині, внутрішніх органах)
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
Мастит- це запалення тканини молочної залози. За перебігом і відповідними морфологічними ознаками традиційно виділяють гострий і хронічний мастит. Нині з урахуванням останніх даних наукової літератури, присвяченій патології молочної залози, варто як окрему групу захворювань цього органу розглядати гранульоматозний мастит. Етiологія і патогенез. Гострий мастит частіше виникає у жінок на перших тижнях годування грудьми новонароджених. Пов'язують це перш за все з тріщинами в грудному соску, які стають вхідними воротами інфекції, піднімається протоками. Крім того, гострий мастит може виникати при екземі і інших дерматологічних захворюваннях, які ушкоджують шкіру молочної залози. Найбільш часто мікробними агентами є стафілококи і стрептококи. Захворювання частіше вражає одну з молочних залоз. Запалення основному гнійне, з протоки воно нерідко поширюється на тканину молочної залози і нарешті, як правило, призводить до утворення кількох гнійних вогнищ і з наступним формуванням абецесів. При дифузно розлитому маститі строма молочної залози набрякла, інфільтрована поліморфноядерними лейкоцитами. лімфоцитами та макрофагами, часто трапляються в зоні некрозу та крововиливи. Найгустіші інфільтрати муфтоподібно охоплюють залозисті порожнині - альвеоли часточок і молочні ходи. Як морфологічні наслідки гострого маститу трапляються нориці, рубцева деформація тканини молочної залози, можливе втягнення соска. Хронічній мастит може бути результатом затяжного перебігу гострого але може розвиватися як самостійна патологія з малопомітним початком. Процес характеризується значним фіброзом, дифузним лімфоплазмоцитарним iнфільтратом із присутністю незначної кількості поліморфіо-ядерних лейкоцитів, часто відзначають макрофаги та ксантомні клітини. При всіх варіантах хронічного маститу можлива інтраканалікулярна проліферація елітелію. Eпiтeліальні клітини при цьому можуть бути збільшеними в об'ємі та мати ознаки помірного клітинного поліморфізму. Гранульоматозний мастит (гранульоматозний лобіт) гранульоматозні запальні вогнища в молочній залозі без казеозного некрозу. Гранульоми складаються з епітеліоїдних клітин і локалізуються здебільшого в часточках молочної залози. Велетенські багатоядерні клітини Пирогова-Лангханса виявляють лише зрідка. Мікроорганізми в таких патологічних вогнищах не знаходять. Iснує думка, що гранульоматозний мастит е захворюваниям аутоімунної природи, як і аутоімунний тироїдит чи аутоімунний орхіт. Множиниі гранульоми також наявиі при силіконовому маститі, але вони концентруються навколо мас силікону. Туберкульозні чи лепрозні гранульоми молочної залози не слід відносити до гранульоматозного маститу, бо вони є проявом інших захворювань, зокрема туберкульозу та лепри відповідно. Особливою формою запалення тканини молочної залози є хвороба Мондора, сутністю якої є флебіт і тромбофлебіт поверхневих вен зовнішніх квадрантів молочної залози. Клінічне значення цього захворювання полягає насамперед тому, що воно може симулювати деякі форми раку молочної залози. 3 часом тромби реканалізуються і настає одужання.
377. Фіброзно-кістозні захворювання грудних залоз (мастопатії). Класифікація, морфологічна характеристика.
Мастопа́тія — фіброзно-кістозна хвороба, що характеризується спектром проліферативних і регресивних змін тканини залози з порушенням співвідношення епітеліального та сполучнотканинного компонентів. Основною ланкою патогенезу є порушення гормональної регуляції. Проліферативні зміни охоплюють гіперплазію, проліферацію часток, проток, сполучної тканини, а регресивні процеси — атрофію, фіброз, утворення кіст . Фіброзно-кістозна мастопатія (ФКМ) виникає у 30—40 % жінок, пік захворювання припадає на 45 років, характеризується множинними та, як правило, двосторонніми та болючими кістозними захворюваннями, які схильні до змін упродовж менструального циклу.
Класифікація:
1. Дифузна форма фіброзно-кістозної мастопатії: · дифузна мастопатія з перевагою кістозного компоненту · дифузна мастопатія з перевагою фіброзного компоненту · дифузна мастопатія з перевагою залозистого компоненту · змішана форма дифузної мастопатії · склерозуючий аденоз 2. Вузлова форма фіброзно-кістозної мастопатії. В залежності від вираження дифузного ураження молочних залоз розрізняють три ступеня, поділ яких носить умовний характер за співвідношенням сполучнотканинного, залозистого компонентів і жирової тканини : 1 ступінь - не різко виражений. Стан, при якому жирова тканина переважає над паренхіматозною. 2 ступінь - середнього вираження. Жирова тканина і щільні структури знаходяться приблизно у рівних співвідношеннях. 3 ступінь - різко виражений. Структура молочних залоз представлена переважно залозистими елементами, жирова тканина представлена мало.