ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1329
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
Гаметопатії - це патології гамет. До них відносяться будь-які пошкодження яйцеклітини і сперматозоїда під час ово- і сперматогенезу до запліднення.
Поняття охоплює всі види пошкодження чоловічої і жіночої гамет: мутації генів і виникнення спадкових хвороб і спадкових вад розвитку, хромосомні абберації з виникненням не спадкових хромосомних хвороб, геномні мутації - зміни числа хромосом гамети, зазвичай приводять до самовільного аборту або хромосомної хвороби.
Морфологічно при пошкодженні ядра гамети можуть відбуватися зміни генетичного апарату. Зміни генів, їх мутація призводять до закріплення цих змін в наступних клітинних генераціях.
В поняття гаметопатій входить
ураження не тільки гамет батьків, але й більш віддалених родичів пробанда.
Бластопатії - патологія бластоцисти, яка виникає в період дроблення в
перші 15 днів з моменту запліднення до виділення ембріо- і трофобласта.
Етіологія і патогенез. Причиною бластопатії найчастіше є хромосомні аберації в поєднанні з впливами середовища (ендокринні захворювання матері, гіпоксія і ін.). Патогенез залежить від виду ураження бластоцисти.
Морфологія бластопатії різноманітна. До них відносяться порушення імплантації бластоцисти, а саме ектопічна вагітність, поверхнева або дуже глибока імплантація бластоцисти в ендометрій, порушення орієнтації формується ембріобласта в бластоцисти по відношенню до ендометрію, аплазія або загибель розвивається ембріобласта з утворенням порожнього зародкового мішка, пороки розвитку всього ембріона, деякі поодинокі вади, двійникові каліцтва і аплазія або гіпоплазія формується трофобласта - амніону, амніотичної ніжки, жовткового мішка.
Поверхнева або надмірно глибока імплантація бластоцисти призводить до пороків розвитку форми, локалізації, а також збільшенню плаценти, які можуть призвести до загибелі плоду під час пологів. Порушення орієнтації ембріобласта при повній топографічної інверсії закінчуються загибеллю ембріобласта. При неповної інверсії спостерігаються пороки розвитку пуповини, які можуть призводити до загибелі плоду під час пологів. Порожні зародкові мішки представляють собою бластоцисти, що не містять ембріобласт або містять його залишки. Іноді в них можна виявити амніотичні оболонки, пуповину, жовтковий мішок.
Ембріопатія - патологія ембріонального періоду з 16-го дня вагітності до 75-го дня включно, протягом якого закінчується основний органогенез і формування амниона і хоріона. До основних видів ембріопатій відносять вроджені вади розвитку.
Будь вроджений порок може проявлятися у вигляді:
1) відсутність будь-якого органу або частини тіла (агенезія, аплазія);
2) недорозвинення органу (гіпоплазія); 3) надмірного розвитку (гіперплазія) або наявності надлишкового числа органів (подвоєння та ін.);
4) зміни форми (злиття органів, атрезія, стеноз отворів, каналів, дизрафія - незарощення ембріональних щілин, екстрофія - виворіт і ін.);
5) зміни в розташуванні органів (ектопія);
6) персистування ембріональних провізорних органів.
Етіологія і патогенез. З екзогенних факторів точно встановлено значення вірусу краснухи, імунодефіциту людини, простого герпесу, передбачається вплив вірусів цитомегалии, Коксакі, лікарських препаратів (хінін, гидантоин і ін.), алкоголю, променевої енергії, гіпоксії. Велике значення мають генні мутації; при хромосомних хворобах в числі багатьох пороків вони зустрічаються майже як правило. Розвиток пороку пов'язано з впливом пошкоджуючого агента протягом усього ембріонального періоду, включаючи ранній фетальний.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
Фетопатії - патологія фетального періоду з 76-го по 280-й день вагітності, протягом якого закінчується основна тканинна диференціювання органів і формування плаценти. Характерною особливістю фетопатії є поєднання порушень тканинного морфогенезу з реактивними змінами у вигляді розладів
кровообігу, дистрофії, некрозів, запалення, імунних реакцій, компенсаторно- пристосувальних процесів, регенерації.
При всіх інфекційних фетопатіях спостерігається
генералізований, а при бактеріальних і грибкових септичний тип змін з
утворенням множинних вогнищ ареактивного некрозу в паренхіматозних органах і
головному мозку або продуктивних дифузних запальних
інфільтратів в поєднанні з ареактівное некротичними вогнищами є (цитомегалія, краснуха, токсоплазмоз), або з утворенням гранульом у багатьох органах (вроджений сифіліс, туберкульоз, ураження грибами). При цьому на тлі генералізованих уражень можуть переважати
зміни в певних органах, наприклад при токсоплазмозі - в головному мозку, при інфекції вірусом Коксакі - в міокарді і головному мозку. Як правило, спостерігається виражений геморагічний синдром у вигляді петехій
на шкірі, слизових і серозних оболонках, крововиливів у внутрішніх органах. Імунні реакції плода виражаються в затримці дозрівання вилочкової
залози, в його атрофії з зменшенням його об'єму і маси, в наявності у доношених плодів
вогнищ екстрамедулярного кровотворення, а у недоношених - в збільшенні їх обсягу, що супроводжується гепатоспленомегалією. Часто спостерігаються кон'югаційна жовтяниця, тканинна незрілість органів у доношених або недоношеність і загальна гіпотрофія плода.
Прогноз в більшості випадків несприятливий, смерть настає в перші дні або в перші 3 міс життя. При одужанні залишаються стійкі зміни в органах, що призводять
до інвалідності або до смерті від недостатності життєво важливих органів в інші періоди життя.
До основних форм неінфекційних фетопатії відносяться гемолітична хвороба новонароджених, фетальний муковісцидоз, фіброеластоз
ендокарда, діабетична фетопатія.
При цій діаберичний фетопатії є схильність до народження великих
плодів - з масою тіла 4-6 кг. Тіло плода вкрите сировидним шаром, шкіра багрово-синюшна з петехіями, шия коротка, обличчя одутле,
отечное, м'які тканини тулуба і кінцівок пастозні, є ознаки незрілості - відсутність ядра окостеніння стегна або зменшення його розмірів і ін.
Відзначається гепато- і кардіомегалія. При мікроскопічному дослідженні в підшлунковій залозі спостерігається гіпертрофія острівців підшлункової залози зі збільшенням числа β-
клітин. Поряд з цим відзначаються дегрануляция, вакуолізація і пікноз ядер цих клітин. У печінці є дифузна жирова
інфільтрація, великі вогнища екстрамедулярного кровотворення, іноді некрози. В міокарді відзначаються вакуольна дистрофія, мікронекрози, в нирках - відкладення глікогену
в звивистих канальців, в селезінці - екстрамедулярне кровотворення. В судинах мікроциркуляторного русла нирок, шкіри, сітківки ока спостерігаються потовщення стінок за
рахунок відкладень ШИК-позитивного матеріалу, проліферація ендотелію поряд зі значною ектазією судинного русла.
З ускладнень у плодів і новонароджених з діабетичною фетопатії часто розвивається гіпоксія під час пологів, освіта гіалінових мембран в легенях, що залежить від дефіциту антіателектатіческого фактора - сурфактанту.
Смерть настає від асфіксії плода або новонародженого, а також від гіпоглікемії, наступає після родового стресу.