ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1175
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
447.Сучасний патоморфоз туберкульозу.
За останні роки клінічна та морфологічна картина туберкульозу в економічно розвинутих країнах значно змінилась. Зміни обумовлені, головним чином, соціальним прогресом, досягненнями лікарської та антибактеріальної терапії й розглядаються як природній та індукований патоморфоз. Спостерігається різке зниження та практичне зникнення прогресуючих форм захворювання--первинного туберкульозу, гематогенного туберкульозу, казеозних пневмоній. До числа загальних для всіх клініко-анатомічних форм ознак сучасного туберкульозу відносять зменшення специфічних ексудативних змін та генералізації процесу,посилення неспецифічного компоненту туберкульозного запалення і фібробластичної реакції.
448.Сифіліс. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, наслідки. Вроджений сифіліс: форми, клініко-морфологічна характеристика.
-
Сифіліс — хронічне інфекційне венеричне захворювання, що характеризується ураженням шкіри, слизових оболонок, внутрішніх органів, кісток, нервової системи з послідовною зміною стадій хвороби.
Етiологія та патогенез.
Збудник захворювання- трепонема. Проникає збудник до організму крізь пошкоджений епідерміс або епітелій слизової оболонки. Зараження може відбуватися статевим або нестатевим шляхом (побутовий або професійний сифіліс). Це так званий набутий сифіліс.
Патологічна анатомія.
-
Первинний період сифілісу характеризується утворенням на місці вхідних воріт інфекції затвердіння, де незабаром 3'являється безболісна кругла виразка з гладким лакованим дном та pівними, хрящоподібними за консістенціею, краями.
-
Вторинний період сифілісу настає приблизно через 6—10 тижнів після зараження й характеризується появою сифілісі в багато численних запальних осередків на шкіpі та слизових оболонках.
-
Третинний період настає через 3-6 років після зараження, проявляється у вигляді хронічного диффузного інтерстиціального запалення й утворення.
Вроджений сифіліс розвивається при внутрішньоутробному зараженні плода крізь плаценту від хворої матері. Цей вид сифілісу поділяється на три форми:
-
Сифіліс мертвонароджених недоношених плодів;
-
Ранній вроджений сифіліс немовлят та грудних дітей;
-
Пізній вроджений сифіліс дітей дошкільного та шкільного віку, а також дорослих. Зміни тканини при природженому сифіліci pізноманітні. Деякі з них викликаються трепонемою, інші- результат затримки або порушення розвитку органів під впливом збудника сифілісу.
449.Повільні вірусні нейроінфекції і пріонові хвороби (куру, хвороба Крейтцфельдта - Якоба). Етіологія, епідеміологія, морфологічна характеристика.Начало формы
Конец формы
Начало формыКонец формыДеякі збудники інфекційних хвороб, потрапляючи до організму, здатні відразу пройти до ЦНС та спричинити у ній запальний процес або зумовити розвиток полісистемної та поліорганної патології з подальшим залученням нервової системи. Це стало підґрунтям для поділу нейроінфекцій на:
-
Первинні : - кліщовий енцефаліт, - японський енцефаліт, - сказ, - менінгококовий менінгіт
-
Вторинні: - туберкульозний менінгіт - крипто коковий менінгіт - токсоплазмозний енцефаліт
-
Хвороба Крейтцфельда-Якоба являє собою підгостру енцефалопатію, яка характеризується повільною прогресуючою загибеллю нейронів.
У мозкові уражених найчастіше спостерігається дифузна атрофія кори головного мозку з губко подібними змінами, особливо в неокортексу, і поширеною дистрофією нейронів. На розрізі видно вогнища розм’якшення речовини мозку, інколи у вигляді порожнин, заповнених тьмяним сірувато-рожевим кашоподібним вмістом. Мікроскопічно виявляється зменшення кількості нейронів і реактивна проліферація астроцитів. У відростках нейронів і астроцитів виявляються численні маленькі вакуолі.
При данному захворюванні в тканині мозку не виявляються ознаки запальної відповіді. Хвороба Крейтцфельда-Якоба представлена трьома класичними формами:
-
Спорадична форма
-
Родинна форма
-
Ятрогенна форма
-
Куру́ - хвороба характеризується утворенням губкоподібної енцефалопатії й характерної атрофії мозочку, її відносять до пріонових інфекцій.
Куру є найтиповішим прикладом пріонових захворювань людини — губкоподібної енцефалопатії. Саме при вивченні куру було сформовано концепцію трансмісивних спонгіформних енцефалопатій людини.
450.Інфекційні захворювання головного мозку: вірусний, кліщовий енцефаліти. Етіологія, епідеміологія, морфологічнахарактеристика.
-
Енцефаліт-запалення головного мозку, пов'язане з інфекцією, інтоксикацією або травмою.
3будниками інфекційних енцефалітів можуть бути віруси, бактерії, гриби, Вiрусні енцефаліти виникають у зв'язку з впливом на головний мозок різноманітних вірусів-арбовірусів, ентеровірусів, цитомегаловірусів, вірусів герпесу, бешихи, вірусів багатьох дитячих інфекцій. Захворювання перебігають гостро, підгостро або хронічно; в залежності від клінічних проявів,pізні за тяжкістю
Етіологічна діагностика вірусного енцефаліту заснована на серологічних реакціях. Морфологічне дослідження дозволяє припустити і встановити етіологію вірусного енцефаліту. Встановити етiлогію вірусного енцефаліту, патологоанатом може шляхом визначення збудника у тканині мозку за допомогою імуногістохімічних методів і метода гібридизації in situ.
-
Кліщовий енцефаліт- гостре вірусне природно-осередкове захворювання з трансмісивним або аліментарним шляхом передачі .
Етiологія, епідеміологія, патогенез.
Вірус кліщового енцефаліту належить до арбовіруcів, в ньому вміщується РНк, збудник здатний розмножуватися в організмі членистоногих. Biрус передається людині через іксодових кліщів.
Патологічна анатомія.
Макроскопічно спостерігається розширення судин мозку, його набрякання та дрібні крововиливи.
451.Тропічні інфекції. Епідеміологія, етіологія, патогенез, клініко- морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки, причини смерті.
-
Тропічні хвороби — група різноманітних хвороб, більшість якої складають інфекційні захворювання, які переважають в тропічних та субтропічних районах.
Особливістю людської малярії, яку спричинює P. falciparum, тобто тропічної малярії, є переважання у неімунних осіб тяжкого клінічного перебігу над більш легким, у них практично відразу виникають загрозливі для життя стани. Це пов'язано з особливістю самого збудника, його своєрідним розвитком в організмі людини. Під час тканинної шизогонії при тропічній малярії утворюється до 40 тисяч тканинних мерозоїтів всередині однієї шизонтної морули в гепатоциті. Таким чином, при інших рівних умовах у разі тропічної малярії в кровоток надходить значно більше число тканинних мерозоїтів, що впроваджуються в еритроцити, ніж при інших видах людської малярії.
453.Чума. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез,патологічна анатомія, ускладнення, насідки, причини смерті.
Чума-гостре інфекційне захворювання з групи конвенційних хвороб.
Етіологія. Збудником є паличка чуми, яка є аеробом та факультативним анаеробом, виділяє фібринолізин і гіалуронідазу і персистує в поліморфних лейкоцитах і макровагах.
Епідеміологія. Чума- типовий антропозооноз. Джерелом та резервуаром збудника є дикі тварини, в основному це гризуни;із домашніх тварин- кішки, верблюди. Можливі два шляхи зараження людини: від хворих гризунів при укусі блох( бубонна або шкірно-бубонна чума);рідше- повітряно-крапельним шляхом від хворого чумною пневмоніє(первинно-легенева чума).Інкубаційний період триває від декількох годин до 6 діб. Від місяця зараження при укусі блохи збудник розповсюджується лімфогенно, в регіонарному лімфовузлі розвивається запалення- лімфаденіт. Не залежно від форми чуми, для неї найбільш характерна гематогенна генералізація збудника. Захворювання перебігає як сепсис, що пояснюється недостатністю при чумі фагоцитарної реакції і гуморального імунітету.
Патологічна анатомія. Розрізняють бубонну, шкірно-бубонну, первинну-легеневу і первинно-септичну форми чуми. Бубонна чума характеризується збільшенням регіонарних у відношенні до воріт лімфатичних вузлів(первинні чумні бубони першого порядку). Бубони досягають 5-8 см в діаметрі; лімфатичні вузли спаяні, тістуватої консистенції , не рухомі, на розтині темно-червоного кольору, с осередками некрозу, тканина набрякла. При мікроскопічному обстеженні визначається картина госторого серозно-геморагічного лімфаденіту: тканина лімфатичного вузла насичена кров’ю і серозною рідиною. На цьому фоні з’являються осередки некрозу, лімфаденіт стає геморагічно-некротичним. Як реакція на гнійне запалення, з’являються виразки.