ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 11.04.2024
Просмотров: 1182
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
11.Патологія клітинного ядра (зміни нуклеолеми, нуклеоплазми, стан хроматину,
13. Дистрофія: визначення, причини. Морфогенетичні механізми дистрофій.
24. Фібриноїдне набухання: визначення, механізми, патоморфологія, наслідки.
25. Гіаліноз: визначення, патоморфологічна характеристика, класифікація, наслідки.
27. Класифікація амілоїдозу. Основні клініко-морфологічні форми амілоїдозу.
28. Морфологічні прояви основних видів амілоїдозу.
30. Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози): визначення, механізми та прояви
32. Змішані дистрофії: визначення, механізми, класифікація.
33. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки.
36. Гемохроматоз: визначення, класифікація, патоморфологія, прояви, наслідки.
48. Порушення обміну міді. Гепатоцеребральна дистрофія (хвороба Вільсона-Коновалова).
51. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій некрозу.
57. Апоптоз: визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
67. Артеріальне повнокрів’я (гіперемія): визначення, види, значення.
71. Серцево-судинна недостатність: визначення, види, механізми розвитку.
76. Морфологічні прояви набряку легень та набряку головного мозку.
77. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
78. Недостатність лімфообігу: причини, класифікація, морфологічні прояви.
82. Плазморагія: визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
88. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
92. Тромбоемболічний синдром: визначення, характеристика.
95. Клініко-патологоанатомічні особливості і наслідки постішемічно-реперфузійних пошкоджень органів.
110. Геморагічне, гнильне запалення: визначення, особливості ексудату.
111. Наслідки ексудативного запалення та роль у патогенезі захворювань.
113. Етіопатогенетичні фактори, що ведуть до розвитку проліферативного запалення.
115. Класифікація проліферативного запалення.
116. Інтерстиційне запалення: визначення, причини, морфологічні прояви, наслідки.
120.Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко- морлогічні особливості туберкульозного запалення
156. Прогресія і гетерогенність пухлин. Особливості клітинної популяції в пухлинному фокусі.
157. Основні властивості пухлини. Особливості будови, паренхіма і строма пухлини.
159. Найважливіші клініко-патологічні прояви пухлинного росту. Поняття про рецидив пухлини.
161. Метастазування: види, закономірності, механізми. Метастатичний каскад.
163. Номенклатура і принципи класифікації пухлин. Діагностика пухлин.
164. Морфологічні особливості доброякісних і злоякісних пухлин.
165. Епітеліальні пухлини: визначення, класифікація.
166. Морфологічні особливості carcinoma in situ.
167. Рак: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.
170. Морфологічні особливості основних форм аденогенного і недиференційованого раку.
171. Морфологічні особливості пухлин печінки.
172. Морфологічні особливості пухлин нирок.
173. Морфологічні особливості пухлин шкіри
174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.
178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.
179. Мезенхімальні пухлини: визначення, гістогенез.
180. Пухлини м’яких тканин: класифікація.
181.Класифікація мезенхімальних пухлин.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
190.Диспластичний (атиповий) невус, морфологічна характеристика, значення.
1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:
194.Пухлини вегетативної нервової системи. Класифікація, морфологічні особливості.
195.Особливості пухлин дитячого віку. Класифікація пухлин дитячого віку.
196. Гамартома та гамартобластома: визначення, морфологічна характеристика.
197. Тератома і тератобластома: визначення, морфологічна характеристика.
200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.
202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.
203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.
205. Принципи побудови діагнозу.
208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.
209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.
210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.
212. Етіологія, патогенез, патоморфологія постгеморагічних анемій.
213. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія анемій внаслідок порушення кровотворення.
214. Етіологія, патогенез, класифікація, патоморфологія гемолітичних анемій.
216. Тромбоцитопатії: визначення, класифікації, характеристика.
226.Лімфоми. Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості лімфом у дитячому віці.
227. Лімфома Ходжкіна. Морфологічні варіанти класичної лімфоми Ходжкіна.
228.Неходжкінські лімфоми. Класифікація, морфологічні прояви, прогноз
229. Основні принципи морфологічної діагностики пухлин системи крові.
230.Захворювання серцево-судинної системи у дитячому віці: клініко-морфологічна характеристика.
233.Клініко-морфологічні форми атеросклерозу, їх морфологічна характеристика, причини смерті.
235. Патоморфологічні зміни в судинах, серці та внутрішніх органах при гіпертонічній хворобі.
239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.
242. Патоморфологія гострого, рецидивуючого та повторного інфаркту міокарда.
243. Морфологічна характеристика екстракардіальних змін при інфаркті міокарда.
251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.
259.Ревматоїдний артрит – етіологія, патогенез, патоморфологія змін в суглобах, ускладнення.
261.Хвороба Бехтєрєва – етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
277. Вірусні пневмонії. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, причини смерті.
280 Бронхоектази – визначення, етіологія, патогенез, патоморфологічна характеристика, ускладнення.
287. Хвороби нервової системи у дитячому віці: морфологічна характеристика.
288. Хвороба Альцгеймера. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
289. Розсіяний склероз. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення
293. Хвороба Педжета. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
294. Фіброзна дисплазія. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
295. Остеомієліт. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, ускладнення.
297. Міотонія. Визначення, патогенез, клініко-морфологічна характеристика.
298. Міопатії. Класифікація, клініко-морфологічна характеристика. Вроджені і токсичні міопатії.
304. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Визначення, морфогенез.
308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.
309. Ентерит. Коліт. Визначення. Класифікація. Морфологічні критерії хронічного коліту.
313. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
314. Хвороба Крона. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення.
315. Дивертикули. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія, ускладнення.
318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.
319. Стеатоз печінки. (жировий гепатоз)
320. Масивний некроз печінки (токсична дистрофія печінки).
323. Хронічні вірусні гепатитии
345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки
346. Кістозні хвороби нирок: класифікація, морфологічна характеристика.
347. Амілоїдознирок.Визначення,причини,морфологічнахарактеристика, наслідки.
351. Акромегалія. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
352. Хвороба Іценко-Кушинга. Визначення, причини розвитку, клініко-морфологічні прояви.
353. Нецукровий діабет. Визначення, причини розвитку, класифікація, клініко- морфологічні прояви.
354. Хвороба Аддісона. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, причини смерті.
355. Синдром Уотерхауза-Фридеріксена. Визначення, етіологія, клініко- морфологічні прояви.
357. Тиреоїдит Хашимото. Визначення, етіологія, патоморфологія, наслідки.
358. Зоб (струма, воло). Визначення. Класифікація. Причини, механізми розвитку, морфологічні прояви.
360. Гіпотиреоїдизм. Кретинізм. Мікседема. Визначення, етіологія, морфологічна характеристика.
361. Рак щитоподібної залози. Класифікація, патоморфологічна характеристика.
363. Гіпопаратиреоз. Визначення, причини, механізм розвитку, морфологічна характеристика.
372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.
374. Пухлини міометрію. Класифікація, морфологічна характеристика.?
375. Пухлини яєчників. Класифікація, морфологічна характеристика. Особливості раку яєчників.
376. Мастит. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика, ускладнення, наслідки.
382. Запальні захворювання яєчок. Класифікація, морфологічна характеристика.
387. Емболія навколоплідними водами. Етіологія, патогенез, морфологічна характеристика, наслідки.
389. Хоріокарцинома. Етіологія. Морф.Х-тика,особливості будови пухлини; метастазування, прогноз.
393. Гаметопатії, бластопатії, ембріопатії: етіологія, патогенез, морф характеристика.
394. Фетопатії. Патоморф. Х-тика, наслідки інфек. Та неінфек. Діабетичної і алкогольної фетопатії.
395. Вроджені вади розвитку: причини.
396. Недоношеність і переношеність. Затримка внут.Утробного розвитку. Клініко-морф х-стика. Прогноз.
411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.
413. Ятрогенна лікарська патологія.
414. Інфекційний процес, інфекція і інфекційна хвороба.
416. Особливості інфекційних захворювань у дитячому віці.
424 Вірусний, кампілоподібний, стафілококовий та коліентерити.
446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.
183. Доброякісні і злоякісні пухлини з сполучної тканини. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.
ФІБРОМА — доброякісна пухлина,що розвивається із сполучної тканини. Вона має вигляд вузла різних розмірів. Розрізняють 2 види фібром: щільну — з перевагою колагенових пучків над клітинами і м’яку, яка склад. з пухкої тканини з великою кількістю клітин типу фібробластів і фіброцитів. Локалізація — частіше в шкірі, тілі матки, молочної залози та ін.
ДЕСМОЇД — доброякісна пухлина, яка виникає частіше всього в передній стінці живота(біла лінія).Вона подібна щільній фібромі,але іноді схильна до інфільтративного росту.
ДЕРМАТОФІБРОМА(ГІСТІОЦИТОМА) — доброякісна пухлина, вигляд невеликого вузла, на розтині жовтого або бурого кольору, частіше зустрічається на шкірі нижніх кінцівок.Побудована з капілярів, між якими розташована сполучна тканина у вигляді ритмічних структур, а також клітин типу фібробластів, гістіоцитів — макрофагів і фіброцитів. Для цієї пухлини характерні великі та багатоядерні гігантські клітини, в цитоплазмі яких накопичується значна кількість ліпідів і гемосидерину(клітини Тутона).
ФІБРОСАРКОМА — злоякісна пухлина, що розвивається з волокнистої спол.тк.і найчастіше локалізується в верхніх і нижніх кінцівках. Складається з незрілих фібробластоподібних клітин і колагенових волокон.Розрізняють диференційовану(має клітинно-волокнисту будову,причому волокнистий компонент переважає над клітинним) та низькодиференціцовану(побудована з незрілих, поліморфних клітин,з великою кількістю мітозів,частіше дає метастази) фібросаркому.
ВИБУХАЮЧА ДЕРМАТОФІБРОМА(злоякісна гістіоцитома) — має велику кількість фібробластоподібних клітин з мітозами.Пухлина росте повільно,інфільтративно,метастазує рідко, але схильна до рецидивів.
184.Доброякісні і злоякісні пухлини з жирової тканини. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.
ЛІПОМА — доброякісна пухлина, яка розвивається з жирової тканини.Зовні має вигляд вузла(вузлів),побудована з жирових часточок неправильної форми і різних розмірів.Іноді ліпома не має чітких меж та інфільтрує міжм’язову сполучну тканину;при цьому м’язи атрофуються(внутрішньом’язова ліпома).
ГІБЕРНОМА — доброякісна пухлина , рідко зустрічається і розвив.з бурої жирової тканини. Має вигляд вузла з часточковою будовою , складається з часточок і тяжів, утворених круглими або полігональними клітинами з зернистою або пінистою цитоплазмою у зв’язку з наявністю жирових вакуолей.
ЛІПОСАРКОМА — злоякісна пухлина з жирової тканини. Зустрічається рідно, досягає великих розмірів,на розтині має вигляд жирової тканини. Виділяють: переважно високодиференційовану, переважно міксоїдну(ембріональну), переважно круглоклітинну, переважно поліморфноклітинну.Ліпосаркоми ростуть повільно і довгий час не дають метастазів.
ЗЛОЯКІСНА ГІБЕРНОМА — значний поліморфізм,серед яких зустрічаються гігантські клітини.
185. Доброякісні і злоякісні пухлини з м'язевої тканини. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.
ЛЕЙОМІОМА — доброякісна пухлина з гладких м’язів.Пучки гладком’язових клітин в пухлині розташовані хаотично. Строма утворена прошарками сполучної тканини, в якій проходять кровоносні й лімфатичні судини.Якщо строма розвинена надмірно — фіброміома.Лейоміома може досягати значних розмірів ,особливо в матці.Досить часто в ній з’являються вторинні зміни(некроз, гіаліноз, утворення кіст).
РАБДОМІОМА — доброякіста пухлина з поперечносмугастих м’язів.Пухлина часто виникає в зв’язку з порушенням розвитку тканини і сполучається з іншими вадами розвитку.
ЗЕРНИСТО-КЛІТИННА ПУХЛИНА(ПУХЛИНА АБРИКОСОВА) — доброякісна пухлина,має капсулу. Локалізація — язик,шкіра,стравохід. Пухлина побудована з компактно розташованих клітин круглої і овальної форми з дрібнозернистою цитоплазмою, жир в ній відсутній.
ЛЕЙОМІОСАРКОМА — злоякісна пухлина з гладком’язових клітин, значний клітинний і тканинний атипізм,велика кількість клітин з типічними і атипічними мітозами.
РАБДОМІОСАРКОМА — злоякісна пухлина з поперечносмугастих м’язів. Гістологічно будова пухлини вкрай поліморфна. Клітини гублять схожість з поперечносмугастими м’язами.
ЗЛОЯКІСНА ЗЕРНИСТО-КЛІТИННА ПУХЛИНА — подібна злоякісній рабдоміомі, містить атипові клітини з зернистою цитоплазмою.
186. Доброякісні і злоякісні пухлини з кровоносних і лімфатичних судин. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.
ГЕМАНГІОМА — доброякісна пухлина,виділяють: капілярну, венозну, кавернозну і доброякісну гемангіоперицитому.КАПІЛЯРНА — виникає в шкірі, стінках ШКТ, печінці. Зовні являє собою червоний або синюшний вузол з гладкою,бугристою або сосочковою поверхнею. Гістологічно побудована з гіллястих судин капілярного типу з вузькими просвітами.Характерна багатоядерність ендотеліальних клітин.Строма пухка або грубоволокниста. ВЕНОЗНА — вигляд вузла, склад. з судинних порожнин різних розмірів,стінки яких вміщують гладком’язові пучки і нагадують вени. КАВЕРНОЗНА — в печінці, шкірі, губчастих кістках, м’язах, ШКТ ,іноді мозку. Зовні являє собою губчастий вузол червоно-синього кольору, відділений від прилеглих тканин. Гістологічно склад. з великих судинних тонкостінних порожнин, висланих ендотелієм і заповнених рідкою або скипілою кров’ю.ДОБРОЯКІСНА ГЕМАНГІОПЕРИЦИТОМА — в шкірі та міжм’язових прошарках кінцівок.Побудована з хаотично розташованих капілярів, оточених муфтами з проліферуючих перицитів; між клітинами — багата сітка аргірофільних волокон.
ГЛОМУСНА ПУХЛИНА — доброякісна, в шкірі кистей і ступнів, переважно на пальцях. Склад.з щілиноподібних судин, висланих ендотелієм і оточених муфтами з епітеліоїдних(гломусних) клітин.В пухлині багато нервів.
ЛІМФАНГІОМА — доброякісна, розвив.з лімфатичних судин, які хаотично розростаються в різних напрямках і утворюють вузол або дифузне потовщення органа. На розтині — являє собою порожнини різної величини, заповнені лімфою.
АНГІОСАРКОМА — злоякісна, судинного походження, багата атиповими клітинами ендотеліального або періоцитарного характеру. Властива висока злоякісність,здатність до ранніх гематогенних метастазів.
ЛІМФАНГІОСАРКОМА — злоякісна, виникає на фоні хронічного лімфостазу, представлена лімфатичними щілинами з проліферуючими атиповими ендотеліальними клітинами.
187. Доброякісні і злоякісні пухлини з синовіальних оболонок і мезотеліальної тканини. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.
ДОБРОЯКІСНА СИНОВІОМА — виникає з синовіальних елементів сухожиль. Побудована з великих поліморфних клітин , розташованих у вигляді альвеол і багатоядерних гігантських клітин(гігантома). Між клітинами знах. пучки сполучнотканинних волокон, які іноді підлягають гіалінозу. Кровоносних судин в ній мало. В центральній частині пухлини іноді зустрічаються ксантомні клітини.
ДОБРОЯКІСНА МЕЗОТЕЛІОМА — мезенхімальна пухлина у вигляді щільного вузла в серозних оболонках(плеврі) і за своєю будовою подібна фібромі.
ЗЛОЯКІСНА СИНОВІОМА — розвивається у великих суглобах, має поліморфну будову,в одних випадках переважають світлі поліморфні клітини, псевдоепітеліальні залозисті утворення та кісти; в інших — фібробластоподібні атипові клітини і колагенові волокна,а також структури, схожі з сухожиллям.
ЗЛОЯКІСНА МЕЗОТЕЛІОМА — виникає в очеревині(рідше в плеврі та перикардиті). Побудована з великих атипових клітин з вакуольозованою цитоплазмою, досить часто зустрічаються тубулярні та сосочкові структури(епітеліальна мезотеліома).
188. Доброякісні і злоякісні пухлини з кісткової тканини. Назви, морфологічні особливості, найчастіша локалізація.
ОСТЕОМА — доброякісна, може розвиватись як в трубчастих, так і в губчастих кістках,частіше в кістках черепа.Позакісткова остеома може виникати в язиці та молочній залозі. Розрізняють губчасту(побудована з хаотично розташованих кісткових балочок, між якими в різній кількості розростається сполучна тканина) та компактну(являє собою масив кісткової тканини, але не має звичайної остеоїдної структури) остеому.
ДОБРОЯКІСНА ОСТЕОБЛАСТОМА — складається з дрібних остеоїдних і частково обвапнених кісткових балок, які анастомозують між собою; між балками багато судин і клітинно-волокнистої тканини з багатоядерними остеокластами.
ОСТЕОСАРКОМА — злоякісна, багатої вкрай атиповими клітинами остеобластичного типу з великою кількістю мітозів, а також з примітивної кістки. Вз алежності від переваги кісткоутворення або кісткоруйнування виділяють остеобластичну і остеолітичну форми остеосаркоми.
189. Пухлини із меланінутворюючої тканини. Невус. Визначення. Класифікація.
НЕВУСИ зустрічаються в шкірі,частіше на обличчі, тулубі у вигляді вибухаючих утворень темного кольору. Розрізняють: пограничний, внутрішньодермальний, складний(змішаний), епітеліоїдний, або веретеноклітинний(ювенільний), голубий. ПОГРАНИЧНИЙ — представлений гніздами невусних клітин на межі епідермісу та дерми. ВНУТРІШНЬОДЕРМАЛЬНИЙ — побуд.з гнізд і тяжів невусних клітин, які розташовані тільки в дермі; в неіусних клітинах багато пігменту меланіну. СКЛАДНИЙ — має риси як пограничного, так і внутрішньодермального. ЕПІТЕЛІОЇДНИЙ — склад. з веретеноподібних і епітеліоїдних клітин з світлою цитоплазмою, характерні багатоядерні гігантські клітини, меланіну мало або зовсім відсутній. ГОЛУБИЙ НЕВУС — часто у людей віком 30-40 років в дермі сідниць і кінцівок. Новоутворення має вигляд вузлика з голубуватим відтінком, склад.з проліферуючих меланоцитів, які проростають в підшкірну клітковину.Іноді має рецидиви.
МЕЛАНОМА — злоякісна пухлина, розвивається в шкірі, пігментній оболонці ока, оболонках мозку, мозковому прошарку надниркових залоз, рідко — в слизових оболонках. Розвиток меланоми можливий і з невуса. Має вигляд бурої плями з рожевими або чорними вкрапленнями(поверхнево-розповсюджена меланома); синьо-чорного м’якого вузла або бляшки(вузлова форма меланоми). Вона склад.з веретеноподібних або поліморфних, потворних клітин. В цитоплазмі більшості з них знаходиться меланін жовто-бурого кольору. В пухлині багато мітозів, можливі крововиливи та некроз пухлинних клітин. При розпаді пухлини в кров проникає значна кількість меланіну і промеланіну, що може супроводжуватися меланінемією і меланінурією. Меланома рано дає як гематогенні, так і лімфогенні метастази.